Охрана Труда

Інструкція про заходи пожежної безпеки на підприємстві

1.   Галузь застосування

Ця інструкція поширюється на територію, будинки, будівлі, споруди, виробничі, службові, складські, допоміжні та інші приміщення і  встановлює основні вимоги до забезпечення пожежної безпеки в них.

Інструкція є обов’язковою для вивчення й виконання всіма працівниками.

2. Вимоги пожежної безпеки

2.1. Вимоги пожежної безпеки до утримування території

До всіх будівель і споруд слід забезпечити вільний доступ. Протипожежні розриви між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо  мають відповідати вимогам будівельних норм, їх не дозволяється захаращувати, використовувати для складування матеріалів, улаштування стоянок транспорту. Все сміття та відходи  необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця. Проїзди та проходи  до  будівель, споруд, пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних  драбин, пожежного інвентарю, устаткування та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними,  утримуватися справними й перебувати в задовільному стані будь-якої пори року.

Забороняється зменшувати нормативну ширину проїздів.

Забороняється стоянка транспорту в наскрізних проїздах будівель на відстані менше 10 м від в'їзних воріт на територію, менше 5 м від пожежних гідрантів, забірних пристроїв водо джерел, пожежного устаткування та інвентарю, на поворотних майданчиках тупикових проїздів, у зазначених місцях повинні бути встановлені (вивішені) відповідні знаки заборони.

На території на видних місцях мають бути розміщені таблички із зазначенням на них по­мну виклику пожежної охорони, знаки із зазначенням місць установлення первинних засобів пожежогасіння.

2.2. Вимоги пожежної безпеки до утримування будинків, будівель, споруд та приміщень

Будь-які перепланування, зміни функціонального призначення приміщень здійснювати тільки за   наявності проектної документації, яка пройшла попередню експертизу на відповідність нормативним актам з питань пожежної безпеки з позитивним результатом в органах державного пожежного нагляду.

Для всіх будинків, будівель, споруд, зовнішніх установок тощо та приміщень виробничого, складського призначення й лабораторій необхідно визначати категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002-2007 і класи зон за НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (ПБЕ).

На вхідних дверях у зазначених приміщеннях слід розміщати таблички із зазначенням кате­горії за вибухопожежною та пожежною небезпекою та класу зони.

Протипожежні системи, установки, устаткування приміщень, будівель та споруд (протидимний захист, пожежна автоматика, протипожежне водопостачання, протипожежні двері,  клапани, інші захисні пристрої у протипожежних стінах і перекриттях тощо) повинні постійно утримуватися у справному робочому стані.

Усі будинки, будівлі, споруди та приміщення повинні своєчасно очищатися від горючого сміття, відходів виробництва й постійно утримуватись у чистоті.

Дерев'яні конструкції в будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім V, повинні піддаватись вогнезахисній обробці, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, вбудованих меблів, стелажів, якщо в будівельних нормах не зазначені інші вимоги. Пошкодження вогнезахисних покриттів (штукатурки, спеціальних фарб, лаків, обмазок тощо) будівельних конструкцій, горючих оздоблювальних і теплоізоляційних матеріалів, повітроводів, металевих опор та перегородок по винні негайно усуватися. Технічний стан вогнезахисного покриву (просочення) слід перевіряти   не рідше одного разу на рік зі складанням акта перевірки.

Отвори у протипожежних стінах, перегородках та перекриттях повинні бути обладнані захисними пристроями (протипожежними дверима, вогнезахисними клапанами, водяними завісами тощо) проти поширення вогню та продуктів згоряння.

Не допускається встановлювати будь-які пристрої, що перешкоджають нормальному зачиненню протипожежних та протидимних дверей, а також знімати пристрої для їх самозачинення.

Меблі й устаткування слід розміщати так, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до виходу з приміщення. Навпроти дверного прорізу має залишатися прохід, який дорівнює  ширині дверей, але не менше 1,0 м.

За наявності в приміщенні лише одного евакуаційного виходу дозволяється перебувати в ньому  не більше 50 осіб.

Евакуаційні шляхи (проходи, коридори, вестибюлі, сходові марші тощо) й виходи слід постійно утримувати вільними, нічим не захаращеними.

За необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат, останні мають розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути розкриті (розсунуті, зняті).

Установлювати глухі (незнімні) грати дозволяється у банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, на об'єктах торгівлі, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб, та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затверджу і ними в установленому порядку.

Забороняється:

- улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні,  підйомні,  такі що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;

- захаращувати шляхи евакуації (коридори, проходи, сходові марші й площадки, вестибюлі, холи, тамбури тощо) меблями, устаткуванням, різними матеріалами та готовою продукцією, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину;

-  забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з'єднання та інші запори, таї важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері будівель;

-  застосовувати на шляхах евакуації (крім будівель V ступеня вогнестійкості) горючі матеріали для облицювання стін і стель, а також сходів та сходових площадок;

-  розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних  житлових  будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу;

-  захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах  і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини;

-   знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини;

-  улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення, у тому числі кіоски, ларьки, а також виходи з вантажних ліфтів (підйомників), прокладати газопроводи, трубопроводи з ЛЗР і ГР, повітроводи;

-   улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали, а також інші сторонні предмети;

-    розташовувати в ліфтових холах комори, кіоски, ларьки тощо;

-  знімати передбачені проектом двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток;

- заміняти армоване скло на звичайне у дверях та фрамугах всупереч передбаченому за проектом;

-  знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів тощо, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні;

- зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх;

-  розвішувати у сходових клітках на стінах стенди, панно тощо;

-  улаштовувати слизьку підлогу на шляхах евакуації.

Під час організації та проведення заходів із масовим перебуванням людей слід дотримуватися таких вимог:

- при кількості людей понад 50 осіб використовувати приміщення, забезпечені не менш ніж двома евакуаційними виходами, що відповідають вимогам будівельних норм, не мають на вікнах глухих ґрат і розташовані не вище другого поверху в будівлях з перекриттями з горючих матеріалів, груп горючості ГЗ, Г4 згідно з ДСТУ Б В.2.7-19;

- особи, яким доручено проведення таких заходів, перед їх початком зобов'язані ретельно оглянути приміщення і пересвідчитися у цілковитій готовності останніх у протипожежному відношенні, зокрема, в тому, що вони забезпечені необхідною кількістю первинних засобів пожежегасіння, справних засобів зв'язку, пожежної автоматики та сигналізації;

-  не дозволяється перебування в приміщенні людей понад установлену норму, звуження проходів між рядами, встановлення в проходах додаткових стільців тощо.

Горище, венткамери, електрощитові та інші технічні приміщення не повинні використову­ватися не за призначенням (для зберігання меблів, устаткування, інших сторонніх предметів). Двері горищ, підвальних приміщень, технічних поверхів, венткамер, електрощитових слід утримувати замкненими. На дверях цих приміщень повинно бути вказане місце зберігання ключів. У разі перепланування приміщень, зміни їхнього функціонального призначення належить дотримуватися протипожежних вимог чинних нормативних документів будівельного та техно­логічного проектування.

Зберігання різних речовин і матеріалів у складських приміщеннях має здійснюватися з ура­хуванням їхніх пожежонебезпечних фізико-хімічних властивостей і сумісності. Спільне зберігання легкозаймистих і горючих рідин з іншими матеріалами (речовинами), зберігання кислот у місцях, де можливе їх стикання з речовинами органічного походження, не дозволяється.

У складських приміщеннях матеріали необхідно зберігати на стелажах або укладати в штабелі, залишаючи між ними проходи завширшки не менше 1,0 м. Відстань між стінами та шта­белями має становити не менше 0,8 м.

Зберігання матеріалів навалом та впритул до приладів і труб опалення не дозволяється.

У підвальних та цокольних поверхах не допускається:

-         розміщення вибухопожежонебезпечних виробництв, зберігання та застосування ЛЗР і ГР, вибухових речовин, балонів з газами, целулоїду, горючої кіноплівки, карбіду кальцію  та інших речовин і матеріалів, що мають підвищену вибухопожежну небезпеку (за винятком випадків, обумовлених чинними нормативно-правовими актами та нормативними документами).

-         улаштування складів горючих матеріалів, майстерень, де використовуються горючі мате­ріали, а також інших господарських приміщень, якщо вхід до них не ізольований від загальних евакуаційних сходових кліток.

Приміщення, в яких розміщені персональні комп'ютери, слід оснащувати переносними вугле­кислотними вогнегасниками з розрахунку один вогнегасник ВВК-2 (колишнє позначення — ОУ-3) на три ПЕОМ, але не менш ніж один вогнегасник зазначеного типу на приміщення. Персональні комп'ютери після закінчення роботи на них повинні відключатися від електромереж.

Спецодяг працюючих із лаками, фарбами та іншими ЛЗР і ГР слід своєчасно прати й ремонтувати, зберігати у розвішеному вигляді в металевих шафах, установлених у спеціально відведених приміщеннях.

Пожежні крани мають бути укомплектовані пожежними рукавами та стволами однакового з ними діаметра, а також важелями для полегшення відкривання вентилів, утримуватися справними й доступними для використання. Не рідше одного разу на шість місяців вони мають перевірятися на працездатність організацією, що має ліцензію на право виконання цих робіт та яка здійснює їх технічне обслуговування.

Пожежні рукави слід утримувати сухими, складеними в "гармошку" або подвійну скатку, приєднаними до крана та ствола. Використання пожежних рукавів для господарських та інших, потреб, не пов'язаних із пожежогасінням, не допускається.

Пожежні шафи для розміщення кранів слід пломбувати і вони повинні мати отвори для провітрювання.

На дверцятах пожежних шаф ззовні після літерного індексу "ПК" слід указати порядковий номер пожежного кран-комплекту та номер телефону для виклику пожежної охорони.

Улаштовуючи шафи, слід враховувати можливість розміщення в них двох вогнегасників.

Використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов'язаних з по­жежогасінням, не допускається.

Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання

Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників необхідно здійснювати згідне з чинними Правилами пожежної безпеки в Україні, НАПБ Б.03.001-2004 Типові норми належності вогнегасників та галузевими правилами пожежної безпеки.

Перед придбанням та розміщенням вогнегасники повинні пройти первинний огляд відповідальною особою. Під час огляду необхідно встановити, що: вогнегасники мають сертифікат відповідності; на кожний вогнегасник у наявності є паспорт; пломби на вогнегасниках не порушені; вогнегасники не мають видимих зовнішніх пошкоджень; стрілки індикаторів тиску закачних вогнегасників перебувають у межах робочого діапазону (в зеленому сектор шкали індикатора); на маркуванні кожного вогнегасника і в його паспорті вказано виробника та ПТОВ (пункти технічного обслуговування вогнегасників), які мають право проводити його технічне обслуговування, дату виготовлення (продажу) та дату проведення технічного обслуговування.

Після первинного огляду вогнегасникам слід присвоїти облікові (інвентарні) номери. Особа, відповідальна за пожежну безпеку, повинна оформити журнал обліку вогнегасників, у якому реєструються: тип і обліковий номер кожного вогнегасника, а також місце його розташування на об'єкті; дати проведення періодичних оглядів вогнегасників та прізвище особи, яка їх проводила; результати періодичних оглядів вогнегасників; дати проведення технічного обслуговування (або діагностування) та прізвище особи (або номер його посвідчення), яка їх проводила, а також дати проведення наступного технічного обслуговування; інформація про  направлення вогнегасників на технічне обслуговування до ПТОВ та про їх повернення на місце розташування після проведення технічного обслуговування.

На технічне обслуговування дозволяється направляти без заміни не більше 50% вогнегасників  від  їх  загальної кількості.

Вогнегасники слід розміщувати у легкодоступних і помітних місцях, а також поблизу місць, де  найімовірніша поява вогнищ пожежі, при цьому забезпечити їх захист від дії сонячних променів, опалювальних і нагрівальних приладів, а також хімічно агресивних речовин (середовищ), які можуть негативно вплинути на їх працездатність.

Вогнегасники  в місцях розміщення не повинні створювати перешкоди під час евакуації людей.

Переносні вогнегасники слід розміщувати шляхом навішування за допомогою кронштейнів  на  вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця  вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення, або встановлювати  у  пожежні шафи поруч з пожежними кранами, на пожежні щити чи стенди, підставки чи спеціальні тумби.

Вогнегасники повинні розміщуватися з урахуванням зручності їх обслуговування, огляду, а  також досягнення найкращої видимості з різних точок захищуваного простору. Підходи до місця розташування вогнегасників мають бути завжди вільними. Періодичний огляд вогнегасників має здійснюватися особою, відповідальною за пожежну безпеку не рідше одного разу на місяць.

Особа, відповідальна за пожежну безпеку на об'єкті, зобов'язана направляти вогнегасники на ПТОВ для їх технічного обслуговування у таких випадках:

-  за негативними результатами первинного або періодичного огляду;

-  після застосування за призначенням;

-  у разі закінчення гарантійного терміну експлуатації.

Не рідше одного разу на рік відповідно до експлуатаційних документів виробника повинно здійснюватися технічне діагностування вогнегасників на ПТОВ.

Місця розташування вогнегасників слід позначати знаками протипожежної безпеки згідно з ДСТУ  ISO 6309:2007.

Усі працівники зобов'язані вміти користуватися вогнегасниками та внутрішніми пожежними кранами.

Стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на дахах (покриттях) будівель та споруд повинні втримуватися постійно справними, бути пофарбованими.

2.3.  Заходи пожежної безпеки під час застосування відкритого вогню

Розводити багаття, застосовувати відкритий вогонь на території та в приміщеннях забороняється.   Куріння дозволяється виключно у спеціально встановлених й позначених місцях для куріння.

Електрозварювальні та інші роботи, пов'язані із застосуванням відкритого вогню, допускаються тільки з письмового дозволу керівника (власника) або особи, яка виконує його обов'язки.

Дозвіл на проведення вогневих робіт належить оформляти напередодні проведення цих робіт. До проведення вогневих робіт допускаються тільки кваліфіковані працівники, які мають при тобі посвідчення газоелектрозварника та посвідчення про проходження пожежно-технічного мінімуму. Виконувати вогневі роботи дозволяється тільки після вжиття заходів щодо забезпе­чення пожежної безпеки при справному газо-, електрозварювальному устаткуванні. Вогневі роботи мають негайно припинятися на вимогу відповідального за їх безпечне проведення, та органів державного пожежного нагляду.

2.4.  Правила утримування технічних засобів протипожежного захисту

Будівлі й приміщення повинні оснащуватись установками пожежної сигналізації (УПС) та автоматичними установками пожежогасіння (АУП) відповідно до вимог чинних норматив­них документів.

Апаратура й устаткування, що входять до складу установок, повинні відповідати чинним стандартам, технічним умовам, документації заводів-виробників, мати сертифікат відповідності й бути без дефектів.  Всі установки мають бути справними і утримуватися в постійній готовності для виконання завдань, що стоять перед ними. Несправності, які впливають на їх працездатність, необхідно усувати негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Для утримування в працездатному стані УПС та АУП слід виконувати такі заходи:

- технічне обслуговування для збереження показників безвідмовної роботи на весь термін служби;

- матеріально-технічне (ресурсне) забезпечення для безвідмовної роботи в усіх режимах ек­сплуатації, підтримання і своєчасне відновлення працездатності;

- опрацювання необхідної експлуатаційної документації для обслуговуючого та чергового персоналу.

Організації, які здійснюють технічне обслуговування, монтаж і налагодження установок, зобов'язані мати ліцензію на право виконання цих робіт.

Шлейфи пожежної сигналізації, лінії керування та зв'язку повинні постійно контролюва­тися на режим «Готовність» та піддаватися періодичним випробуванням на режим «Тривога» та «Установка спрацювала» згідно з планом-графіком.

Пожежні сповіщувачі повинні функціонувати цілодобово і постійно утримуватися в чис­тоті. До них має бути забезпечений вільний доступ. Відстань від складованих матеріалів і устаткування до сповіщувачів повинна бути не менше      0,6 м.

Не допускається встановлювати замість несправних сповіщувачів сповіщувачі іншого типу або принципу дії, а також замикати шлейф сигналізації за відсутності сповіщувача у місці його встановлення.

Переведення установок з автоматичного пуску на ручний не допускається, за винятком ви­падків, обумовлених у нормативних документах.

Пристрої ручного пуску автоматичних установок пожежогасіння повинні бути опломбовані, захищені від несанкціонованого приведення в дію та механічних пошкоджень і встановлюватися поза можливою зоною горіння в доступному місці. Для визначення їх місцезнаходження повинні застосовуватися знаки протипожежної безпеки, розміщені як усередині, так і поза приміщенням.

Зрошувачі й насадки повинні постійно утримуватися в чистоті, під час проведення ре­монтних робіт бути захищеними від потрапляння на них фарби, побілки тощо. У місцях, де є небезпека механічного пошкодження, їх необхідно захищати надійними огорожами, які не впливають на поширення тепла (для спринклерних зрошувачів) і не змінюють карту зро­шування. Не допускається встановлювати замість тих, що спрацювали, та несправних зрошу­вачів пробки й заглушки.

Забороняється:

-  використовувати трубопроводи АУП для підвішування або кріплення будь-якого устатку­вання;

-  приєднувати виробниче устаткування та санітарні прилади до трубопроводів живлення АУП;

-  установлювати запірну арматуру та фланцеві з'єднання на трубопроводах живлення та розподільних трубопроводах.

Будинки й приміщення мають бути обладнані системами протидимного захисту, технічними засобами оповіщування про пожежу та засобами зв'язку відповідно до вимог будівельних норм.

Не рідше одного разу на місяць слід проводити випробування систем протидимного захисту з увімкненням вентиляторів (ручним способом або від пожежних сповіщувачів), про що скла­дати акт.

Для підтримування систем протидимної вентиляції у працездатному стані необхідно:

-         щотижня перевіряти стан вентиляторів, виконавчих механізмів, положення клапанів, заслінок; наявність замків та пломб на щитах електроживлення автоматичних пристроїв, за­хисного засклення на кнопках ручного пуску;

-         періодично очищати від бруду та пилу (у зимовий час — від обледеніння) вентиляційні решітки, клапани, виконавчі механізми, плавкі замки, кінцеві вимикачі; регулювати натяг  пасів  трансмісії вентиляційних агрегатів, усувати несправності електричних пристроїв, вентиляційних установок, порушення цілості повітроводів та їх з'єднань.

Мережі протипожежного водопроводу мають забезпечувати нормативні витрати й напір води.

Перевірка працездатності пожежних гідрантів повинна здійснюватися особами, що відпові­дають за їх технічний стан, не рідше двох разів на рік (навесні й восени).

Кришки люків  колодязів  підземних пожежних гідрантів повинні бути очищені від бруду, льоду і снігу, в холодний період утеплені, а стояки — звільнені від води.

Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів рекомендується фарбувати в черво­вий колір.

У разі відключення ділянок водогінної мережі та гідрантів або зменшення тиску мережі  нижче за потрібний необхідно сповіщати про це підрозділи пожежної охорони.

Для контролю працездатності мережі зовнішнього протипожежного водопостачання необхідно один раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробовування водогону повинне проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водогону.

2.5. Утримування інженерного устаткування

Силове й освітлювальне електроустаткування, електропроводка та інші споживачі електроенергії мають виконуватися та експлуатуватися відповідно до ПУЕ, ПБЕ й Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ).

Електропроводка, розподільні пристрої, апаратура, електроустаткування, вимірювальні пристрої, а також запобіжні пристрої різного типу, рубильники та інші пускові апарати й при­крої слід монтувати на негорючих основах (текстоліт, гетинакс та інші матеріали).

Для загального відключення силових і освітлювальних мереж складських приміщень, архівів та інших подібних приміщень необхідно встановлювати пристрої відключення ззовні вказаних приміщень на негорючих стінах.

Розподільні електрощити, електродвигуни та пускорегулювальні апарати мають періодично оглядатися й очищатися від пилу. Приєднання нових споживачів електричної енергії (електродвигунів та іншого електроустаткування) має проводитися з відома відповідального за екс­плуатацію електрогосподарства. Зіпсовані електроапарати та прилади, які можуть спричинити коротке замикання, слід терміново ремонтувати або заміняти на інші.

Плавкі вставки запобіжників мають бути калібровані із зазначенням номінального струму вставки (клеймо заводу-виробника або електричної лабораторії). Електроустаткування й електроапаратуру ущільненого та захисного виконання належить систематично перевіряти на гер­метичність, звертаючи особливу увагу на стан ущільнювальних прокладок.

Настільні лампи, вентилятори, телевізори, радіоприймачі, холодильники та інші електроприлади слід умикати в мережу тільки через справні штепсельні розетки й електрошнури.

Експлуатація тимчасових електромереж не дозволяється.

Заміри опору ізоляції в силових та освітлювальних мережах необхідно проводити не рідше одного разу на два роки. Забороняється встановлення електропобутових приладів (телевізорів, холодильників тощо) в  нішах меблів.

Не дозволяється:

-     проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами пально-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших горючих матеріалів;

-     відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні та вибухо­небезпечні зони будь-якого класу і ближче 1 м і 5 м від них відповідно, а також у сходових літках;

-     експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втра­тила захисні властивості, ізоляцією;

-     залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими струмопровідними жилами;

-     застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред'яв­ляються до переносних (пересувних) електропроводок;

-     застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівного устаткування або ламп розжарювання;

-     користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

-     підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електро­ламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

-     використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (ре­комендаціям) підприємств-виробників;

-     застосування в пожежонебезпечних зонах складських приміщень люмінесцентних світиль­ників з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;

-     використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захис­ного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з го­рючих матеріалів;

-     залишення без догляду при виході з приміщення увімкнених в електромережу нагріваль­них приладів, телевізорів, радіоприймачів тощо;

-     складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

-     використання роликів, вимикачів, штепсельних розеток для підвішування одягу й інших предметів;

-     заклеювання ділянок електропроводки папером, горючими тканинами:

-     застосування для електромереж  радіо- та телефонних проводів;

-     використання побутових електронагрівних приладів (прасок, чайників, кип'ятильників тощо) без негорючих теплоізоляційних підставок та в місцях (приміщеннях), де їх застосу­вання не передбачено технологічним процесом або заборонено;

-     відкрито прокладати в сходових клітках і в об'ємі внутрішніх евакуаційних сходів елект­ропроводи і кабелі, у тому числі в трубах із горючих та важкогорючих матеріалів згідно з ГОСТ 12.1.044-89 «ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения», незалежно від їхнього призначення і напруги;

-     заклеювати шпалерами відкрито прокладені електропроводи і кабелі.

В усіх, незалежно від призначення, приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів, а та­кож з мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлен­ня, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, що за вимогами тех­нології працюють цілодобово).

Обігрівання приміщень має здійснюватися тільки приладами центрального водяного опа­лення.

Приміщення вентиляційних установок слід завжди утримувати в чистоті. У разі виникнення пожежі потрібно негайно вимкнути (відключити) вентиляційну систему (за відсутності її ава­рійного відключення).

Вентиляційні камери, шахти та повітроводи мають очищатися від горючих предметів і пилу не рідше ніж два рази на рік та після капітального ремонту. Зберігання горючих матеріалів у вентиляційних камерах та використання камер для інших потреб забороняється.

Під час експлуатації побутових кондиціонерів забороняється:

-     використовувати як опорні конструкції горючі елементи рам (у разі встановлення конди­ціонера у віконному прорізі);

-     кустарно (самотужки) переобладнувати кондиціонери;

-     заміняти триполюсні штепсельні роз'єднувачі на двополюсні;

-     встановлювати кондиціонери у внутрішніх протипожежних перегородках та стінах.

Ліфти та підйомники не допускається використовувати для евакуації.

У разі пожежі ліфти та підйомники мають автоматично опускатися на перший

поверх, від­чинятися й відключатися.

Відпрацьовані ЛЗР і ГР, стоки речовин, які під час взаємодії з водою виділяють вибухо-пожежонебезпечні гази (карбід кальцію та ін.), зливати до каналізаційної мережі не допускається.

2.6. Порядок огляду, приведення до пожежобезпечного стану і закриття приміщень, корпусів, будівель тощо після закінчення роботи

Після закінчення роботи працівники повинні впорядкувати робочі місця, зачинити вікна й вимкнути електроживлення приладів та устаткування, яким вони користувалися.

Відповідальний за пожежну безпеку після закінчення роботи зобов'язаний оглянути при­міщення, пересвідчитись у тому, що нема порушень, які можуть призвести до пожежі, перевірити відключення електроприладів, устаткування та освітлення.

3. Обов'язки та дії працівників у разі виникнення пожежі

У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожен працівник зобов'язаний:

-     негайно повідомити про це пожежну охорону (номер телефону для виклику

101. При цьому необхідно назвати адресу  об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

-     вжити (по можливості) заходів до евакуації людей та збереження матеріальних ціннос­тей, гасіння пожежі з використанням вогнегасників та інших засобів пожежогасіння;

-     повідомити про пожежу керівника підрозділу (дільниці);

-     викликати (за необхідності) інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).

Посадова особа об'єкта, що прибула на місце пожежі, зобов'язана:

-     перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення);

-     у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію);

- видалити за межі небезпечної зони всіх працівників, не пов'язаних з ліквідацією пожежі;

- припинити роботи в будівлі (якщо це допускається технологічним процесом виробницт­ва), крім робіт, пов'язаних із заходами щодо ліквідації пожежі;

- здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), зупинення транспортуючих пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття  сировинних, газових, парових та водяних комунікацій, зупинення систем вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимного захисту) та вжити інших заходів, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будівлі;

- перевірити включення оповіщування людей про пожежу, установок пожежогасіння, протидимного захисту;

- організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, забезпечити безперешкодний доступ їх до місця виникнення пожежі та надати їм допомогу під час локалізації та ліквідації пожежі;

- одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;

- забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.

Погодив

Розробив