Охрана Труда

  • Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта

Інструкція з охорони праці під час виконання робіт з монтажним поршневим пістолетом

ІНСТРУКЦІЯ

З  ОХОРОНИ  ПРАЦІ   № __________

ПІД  ЧАС  ВИКОНАННЯ  РОБІТ

З  МОНТАЖНИМ ПОРШНЕВИМ ПІСТОЛЕТОМ

 

1. Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2. За даною інструкцією оператор монтажно-поршневого пістолета (далі оператор) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці»; в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та оператора.

1.3. Власник повинен застрахувати оператора від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров'я оператора з вини власника, він (оператор) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.4. За невиконання даної інструкції оператор несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.5. Монтажно-поршневі пістолети застосовуються для забивання дюбелів в поверхні конструкцій будівель і споруд, виконаних з наступних матеріалів: важкого бетону і залізобетону до марки М 400 включно; легкого бетону і залізобетону від марки М 100 і вище; цегляної кладки з суцільної глиняної та силікатної цегли до марки М 150 включно; сортового профілю зі сталі з границею міцності до 45 кг/см2.

1.6. Роботи з монтажно-поршневими пістолетами відносяться до робіт з підвищеною небезпекою і повинні виконуватись за нарядом-допуском.

1.7. До роботи з монтажно-поршневим пістолетом допускаються особи не молодше 20 років, які мають кваліфікацію за основною будівельно-монтажною спеціальністю не нижче IV розряду і пропрацювали на монтажних роботах не менше 2 років, пройшли спеціальне навчання з питань будови і безпечної експлуатації пістолета і мають відповідне посвідчення; пройшли медичний огляд, вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці.

1.8. Допуск робітників до роботи із застосуванням пістолета повинен бути оформлений наказом по підприємству.

1.9. Під час роботи в комплексній бригаді оператор повинен бути проінструктований за всіма видами робіт, які вона виконує.

1.10. Оператор повинен:

1.10.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.10.2. Не допускати в зону роботи сторонніх осіб.

1.10.3. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці.

1.10.4. Не захаращувати робочу зону.

1.10.5. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил по охороні праці та безпеку товаришів по роботі.

1.10.6. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.

1.10.7. Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.

1.11. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які можуть діяти на оператора:

- робота з несправним пістолетом;

- незастосування засобів індивідуального захисту;

- застосування несправних засобів підмащування;

- використовування пістолета в вибухо- та пожежонебезпечних приміщеннях;

- зміна траєкторії руху дюбеля;

- підвищений рівень шуму в робочій зоні;

- підвищений рівень загазованості.

1.12. Оператор забезпечується засобами індивідуального захисту: каска захисна, захисні окуляри, захисні шкіряні рукавички, протишумові навушники.

1.13. Зберігати пістолети при щоденній видачі для роботи необхідно в інструментально-роздаточних пунктах.

1.14. Пістолети для виконання робіт повинні видавати тільки на основі попереднього оформлення наряду-допуску.

1.15. Видачу пістолетів для роботи за нарядом-допуском та їх повернення після закінчення роботи слід реєструвати в «Відомості видачі та повернення порохових інструментів».

1.16. Транспортування пістолета може здійснюватись будь-якими транспортними засобами та на будь-яку відстань; пістолет при цьому повинен знаходитись в інвентарному футлярі та не підпадати під дію атмосферних опадів.

1.17. Забороняється видача пістолетів особам, які не мають відповідного посвідчення, допускати сторонніх осіб до зберігання, транспортування і видачі пістолетів та патронів для них.

1.18. Під час виконання робіт на висоті оператор повинен бути забезпечений справними засобами підмащування, виконаними і встановленими згідно з планом виконання робіт (ПВР).

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перед початком роботи оператор разом з керівником робіт повинен ознайомитися з розташуванням місць пристрілки, масою та матеріалами конструкцій, в які будуть забиватися дюбелі.

2.2. Одержати наряд-допуск на роботу з пістолетом та пройти інструктаж.

2.3. Отримати пістолет, патрони і дюбелі в кількості, вказаній в наряді-допуску, але не більше змінної потреби.

Під час одержання пістолета слід впевнитись, що він не заряджений і блокування діє справно.

До місця роботи пістолет необхідно переносити в футлярі.

2.4. Керівник робіт перед початком роботи повинен:

2.4.1. Визначити придатність пістолета для виконання роботи, а також необхідну кількість патронів і дюбелів.

2.4.2. Проінструктувати оператора із записом в журналі.

2.4.3. Забезпечити оператора засобами індивідуального захисту.

2.4.4. Забезпечити місце та порядок зберігання пістолета та патронів в робочий та неробочий час.

2.4.5. Під час проведення робіт на висоті забезпечити робоче місце необхідним інвентарем, пристосуванням та засобами підмащування.

2.4.6. Оформити наряд-допуск на виконання робіт з пороховим інструментом та видати його оператору.

2.4.7. На основі оформленого наряду-допуску організувати одержання монтажного пістолета та необхідної кількості патронів з реєстрацією в відомості.

2.5. Оператор перед початком роботи з пістолетом повинен:

2.5.1. Визначити за проектною документацією умови роботи з пістолетом.

2.5.2. Ознайомитися з конструкціями, які необхідно закріплювати, визначити їх придатність для роботи з застосуванням пістолета.

2.5.3. Підібрати необхідні дюбелі та патрони для пістолета.

2.6. Місце забивання дюбелів-гвинтів повинно бути розмічене на поверхні пристрілки двома взаємно перпендикулярними лініями довжиною не менше 100 мм.

2.7. Сталеві деталі, які пристрілюються дюбелями-гвіздками, повинні щільно прилягати до сталевих конструкцій в місці забивання дюбеля.

2.8. Під час сумісних робіт наряд-допуск повинен бути погоджений з генпідрядною організацією про місце та час пристрілки.

2.9. Перед пристрілкою оператор повинен впевнитись, що з приміщень, суміжних з поверхнями, в які будуть забиватися дюбелі, видалені люди.

2.10. Небезпечні зони необхідно визначити заборонними знаками; на дверях (прорізах) вивісити написи «Вхід заборонений! Працюють з пістолетом».

2.11. Необхідно виділити чергового робітника, який повинен слідкувати, щоб в небезпечну зону не входили люди.

Місце чергового повинно бути поза небезпечної зони.

2.12. Небезпечна зона встановлюється в межах 10 м від поверхні забивання дюбелів та 5 м в глибину (від поверхні, в яку ведеться пристрілка в напрямку оператора).

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1 . Під час роботи з пістолетом оператор повинен:

3.1.1. Виконувати інструкцію з охорони праці та інструкцію по експлуатації пістолета.

3.1.2. Підбирати дюбелі та патрони згідно з таблицею, яка розташована на внутрішньому боці футляра.

3.1.3. Застосовувати дюбелі та патрони тільки заводського виготовлення і які відповідають даному типу пістолета.

З.1.4. Працювати тільки справним пістолетом.

3.1.5. Заряджати пістолет тільки після повної підготовки до пострілу.

3.1.6. Під час роботи на висоті закріпляти пістолет до пояса спеціальним ременем, що виключає випадкове падіння пістолета.

3.1.7. В момент пострілу вісь пістолета повинна розташовуватись під прямим кутом до поверхні будівельної конструкції.

3.1.8. Слідкувати, щоб в момент пострілу рука, що підтримує деталь, яку пристрілюють, знаходилась не ближче 150 мм від точки забивання дюбеля.

З.1.9. 3аряджати пістолети не раніше, ніж через 60 секунд після спускання курка, якщо пострілу не було.

3.1.10. Видаляти патрон, якщо не спрацював механізм викиду, за допомогою тільки шомпола.

3.1.11. Під час роботи патрони носити в сумці. Забороняється носити патрони в кишені спецодягу.

3.2. Під час кріплення конструкцій до вертикальних стін, колон, до перегородок навантаження на кожний верхній дюбель не повинно перевищувати навантаження для основи.

3.3. Кріплення конструкцій до стелі слід виконувати не менше, ніж двома дюбелями.

3.4. Під час пристрілки, щоб уникнути сколювання, необхідно витримувати наступні відстані від місця забивання дюбеля до краю будівельної основи і деталі, яка пристрілюється:

3.4.1. Бетон, цегляна кладка (основа) - не менше 100 мм.

3.4.2. Сталь (основа) - не менше 15 мм.

3.4.3. Сталь, алюміній (деталь) - не менше 10 мм.

3.4.4. Деревина, пластмаса (деталь) - не менше 15 мм.

3.4.5. Перед забиванням дюбелів в сталеву основу необхідно перевірити їх твердість – вістря повинно залишити подряпину на поверхні.

3.5. В сталеву основу, твердість якої вище твердості дюбеля, виконувати забивку дюбелів забороняється.

3.7. Під час підбирання дюбелів слід враховувати, що якісна пристрілка забезпечується при глибині забивання дюбелів в основу:

3.6.1. Цегла, бетон, залізобетон до марки 200 - 30-40-мм.

3.6.2. Бетон і залізобетон марки 300, 400 - 20-30 мм.

3.6.3. Сталеві конструкції - до виходу вістря дюбеля на 4-6 мм з другого боку сталевої основи.

Мінімальні заглиблення - для дюбелів з діаметром стрижня 3,5 мм; максимальні - для дюбелів з діаметром стрижня 4,5 мм.

3.7. Забивати дюбелі на висоті допускається тільки з інвентарних риштувань, помостів та колисок.

3.8. Під час роботи з підсобним робітником, постріл можна виконувати тільки тоді, коли він покинув небезпечну зону.

3.9. Під час виконання пристрілки тонколистової сталі, а також сталевих деталей товщиною менше 3 мм до сталевих конструкцій необхідно провести попередню розмітку точок пристрілки для попередження пристрілів мимо будівельної основи та прийняти заходи по виключенню знаходження людей в зоні пристрілки і можливого при прострілі вильоту дюбеля.

3.10. В приміщеннях повинна бути забезпечена необхідна вентиляція, яка виключає небезпечну концентрацію в повітрі окису азоту та окису вуглецю, які містяться в порохових газах.

3.11. В зв'язку з використанням в пістолетах патронів, заряджених порохом, необхідно:

3.11.1. Заряджати пістолет патроном безпосередньо у місцях забивання дюбеля.

3.11.2. Не допускати будь-якого пошкодження патрона при зарядженні пістолета.

3.11.3. Розряджати пістолет при перервах в роботі та для усунення несправностей.

3.12. Нормальною вважається забивка, якщо дюбель-гвіздок своєю головкою затиснув деталь. Для дерев'яних деталей допускається встановлювання головки дюбеля на 5 мм в матеріал.

Для дюбеля-гвинта забивання повинно бути до різьби.

3.13. Оператору забороняється:

3.13.1. Працювати без наряду-допуску.

3.13.2. Працювати з пістолетом, якщо в небезпечній зоні знаходяться люди.

3.13.3. Забивати дюбеля в чавун, кераміку та інші крихкі матеріали, а також в тверді матеріали, які викликають руйнування дюбеля (граніт, базальт, загартована сталь та інше).

З.13.4. Виконувати постріл в повітря.

3.13.5. Направляти пістолет на себе та інших осіб, незалежно від того, заряджений він чи ні.

3.13.6. Працювати з приставних драбин.

3.13.7. Залишати пістолет без нагляду.

3.13.8. Передавати пістолет іншій особі, за винятком ІТП, які мають посвідчення на право керівництва роботами по пристрілці, для перевірки справності пістолета.

3.13.9. Працювати без засобів індивідуального захисту.

3.13.10. Працювати в вибухо- та пожежонебезпечних приміщеннях.

3.13.11. Самовільно виконувати ремонт пістолета.

3.13.12. Послабляти тиск пістолета до поверхні пристрілки, відкривати та розряджати його раніше, ніж через 3 хвилини після спуску курка, якщо постріл не відбувся.

3.13.13. Виконувати забивку дюбеля, утримуючи пістолет неперпендикулярно до поверхні будівельної конструкції.

3.13.14. Пристрілювати сталеві деталі до будівельних конструкцій, якщо зазор між ними більше 5 мм.

3.14. Несправності, які виникли в процесі роботи, та затримки в роботі пістолета, які включені до «Переліку можливих несправностей», що наведені в «Технічному описі та інструкції з експлуатації», повинен усувати оператор безпосередньо після виявлення несправності.

У разі виникнення несправностей, які не входять до Переліку, робота з пістолетом повинна припинитись. Несправний пістолет підлягає вилученню з експлуатації і ремонту.

3.15. Якщо несправність виникла до закінчення гарантійного строку, пістолет підлягає ремонту силами заводу‑виробника.

Несправні пістолети із закінченням строку, підлягають списанню в установленому порядку та перетворюванню його в металолом.

3.16. Технічне обслуговування (неповна разбірка, чищення та змащення пістолета) повинно виконуватись оператором, який працює з пістолетом, в кінці кожного дня експлуатації, але не рідше, ніж через 250 забивок.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Після закінчення роботи з пістолетом в наряді-до­пус­ку необхідно відмітити кількість використаних і повернутих патронів. Закрити наряд-допуск.

4.2. Розрядити пістолет, очистити, змастити і здати на зберігання.

Здачу пістолета необхідно оформити в відомості видачі і повернення порохових інструментів.

4.3. Оператор повинен щоденно в кінці робочого дня оформляти здачу на склад невикористаних патронів, патронів які не вистрілили, а також гільз із записом в прийомно-роздаточній відомості.

Кожна нездана гільза рахується, як заряджений патрон.

4.4. Засоби індивідуального захисту покласти у відведене для них місце.

4.5. Помити руки, обличчя з милом; при можливості, прийняти душ.

4.6. Доповісти керівникові робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. В процесі виконання робіт із застосуванням монтажного пістолета аварії та нещасні випадки можуть виникнути при:

5.1.1. Роботі з несправним пістолетом.

5.1.2. 3астосуванні несправних засобів підмащування або випадкових предметів замість засобів підмащування.

5.1.З. Незастосування засобів індивідуального захисту.

5.1.4. Знаходженні людей в зоні пристрілки та можливого при пристрілці вильоту дюбеля.

5.1.5. Незабезпеченні робочого місця достатньою вентиляцією, яка виключає концентрацію в повітрі шкідливих газів.

5.1.6. Застосуванні пістолета не за призначенням.

5.1.7. Використанні пістолета в вибухо- та пожежонебезпечних приміщеннях.

5.1.8. Забиванні дюбелів з крихкі та тверді основи.

5.2. У разі виявлення під час роботи аварійної ситуації необхідно негайно огородити небезпечну зону, не допускати в неї сторонніх осіб, повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.

5.4. Надання першої медичної допомоги.

5.4.1. Перша допомога при ураженні електричним струмом.

У разі ураження електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

У разі відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.

5.4.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після нього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластикою, палицею, картоном або іншим подібним предметом.

Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.

При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.4.4. Перша допомога при опіках кислотами і лугами.

При попаданні кислоти або лугу на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.

При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівковою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.

При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оптової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.

При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.

5.4.5. Перша допомога при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та обв'язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.

5.4.6. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

-  підняти поранену кінцівку вверх;

- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити 2 зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.5. У разі виникнення пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння її наявними засобами пожежогасіння.   5.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

________________________  ________________  _________________

(посада керівника підрозділу    (особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

/організації/ - розробника

УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст)

служби охорони

праці підприємства     ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

Юрисконсульт            ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

Головний технолог     ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)