Охрана Труда

  • Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта
Главная Примеры документов Зразки інструкцій з охорони праці Інструкція з охорони праці для ізолювальника на гідроізоляції

Інструкція з охорони праці для ізолювальника на гідроізоляції

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________

ДЛЯ ІЗОЛЮВАЛЬНИКА НА ГІДРОІЗОЛЯЦІЇ

1. Загальні положення


1.1. Інструкція з охорони праці (далі - інструкція) розроблена згідно з вимогами Закону України "Про охорону праці" і встановлює правила виконання робіт і поведінки працівника на будівельному майданчику, у виробничих приміщеннях та на робочому місці відповідно до державних, міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.

1.2. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.3. Відповідно до статті 18 Закону України "Про охорону праці" працівник зобов'язаний "знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту, проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди".

1.4. Залежно від конкретних умов організації виробничого процесу, а також у зв'язку з допущеними аваріями і нещасними випадками до інструкції можуть вноситися зміни і доповнення, які викладаються на окремому аркуші з підписом керівника відповідного структурного підрозділу.

1.5. Інструкція є обов'язковим для виконання нормативним документом для гідроізолювальника.

1.6. До виконання гідроізоляційних робіт допускаються особи не молодше 18 років після проходження ними:

- попереднього медичного огляду;

- спеціального навчання (у т.ч. пожежно-технічного мінімуму);

- вступного інструктажу;

- інструктажу на робочому місці.

1.7. Надалі ізолювальники на гідроізоляції повинні проходити наступні інструктажі з охорони праці:

- повторний - не рідше одного разу на 3 місяці;

- позаплановий - при порушенні вимог безпеки праці, що призвело чи могло призвести до аварії або нещасного випадку; при зміні технологічного процесу, конструкцій будівельних машин і механізмів, діючих нормативних актів про охорону праці;

- цільовий - при виконанні разових робіт, безпосередньо не пов'язаних з обов'язками за фахом, ліквідації аварії, стихійного лиха, проведенні робіт, для яких оформляється наряд-допуск, дозвіл та інші документи.

1.8. Ізолювальник на гідроізоляції зобов'язаний:

- виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, вимоги даної інструкції, вказівки бригадира, майстра (виконроба);

- усі роботи виконувати відповідно до технологічних карт;

- користуватися під час роботи спецодягом, спецвзуттям, захисною каскою та іншими засобами індивідуального захисту в залежності від стану умов праці.

1.9. Під час роботи на висоті ізолювальники повинні надягати запобіжні пояси, що повинні мати тавро з датою останнього випробування.

1.10. Робітники повинні бути забезпечені наступними спецодягом і спецвзуттям:

- костюм бавовняний - термін носіння 12 міс.;

- черевики шкіряні - термін носіння 12 міс.;

- наколінники брезентові - до зносу;

- рукавиці брезентові - термін носіння 2 міс.

На гарячих роботах:

- костюм брезентовий замість комбінезона бавовняного - термін носіння 12 міс.

На зовнішніх роботах узимку додатково:

- куртка бавовняна на прокладці, що утеплює, - термін носіння 36 міс.;

- штани бавовняні на прокладці, що утеплює, - термін носіння 36 міс.;

- валянки - термін носіння 48 міс.

Для захисту очей необхідно застосовувати окуляри захисні безбарвні з небиткими стеклами. Для захисту органів дихання - респіратор, протигаз у залежності від ступеня і виду загазованості.

1.11. Ізолювальник повинен знати властивості ізоляційних матеріалів, їх особливості і вміти правильно використовувати їх.

1.12. Забороняється знаходитися на території будівельного майданчика і в побутових приміщеннях у нетверезому стані як у робочий час, так і після нього.

1.13. Палити дозволяється тільки в спеціально відведених і обладнаних для цього місцях.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Одягти спецодяг, спецвзуття і інші необхідні засоби індивідуального захисту.

2.2. Одержати завдання на виконання робіт та інструктаж з охорони праці від майстра (виконроба).

2.3. Оглянути робоче місце і усунути, якщо це можливо, виявлені недоліки з техніки безпеки, а якщо це неможливо - повідомити майстра (виконроба).

2.4. Переконатися в наявності безпечних проходів завширшки не менше 0,6 м і в достатній освітленості робочого місця.

2.5. Перевірити справність робочого інструмента, підготувати і зручно розташувати його.

2.6. Перевірити надійність огородження небезпечних зон на робочому місці.

2.7. При ізоляції трубопроводів у траншеях, котлованах, колодязях тощо перевірити стійкість укосів і міцність кріплення стінок.

2.8. При виконанні ізоляції з риштувань чи помостів не приступати до роботи, не переконавшись в їх міцності і стійкості.

2.9. Переконатися в наявності повного комплекту засобів пожежегасіння (пінні вогнегасники, лопати, сухий пісок тощо).

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи


3.1. Гідроізолювальник повинен виконувати ту роботу, яка йому доручена керівником робіт, суворо дотримуючись правил охорони праці.

3.2. Під час приготування і роботи з бітумною мастикою гідроізолювальник повинен:

а) розташовувати площадки для приготування бітумної мастики на відстані не менше 30 м від споруджуваних і тимчасових будинків. Площадка для встановлення казана повинна бути спланована;

б) щоб уникнути виливання мастики в топку і її загоряння казан установлювати похило, так, щоб його край, розташований над топкою, був на 50-60 мм вище протилежного. Топковий отвір казана повинен бути обладнаний відкидним козирком з неспалимого матеріалу.

Місце розігріву бітуму необхідно обнести земляним валом чи бортиком з неспалимих матеріалів заввишки не менше 0,3 м;

в) використовувати казани з неспалимими кришками, що щільно закриваються, які обладнані спеціальними приладами для виміру температури мастики. Над казанами слід встановлювати неспалимий навіс (при встановленні на відкритому повітрі), а поруч - пожежний щит (пінні вогнегасники не менше 2 шт., сухий пісок в ящику місткістю не менше 0,5 м3, лопати, цебра);

г) бітум та ізоляційні матеріали складують на відстані не ближче 25 м від місця приготування мастики, а бітум в обсязі чергового завантаження - не ближче 5 м від казана;

д) заповнювати казан сухим бітумом не більше, ніж на 3/4 його місткості. Окремі шматки бітуму не повинні перевищувати 200 см3;

е) при завантаженні і перемішуванні маси знаходитися з боку, протилежного топковим дверцятам казана. Додавати грудковий бітум слід обережно по краю казана, щоб уникнути утворення бризів;

є) розігрівати бітум до температури не вище 1800С, перемішуючи його дерев'яними мішалками. Перегрів спричиняє самозапалювання бітуму;

ж) не залишати казан без нагляду в процесі роботи;

з) не встановлювати казан у горищних приміщеннях і на покриттях будівель та споруд;

и) з появою течі в казані припинити роботу, загасити вогонь і очистити ємність. Казан слід або відремонтувати, або замінити новим;

і) при запаленні мастики казан щільно закрити кришкою. Для гасіння застосовувати пінні вогнегасники чи сухий пісок. Гасити палаючу мастику водою забороняється;

й) допоміжне устаткування для роботи з гарячим матеріалом (ковші, бачки, відра) тримати у справному стані;

к) наливати гарячий бітум у бачок тільки через кран чи дозувальним ковшем. Наповняти бачок не більше, ніж на 3/4 його місткості;

л) під час готування бітумної мастики, що складається з розчинника і бітуму, розплавлений бітум влипати в розчинник, постійно перемішуючи його дерев'яною мішалкою. Попередній розігрів розчинника не дозволяється. Температура бітуму під час змішування не повинна перевищувати 70°С. Не допускається використовувати як розчинники етилований бензин чи бензол;

м) під час готування бітумних сумішей і нанесення їх на ізолюючу поверхню слід одягати захисні окуляри, а при використанні механічного розпилювача додатково - респіратор і брезентовий костюм;

н) підносити бітумну мастику до місця проведення робіт у спеціальних конусних бачках, щільно закритих кришками;

о) наносити бітумну мастику на поверхню переважно механізованим способом за допомогою розпилювачів;

п) при ручному нанесенні гарячої бітумної мастики користуватися фібровими чи волосяними щітками, шпателями, що не дають іскри при ударі (пластмасовими, дерев'яними, алюмінієвими, мідними, бронзовими і т. п.). Фарбування виконувати зверху вниз смугами завширшки 1-2 м. При роботі з риштувань фарбування виконувати ярусами;

р) для запобігання пожежам місця, де випадково був пролитий розчинник чи бітум, негайно засипати піском або землею;

с) при виконанні робіт із застосуванням гарячих бітумних мастик декількома ланками відстань між ними повинна бути не менше 10 м. Робота однієї ланки над іншою по вертикалі забороняється;

т) наносити гарячу мастику на основу слід з випередженням приклепки ізоляційного матеріалу не більше, ніж на 1 м.

3.3. Забороняється користуватися відкритим вогнем на відстані менше 20 м від місця змішування бітуму з органічними розчинниками (бензин, скипидар тощо).

3.4. Кількість мастики на робочому місці не повинна перевищувати змінної потреби. Ємності з пальними речовинами необхідно відкривати лише перед використанням, не тримати їх відкритими, а після закінчення роботи (зміни) здавати на склад.

Тару з-під цих речовин слід щільно закривати і зберігати в спеціально відведеному місці поза приміщеннями.

3.5. Органічні розчинники і мастики необхідно зберігати в приміщеннях, виконаних з неспалимих матеріалів і обладнаних системою примусової вентиляції. Кратність повітрообміну визначається проектом провадження робіт.

3.6. Забороняється вигвинчувати пробки з бочок з мастиками і розчинниками за допомогою зубила і молотка. Вигвинчувати пробку слід спеціальним ключем.

3.7. Забороняється користуватися мастиками, розчинниками, що містяться в ємностях без етикеток з зазначенням точної назви, дати виготовлення, пожежонебезпечних якостей, а також інструкції з вимогами безпеки при їх застосуванні.

3.8. Забороняється зберігати та приймати їжу, палити і користуватися відкритим вогнем у місцях виконання ізоляційних робіт.

3.9. На ділянці, де готується гаряча мастика і ведуться роботи з нею, повинна бути аптечка з набором перев'язних засобів і медикаментів проти опіків.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Погасити вогонь у топці і залити його водою.

4.2. Прибрати робоче місце, зібрати матеріал, що залишився, і скласти в спеціально відведене місце.

4.3. Очистити і упорядкувати (у спеціально відведеному для цього місці) інструмент, захисні пристосування, спецодяг, спецвзуття. Чистий спецодяг і спецвзуття забрати в індивідуальну шафу.

4.4. Вимитися з милом і, якщо можливо, прийняти душ. Шкіру обличчя і рук зм'якшити борним вазеліном чи гліцерином.

4.5. Відключити електроенергію, залишити побутове приміщення і закрити його на замок.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях


5.1. При виникненні на об'єкті небезпечних умов необхідно вивести з небезпечної зони людей і сповістити про це керівника робіт.

5.2. При нещасному випадку чи аварії сповістити про це майстра (виконроба).

5.3. Якщо обстановка не загрожує життю і здоров'ю оточуючих працівників і не загрожує розширенням аварії, необхідно її зберегти такою, якою вона була в момент події.

5.4. Ізолювальник на гідроізоляції повинен знати способи надання першої допомоги при травмах.

5.5. При виникненні пожежі на об'єкті необхідно негайно викликати по телефону "01" пожежну охорону і організувати його ліквідацію первинними засобами пожежегасіння. При гасінні електроустановок слід застосовувати порошкові, вуглекислотні вогнегасники, щоб уникнути ураження струмом. Електропроводка, що зайнялася при цьому, по можливості, повинна бути відключена від живильної мережі.

5.6. Якщо є потерпілі, подати першу медичну допомогу:

- усунути дію на організм шкідливих факторів, які загрожують здоров'ю і життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої території, загасити одяг, що горить, тощо);

- визначити характер і тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого і послідовність заходів щодо його рятування;

- вжити потрібних заходів щодо рятування потерпілого в порядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, зафіксувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);

- викликати “швидку медичну допомогу” чи лікаря або вжити заходів щодо транспортування потерпілого до найближчого медичного закладу.

5.7. Надання першої медичної допомоги.

5.7.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

За відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати “швидку медичну допомогу”.

5.7.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5.7.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку зі льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.7.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.

При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.

При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.

При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.

При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.

5.7.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.

5.7.6. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

- підняти поранену кінцівку вверх;

- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.8. Виконувати вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.

________________________  ________________  _________________

(посада керівника підрозділу    (особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

/організації/ - розробника

УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст)

служби охорони

праці підприємства                ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

Юрисконсульт                      ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

Головний технолог                ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)


 

Чтобы оставить комментарий зарегистрируйтесь или авторизируйтесь пожалуйста на сайте.