Охрана Труда

  • Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта
Главная Примеры документов Зразки інструкцій з охорони праці Інструкція з охорони праці при протравлюванні насіння

Інструкція з охорони праці при протравлюванні насіння

Інструкція з охорони праці при протравлюванні насіння

1.Загальні положення

1.1 .Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2.Дана інструкція встановлює вимоги охорони праці для робітників, які виконують протравлювання насіння перед посівом.

1.3.По даній інструкції протравлювач насіння (далі протравлювач) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться в "Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці"; в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи інструктуючого і протравлювача.

1.4.Власник повинен застрахувати протравлювача від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров'я протравлювача, він (протравлювач) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.5 За невиконання даної інструкції протравлювач несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.6.До роботи по протравлюванню насіння допускаються особи віком не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, спеціальне навчання, здали екзамен кваліфікаційній комісії і отримали відповідне посвідчення, пройшли вступний інструктаж з охорони праці; інструктаж на робочому місці та інструктаж по пожежній безпеці.

1.7.До роботи по протравлюванню насіння не допускаються вагітні жінки; жінки-годувальниці та особи пенсійного віку.

1.8.До самостійного виконання робіт по протравлюванню насіння допускаються особи зазначені в п. 1.6. після проходження стажування протягом 5 змін під керівництвом керівника робіт чи досвідченого робітника.

Допуск до самостійної роботи оформляється записом в журналі  інструктажів з питань охорони праці.

1.9.На роботи по протравлюванню насіння повинен видаватися наряд-допуск.

1.10.Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на робітників при протравлюванні насіння:

1.10.1 .Дія хімічних речовин (отруєння).

1.10.2.Підвищений вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони (отруєння).

1.10.3.Ураження електричним струмом.

1.10.4.Рухомі частини машин та агрегатів.

1.11.На протравлюванні насіння робітники забезпечуються: комбінезон бавовняний з кислотозахисним просоченням, фартух прогумований з нагрудником, шолом бавовняний, чоботи гумові, рукавички гумові, нарукавники, респіратор, окуляри захисні; -при сухому протравленні насіння замість комбінезона бавовняного з кислотним просоченням - комбінезон бавовняний з пилонепроникної тканини,

1.12.Тривалість робочого часу при протравлюванні насіння становить 6 годин, в випадках сухого отруєння - 4 години ( з обов'язковим доробленням протягом 2 год на роботах, не пов'язаних з ядохімікатами).

В дні роботи з ядохімікатами робітники одержують молоко-продукти.

1.13.Протравлювання насіння повинно виконуватись тільки механічним способом в спеціально призначених приміщеннях при умові ефективного провітрювання, забезпечуючого допустиму концентрацію ядохімікатів в повітрі.

В виняткових випадках допускається протравлювання насіння на відкритих площадках, а в дощову погоду - під навісом.

1.14.Працюючі на протравлюванні насіння, повинні суворо дотримуватись правил особистої гігієни.

Під час роботи не дозволяється приймати   їжу, пити, палити, знімати засоби індивідуального захисту.

Це допускається тільки під час відпочинку в спеціально  обладнаних  місцях, після ретельного миття рук, полоскання рота і носа. 1.15 .Працюючі на протравлюванні насіння повинні: 1.15.1. Вико ну вати правила внутрішнього трудового розпорядку. 1.15.2.Знати властивості та дію ядохімікатів на організм людини та заходи протидії. 1,15.3.Користуватися засобами індивідуального захисту.

1.15.4.Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт, та по якій проінструктований.

1.15.5.Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.

1.15 6.Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці. 1.15.7.Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках. 1.15.8.Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

1.15.8.Не допускати сторонніх осіб в робочу зону.

1.15.9.Не приступати до роботи в хворобливому чи в стомленному стані.

2.Вимоги безпеки перед початком роботи.

2.1 .Отримати завдання від керівника робіт і наряд-допуск.

2.2.Перевірити наявність та справність спецодягу та засобів індивідуального захисту.

2.3.Оглянути робоче місце.

2.4.На площадці для протравлювання насіння повинно бути:

2.4.1.Інвентар для звішування і відмірювання ядохімікатів.

2.4.2.Машини для зшивання мішків.

2.4.3.Вологі губки для змочування пальців при заправленні нитки в голку.

2.4.4.Спеціальні лопатки для проштовхування насіння при його зависанні в бункері.

2.4.5.Засоби знешкоджування ядохімікатів (кашиця хлорного вапна - 1 кг на 4 л води), вода, марганцево-кислий калій.

2.5.Перевірити наявність на мішках напису "Протравлено" чи "Отруєно".

2.6. Перевір йти наявність спеціального фарбувальника, в випадках використовування ртутних протравлювачів.

2.7.Оглянути машини    і апарати для протравлювання. Приводи і рухомі частини повинні мати огородження.

2.8.Перевірити  наявність заземлюючого провода і  надійність його  кріплення  до корпуса машини.

2.9.Перевірити роботу протравлюючих машин на холостому ході.

Необхідно впевнитись у відсутності сторонніх шумів, вібрації та запаху гару.

3.Вимоги безпеки під час роботи.

3.1.При протравлюванні в приміщенні перед пуском в роботу протравлюючих машин необхідно включити місцеву та загальну припливно-витяжну вентиляцію.

3.2.При зависанні насіння чи ядохімікатів в бункері необхідно зупинити машину і прочистити його при допомозі спеціальних лопаток.

3.3.При використовуванні ядохімікатів в склад яких входить ртуть, необхідно впевнитись, що протравлюване насіння приймає сигнальне забарвлення.

3.4.Подача ядохімікатів в протравлюючі машини тільки механізованим способом.

3.5.Протравлюване насіння необхідно вивантажувати з апаратів тільки механізованим способом і тільки в мішки одноразового користування з написом "Протравлено" або "Отруєно".

3.6.При роботі протравлюваних машин продуктивністю 10 т/ч і більше насіння можна вивантажувати в автонавантажувачі сіялок, обладнаних герметичне закриваючими кришками.

3.7.При заправленні нитки в голку для зашивання мішків з протравленим насінням необхідно змочувати пальці вологою губкою.

3.8.При роботі в протигазі чи респіраторі, через кожні 30 хв слід робити перерви в роботі протягом 5 хв.

3.9.Не дозволяється включати та зупиняти машини і механізми (крім аварійних ситуацій) робота на яких не доручена керівником робіт.

3.10.Під   час   роботи   по   протравлюванню   насіння   слід   слідкувати   за   станом самопочуття.

В випадках погіршення самопочуття слід припинити роботу і доповісти про це керівникові робіт.

3.11,Забороняється самому усувати несправності в електрооблдананні; слід викликати електромонтера.

4.Вимоги безпеки після закінчення роботи.

4.1 .Передати залишки ядохімікатів наступній зміні.

Зробити про це запис в книзі обліку протравлювання насіння.

4.2.Ні в якому разі не залишати без догляду протравлене насіння.

4.3.Розсипане і змішане з сміттям протравлене насіння необхідно змести і спалити або після знешкодження закопати в землю в спеціально відведене місце і скласти про це акт.

4.4.В випадках припинення робіт по протравлюванню насіння залишки ядохімікатів слід здати на склад; зробити про це запис в книзі обліку протравлювання насіння.

4.5.Зробити знешкодження обладнання та площадки (приміщення) кашицею хлорного вапна (1 кг на 4 л води).

4.6.Зняти засоби індивідуального захисту в наступній послідовності:

4.6.1.Вимити гумові рукавички, не знімаючи з рук, в знешкоджуючому розчині

(3-5%-й розчин кальцінованої соди, вапняне молоко), а потім у воді.

4.6.2.Зняти чоботи.

4.6.3.Зняти нарукавники і фартух.

4.6.4.Зняти комбінезон.

4.6.5,Зняти захисні окуляри.

4.6.6.Зняти респіратор (протигаз).

4.6.7.Знову промити гумові рукавички в знешкоджуючому розчині, а потім у воді.

4.6.8.Зняти гумові рукавички.

4.7.Знешкодити гумову лицеву частину респіратора (протигаз) і зовнішню поверхню протигазових коробок і респіраторних патронів мильно-содовим розчином (25 г мила + 5 г кальцінованої соди на 1 л води ) чи 1%-м   розчином   ДІАС, прополоскати в чистій воді і просушити.

Потім  лицеві  частини  протигаза     і  респіратора  продезінфікувати  ватним тампоном, змоченим в 0,5%-м розчином марганцевокислого калію чи в спирті. 4.8.Здати спецодяг і засоби індивідуального захисту на очищення і провітрювання чи на прання.

4.9.Помити руки, лице теплою водою з милом; при можливості прийняти душ. 4.10.Доповісти керівнику робіт про всі недоліки які мали місце під час роботи і про закінчення роботи.

5.Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

5.1 Аварійна ситуація може виникнути в разі: попаданні ядохімікатів на підлогу і обладнання, попадання ядохімікатів на відкритті частини тіла, ураження електричним струмом, виникненні сторонніх шумів, підвищеної вібрації та інш.

5.2.При виникненні такої ситуації слід припинити роботу, відключити з електромережі устаткування, огородити небезпечну зону, не допускати до неї сторонніх осіб, повідомити про те що сталося керівника робіт.

5.3.Якщо є потерпілі надавати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати "швидку допомогу".

5.4.Надання першої медичної допомоги:

5.4.1.Надання першої допомоги при попаданні ядохімікатів на підлогу,   обладнання відкриті частини тіла.

При  попаданні ядохімікатів  на     підлогу     обладнання  необхідно  негайно припинити протравлювання і знешкодити обладнання кашицею хлорного вапна.

При попаданні ядохімікатів на відкриті частини тіла їх слід негайно  вилучити за допомогою ватних тампонів, а потім промити ці місця мильною водою.

5.4.2.При різкому погіршенню самопочуття (отруєння) робітника слід негайно винести з робочої зони на свіже повітря, викликати лікаря.

5.4.3.Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно нагайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.

5.4.4.Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ному на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перв'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т.ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5.4.5.Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.

При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.4.6.Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.

При попаданні кислоти або лугу на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом -3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.

При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при уражені очей лугом -2%-ним розчином борної кислоти.

При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди. При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.

5.4.7.Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами, ні в якому разі не можна відкривати пузирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При  опіках  третього   ступеня   (зруйнування  шкіряної  тканини)   накривають   рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря. 5.4.8.Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

-пядняти поранену кінцівку вверх;

-кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин: якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

-при сильній кровотечі, яку не можна запинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суставах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.5.При    виникненні    пожежі    приступити    до    її    гасіння    наявними    засобами пожежогасіння та викликати пожежну частину.

5.6.Виконувати всі вказівки керівника робіт по усуненню небезпечної ситуації.

РОЗРОБИВ


 

Чтобы оставить комментарий зарегистрируйтесь или авторизируйтесь пожалуйста на сайте.