Охрана Труда

  • Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта

Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) портальних кранів

ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ

з безпечного ведення робіт для кранівників
(машиністів) портальних кранів

1. Загальні положення

1.1. Дана Типова інструкція розроблена на основі Правил бу­дови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (далі – Правила), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці Украї­ни від 16.12.93 р. № 128, поширюється на всі відомства, підпри­ємства, організації (далі – підприємства) України незалежно від їх відомчої (галузевої) належності та громадян, які є власниками кранів, визначає загальні права та обов’язки кранівників порталь­них кранів, а також установлює порядок безпечного ведення ро­біт з переміщення вантажів кранами.

1.2. Для керування та обслуговування портальних кранів власник зобов’язаний призначити кранівників, які мають посвід­чення на право керування краном даного типу.

У випадках, передбачених інструкцією з монтажу та екс­плуа­тації крана, або виходячи із місцевих умов експлуатації крана власник повинен призначити помічника кранівника.

Навчання та атестація кранівників і їх помічників проводяться в порядку, встановленому Правилами.

1.3. При перебуванні крана у приватній власності обов’язки кранівника, його помічника може виконувати власник за умови, що він пройшов навчання та атестацію як кранівник у порядку, встановленому Правилами.

1.4. Для підвішування вантажу на гак крана призначаються стропальники, при призначенні двох і більше стропальників один з них призначається старшим. Стропальниками можуть бути й ін­ші робітники (такелажники, монтажники, докери-механізатори тощо), які пройшли навчання за професією, кваліфікаційною ха­рактеристикою якої передбачено виконання робіт зі стропування вантажу.

У разі, коли кран перебуває в приватній власності, обов’язки стропальника може виконувати власник за умови, що він прой­шов навчання та атестацію як стропальник у порядку, встановленому Правилами.

1.5. У випадках, коли зона, що обслуговується краном, пов­ністю не оглядається з кабіни кранівника і відсутній радіо- або те­лефонний зв’язок між кранівником і стропальником для переда­вання сигналів стропальника особою, від­повідальною за безпеч­не проведення робіт з переміщення вантажів кранами, признача­ється сигнальник.

1.6. Для виконання обов’язків кранівника та його помічника можуть бути призначені робітники, які досягли 18 років. Перед призначенням на роботу вони повинні пройти медичний огляд з метою визначення відповідності їх фізичного стану вимогам, що ставляться до цих професій.

1.7. Під час роботи кранівник та його помічник повинні мати при собі посвідчення на право керування краном.

1.8. Допуск до роботи кранівників та їх помічників і стро­паль­ників оформляється наказом по цеху або підприємству. Допуск кранівників до обслуговування і ремонту електроустаткування крана може бути здійснений лише з дозволу головного енергетика підприємства в порядку, встановленому Правилами техніч­ної експлуатації електроустановок споживачів.

У випадку, коли кран перебуває у приватній власності і його обслуговування згідно з договором ведеться підприємством, що має відповідний дозвіл органів Держнаглядохоронпраці, порядок допуску до роботи кранівників, їх помічників визначається дого­вором між власником крана та підприємством, що обслуговує цей кран.

1.9. Перед допуском до роботи керівництво підприємства зобов’язане перевірити у кранівників та їх помічників знання інст­рукцій заводу-виготовлювача з монтажу та експлуатації крана, Пра­вил технічної експлуатації підіймально-транспортного устатку­вання морських портів, виробничої інструкції і вручити її під розписку. Крім цього, видаються кранівнику або вивішуються у міс­цях виконання робіт краном графічні зображення (схеми) безпеч­ного стропування, обв’язування або зачіплювання вантажів.

1.10. Кранівники та їх помічники після перерви в роботі за спеціальністю більше одного року проходять перевірку знань у комісії підприємства і в разі одержання позитивних результатів допускаються до стажування для відновлення необхідних нави­чок.

Якщо кран перебуває у приватній власності і обов’язки кра­нівника або його помічника виконує власник, то після перерви в роботі більше одного року він проходить перевірку знань за до­говором на підприємстві, яке має комісію з атестації кранівників портальних кранів, або в комісії органу Держнаглядохоронпраці. При задовільних наслідках перевірки він допускається до стажу­вання за договором на вказаному або іншому підприємстві, що має крани такої ж моделі.

1.11. Повторна перевірка знань кранівників, їх помічників ко­місією підприємства проводиться:

1.11.1.         Періодично, не рідше одного разу у 12 місяців.

1.11.2. У разі переходу з одного підприємства на інше.

1.11.3. За вимогою інспектора органів Держнагляд­охорон­пра­ці (далі – інспектор) або інженерно-технічного працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією ван­тажопідіймальних кранів (далі – ІТП з нагляду).

Повторна перевірка знань проводиться в обсязі інструкції заводу-виготовлювача з монтажу та експлуатації крана, виробничої ін­струкції та Правил технічної експлуатації підіймально-транспортного устаткування морських портів.

1.12. Навчений та атестований кранівник повинен:

1.12.1. Знати виробничу інструкцію, а також інструкцію заводу-виготовлювача з монтажу та експлуатації крана, Правила експлу­атації електроустановок споживачів та інші відомчі документи, що стосуються організації безпечної експлуатації портальних кранів.

1.12.2. Знати будову крана, будову і призначення його меха­нізмів та приладів безпеки.

1.12.3. Володіти навичками, необхідними для керування ме­ханізмами крана та догляду за ним.

1.12.4. Знати фактори, що впливають на стійкість крана, і при­чини втрати стійкості.

1.12.5. Знати асортимент і призначення мастильних ма­­теріа­лів, що застосовуються для змащування частин, що труться.

1.12.6. Знати встановлений Правилами порядок обміну сиг­налами зі стропальниками.

1.12.7. Знати безпечні способи стропування і зачіплювання вантажів.

1.12.8. Уміти визначати придатність до роботи канатів, знім­них вантажозахоплювальних пристроїв (стропів, траверс, захва­тів тощо) і тари.

1.12.9. Знати встановлений Правилами порядок проведення робіт краном поблизу ліній електропередачі (далі – ЛЕП).

1.12.10. Знати прийоми звільнення від дії струму осіб, які пот­рапили під напругу, і способи надання їм першої допомоги.

1.13. Кранівник контролює роботу свого помічника і стро­пальника, відповідає за дії учня, що проходить у нього ста­жуван­ня, і за порушення вказівок щодо керування та обслуговування крана, викладених у виробничій інструкції та ін­струкції заводу-виготовлювача.

2. Обов’язки кранівника перед пуском крана в роботу

2.1. Перед тим як стати до роботи, кранівник повинен перес­відчитись у справності всіх механізмів, металоконструкцій та ін­ших частин крана, а також у стані кранової колії. Для цього кра­нівник повинен:

2.1.1. Оглянути механізми крана, гальма, їх кріплення, а також ходову частину, тягові та буферні пристрої.

2.1.2. Перевірити наявність і справність огорож меха­нізмів.

2.1.3. Перевірити мащення передач, підшипників і канатів, а також стан мастильних пристосувань і сальників.

2.1.4. Оглянути у доступних місцях металоконструкції крана, стріли та елементи її підвіски (канати, розтяжки, блоки, серги то­що).

2.1.5. Оглянути в доступних місцях стан канатів та їх кріплен­ня на барабані, стрілі, грейфері, а також укладку канатів у рівча­ках блоків і барабанів.

2.1.6. Оглянути гак та його кріплення в обоймі, грейфер, спредер або вантажопідіймальний магніт, а також ланцюги і кільця йо­го підвіски.

2.1.7. Перевірити справність рейкових захватів, тупикових упорів і вимикаючих лінійок кінцевих вимикачів механізму пересу­вання, а також доступність до електричної колонки вмикання кра­на.

2.1.8. Перевірити комплектність противаги і надійність її кріп­лення.

2.1.9. Перевірити наявність і справність приладів і пристроїв безпеки на крані (обмежувачі вантажопідіймальності або вантаж­ного моменту, висоти підіймання гака, підіймання і опускання стріли, механізму пересування, повороту; покажчик вантажопідій­мальності, анемометр тощо), гальмові електромагніти, сигнальні пристрої, електричний захист.

2.1.10. Перевірити справність освітлення крана.

2.1.11. Провести зовнішній огляд (без зняття кожухів і розбирання) електричних апаратів (рубильників, контакторів, пускових опорів, кінцевих вимикачів), а також оглянути кільця і колектори електричних машин, їх щітки і кабелі живлення.

2.1.12. Перевірити наявність в кабіні та інших місцях розмі­щення електроустаткування діелектричних килимків.

2.2. Кранівник разом із стропальником повинен перевірити справність знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари, на­явність на них клейм або бірок із позначенням ва­нтажопідіймаль­ності. дати випробування і номера, а на тарі – також власної ма­си і її призначення.

2.3. При прийманні працюючого крана його огляд треба проводити разом із кранівником, який здає зміну. Для огляду крана адміністрація підприємства або цеху зобов’язана надати на по­чатку зміни необхідний час.

2.4. Огляд крана повинен здійснюватися тільки при не­працю­ючих механізмах і вимкнутому рубильнику в кабіні кранівника і ма­шинному приміщенні. Огляд гнучкого кабелю живлення повинен виконуватись при вимкнутому рубильнику на колонці.

2.5. При огляді крана кранівник повинен користуватися пере­носною лампою з напругою, що не перевищує 42 В.

2.6. Після огляду, перед пуском крана в роботу, кранівник по­винен установити штурвали й рукоятки всіх контролерів у нульо­ве положення і лише після цього ввімкнути головний автомат.

2.7. Після ввімкнення головного автомата перевірити роботу кнопки аварійного вимкнення, яка знаходиться на пульті управлін­ня, і тільки, переконавшись в її справності, почати випробування механізмів крана.

2.8. Після огляду, перед початком роботи, кранівник зобов’язаний випробувати всі механізми крана на холостому ходу та пе­ревірити при цьому справність дії:

2.8.1. Механізмів крана та електричної апаратури.

2.8.2. Приладів і пристроїв безпеки, які є на крані. Перевірка справності дії обмежувача вантажопідіймальності (вантажного мо­менту) здійснюється за допомогою контрольного вантажу в строки, установлені інструкцією заводу – виготовлювача крана, з відміткою про це у вахтовому журналі. За відсутності таких вказівок в інст­рукції заводу-виготовлювача строки перевірки встановлюються влас­ником крана.

2.8.3. Гальм.

2.8.4. Покажчика вильоту стріли.

2.9. При виявленні під час огляду та випробування крана нес­правностей чи недоліків, які перешкоджають безпечній роботі, і неможливості їх усунення своїми силами кранівник не повинен ставати до роботи і доповісти про це особі, відповідальній за ут­римання вантажопідіймальних кранів в справному стані, й проін­формувати особу, відповідальну за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

2.10. Кранівник не повинен ставати до роботи на крані у разі наявності таких несправностей:

2.10.1. Тріщин або деформацій в металоконструкціях крана, послаблень болтових з’єднань в місцях роз’ємних стиків.

2.10.2. Тріщин в елементах підвіски стріли (сергах, тягах), від­сутності шплінтів і затискачів у місцях кріплення канатів або ос­лабленні їх кріплення.

2.10.3. Стріловий і вантажний канати мають кількість обривів дротин та поверхневе спрацювання, що перевищує встановлені Правилами норми, обірвану сталку чи місцеве пошкодження (нор­ми бракування канатів вантажопідіймальних кранів викладені в до­датку 10 до Правил).

2.10.4. Механізми підіймання вантажу або зміни вильоту ма­ють дефекти (несправності), що загрожують безпеці при роботі крана.

2.10.5. Деталі гальма механізму підіймання вантажу або стрі­ли мають дефекти.

2.10.6. Гак має зношення в зіві, що перевищує 10% первісної висоти перерізу або пошкоджене кріплення гака в обоймі.

2.10.7. Несправні або відсутні передбачені паспортом крана або інструкцією заводу-виготовлювача з експлуатації крана прилади та пристрої безпеки, гальмові електромагніти, сигнальні пристрої, електричний захист.

2.10.8. Відсутня огорожа механізмів або голих струмоведучих частин електроустаткування, а також відсутнє або пошкоджене заземлення.

2.10.9. Несправні кранові колії.

2.10.10. Пошкоджені або відсутні протиугонні захвати і тупико­ві упори.

2.10.11. Несправне освітлення.

2.10.12.Відсутні пломби на обмежувачі вантажопідіймальності (вантажного моменту).

2.10.13. Забруднене скло кабіни кранівника та несправні склоочищувачі.

2.10.14. Виявлені інші несправності, за наявності яких у відпо­відності з вимогами інструкції заводу-виготовлювача з монтажу та ек­сплуатації крана його робота не повинна допускатися до усунен­ня цих несправностей.

2.11. Для усунення несправностей електроустаткування, підк­лючення портального крана до джерела живлення, заміни плавких уставок (запобіжників), підключення електронагрівача кранівник зобов’язаний викликати електромонтера. Виконувати ці роботи кранівнику забороняється.

2.12. Здійснивши приймання крана, кранівник робить відпо­відний запис у вахтовому журналі про результати огляду і після одержання завдання від особи, відповідальної за безпечне прове­дення робіт з переміщення вантажів кранами, стає до роботи.

2.13. Кранівник зобов’язаний до початку роботи перевірити наявність посвідчення на право проведення робіт у стропальника, якщо стропальник уперше стає до роботи з ним. Якщо для стропування вантажів призначені робітники, які не мають посвідчення стропальника, то кранівник не повинен ставати до роботи.

2.14, До початку роботи кранівник зобов’язаний пере­свідчи­тися в достатній освітленості робочої зони. При недостатньому освітленні, сильному снігопаді або тумані кранівник, не починаючи роботу, повинен сповістити про це особу, відповідальну за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

2.15. При виявленні на порталі, поворотному крузі, пересадних містках або інших ділянках крана сторонніх предметів, кранівник повинен прибрати їх або закріпити. В зимовий час він повинен очистити проходи по трапах, настилах, перехідних містках від сні­гу та льоду, попередивши заздалегідь про це стропальників.

2.16. Підійматися на кран та спускатися з крана необхідно тільки по справному трапу або драбині, не маючи в руках, кише­нях або за поясом будь-яких предметів. Інструмент, вахтовий журнал і ключ повинні знаходитися у спеці­альній сумці, підвішеній на ремені.

3. Обов’язки кранівника під час роботи

3.1. Кранівник портального крана під час роботи зобов’язаний:

3.1.1. Пуск і гальмування всіх механізмів крана виконувати плавно, без ривків та поштовхів, працювати уважно й не відвер­тати увагу від керування краном.

3.1.2. Перш ніж виконувати будь-який рух крана, пере­свідчи­тися, що цьому рухові не перешкоджають частини пароплавів, ва­гонів, сусідні крани і укладені вантажі.

3.1.3. Виконувати роботу тільки за вказівкою особи, відпові­дальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

3.1.4. До підіймання вантажу подати звуковий сигнал, підняти вантаж на висоту 200–300 мм для перевірки правильності його стропування й надійності дії гальм (перевірки проводяться при кожному підійманні вантажу).

3.1.5. Переміщення вантажу виконувати плавно, не до­пускаю­чи різких рухів і розгойдування.

3.1.6. Виконувати роботу краном тільки за командою стро­пальника або сигнальника, призначеного особою, відповідальною за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

Стропальник та сигнальник повинні бути одягнені у жилети відмітного кольору. Обмін сигналами між стропальником, сиг­нальниками та кранівником здійснюється згідно з системою сигна­лізації, яка наводиться в дод. 15 до Правил.

3.1.7. Підхід крана до тупикових упорів та лінійок кінцевих ви­микачів виконувати з підвищеною увагою, пам’ятаючи, що вони призначені для дії лише в тих випадках, коли внаслідок несправ­ності апаратів керування або неуважності створюється загроза пошкодження крана або аварії.

3.1.8. При повторних перегонах крана з одного місця в інше пересвідчитися, що шлях руху є вільний, дотримуються необхідні габарити і кабельний барабан працює нормально.

3.1.9. Перед початком руху з кабіни керування оглянути й виз­начити положення крана по відношенню до найближчих шварто­вих тумб і електроколонок, а також впевнитися у відсутності лю­дей на шляху пересування.

Розвернути поворотну частину крана таким чином, щоб із ка­біни кранівника можна було бачити тумби й електроколонки, вздовж яких повинен рухатися кран.

Пересування крана вздовж небезпечних зон виконувати на мі­німальній швидкості. При цьому повинен подаватися безперерв­ний звуковий сигнал з моменту початку руху до повної зупинки крана.

3.1.10. Ставити кран на робоче місце з таким розрахунком, щоб відстань між тумбами, електроколонками і найближчою кон­струкцією крана на висоті до 2 м від землі не була меншою за 700 мм.

3.1.11. Переміщувати вантаж, грейфер, гак, спредер або знім­ні вантажозахоплювальні пристрої краном у горизонтальній пло­щині тільки після підіймання їх не менше ніж на 0,5 м над пред­метами, що зустрічаються на шляху руху.

Зачерпування вантажу грейфером ближче 10 м від еле­ктроко­лонок та кабелю забороняється.

3.1.12. Перед підійманням, переміщенням та опусканням ван­тажу, який знаходиться поблизу устаткування, стіни, колони, штабеля вантажу, вагона та інших конструкцій, переконатися у відсут­ності стропальника та інших робітників між вантажем, що підійма­ється, переміщується та опускається, і зазначеним устаткуванням або частинами будови, а також пересвідчитися у вільному проход­женні вантажу.

3.1.13. При підійманні вантажу декількома кранами роботи по­винні проводитись під безпосереднім керівництвом особи, відпо­відальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

Керування кранами у таких випадках може здійснюватися тіль­ки досвідченими кранівниками зі стажем роботи не менше одно­го року. При цьому вага вантажу, що підіймається кожним краном, включаючи вагу траверси, не повинна перевищувати сумарної вантажопідіймальності кранів при даних вильотах і повинна роз­поділятися між кранами так, щоб жоден кран не був перевантаже­ний. Швидкість підіймання, опускання й повороту їх має бути од­накова.

3.1.14. Пам’ятати, що одночасна робота кранів на один трюм може здійснюватися тільки у світлий час доби й за умови, що ши­рина люка, через який подається вантаж, повинна бути не меншою за 8 м, а довжина – за 9 м. При цьому крани повинні працювати почергово, рух їх стріл не повинен бути зустрічним, подача сигна­лів повинна бути доручена досвідченим сигнальникам, які мають стаж роботи не менше одного року.

3.1.15. До початку роботи електромагнітом або грейфером переконатися, що в зоні дії крана не виконуються будь-які робо­ти і немає людей, що місце і зона дії крана огороджені, вивішені плакати, які забороняють прохід людей, і додатково перевірити:

– кріплення траверси до вантажного гака крана;

– підключення електромагнітів, їх кріплення до траверси;

– проходження кабелю живлення і його кріплення;

– кріплення відтяжки заспокоювача до траверси;

– надійність дії пристрою проти закручування траверси.

3.1.16. При швидкості вітру, що перевищує вказану у паспор­ті, необхідно негайно зупинити кран у найбезпечнішому положен­ні і перебувати біля крана до особливого розпорядження.

3.2. Кранівнику вантажопідіймального крана забороняється ставати до роботи:

3.2.1. Без посвідчення на право керування краном даного ти­пу.

3.2.2. Без оформлення приймання і здачі крана у вахтовому журналі.

3.2.3. Без наявності пломб на обмежувачі вантажо­підій­маль­ності (вантажного моменту).

3.2.4. Без напрацювання протягом кварталу 18 змін на ванта­жопідіймальних кранах.

3.2.5. У стані алкогольного або наркотичного сп’яніння.

3.2.6. При незадовільному стані здоров’я, підтвердженому лі­карем.

3.2.7. Після аварії або нещасного випадку до особливого роз­порядження особи, відповідальної за утримання ван­тажо­підій­мального крана в справному стані, та особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

3.2.8. Без одержання інструктажу з техніки безпеки.

3.2.9. На несправному крані.

3.2.10. Якщо на головному рубильнику або головному автома­ті вивішено плакат «НЕ ВМИКАТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ».

3.3. Кранівнику забороняється:

3.3.1. Підіймати чи кантувати вантаж, маса якого перевищує вантажопідіймальність крана для даного вильоту стрі­ли; якщо кра­нівник не знає маси вантажу, то він повинен одержати такі відо­мості в особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з пе­реміщення вантажів кранами.

3.3.2. Здійснювати різке гальмування при повороті стріли з вантажем.

3.3.3. Підтягувати вантаж по землі, рейках чи лагах гаком кра­на при скісному натягу канатів.

3.3.4. Підіймати цеглу, плитку та інші дрібноштучні матеріали, укладені на піддонах без огорожі, за винятком навантаження та розвантаження (на землю) автомашин, їх причепів, залізничних напіввагонів і платформ.

3.3.5. Укладати вантаж на електричні кабелі і трубопроводи, а також на краю укосу чи траншеї.

3.3.6. Залишати без нагляду пульт управління при роботі будь-якого механізму крана.

3.3.7. Допускати перебування сторонніх осіб у кабіні уп­рав­лін­ня, на поворотній та інших частинах крана з метою запобіганню затискуванню їх між поворотною та неповоротною частинами (крім осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кра­нів в справному стані, ІТП з нагляду, слюсарів або електромонте­рів та стажистів, про що кранівник повинен бути заздалегідь по­переджений).

3.3.8. Підіймати й переміщувати вантаж з людьми, які перебу­вають на ньому.

3.3.9. Підіймати вантаж, засипаний ґрунтом, закріплений або примерзлий до землі, закладений або затиснутий іншим ванта­жем, підвішений за один ріг дворогого гака, а також вантаж, який перебуває в нестійкому положенні або тарі, що заповнена вище її бортів.

3.3.10. Підіймати вантаж підтягуванням, коли вантажний канат після блоків стріли не зберігає вертикального положення, а також розгойдувати вантаж для його укладання.

3.3.11. Застосовувати знімні вантажозахоплювальні пристрої і тару, які не відповідають масі і характеру вантажу, що підіймаєть­ся.

3.3.12. Допускати перебування людей (в тому числі стро­паль­ників) між вантажем і стіною, колоною, штабелем, вагоном при пі­дійманні вантажу, встановленого поблизу вказаних предметів. Цієї вимоги слід дотримуватись також і при опусканні вантажу.

3.3.13. Підіймати, опускати і переміщувати вантаж при пере­буванні людей під вантажем (стропальник може перебувати біля вантажу, який підіймається або опускається, якщо вантаж піднято не більше ніж на 1 м над рівнем майданчика, на якому перебуває стропальник).

3.3.14. Використовувати змінні вантажозахоплювальні органи і знімні вантажозахоплювальні пристрої для підіймання людей або виконання робіт, для яких вони не призначені.

3.3.15. Підіймати й переміщувати вантажі у випадку не­пра­вильного їх стропування або при відсутності схем безпечного їх стропування.

3.3.16. Підіймати, переміщувати й опускати вибухонебезпечні, легкозаймисті та отруйні речовини, посудини, що перебувають під тиском, кранами, механізми підіймання яких оснащені фрик­ційними і кулачковими муфтами включення, та ті, що не знаходять­ся у спеціальних контейнерах.

3.3.17. Виводити з дії прилади та пристрої безпеки, гальмові електромагніти, сигнальні пристрої, електричний захист, а також виконувати роботу краном при їх несправності.

3.3.18. Звільняти краном защемлені стропи та інші знімні ван­тажозахоплювальні пристрої.

3.3.19. Підтягувати вантаж під час його підіймання, ви­рівнюва­ти положення вантажу, який підіймається, опускається або пере­міщується, власною масою людей, а також поправляти стропи при виборі слабини.

3.3.20.3алишати вантаж, грейфер, вантажопідіймальний маг­ніт, спредер чи ківш після закінчення вантажних робіт або на час перерви в роботі у піднятому положенні.

3.3.21. Підіймати, переміщувати й опускати краном людей, крім випадків надання допомоги потерпілим (при цьому повинні бути прийняті особливі заходи обережності проти падіння людей). В окремих випадках дозволяється пі­діймання краном людей у спеціальній колисці для здійснення робіт по фарбуванню, ремон­тних робіт, кріпленні контейнерів, зачищенні бортів і трюмів па­роплавів та інших робіт. Механізми підіймання вантажу таких кра­нів не можуть бути оснащені фрикційними або кулачковими муф­тами ввімкнення.

3.3.22. Використовувати кінцеві вимикачі як робочі органи для автоматичної зупинки механізмів.

3.3.23. Опускати (підіймати) вантаж в залізничні напіввагони і платформи, у кузови автомобілів, на причепи і рол-трейлери, як­що в них або в кабіні транспортних засобів перебувають люди. Виняток може бути допущено для вантажопідіймальних кранів з гаком, з кабіни яких кранівник добре бачить всіх працюючих, і ро­бітники мають можливість відійти від вантажу, що підіймається (опускається), на безпечну відстань.

3.3.24. Підіймати і опускати стрілу з вантажем у кранів, для яких положення стріл є установочним, а не робочим.

3.3.25. Проносити вантаж над поїздами, складськими й служ­бовими приміщеннями, працюючим транспортом тощо.

3.3.26. Суміщувати зміну вильоту стріли з підійманням або опусканням вантажу.

3.3.27. Здійснювати під час роботи крана очищення, змащу­вання, регулювання механізмів, будь-який ремонт або підтягуван­ня з’єднань.

3.3.28. Виконувати ремонт і регулювання електроустаткування крана.

3.3.29. Перенавантажувати бункерні установки.

3.3.30. Передавати керування краном іншим кранівникам або стороннім особам.

3.3.31. Залишати кабіну керування краном при піднятому ван­тажі.

3.3.32. Продовжувати роботу крана:

– при перебуванні стропальника, сигнальника або інших лю­дей в небезпечних зонах;

– при інтенсивному нагріванні підшипників, електро­устатку­вання та інших несправностях;

– в зимовий час при досягненні температури повітря нижче допустимого значення, вказаного заводом-виготовлювачем в пас­порті крана;

– при появі ненормальних шумів у механізмах;

– при падінні або підвищенні напруги понад допустиму вели­чину, вказану в інструкції по монтажу та експлуатації крана.

3.4. При перебуванні на крані помічника кранівника або ста­жиста кранівник, його помічник і стажист не мають права відлуча­тися з кабіни крана, навіть на короткий час, не попередивши про це один одного. Якщо кранівник працює без помічника і стажис­та, то, йдучи з крана, він повинен вимкнути струм, закрити двері кабіни і закріпити кран протиугонними захватами. Входити на кран або спускатися з нього під час його роботи не дозволяєть­ся.

3.5. При несподіваному припиненні живлення або зупиненні крана з інших причин кранівник повинен поставити штурвали або рукоятки контролерів в нульове положення і вимкнути рубильник в кабіні.

Якщо вантаж в цьому випадку залишився в піднятому поло­женні, кранівник зобов’язаний за допомогою стропальників або інших працівників викликати особу, відповідальну за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, і в її присут­ності опустити вантаж шляхом ручного розгальмовування. При цьому до прибуття особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, кранівник повинен вжити заходів до недопущення проходу людей під піднятим вантажем.

3.6. Кранівник повинен зупинити кран за сигналом «СТІЙ», ким би цей сигнал не подавався.

3.7. Підхід крана до лінійок кінцевих вимикачів повинен здійс­нюватися тільки на зниженій швидкості. Використання кінцевих вимикачів як робочих органів вимкнення електродвигунів не доз­воляється.

3.8. За необхідності переміщення вантажів над перекриттями, під якими розміщені виробничі або службові приміщення, де пе­ребувають люди, кранівник може стати до роботи лише після одержання письмового розпорядження керівництва порту, озна­йомлення з заходами по безпечному транспортуванню вантажів і під безпосереднім керівництвом особи, відповідальної за безпеч­не проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

3.9. Кранівник зобов’язаний виконувати підіймання, пере­мі­щення та опускання вантажів тільки за сигналами стропальника або сигнальника. Якщо виникає необхідність доручити подачу сигналів іншим особам (майстрові, бригадирові тощо), то кранів­ник повинен бути заздалегідь про це проінформований. Якщо сигнал подається неправильно, всупереч ін­струкції, то кранівник не повинен за таким сигналом виконувати роботу. За пошкоджен­ня, завдані при роботі крана внаслідок неправильно поданого сиг­налу, відповідальність несе особа, яка подала неправильний сиг­нал, та кранівник, якщо він бачив вантаж, що підіймався.

3.10. Перед підійманням вантажу з колодязя, трюма та опус­канням його в них кранівник повинен попередньо пересвідчитися при опусканні порожнього (ненавантаженого) гака в тому, що при його нижчому положенні на барабані лебідки залишається не менше 1,5 витка каната, не враховуючи витків, що знаходяться під затискним пристроєм.

3.11. Якщо під час роботи крана трапиться аварія або нещас­ний випадок, кранівник зобов’язаний негайно зупинити кран і до­вести про це до відома особи, відповідальної за утримання ван­тажопідіймального крана в справному стані, та особи, відпові­дальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

3.12. При виникненні на крані пожежі кранівник повинен не­гайно вимкнути рубильник, що подає напругу на кран, і приступи­ти до гасіння пожежі, викликавши одночасно через одного з чле­нів бригади, яка обслуговує кран, пожежну охорону.

3.13. Кранівнику забороняється залишати на майданчиках і механізмах крана інструмент, деталі, сторонні предмети тощо.

4. Обов’язки кранівника після закінчення роботи

4.1. Йдучи з крана на обідню перерву або в інших необхідних випадках кранівник зобов’язаний:

4.1.1. Установити кран в безпечне положення так, щоб його елементи не могли бути пошкоджені при маневрах суден, вагонів або сусідніх кранів.

4.1.2. Установити всі рукоятки контролерів в нульове поло­ження, вимкнути головний автомат і замкнути двері кабіни керу­вання, вимкнути головний рубильник крана на колонці підключен­ня.

4.2. Після закінчення роботи кранівник зобов’язаний:

4.2.1. Поставити кран так, щоб він не заважав роботі сусідніх кранів, гакову підвіску установити в верхнє положення, а стрілу, по можливості, – на мінімальний виліт. Якщо кран оснащений грейфером, магнітом або спредером, опустити їх на землю в без­печне місце. У випадку огляду канатів гакова підвіска опускається на рівень возика портала і закріплюється стропом.

4.2.2. Поставити всі рукоятки контролерів у нульове по­ложен­ня.

4.2.3. Затиснути нормально відкриті гальма, забити хра­пови­ки, установити фіксуючі пристрої і блокування.

4.2.4. Вимкнути головний автомат, рубильник, освітлення.

4.2.5. Прибрати кран, витерти і змастити механізми.

4.2.6. Зробити запис у вахтовому журналі про технічний стан та здавання крана і розписатися.

4.2.7. Поставити кран на захвати (за відсутності змінника).

4.2.8. Замкнути на замок кабіну крана.

4.2.9. Залишити кран тільки після здачі його зміннику, а за йо­го відсутності при виконанні п. 4.2.1–4.2.8 здати вахтовий журнал і ключ особі, відповідальній за його збе­рігання і видачу.

5. Обслуговування крана

5.1. При технічному обслуговуванні та ремонті кранівник пор­тального крана зобов’язаний:

5.1.1. До проведення будь-яких профілактичних чи ремонтних робіт переконатися в тому, що кран відключений від живлення електроколонки (вимкнутий головний автомат і рубильник) і виві­шена табличка «НЕ ВМИКАТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ».

5.1.2. Одержати на місці інструктаж з техніки безпеки і вказів­ки особи, відповідальної за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані, про обсяг і особливості робіт з технічного обслуговування або ремонту крана.

5.1.3. Роботи з технічного обслуговування в обсязі, пе­редба­ченому Правилами технічної експлуатації підіймально-транспорт­ного устаткування морських портів, і роботи по ремонту здійсню­вати за вказівкою особи, відповідальної за утримання вантажопі­діймальних кранів в справному стані.

5.1.4. В процесі проведення профілактичного обслуговування та ремонту точно виконувати вказівки інструкції заводу-виготовлювача з розбирання, збирання і регулювання вузлів і механізмів кра­на.

5.1.5. Не вмикати й не випробовувати механізми крана, ре­монт яких не закінчено.

5.1.6. Після закінчення всіх робіт з технічного обслуговування й ремонту пересвідчитися в тому, що у вузлах і механізмах не за­лишилось ніяких сторонніх предметів, всі огорожі поставлені на свої постійні місця.

5.1.7. Виконати почергово контрольний пуск всіх механізмів і перевірити їх роботу на холостому ходу лише з дозволу особи, відповідальної за утримання вантажопідіймального крана в справ­ному стані.

5.1.8. Переконавшись у справності та надійності роботи відре­монтованих механізмів крана, зробити запис у вахтовому журналі про виконаний обсяг технічного обслуговування і готовність кра­на до подальшої експлуатації.

До роботи, пов’язаної з обслуговуванням та ремонтом крана, допускаються слюсарі, електромонтери з технічного обслугову­вання та ремонту вантажопідіймальних кранів або налагоджувальники, які мають відповідні посвідчення.

6. Відповідальність кранівника

6.1. Кранівник портального крана, навчений і атестований у відповідності з Правилами, несе особисту відповідальність за по­рушення вимог, викладених у даній Типовій інструкції, відповідно до чинного законодавства України.