ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ОПЕРАТОРІВ (МАШИНІСТІВ)

ПАРОВИХ ТА ВОДОГРІЙНИХ КОТЛІВ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Типова інструкція для операторів (машиністів) па­рових та водогрійних котлів (далі — Інструкція), розроб­лена на основі Правил будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів (далі — Правила), зат­верджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 травня 1994 року
№ 51, поширюється на всі відомст­ва, підприємства, організації України незалежно від їх відомчого підпорядкування, а також на приватних осіб, які є власниками котлів, визначає права та обов’язки операторів (машиністів) (далі—операторів) парових і водогрійних котлів (далі—котлів), а також встановлює порядок безпечного їх обслуговування.

1.2. Для управління та обслуговування котлів, еконо­майзерів, трубопроводів і допоміжного устаткування (живильних насосів, установок золовидалення і т. д.) власник зобов’язаний призначити операторів, що мають посвідчення на право обслуговування котлів даного типу.

1.3. На підставі цієї Інструкції з урахуванням місце­вих умов експлуатації власником розробляється і за­тверджується в установленому порядку виробнича інструкція.

1.4. Під час роботи оператор повинен мати при собі посвідчення на право обслуговування котлів.

1.5. Персонал котельної повинен чітко знати і вико­нувати всі вимоги, обумовлені у виробничій інструкції.

1.6. До обслуговування котлів можуть бути допущені особи, не молодші 18 років, які пройшли медичне обсте­ження з метою визначення їх фізичного стану та відпо­відності вимогам цих професій.

Періодична перевірка знань операторів котлів прово­диться не рідше одного разу на 12 місяців.

Позачергові перевірки знань у них проводяться:

а) при переході на інше підприємство;

б) у випадку переведення на обслуговування котлів іншого типу;

в) при переведенні котлів на спалювання іншого ви­ду палива;

г) при перерві в роботі понад 6 місяців;

д) за рішенням адміністрації або за вимогою інспек­тора Держнаглядохоронпраці.

Комісія з перевірки знань призначається наказом по підприємству, до участі в її роботі може бути залучений інспектор Держнаглядохоронпраці.

При переході персоналу на обслуговування котлів, працюючих на газоподібному паливі, повинна бути про­ведена додаткова перевірка знань у порядку, встановле­ному Правилами безпеки в газовому господарстві, зат­вердженими наказом Держпроматомнагляду СРСР від 26.10.94 № 3.

При перерві в роботі за спеціальністю більше 12 мі­сяців оператори котлів проходять перевірку знань у комі­сії підприємства і, при задовільних результатах перевір­ки, допускаються до стажування для відновлення необ­хідних навичок згідно з програмою, затвердженою адмі­ністрацією підприємства.

1.7. Якщо котли обслуговують в зміні кілька опера­торів, то вони підпорядковуються старшому оператору, призначеному адміністрацією підприємства, керівницт­вом цеху, діль­ниці.

1.8. Приймання зміни та її здавання повинні прово­дитись з дотриманням вимог Правил внутрішнього розпо­рядку.

1.9. При прийманні зміни оператор (старший опера­тор) зобов’язаний ознайомитися з записами в змінному журналі і спільно з оператором (старшим оператором), що здає зміну, перевірити справність працюючих котлів і устаткування, яке відноситься до них, приладів і засо­бів захисту: економайзерів, бойлерів, деаераторів, сепа­раторів, постійної продувки, запобіжних клапанів, покажчиків рівня води, автоматичних сигналізаторів гранично допустимих рівнів води, манометрів, термометрів, автоматики безпеки за всіма її параметрами, запірної і регулюючої арматури, живильних, спускних, продуваль­них і паротрубопроводів, живильних насосів, устаткуван­ня шлако- і золовидалення, димососів, вентиляторів, ус­таткування подачі палива в топці котлів і т. д. При цьо­му повинна бути також перевірена справність аварійно­го освітлення і сигналізація для виклику адміністрації.

2. ОБОВ’ЯЗКИ ОПЕРАТОРА КОТЛІВ

2.1. При підготовці котла до розпалення оператор по­винен:

2.1.1. Перед розпаленням ретельно перевірити:

а) справність топки і газоходів, запірних і регулюю­чих приладів;

б) справність контрольно-вимірювальних приладів, арматури, гарнітури, живильних приладів, димососів і вентиляторів, а також наявність природної тяги;

в) справність устаткування для спалювання відповід­ного виду палива;

г) заповнення котла водою до відмітки нижчого рів­ня, а при наявності водяного економайзера — заповнення його водою;

д) чи тримається рівень води в котлі і чи немає про­пускання води через лючки, фланці та арматуру;

е) чи немає заглушок перед і після запобіжних кла­панів, на паро-, мазуто-, і газопроводах, на живильній спускній і продувній лініях;

ж) відсутність в топці і газоходах людей чи сторон­ніх предметів.

2.1.2. Провентилювати топку і газоходи протягом 10— 15 хвилин (залежно від конструкції котла) шляхом від­криття дверей топки, піддувала, шиберів для регулюван­ня подачі повітря, заслонок природної тяги, а при наяв­ності димососів і вентиляторів — шляхом їх включен­ня. До включення димососа для вентиляції топки і га­зоходів у котлів, працюючих на газоподібному паливі, необхідно переконатися, що ротор не торкається корпу­су димососа, для чого ротор прокручується вручну. Вклю­чення димососів у вибухонебезпечному виконанні допус­кається тільки після провітрювання котлів природною тягою і після перевірки справності димососа.

2.1.3. Для котла, працюючого на газоподібному пали­ві, після виконання вимог пп. 2.1.1, 2.1.2:

а) перевірити справність газопроводу і встановлених на ньому кранів і засувок (вся запірна арматура на га­зопроводах повинна бути закрита, а крани на продуваль­них газопроводах — відкриті);

б) продути газопровід через продувальну свічку, пос­тупово відкриваючи засувок на відгалуженні газопрово­ду до котла. Якщо після перевірки газоаналізатором (або іншим надійним засобом) виявиться, що в газопро­воді відсутня вибухонебезпечна газоповітряна суміш, свічку треба закрити;

в) переконатися у відсутності витікання газу з газо­проводів, газового обладнання й арматури шляхом об­милювання нарізних і фланцевих з’єднань. Користуван­ня відкритим вогнем при виконанні цієї роботи катего­рично забороняється;

г) перевірити за манометром відповідність тиску га­зу, а при двопровідних пальниках, крім того, — відповід­ність тиску повітря перед засувками пальників при пра­цюючому дуттьовому вентиляторі, встановленому тиску;

д) відрегулювати тягу котла, що розпалюється, вста­новивши розрідження в топці 2—3 мм водяного стовп­чика.

2.1.4. Для котла, працюючого на рідкому паливі, тем­пературу палива довести до величини, встановленої в ін­струкції, прогріти парову лінію до форсунок.

Переконавшись у справності устаткування за змінним журналом, оператор (старший оператор) повинен зроби­ти запис про здавання і прийняття зміни.

Якщо при перевірці буде виявлена несправність ус­тат­кування, то приймаючий зміну оператор (старший оператор) повинен зробити про це запис у змінному жур­налі і сповістити про це особу, відповідальну за справний стан і безпечну експлуатацію котлів для прийняття від­повідного рішення з цього питання і надання необхідної вказівки операторові.

2.1.5. Операторові забороняється залишати робоче місце за відсутності змінного. У випадку відсутності ос­таннього це необхідно довести до відома особи, відпові­дальної за справний стан і безпечну експлуатацію котлів (начальника котельної), і керуватися його вказівками.

2.1.6. Не дозволяється приймати та здавати зміну під час ліквідації аварії в котельній.

2.1.7. Оператор під час зміни не повинен ухилятися від виконання обов’язків, покладених на нього виробни­чою інструкцією.

2.1.8. Операторові забороняється залишати котли без нагляду до повного припинення горіння в топці, ви­лучення з неї решток палива і зниження тиску до нуля. Котли, які не мають цегляної кладки, допускається за­лишати в закритому на замок приміщенні, не очікуючи на зниження тиску до атмосферного, якщо після припи­нення горіння в топці і вилучення решток палива з неї, а також шлаку і золи з бункера тиск в котлі почав зни­жуватися.

2.1.9. Оператор не повинен допускати в котельню сто­ронніх осіб. Вони можуть бути допущені тільки з дозво­лу адміністрації та у супроводі її представника.

2.1.10. Приміщення котельної, котли і все устаткуван­ня повинні утримуватись в справному стані і належній чистоті. Забороняється завалювати приміщення котель­ної чи зберігати в ньому матеріали і предмети. Проходи в котельному приміщенні і виходи з нього мають бути завжди вільними. Двері для виходу з котельної повинні легко відчинятися назовні.

2.2. При розпаленні котлів оператор повинен:

2.2.1. Виконувати розпалення котлів тільки за наяв­ності розпорядження, записаного в змінному журналі особою, відповідальною за справний стан і безпечну ек­сплуатацію котлів, чи особою, що замінює таку. В роз­порядженні повинні бути зазначені тривалість заповнен­ня котла водою та її температура. Оператор повинен бути завчасно попереджений про час розпалювання котла.

2.2.2. Виконувати розпалення котлів протягом часу, встановленого адміністрацією, при слабкому вогні, зменшеній тязі, закритому паровому вентилі, відкритому запобіжному клапані або вентилі (крані) для випуску повітря. При розпаленні котла необхідно забезпечити рівномірний прогрів його частин і завчасно ввімкнути прилад для підігріву води в нижньому барабані котла.

Застосування при розпаленні котла, працюючого на твердому паливі, легкозаймистих матеріалів (бензину, гасу та ін.) не допускається.

2.2.3. При наявності у пароперегрівача котла при­ладу для запобігання перегріву його елементів при роз­палюванні котла ввімкнути цей прилад.

2.2.4. При наявності у водяного економайзера обвід­ного газоходу гарячі гази з котла необхідно спрямувати через цей газохід, закривши заслінку для пропускання газів через економайзер. Переводити гарячі гази на га­зохід економайзера належить після того, як установиться  регулярне живлення котла.

За відсутності обвідного газоходу для попередження нагріву води в економайзері вище допустимої темпера­тури здійснювати прокачування через економайзери во­ди, що направляється по згінній лінії в бак або дренаж.

Якщо котли мають водяні економайзери киплячого типу і рециркуляційні лінії, що з’єднують водяний прос­тір барабана з нижніми колекторами економайзера, то перед розпалюванням котла відкрити вентилі на цих лі­ніях.

2.2.5. Пальник котла, працюючого на газоподібному паливі, запалювати таким чином: внести в топку до гирла  пальника, що включають, запальник, подати газ, поволі відкриваючи засувку перед пальником і стежити за тим, щоб він загорівся одразу, тут же почати подачу повітря, потім збіль­шити подачу газу і повітря, одночас­но регулюючи розрідження в топці і полум’я у пальнику. Вилучити запальник з топки після одержання стійкого полум’я.

Якщо до запалювання пальника полум’я запальника згасло, негайно припинити подачу газу в пальник, вилу­чити запальник з топки і провентилювати топку та газоходи протягом 10—15 хвилин. Тільки після цього можна приступати до розпалювання пальника.

При наявності у котла кількох пальників їх запалюван­ня виконується послідовно.

Якщо при розпаленні погаснуть всі або частина запа­лених пальників, негайно припинити подачу газу до них, вилучити з топки запальник і провентилювати топку та газоходи протягом 10—15 хвилин. Тільки після цього повторно запалити пальники.

Запалюючи пальники, не слід стояти проти отворів (розпалювальних люків), щоб не постраждати від випадкового викиду з топки полум’я. Оператор має бути забезпечений засобами індивідуального захисту (захисні окуляри та ін.).

Операторові забороняється:

а) запалювати в топці погаслий газ без закриття по­дачі газу на пальники котла попередньої вентиляції топ­ки і газоходів;

б) запалювати газовий факел від сусіднього паль­ника.

Запалювання топок котлів, обладнаних автоматикою, виконувати з обов’язковим додержанням вимог Інструк­ції заводу–виготовлювача котлів або спеціалізованих пуско­на­ла­годжувальних організацій з обслуговування авто­матики.

2.2.6. При паровому розпиленні рідкого палива для розпалювання форсунки в топку ввести палаючий розпа­лю­вальний факел, подати пар до форсунки, а після цьо­го — паливо шляхом поступового відкриття вентиля.

Після запалення мазуту, змінюючи подачу мазуту, пари і повітря, відрегулювати горіння.

2.2.7. При механічному розпиленні мазуту після вне­сення в топку палаючого розпалювального факела або включення автоматики розпалювання, причинити повіт­ряний шибер і, поволі відкриваючи вентиль, подати ма­зут в топку. Після того, як мазут займеться, відрегулю­вати горіння.

2.2.8. Розпалювальний факел видалити з топки лише тоді, коли горіння стане тривалим. Якщо мазут не заго­рівся, негайно припинити подачу його в форсунки, забра­ти з топки розпалювальний факел і провентилювати топ­ку, газоходи і повітропроводи протягом 10—15 хвилин, установити причину незагоряння палива та усунути її. Тільки після цього знову приступити до розпалювання форсунки.

При наявності у котлах кількох форсунок розпалю­вання їх виконувати послідовно.

Якщо при розпалюванні погаснуть всі працюючі фор­сунки, негайно припинити подачу в них палива, видали­ти з топки ручні розпалювальні факели і провентилюва­ти топку, димоходи і воздухопроводи протягом 10—15 хвилин при працюючому димососі і вентиляторі. Після цього можна знову розпалювати форсунки.

Якщо погасне частина працюючих форсунок, слід не­гайно припинити подачу палива в ці форсунки, а потім запалити їх з допомогою палаючого ручного розпалю­вального факела.

Розпалюючи форсунки, не можна стояти проти от­ворів (розпалювальних люків), щоб не постраждати від випадкового викиду полум’я.

Операторові забороняється запалювати факел фор­сунки від сусідньої розжареної кладки топки (без роз­топлювального факела).

2.2.9. Коли з відкритого запобіжного клапана або по­вітряного вентиля почне виходити пара, закрити запо­біжний клапан або повітряний вентиль і відкрити продувальний вентиль за пароперегрівачем.

2.2.10. Підтягування болтів, лазів, люків під час роз­палювання котла виконувати з великою обережністю, тільки нормальним ключем, без застосування продов­жуючих важелів і в присутності особи, відповідальної за справний стан і безпечну експлуатацію котлів.

Для котлів з робочим тиском до 0,6 МПа (6 кгс/см2) підтягування болтів, лазів і люків допускається при тисненні не більш 50 відсотків робочого тиску від 0,6 до 6 МПа (від 6 до 60 кгс/см2) — при тиску не більш 0,3 МПа (3 кгс/см2), понад 6 МПа (60 кгс/см2) — при тиску не більш 0,5 МПа (5 кгс/см2).

2.2.11. При розпаленні вести контроль за переміщуван­ням елементів котла при тепловому розширенні за по­кажчиками переміщування (реперами).

2.3. При включенні котла в роботу оператор повинен:

2.3.1. Перевірити:

а) справність дії запобіжних клапанів, покажчиків рівня води, манометра і живильних пристроїв;

б) показання знижених покажчиків рівня води за по­кажчиками рівня води прямої дії;

в) включення і працездатність автоматики безпеки, сигналізаторів і апаратури автоматичного управління котлів;

г) продувку котла.

Перевірка справності дії запобіжних клапанів, покажчиків рівня води, манометра, а також продувка котла повинні проводитись в рукавицях, з метою виключення опіків обслуговуючого персоналу.

Забороняється пуск у роботу котлів з несправною ар­матурою, живильними приладами, автоматикою безпеки і засобами протиаварійного захисту і сигналізації.

2.3.2. Включення котла в паропровід необхідно вико­нувати поволі, після ретельного прогріву і продувки па­ропроводу. При прогріві стежити за справністю паропро­воду, компенсаторів, опор і підвісок, а також за рівно­мірним розширенням паропроводу. При виникненні віб­рації чи різких ударів припинити прогрів до усунення дефектів.

2.3.3. При підключенні котла до паропроводу, що знаходиться в роботі, слід пересвідчитися, що тиск в котлі є рівним або нижчим за тиск в паропроводі, але не більш як на 0,05 МПа (0,5 кгс/см2), при цьому горіння в топці зменшити. Якщо при цьому в паропроводі будуть виникати поштовхи або гідравлічні удари, негайно при­пинити включення котла і збільшити продувку паропро­воду.

2.3.4. В міру підвищення навантаження котла змен­шити продувку пароперегрівача, а при досягненні при­близно половини нормального навантаження — продув­ку припинити.

2.3.5. Час початку розпалювання і включення котла в роботу записати в змінному журналі.

2.4. При роботі котла оператор повинен:

2.4.1. Уважно стежити за справністю котла і всього устаткування котельної і суворо дотримувати встановле­ного режиму роботи котла.

2.4.2. Виявлені в процесі роботи устаткування не­справ­ності записувати в змінний журнал. Вживати тер­мінових заходів до усунення несправностей, що загрожу­ють безпечній і безаварійній роботі устаткування. Як­що несправності усунути власними силами неможливо, повідомити про це особу, відповідальну за справний стан і безпечну експлуатацію котлів (начальника котельної).

2.4.3. Особливу увагу під час роботи звертати на:

а) підтримування нормального рівня води в котлі і рівномірне живлення його водою. При цьому не допуска­ти, щоб рівень води опускався нижче допустимого ниж­чого рівня чи підіймався вище допустимого вищого рів­ня;

б) підтримування нормального тиску пари (підви­щення тиску в котлі вище дозволеного не допускається);

в) підтримування температури перегрітої пари, а та­кож температури живильної води економайзера;

г) нормальну роботу пальників (форсунок).

2.4.4. Перевірка справності дії манометрів, запобіж­них клапанів, покажчиків рівня води і живильних насо­сів повинна виконуватись із записом у змінний журнал у такі терміни:

а) для котлів з робочим тиском до 1,4 Мпа (14 кгс/см2) включно — не рідше одного разу на зміну;

б) для котлів з робочим тиском понад 1,4 Мпа (14 кгс/см2) і до 4 Мпа (40 кгс/см2 включно) — не рідше одного разу на добу (крім котлів, установлених на теп­лових електростанціях);

в) для котлів, установлених на теплових електростан­ціях, відповідно до графіка, затвердженого головним ін­женером.

Про результати перевірки необхідно зробити запис у змінному журналі.

2.4.5. Перевірка справності манометра виконується з допомогою триходового крана або запірних вентилів, що заміняють його, шляхом встановлення стрілки мано­метра на нуль.

Не рідше одного разу на 12 місяців манометри повин­ні бути перевірені з установленням клейма або пломби відповідно до порядку, передбаченого Держстандартом України.

2.4.6. Перевірка покажчиків рівня води проводиться шляхом їх продувки. Справність зниження покажчиків рівня перевіряється порівнянням їх показань із пока­заннями покажчиків рівня води прямої дії.

2.4.7. Справність запобіжних клапанів перевіряється примусовим короткочасним їх «підривом».

Робота котлів із зламаними чи невідрегульованими запобіжними клапанами забороняється.

Забороняється заклинювати запобіжні клапани або додатково навантажувати їх.

2.4.8. Справність всіх живильних насосів або інжек­торів необхідно перевіряти шляхом короткочасного пус­ку кожного з них у роботу.

2.4.9. Перевірка справності сигналізації та автоматич­ного захисту повинна проводитись у відповідності з гра­фіком та інструкцією, розробленими та затвердженими адміністрацією підприємства (власником котлів) в уста­новленому порядку.

2.4.10. Закидання твердого палива на колосникові грати ручної топки здійснювати невеликими порціями, якомога швидше, при ослабленому або виключеному дутті. При наявності кількох завантажувальних дверцят завантаження палива крізь кожні дверцята здійснюва­ти за чергою, після того як раніш закинуте в попередні дверцята паливо почне розгорятися.

Висоту шару палива на колосникових ґратах підтри­мувати залежно від сорту та якості палива за вказівкою адміністрації. При збільшенні навантаження котла не­обхідно спочатку збільшити тягу, а після цього додати дуття, при зниженні — спочатку зменшити дуття, а по­тім — тягу. Дверцята топок повинні бути зачинені і замк­нені на клямки.

2.4.11. Якщо котел працює на газоподібному паливі, для збільшення навантаження необхідно поступово спо­чатку збільшувати подачу газу (а потім повітря) і від­регулювати тягу, для зменшення — спочатку убавити по­дачу повітря, потім газу, після чого відрегулювати тягу.

Якщо при роботі котла на газі погаснуть всі пальни­ки або частина з них (припиниться подача повітря до пальників, що працюють із примусовою подачею повітря, чи різко підвищиться тиск газу перед пальниками), не­гайно припинити подачу газу до пальників, перекривши для цього вимикальну арматуру перед пальниками, провентилювати топку, газоходи і повітроводи, з’ясувати та усунути причину порушення нормального режиму горін­ня; після цього розпочати повторне розпалювання котла, зробивши відповідний запис у вахтовому журналі.

2.4.12. При роботі котла на рідкому паливі для збіль­шення навантаження додати тягу, збільшити подачу по­вітря, потім мазуту (на парових форсунках перед збіль­шенням подачі мазуту збільшити подачу пари); для змен­шення — спочатку зменшити подачу мазуту, пари і по­вітря, а потім зменшити тягу.

У разі, якщо при роботі котла на рідкому паливі по­гаснуть всі форсунки, негайно припинити подачу палива (а також пари при паровому розпиленні), зменшити дут­тя і тягу та усунути причину припинення горіння.

2.4.13. Періодичну продувку котла проводити в тер­міни, встановлені згідно з графіком та інструкцією, роз­робленими та затвердженими адміністрацією підприєм­ства (власником котлів), у присутності старшого по зміні оператора. Про належну продувку котла повинні бути попереджені персонал, який працює в котельній, а також особи, які ремонтують сусідні котли. До продувки пере­конатись у справності водовказівних приладів, пристро­їв живлення і наявності води в баках живлення, а та­кож у тому, що котли, які знаходяться в ремонті або чистці, відключені від продувальних ліній у відповіднос­ті з п. 1.13.

Рівень води в котлі перед продувкою повинен бути трохи вищим від нормального.

Відкриття продувальної арматури виконувати обе­режно і поступово. При наявності двох запірних прист­роїв спочатку відкрити другий від котла пристрій, а піс­ля припинення продувки спочатку закрити перший від котла пристрій.

Періодична продувка повинна виконуватися двома особами, одна з яких безпосередньо відкриває і закриває вентилі, а друга — спостерігає за водовказівними прила­дами. В разі виникнення в продувальних лініях гідравліч­них ударів, вібрації трубопроводу чи інших відхилень від нормальних режимів роботи продувка повинна бу­ти негайно припинена. По закінченні продувки треба переконатися, що запірні органи на продувній лінії на­дійно закриті і не пропускають воду.

Забороняється здійснювати продувку при несправній продувальній арматурі, відкривати і закривати армату­ру ударами молотка чи інших предметів, а також за до­помогою подовжуючих важелів. Час початку і закінчен­ня продувки котла слід записати в змінному журналі.

2.4.14. Забороняється проводити під час роботи кот­ла підчеканення заклепочних швів, заварку елементів котла і т. п.

2.4.15. Чищення ручної топки проводити при зниже­ному навантаженні котла, ослабленому або виключено­му дутті і зниженій тязі.

При ручному золовидаленні шлак і золу, які видаля­ються з топки в бункер, заливають водою в самому бун­кері або у вагонетці, якщо остання встановлена під шла­ковим затвором в ізольованій камері. Спуск шлаку і зо­ли виконувати з відома старшого оператора котла. Пе­ред спуском шлаку і золи з бункера чи топки попереди­ти всіх робітників, які знаходяться в зольному примі­щенні.

При відкриванні шлакових затворів не дозволяється перебувати поблизу них.

При вилученні шлаку і золи з топки безпосередньо на робочу площадку, над місцем їх заливки включити витяжну вентиляцію.

2.4.16. Видалення з поверхні нагрівання котлів шла­ку, золи обдуванням виконувати в терміни, встановлені адміністрацією підприємства (власником котлів). Пе­ред обдуванням котла збільшити тягу. Якщо тяга не може бути збільшена, послабити горіння в топці шляхом зменшення дуття. Обдування проводити за ходом газів, починаючи з поверхонь нагрівання, розміщених у топко­вій камері чи в першому газоході котла. Про проведен­ня цієї роботи необхідно попередити весь персонал, який його обслуговує.

Щоб уникнути опіків, слід ставати осторонь від двер­цят.

Обдувку негайно припинити, якщо під час її прове­дення виникає вибивання газів через люки, а також при виявленні несправностей котла або обдувального при­строю.

2.4.17. Всі пристрої та прилади автоматичного управ­ління і безпечної роботи котла підтримувати в справно­му стані і регулярно перевіряти. Порядок і терміни пере­вірки повинні бути вказані в інструкції, розробленій та затвердженій адміністрацією підприємства (власником котла) в установленому порядку.

2.5. При зупинці роботи котла оператор повинен:

2.5.1. В усіх випадках зупинення, за винятком ава­рійного, необхідно проводити тільки після одержання письмового дозволу адміністрації підприємства (влас­ника котла).

При зупиненні котла:

а) підтримувати рівень води в котлі вище середнього робочого положення;

б) припинити подачу палива в топку;

в) відключити його від паропроводів після повного припинення горіння в топці і припинення відбору пари, а при наявності пароперегрівача — відкрити продувку. Якщо після відключення котла від паропроводу тиск в котлі підвищується, підсилити продувку пароперегрівача. Дозволяється також зробити невелику продувку котла і поповнення його водою;

г) зробити розхолодження котла і спуск води з ньо­го в порядку, встановленому адміністрацією.

2.5.2. При зупиненні котла, який працює на твердому паливі, оператор повинен:

а) допалити при зменшених дутті і тязі рештки пали­ва, які знаходяться в топці. Забороняється гасити пали­во, яке горить, засипаючи його свіжим паливом або за­ливаючи водою;

б) припинити дуття і зменшити тягу;

в) очистити топку і бункери;

г) припинити тягу, закривши димову заслінку, топ­кові і піддувальні дверцята (при механічній топці при­пинити тягу після охолодження гратів).

2.5.3. При зупиненні котла, що працює на газоподіб­ному паливі з примусовою подачею повітря, зменшити, а потім зовсім припинити подачу до пальників газу, а слідом за цим — повітря. При інжекційних пальниках спочатку припинити подачу повітря, а потім — газу. Піс­ля відключення всіх пальників відключити газопровід котла від загальної магістралі, відкрити продувальну свічку на відводі, а також провентилювати топку, газо­ходи і повітропроводи.

2.5.4. При зупиненні котла, що працює на рідкому па­ливі, оператор повинен:

а) закрити подачу палива в форсунку;

б) припинити подачу пари в парову форсунку або по­вітря при повітряному розпиленні;

в) при наявності кількох форсунок проводити її вик­лючення послідовно, зменшуючи дуття і тягу;

г) провентилювати топку, газоходи, після чого закри­ти дуття і тягу.

2.5.5. Консервацію зупинених котлів проводити у від­повідності з вказівками, зазначеними в інструкції заводу-виготовлювача з монтажу та експлуатації котлів.

2.6. При аварійних ситуаціях оператор зобов’язаний:

2.6.1. Без одержання розпорядження в аварійних ви­падках негайно зупинити котел і повідомити про це осо­бу, відповідальну за справний стан і безпечну експлуа­тацію котлів (начальника котельної), або особу, яка заміняє його.

Це він повинен зробити:

а) при виявленні несправності запобіжного клапана або інших запобіжних пристроїв, що заміняють його;

б) якщо тиск в барабані котла піднявся вище дозво­леного більше ніж на 10 відсотків і продовжує підвищуватися, незважаючи на припинення подачі палива, змен­шення тяги,  дуття і посилене живлення котла водою;

в) якщо стався спуск води у котлі (нижче нижньої кромки водовказівного скла). Підживлення котла во­дою при цьому категорично забороняється;

г) якщо рівень води швидко знижується, незважаючи на підсилене живлення котла водою;

д) якщо рівень води піднявся вище верхнього допусти­мого рівня і продувкою котла не вдається знизити його;

е) якщо припинена дія всіх живильних приладів;

ж) якщо припинена дія всіх покажчиків рівня води;

з) якщо в основних елементах котла (барабані, ко­лекторі, камері, жаровій трубі, вогневій коробці, кожусі топки, трубних ґратах, зовнішньому сепараторі, паропроводі і т. п.) будуть виявлені тріщини, випини, про­пуски в зварних швах, обрив анкерного болта або двох чи більше зв’язувань;

и) якщо виявлена загазованість котельної з котла­ми, що працюють на газоподібному паливі, припинена подача газу, стався вибух газоповітряної суміші в топ­ці котла або газоходах;

і) якщо припинено подачу електроенергії при штуч­ній тязі, а також пошкоджені елементи котла та його обмурування, що створює загрозу для обслуговуючого персоналу або руйнування котла;

к) при недопустимому підвищенні чи зниженні тиску в тракті прямоточного котла до вмонтованих засувок;

л) при згасанні факелів в топці при камерному спа­люванні палива;

м) при зниженні витрачення води через водогрійний котел нижче мінімально допустимого значення;

н) при зниженні тиску води в тракті водогрійного котла;

о) при підвищенні температури води на виході з во­догрійного котла до 20о С нижче температури насичен­ня, яка відповідає робочому тиску води у вихідному ко­лекторі котла;

п) при несправності автоматики безпеки чи аварій­ної сигналізації, включаючи зникнення напруги на цих приладах;

р) якщо виникла пожежа в котельній чи зайнялася сажа або частинки палива в газоходах, що загрожує об­слу­го­вуючому персоналу чи котлу, при цьому весь об­слуговуючий персонал котельної, який працює на зміні, повинен вжити заходів до погашення пожежі згідно з планом ліквідації можливих аварійних ситуацій і, у ра­зі необхідності, викликати пожежну команду.

2.6.2. Причини аварійного зупинення котла записати в змінному журналі.

2.6.3. При появі течі в заклепочних швах або в міс­цях вальцювання труб, свищів на трубах поверхні нагрі­ву котла, а також при інших пошкодженнях і несправ­ностях котла, арматури, що не вимагають негайного його зупинення, терміново повідомити про це адміністрацію і зробити запис у змінному журналі,

2.6.4. При аварійному зупиненні котла оператор по­винен:

а) припинити подачу палива і повітря, різко посла­бити тягу;

б) якомога швидше видалити паливо, що горить з топки; у виняткових випадках, якщо це необхідно, пали­во, що горить, залити водою, спостерігаючи за тим, щоб струмінь води не потрапляв на стінки котла та обмуру­вання;

в) після припинення горіння в топці відкрити на де­який час димову заслінку, а в ручних топках — топкові дверцята;

г) відключити котел від головного паропроводу;

д) випускати пару крізь підняті запобіжні клапани або аварійний вихлопний вентиль, як передбачено в п. 2.6.1.

2.6.5. При зупиненні котла через спалахування сажі або внесення палива в економайзері, пароперегрівачі або газоходах негайно припинити подачу палива і повітря в топку, припинити тягу, зупинивши димососи і дуттьові вентилятори, та повністю перекрити повітряні і газові заслінки. Якщо можливо, наповнити газохід парою і піс­ля припинення горіння провентилювати топку,

2.6.6 При пожежі в котельні з котлами, які працюють на газоподібному паливі, негайно відключити газопро­від котельної за допомогою засувки, встановленої поза приміщенням котельної.

Аварійна зупинка котлів на теплових електростанці­ях повинна здійснюватися відповідно до вимог Правил технічної експлуатації електричних станцій і мереж, зат­верджених Міністерством енергетики та електрифікації СРСР 20.02.89.

2.7. При виконанні ремонтних робіт оператор повинен:

2.7.1. До початку проведення будь-яких робіт все­редині котла, з’єднаного з іншими працюючими котлами загальними трубопроводами (паропровід, поживні, дре­нажні, спускні лінії і т. п.), а також перед оглядом чи ремонтом елементів, що працюють під тиском, відклю­чити котел від усіх трубопроводів заглушками.

При цьому допускається відключення котлів з тиском понад 39 кгс/см2 двома запірними органами, якщо між ними є дренажний пристрій з діаметром умовного про­ходу не менше 32 мм, що має пряме сполучення з атмос­ферою. В цьому випадку приводи запірних органів, а та­кож вентилів відкритих дренажів закривати на запір так, щоб виключалася можливість ослаблення їх щіль­ності при закритому замку. Ключ від замка повинен збе­рігатися в особи, яка відповідає за справний стан і без­печну експлуатацію котлів (начальника котельної). При роботі на газовому, рідкому і пиловидному паливі ко­тел надійно роз’єднати із загальним топливопроводом.

2.7.2. Відкривання люків і лючків, а також ремонт елементів котлів проводити тільки за повної відсутності тиску. Перед відкриванням люків і лючків, розміщених у межах водяного простору, воду з елементів котлів і економайзерів видалити.

2.7.3. Виконання робіт всередині топок і газоходів котла проводити тільки при температурі 50—60о С і за письмовим дозволом (наряд-допуск) особи, відповідальної за справний стан і безпечну експлуатацію котлів (начальник котельні), після відповідної перевір­ки місця роботи.

2.7.4. Перед початком роботи топку і газоходи слід провентилювати, освітити і надійно захистити від мож­ливого проникнення газів і пилу з газоходів працюючих котлів. При цьому чистота повітря в топці і газоходах повинна відповідати вимогам санітарних норм.

При роботі котла на газо- або пиловидному паливі необхідно також надійно відключити його заглушкою від загального газо- або пилопроводу.

2.7.5. На вентилях, засувках і заслінках при відклю­ченні дільниць трубопроводів і газоходів, а також на пускових пристроях димососів, дуттьових вентиляторах і живильниках палива вивісити плакати: «Не вмикати — працюють люди». При цьому на пускових пристроях ди­мососів, надувних вентиляторах і живильниках палива зняти плавкі вставки. Установку і зняття заглушок про­водити за нарядом-допуском.

2.7.6 При роботі в котлі, на його майданчиках і в га­зоходах для електроосвітлення застосовувати напругу не вище 12 в.

2.7.7. Перед закриттям люків і лазів перевірити, і пе­реконатися у відсутності всередині котла людей і сто­ронніх предметів, а також у наявності та справності при­ладів, що встановлюються всередині котла.

2.7.8. Якщо в котельній, яка працює на газоподібному паливі, не працювали всі котли, то при вході до неї пе­ревірити газоаналізатором (або іншим надійним засо­бом) наявність газу в приміщенні.

При виявленні ознак загазованості приміщення ко­тельної включення і виключення електроосвітлення та електрообладнання, зробленого не у вибухозахисному виконанні, розпалення котлів, а також користування відкритим вогнем забороняється.

Включення електроосвітлення і штучної примусової вентиляції дозволяється тільки після того, як перевір­кою буде встановлено, що приміщення котельної не за­газовано.

3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

3.1. Оператор (машиніст) котлів, навчений та атесто­ваний згідно з Правилами, несе відповідальність за по­рушення вимог, викладених у даній Інструкції, та у від­повідності з чинним законодавством України.