Охрана Труда

  • Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта

Інструкція з охорони праці для ізолювальника

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ № ______

ДЛЯ ІЗОЛЮВАЛЬНИКА

1. Загальні положення

1.1. До виконання ізолювальних робіт допускаються особи не молодше 18 років, які мають професію ізолювальника, пройшли медичний огляд і визнані придатними до роботи за даною професією, пройшли вступний інструктаж з питань охорони праці, виробничої санітарії і пожежної безпеки, первинний інструктаж, навчання, перевірку знань з питань охорони праці, стажування на робочому місці і які отримали посвідчення на право самостійної роботи.

1.2. Допуск ізолювальника до самостійної роботи оформлюється наказом по підприємству.

1.3. Повторний інструктаж проводиться через три місяці. Періодична перевірка знань з охорони праці проводиться не рідше одного разу на рік.

1.4. При введенні в дію нових чи перероблених правил безпеки виконання робіт, після нещасного випадку або аварії, які трапилися на підприємстві або в цеху (дільниці) через порушення працюючими правил охорони праці, і при встановленні фактів незадовільного знання працівниками інструкцій з охорони праці ізолювальнику може бути призначена позачергова перевірка знань.

1.5. Ізолювальник не допускається до роботи в наступних випадках:

- з появою на роботі в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння;

- за відсутності спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту відповідно до діючих норм і правил з охорони праці;

- при хворобливому стані;

- при порушенні правил, норм і інструкцій з охорони праці.

1.6. Ізолювальник  є безпосередньо підлеглим виконробу, а в процесі роботи – бригадиру і виконує тільки ту роботу, яка йому доручена.

1.7. Ізолювальник зобов'язаний:

- виконувати правила внутрішнього розпорядку і вказівки майстра (виконроба), дотримуватися трудової, виробничої дисципліни;

- правильно користуватися виданим спецодягом, спецвзуттям і запобіжними пристосуваннями;

- знаходячись на будівельному майданчику, користуватися захисною каскою;

- не виконувати розпоряджень, якщо вони суперечать правилам охорони праці;

- користуватися тільки справним інструментом і використовувати його за призначенням;

- утримувати устаткування і робоче місце в чистоті і порядку;

- виконувати вимоги цієї інструкції, а також правил газобезпеки і використання засобів газозахисту, правила пожежної безпеки і вимоги по охороні праці при роботі з електроінструментом.

1.8. Ізолювальник повинен бути ознайомлений зі шкідливими і небезпечними виробничими факторами, що діють на працівника. Це – підвищена запиленість повітря робочої зони через ізоляційні матеріали, можливість отримання травм при кріпленні ізоляції, небезпека ураження електричним струмом, отруєння газами.

1.9. Ізолювальнику видаються спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту відповідно до Типових галузевих норм:

- при виконанні роботи з ізоляції котлів, паропроводів на гарячих ділянках: комбінезон бавовняний, черевики шкіряні, рукавиці брезентові, окуляри захисні, респіратор;

- на холодних ділянках робіт: фартух брезентовий з нагрудником, рукавиці комбіновані.

1.10. За порушення вимог цієї інструкції та інших правил і норм з охорони праці винні особи несуть відповідальність у порядку, встановленому законодавством і правилами внутрішнього трудового розпорядку.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Приступаючи до роботи, ізолювальник повинен:

- упорядкувати спецодяг, застебнути або підв'язати обшлаги рукавів, надягти головний убір. При розігріві і перенесенні надягти брезентовий костюм (штани навипуск), шкіряне взуття чи гумові чоботи. При роботі з теплоізолюючою і мінеральною ватою надягти щільно прилягаючий шолом, окуляри, респіратор, матер'яні чи гумові рукавички;

- оглянути робоче місце, забрати з проходів предмети, що заважають роботі;

- зосередити в зоні роботи і по фронту достатню кількість теплоізоляційних і допоміжних матеріалів, інвентарю, інструменту, пристосувань;

- перевірити справність лісів, риштування, драбин, інвентарних сходів, запобіжних страхувльних поясів і тросів;

- переконатися в наявності огороджень, запобіжних пристосувань, а також у достатній освітленості робочого місця;

- перевірити разом з керівником робіт, чи немає несправностей на об'єкті, підготовленому під ізоляцію.

2.2. Ізолювальник зобов'язаний одержати інструктаж від майстра про спосіб виконання завдання і про заходи безпеки на даному робочому місці, а також перевірити справність необхідного інструменту.

2.3. Робочий інструмент повинен відповідати таким вимогам:

- всі інструменти, що мають загострені кінці для рукояток, повинні бути забезпечені ручками з бандажними кільцями, що охороняють від розколювання;

- крейцмейселі, просічки та інші інструменти не повинні мати на ударній поверхні тріщин і заусенців. Для безпеки зубило повинне бути довжиною не менше 150 мм, і його відпущена частина повинна мати довжину 60-70 см;

- молотки і кувалди повинні мати рівну, злегка випуклу поверхню без тріщин і заусенців.

Рукоятка повинна бути насаджена під прямим кутом до осі молотка, мати овальну форму, виконана з міцних порід дерева. Довжина рукоятки повинна бути: для молотка 250-600 мм, для кувалди – 750-900 мм. Рукоятки молотків повинні мати стовщення до вільного кінця. Кувалди повинні насаджуватися на рукоять з витонченого кінця убік стовщення. Закріплення кувалд забиванням клинів не допускається.

2.4. При роботі з ручними ударними інструментами робоче місце необхідно організувати так, щоб у напрямку удару і можливого відльоту осколків не знаходилися люди.

2.5. Перед роботою з електроінструментом (електродрилем, електрощіткою, електровіброножицями і т.п.) необхідно перевірити електричну частину інструмента (справність вимикача, наявність заземлення і надійність контакту корпуса інструмента з захисним проводом, правильність напрямку обертання шпинделя, справність живильного шнура і штепсельного з'єднання і т.п.), а також надійність закріплення свердла, патрона, і ножів, що ріжуть, і т.п.

При роботі з електроінструментом напругою 127 В і 220 В обов'язково надягати гумові рукавички і діелектричні калоші чи стояти на гумовому килимці.

2.6. При роботі на механічних ножицях задню приставну лінійку (у конструкціях, де вона мається) міцно закріпити затискним болтом.

Противага (вантаж) верхнього рухливого ножа міцно закріпити на місці.

2.7. Закриті приміщення, у яких виконуються роботи з готування ізоляційних матеріалів і виробів із застосуванням бітуму і шкідливих для здоров'я людей речовин, повинні мати припливно-витяжну вентиляцію і протипожежний інвентар. Приплив повітря повинен здійснюватися рівномірно у верхню зону.

2.8. Виконувати теплоізоляційні роботи в діючому устаткуванні і апаратах, що знаходяться під тиском, допускається тільки при наявності наряду-допуску або спеціального письмового дозволу.

2.9. Траншея, у якій працює ізолювальник, повинна бути обгороджена в небезпечних місцях надійними поруччями висотою 1 м. У темний час доби поблизу траншеї повинні бути виставлені світлові сигнали.

2.10. Зона проведення ізолювальних робіт повинна бути обгороджена і вивішені попереджувальні плакати.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Ізолювальник зобов'язаний знати властивості застосовуваних матеріалів і правильно їх використовувати, тому що недбале використання може стати причиною травми або захворювання.

3.2. При роботі з мінеральною ватою  і виробами на її основі треба уникати розпилення; мінеральну вату і вироби з неї потрібно акуратно укладати, не кидати.

При влученні на поверхню шкіри волокна мінеральної вати її треба видаляти без різких зусиль, уникаючи втирання.

При роботі з мінеральною ватою і виробами з неї потрібно обов'язково користуватися окулярами, респіраторами і рукавицями.

3.3. При ізоляції поверхонь мінеральною ватою виготовляються мати на сітці або на дирочній плетінці. При цьому дротяну сітку потрібно нарізати точно за заданими розмірами.

3.4. Столи, на яких виконується розкрій склотканини, повинні бути обладнані місцевими витяжними пристроями. Для збору обрізків склотканини з робочих місць повинні бути встановлені ємності з кришками.

3.5. Під час роботи з обклеювання склопластиком знаходитися слід з навітряного боку апаратів і трубопроводів.

3.6. Для розпилювання термоізоляційних плит необхідно використовувати спеціальні верстати, працювати на яких можна тільки в респіраторах і захисних окулярах.

3.7. При нанесенні ізоляційних мастик на гарячу поверхню (пробризкування) необхідно користуватися захисними окулярами.

3.8. Металева сітка і каркас основного ізоляційного шару не повинні мати кінців проводки, що стирчать, бо це може травмувати руки.

3.9. Обережно встановлювати кріпильні кільця по основному ізоляційному шару на трубопроводах і апаратах великого діаметра. При перетяжці кілець можливі обриви, що заподіюють поранення рук і обличчя ізолювальника кінцями кільця.

3.10. При наколюванні теплоізоляційних виробів на приварені до тіла апарата шпильки слід остерігатися уколів кінцями шпильок.

3.11. Каркаси для армування теплоізоляційного шару і кріпильних кілець повинні бути виконані з добре відпаленого дроту. Не відпалений чи погано відпалений дріт пружинить і при випадковій його відпустці може сильно вдарити кінцем.

3.12. З метою попередження роз'їдання рук вапняно-цементними чи азбестоцементними розчинами при оштукатурюванні ізолюємих поверхонь необхідно користуватися захисними гумовими рукавичками.

3.13. Проти запобігання опіків не можна торкатися голими руками гарячих трубопроводів або інших нагрітих частин устаткування.

Забороняється відкривати будь-які вентилі, клапани, засувки, крани на трубопроводах і апаратах.

3.14. При розбиранні і видаленні старої теплоізоляції її необхідно зволожити для попередження пиловидалення. Ударяти по стінках трубопроводів при видаленні теплоізоляції забороняється.

При розбиранні ізоляції непридатний матеріал, сміття відносити вручну в сміттєзбиральник, тракторний візок і вивозити. Матеріал, придатний для подальшого використання, складати на місці роботи.

3.15. При виготовленні і монтажі металевих покрить необхідно:

- листовий метал і вироби з нього переносити в рукавицях;

- щоб гострі крайки і кути листів металу або заготівель, що укладаються на стіл чи верстат, не виступали за габарити столу або верстата;

- відрізки металу і інші відходи виробництва зі столу чи верстата змітати щіткою або мітлою;

- зачищати всі задирки і притупляти гострі крайки виробів.

3.16. Під час проведення робіт з бітумом і мастиками забороняється розводити вогонь у радіусі 25 м від місця роботи.

3.17. Роботу зі склейки рулонними матеріалами із застосуванням гарячого бітуму необхідно виконувати в захисних окулярах.

3.18. Котли для варіння і розігріву бітуму встановлювати на спеціально вирівняних вільних площадках, попередньо очищених і віддалених від дерев'яних будівель і складів на 50 м, від траншів – на 15 м, від магістральних трубопроводів – на 30 м.

Місця варіння і збереження мастик у темний час доби і під час туману повинні бути добре освітлені, обладнані плакатами і короткими інструкціями з техніки безпеки.

Щоб уникнути запалення мастик, котли встановлюються з нахилом від топки. Безпосередньо на котлі повинні знаходитися шухляда із сухим піском, лопата і не менше 2-х пінних вогнегасників для гасіння бітуму, що запалився.

Для розведення вогню забороняється користуватися гасом, бензином і іншими легкозаймистими речовинами.

3.19. Котли для варіння і розігріву бітумних мастик повинні бути в справному стані, мати металеві кришки, які щільно закриваються, укріплені на шарнірах із противагою, щоб у випадку загоряння мастики можна було закрити котел. Робоче місце у котлів і проходи для підношення бітуму повинні регулярно очищатися від сміття, будівельних матеріалів, а в зимовий час – посипатися піском.

3.20. Завантаження матеріалів у котел повинно виконуватися на 3/4 ємності, щоб уникнути викиду гарячої маси. Завантаження матеріалів робити у визначеному порядку: спочатку закласти бітум марки № 3, після того, як він розплавиться, додати бітум марки № 5, обережно опускаючи його невеликими шматками, щоб не було виплескування.

Додавання холодного і сирого бітуму № 3 у розігріту мастику не допускається, щоб уникнути великого піноутворення з переливом умісту котла.

3.21. Бітумні мастики доводяться до температури 100 – 200 0С (температура відповідає початку кипіння).

Не допускати кипіння бітуму, тому що при високій температурі не тільки збільшується небезпека запалення, але і випаровуються його легкі складові речовини.

Додавати грудковий бітум у варильний котел потрібно по краю котла, щоб уникнути бризок. Помішувати розплавлену масу потрібно металевими веслами довжиною 1,5 м. Не допускати улучення води в гарячу масу, тому що пара, що утвориться при цьому, може викинути гарячу масу назовні і заподіяти опіки. При перемішуванні мастик у котлі, заповненні бачків гарячим бітумом ізолювальник повинен знаходитися з навітряного боку. Нахилятися над котлом під час варіння мастик і при перемішуванні забороняється. Забороняється підходити до топки котла (під час варіння бітуму) робітнику у спецодязі, залитому бензином чи бітумним лаком.

3.22. Доставляти до робочих місць розігріту мастику необхідно в бачках (форми усіченого конуса) із щільно закритими кришками. Заповнювати бачки не більше, ніж на 3/4 їх ємності. Наливати гарячу мастику з котла в бачки потрібно за допомогою ковша з листової сталі з довгою ручкою або за допомогою крана. Переносити мастику по сходах і драбинах забороняється.

Площадку для установки бачків з гарячою мастикою робити рівною, достатніх розмірів. Проходи, по яких переноситься мастика, повинні бути вільними, очищеними від сміття.

3.23. При виготовленні холодних бітумних мастик (праймери), до складу яких входить бензин, необхідно керуватися правилом: розігрітий бітум вливається в бензин (а не бензин у бітум) з перемішуванням його дерев'яною мішалкою. Температура бітуму в момент готування праймера не повинна перевищувати 70 0С. Змішувати бітум з бензином слід на відстані 50 м від місця розігріву бітуму.

3.24. Забороняється наготовлювати праймер на етилованому бензині чи бензолі через їх високу токсичність.

Зберігати бензин на площадці можна в кількості, яка не перевищує денної витрати.

Бачки і баки, у яких виготовлюється, транспортується і зберігається праймер чи бензин, повинні щільно закриватися.

Не допускається вигвинчувати і загвинчувати пробки з бочок і бідонів із праймером за допомогою сталевих зубил і молотка – це треба робити тільки спеціальним інструментом, який не утворює іскор.

3.25. Для перевірки наявності бензину в тарі забороняється застосовувати для освітлення відкритий вогонь.

Забороняється зберігати в приміщенні порожню тару. Металеву тару з-під бензину і бітумного лаку необхідно відправляти на склад у закритому виді.

На складі для видалення з тари парів бензину її необхідно пропарити гострою парою, а потім укласти на бік з відкритими кришками.

3.26. Забороняється класти на батарею і опалювальні прилади ганчірки, просочені лаком, і інші легкозаймисті предмети. Використані кінці і ганчірки треба збирати в металеву шухляду і після роботи виносити з приміщення.

3.27. При нанесенні ґрунтовки з бітумного лаку не можна застосовувати сталевий інструмент, який може викликати іскроутворення. Перед початком потрібно переконатися, що поблизу немає відкритого вогню і не виконуються зварювальні роботи.

Наносити бітумну ґрунтовку, до складу якої входить бензин, слід волосяною щіткою без металевих ободків. При наявності на кисті металевих ободків її слід обмотати прогумованою стрічкою. Перемішування бітумного лаку робити дерев'яними веслами.

3.28. При проведенні робіт у колодках і траншеях робітники, що приймають тару з бітумною мастикою, повинні бути попереджені і відійти убік. Брати бачок дозволяється тільки після того, як він буде опущений на дно колодязя чи траншеї.

Тару з гарячою мастикою слід опускати тільки по вертикалі за допомогою карабіна на міцній, випробуваній мотузці. Робітник, що опускає бачок з мастикою, повинен стояти на надійній опорі.

3.29. Щоб уникнути опіків гарячою бітумною мастикою і бітумом слід розгладжувати шпателем наклеєний рулонний матеріал обережно і рівномірно (без ривків).

Обклеювання рулонними матеріалами на гарячому бітумі треба виконувати вдвох.

При наклейці рулонних матеріалів на вертикальну поверхню треба розгортати рулон знизу-вверх.

Підливати гарячий бітум потрібно рівномірно, невеликими порціями черпаком на довжину ручці.

3.30. Щоб уникнути опіків, рулон ізоляційного матеріалу повинен бути намотаний на дерев'яну вісь, довжина якої на 50 см більше ширини рулонного матеріалу.

Розгортати рулон слід шляхом обертання осі за кінці, що виходять з рулону.

3.31. Не можна допускати людей у закриті приміщення, у яких виконуються роботи з бітумним лаком і бітумною мастикою. Приміщення повинні бути закриті і на них вивішені попереджувальні написи.

3.32. При виконанні робіт із затірки бітумної шпаклівки гарячим піском, щоб уникнути влучення гарячого піску в очі, потрібно користуватися захисними окулярами.

При перенесенні піску із сушки до місця виконання робіт необхідно користуватися респіратором.

3.33. При виконанні робіт у траншеях, колодязях і т.д. опускатися в траншеї або котловани можна тільки по приставних інвентарних сходах. Спускатися і підніматися по сходах з вантажем забороняється.

У місцях переходу через траншеї повинні бути улаштовані містки шириною не менше 0,8 м із поруччями. Щоб уникнути обвалення ґрунту, не можна розміщати ізоляційні матеріали безпосередньо у бровки траншеї.

Виконувати ізоляційні роботи на трубопроводах, що знаходяться в траншеї, лежачи під ними, забороняється.

3.34. У місцях, особливо небезпечних у відношенні ураження електричним струмом, а також там, де можливий витік газу, необхідно користуватися світильником у вибухобезпечному виконанні з напругою не більше 12 В.

3.35. Забороняється виконувати ізоляційні роботи поблизу струмоведучих частин устаткування, проводів, частин механізмів, що рухаються, до їх відключення і повної зупинки.

При включеному електродвигуні забороняється братися за обертові частини, усувати несправності.

Забороняється працювати при робочій напрузі більше 36В без заземлення, а в мережах із заземленою нейтраллю – без занулення металевого корпусу електроінструмента.

3.36. При роботі на механічних ножицях забороняється знімати противагу під час роботи і допускати переміщення листа під час руху ножа.

3.37. Проводити ізоляційні роботи під час проведення випробування трубопроводів і устаткування забороняється.

Всі ізолювальники повинні бути вилучені із зони випробування.

4. Вимоги безпеки під час виконання робіт

з лісів і помостів

4.1. Ліси і помости висотою до 4 м допускаються до експлуатації тільки після їх приймання виконавцем робіт і реєстрації в журналі робіт, а вище 4 м – після приймання комісією.

4.2. Засоби підмащування повинні мати рівні робочі настили із зазором між дошками не більше 5 мм, а при розташуванні настилу на висоті 1,3 м і більше – огородження і бортові елементи.

Ліси повинні бути прикріплені до стіни споруджуваного будинку. Місця і способи кріплення вказуються в проекті проведення робіт.

4.3. Металеві ліси повинні бути надійно заземлені і обладнані засобами блискавкозахисту.

Забороняється працювати з металевих лісів поблизу діючих ліній електропередачі.

4.4. Настили лісів і помостів необхідно щодня очищати від сміття і бруду, а в зимовий час – від снігу і льоду, потім посипати піском.

Щоб уникнути ушкодження ніг на лісах і помостах, кінці цвяхів і скоб повинні бути загнуті, а непотрібні цвяхи вилучені.

4.5. Забороняється сідати або ставати на поруччя лісів чи помостів, а також стрибати по настилах.

Забороняється знаходитися на лісах і помостах стороннім особам.

4.6. При знятті чи переміщенні настилів на інший ярус необхідно цілком звільнити їх від матеріалів, тари, сміття. Доступ людей на ліси на цей час повинен бути закритий.

4.7. Забороняється підніматися на ліси, опускатися з них по опорних сходах і стійках лісів.

4.8. Для попередження травм голови падаючими зверху предметами необхідно користуватися запобіжною каскою.

При роботі на висоті 1,5 м і більше, якщо відсутні огородження (улаштування їх неможливо), робітники повинні бути забезпечені перевіреними запобіжними поясами.

4.9. Для перенесення і збереження інструмента, пристосувань, різних дрібних деталей особи, які працюють на висоті, повинні бути забезпечені індивідуальними шухлядами або сумками. Забороняється перекидати один одному інструмент і інші предмети.

4.10. При переходах на висоті необхідно користуватися монтажними сходами, перехідними містками і трапами.

Забороняється підніматися і опускатися при теплоізоляційних роботах безпосередньо по апаратах, ємностях і конструкціях естакад.

4.11. Скупчення людей на настилах лісів в одному місці не допускається.

5. Вимоги безпеки після закінчення роботи

5.1. Робочі місця очистити від сміття і виробничих відходів, а матеріали, що залишилися, здати в комору.

5.2. Усі машини і механізми відключити від електромережі за допомогою рубильників.

Після зупинки всі машини і механізми, а також інструмент очистити від розчину, бруду і пилу. При цьому надягають захисні окуляри.

5.3. Очистити всю тару і здати її на збереження.

5.4. Індивідуальні захисні пристосування упорядкувати і здати в комору. Очистити спецодяг і взуття і повісити в індивідуальні шафи або здати на зберігання в комору.

5.5. Обтиральний матеріал після вживання скласти в металеву шухляду з кришкою і винести в місця, зазначені пожежною охороною.

Залишати в робочих приміщеннях використаний обтиральний матеріал у неробочий час забороняється.

5.6. По закінченні ізолювальних робіт на лісах чи помостах необхідно:

- розвантажити ліс або підмости від матеріалу, що залишився, механізмів, інструментів і будівельного сміття;

- перекрити спеціальними огородженнями із заборонюючими написами для сторонніх осіб під'їзди і входи на ліси;

- докласти майстру або виконробу про стан лісів і помостів і їх огороджень.

5.7. Про всі несправності інструмента і устаткування, виявлені під час роботи, треба повідомити виконроба.

5.8. Обличчя і руки ретельно вимити теплою водою з милом і прийняти теплий душ. Мити руки бензином, гасом і іншими розчинниками забороняється.

6. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

6.1. У колодязях, тунелях, де температура повітря досягає 40 0С, робити ізоляційні роботи без припливно-витяжної вентиляції забороняється. При температурі повітря вище 50 0С роботи усередині колодязів, тунелів забороняються.

6.2. У випадку виникнення пожежі під час варіння або розігріву бітумних мастик котел треба щільно закрити металевою кришкою, вогонь залити піною з вогнегасника, а окремі гарячі частини засипати піском.

6.3. При прогарі стінок котла, появі в котлі щілин необхідно припинити розігрів котла, вивантажити масу, очистити і відремонтувати котел.

6.4. При виявленні диму або виникненні загоряння, пожежі необхідно негайно повідомити про це виконроба, оголосити пожежну тривогу і повідомити в пожежну охорону, використовуючи найближчий телефон.

Одночасно з цим, припинити роботу і вжити заходів по ліквідації пожежі за допомогою наявних первинних засобів пожежегасіння (вогнегасники, вода, пісок і т.д.) відповідно джерелу пожежі.

6.5. Про кожний нещасний випадок, виникнення аварії, пожежі і появі інших небезпек, що загрожують аварією або нещасним випадком, повідомити виконроба ділянки, організувати першу допомогу постраждалим і направити їх до медичної установи, зберегти до розслідування обстановку на робочому місці і стан устаткування такими, якими вони були в момент події, і не приступати до роботи до їх усунення.

6.6. Надання першої допомоги.

6.6.1. Перша допомога при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити постраждалого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела харчування, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмопровідних частин за одяг чи застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

При відсутності у постраждалого подиху і пульсу необхідно зробити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звертаючи увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.

6.6.2. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно ушкоджену кінцівку зміцнити шиною, фанерною пластинкою, ціпком, картоном або іншим подібним предметом. Ушкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки чи хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При переломі черепа (несвідомий стан після удару по голові, кровотеча із ушей чи рота) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом, снігом або холодною водою) чи зробити холодну примочку.

При підозрі перелому хребта необхідно постраждалого покласти на дошку, не піднімаючи його, повернути постраждалого на живіт обличчям униз, спостерігаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою запобігання ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при подиху, кашлі, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягти їх рушником під час видиху.

6.6.3. Перша допомога при опіках кислотами і лугами.

У випадку влучення кислоти або луги на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити водою протягом 15-20 хвилин, після цього ушкоджену кислотою поверхню обмити 5%-им розчином питної соди, а обпалену лугом - 3%-им розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.

У випадку влучення на слизову оболонку очей кислоти або луги необхідно очі промити ретельно цівкою води протягом 15-20 хвилин, обмити 2%-им розчином питної соди, а обпалену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або  3%-им розчином оцтової кислоти.

У випадку опіків порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-им розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-им розчином питної соди.

У випадку влучення кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-им розчином питної соди, при влученні лугу - розпиленим 3%-им розчином оцтової кислоти.

6.6.4. Перша допомога при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна розкривати міхури, що утворилися, і перев'язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпалене місце обробляють ватою, змоченої етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (міхурі) обпалене місце обробляють спиртом або 3%-им марганцевим розчином.

При опіках третього ступеня (руйнування шкіряної тканини) рану накривають стерильною пов'язкою і викликають лікаря.

6.7. У всіх випадках виконувати вказівки керівника робіт з усунення наслідків аварійної ситуації.

________________________  ________________  _________________

(посада керівника підрозділу    (особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

/організації/ - розробника

УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст)

служби охорони

праці підприємства                ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

Юрисконсульт                      ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

Головний технолог                ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)