Охрана Труда

  • Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта

Інструкція з охорони праці для лицювальника-плиточника

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ № _____

ДЛЯ ЛИЦЮВАЛЬНИКА-ПЛИТОЧНИКА


1. Загальні положення

1.1. До виконання лицювально-плиткових робіт допускаються особи не молодші за 18 років, які пройшли:

- професійну підготовку;

- медичний огляд і визнані придатними до роботі за даною професією;

- вступний інструктаж з охорони праці;

- навчання (стажування) безпечним методам і прийомам праці і перевірку знань з питань охорони праці і отримали посвідчення на право самостійної роботи;

- первинний інструктаж на робочому місці.

1.2. Допуск лицювальника-плиточника до самостійної роботи оформлюється письмовим розпорядженням по підприємству.

Повторний інструктаж з охорони праці на робочому місці проводиться один раз на три місяці, а періодична перевірка знань з охорони праці – не рідше одного разу на рік.

1.3. Лицювальник-плиточник не допускається до роботи в таких випадках:

- з появою на робочому місці в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння;

- при відсутності спецодягу і спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту відповідно до діючих норм і правил з охорони праці;

- у випадку хвороби;

- при порушенні правил, норм і інструкцій з охорони праці.

1.4. Лицювальник-плиточник підлеглий майстру або виконробу дільниці, а в процесі роботи – бригадиру і виконує тільки ту роботу, яка йому доручена.

1.5. Лицювальник-плиточник зобов'язаний:

- виконувати усі вказівки по дотриманню правил охорони праці;

- виконувати роботу, по якій проінструктований і до якої він допущений;

- утримувати робоче місце протягом робочого дня в чистоті і порядку, не захаращувати робоче місце і проходи матеріалами;

- працювати тільки справним інструментом, пристосуваннями і механізмами і застосовувати їх тільки за призначенням;

-  про кожний нещасний випадок, що виник, аварію, пожежу та іншу подію, яка може привести до аварії або нещасного випадку, повідомити виконроба дільниці; надати першу медичну допомогу постраждалим і направити їх до медпункту; зберегти до розслідування обстановку на робочому місці і стан устаткування такими, якими вони були в момент події, якщо це не загрожує життю і здоров'ю оточуючих людей, і не приступати до роботи до усунення причин нещасного випадку чи аварії;

- дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, правил безпечного ведення лицювальних робіт і пожежної безпеки, що діють на підприємстві.

1.6. Лицювальник-плиточник повинен бути ознайомлений з небезпечними і шкідливими виробничими факторами, що діють на робочому місці:

- небезпека одержання травм;

- запиленість при роботі з цементом, вапном, керамічною плиткою, щебенем і т.п.;

- виділення шкідливої і отрутної пари при використанні в роботі легкозаймистих і вибухонебезпечних матеріалів;

- небезпека ураження електричним струмом.

1.7. Лицювальник-плиточник зобов'язаний використовувати у своїй роботі засоби індивідуального захисту: окуляри, респіратори, запобіжні пояси.

1.8. Приміщення, у яких виконується робота з використанням пилоподібних в'язких матеріалів, мастик, складів, повинні бути забезпечені вентиляцією.

1.9. На території будівельного майданчика займисті і пальні рідини (мастику, розчинники) допускається зберігати в кількості не більше 500 л, в неспалимих будинках, що стоять окремо, земляних складських приміщеннях на відстані не менше 16 м від інших будинків. Приміщення і прилягаюча до них територія повинні бути обладнані засобами гасіння вогню (пісок, лопати, вогнегасники та ін.).

Забороняється залишати бочки або тару з-під легкозаймистих матеріалів. Склади для збереження пальних матеріалів повинні мати вентиляцію.

1.10. За порушення правил охорони праці і цієї інструкції винні особи несуть відповідальність у порядку, встановленому законодавством і правилами внутрішнього розпорядку.


2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перед початком роботи лицювальнику-плиточнику потрібно підготувати робоче місце: віддалити зайві предмети, правильно підготувати і розташувати матеріали, інструмент, механізми, переконатися в їх справності, а також перевірити справність риштовання, лісів, колисок, видалити сторонніх осіб, очистити проходи від сміття, бруду, а в зимовий час – від снігу і льоду та посипати піском.

2.2. При переході на іншу роботу або при зміні умов роботи робітник повинен одержати інструктаж на робочому місці.

2.3. Забороняється працювати в зоні, де немає огородження відкритих прорізів у перекриттях, у стінах, а також у неосвітлених приміщеннях.

2.4. Перед початком робіт із пневмоінструментом необхідно оглянути повітряні шланги по всій довжині, перевірити міцність з'єднань, а також приєднання шлангів до пневматичних інструментів.

2.5. При роботі з синтетичними матеріалами для захисту шкіряного покрову рук від впливу хімічно шкідливих з'єднань застосовують захисні пасти і мазі.

2.6. При виконанні робіт на висоті повинні використовуватися інвентарні підмости і ліси, що мають огородження.

Забороняється користатися підвісними сходами і випадковими риштуваннями (бочками, шухлядами).


3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. При роботі з цементом, вапном і іншими пильними речовинами необхідно користуватися засобами індивідуального захисту (окулярами, респіраторами).

3.2. При різанні і перерубанні керамічних плиток необхідно користуватися захисними окулярами.

3.3. При просіванні мармурової крихти чи щебеню вручну сито необхідно встановлювати з навітряного боку.

3.4. Під час роботи при відбитті старої штукатурки і плитки роботу треба виконувати в захисних окулярах. Відбивання штукатурки слід робити легко, поступовим ударом молотка на довгій ручці, знаходячись, по можливості, далі від місця її падіння.

3.5. Для перенесення і збереження інструмента лицювальник-плиточник повинен користуватися сумкою або ручною шухлядою. Гострі частини інструмента слід захищати чохлами.

3.6. Роботу ручним механізованим інструментом, а також транспортування матеріалів вантажопідйомними механізмами, може виконувати тільки працівник, який пройшов навчання і має відповідне посвідчення .

3.7. При роботі пневмоінструментом подавати повітря дозволяється після установки інструмента в робоче положення. Забороняється під час роботи натягувати і перегинати шланги пневмоінструмента.

Забороняється включати шланги безпосередньо в магістраль (без вентилів), від'єднувати і підключати їх без припинення подачі повітря.

Роботи з пневмоінструментом на висоті виконувати тільки зі спеціальних лісів. Робота з приставних драбин забороняється.

3.8. Лицювальнику-плиточнику забороняється завантажувати і очищати лопатами та іншим інструментом барабани і корита змішувальних машин під час роботи (на ходу).

3.9. При готуванні мастик з органічними розчинниками забороняється:

- заповнювати котел більше, ніж на 3/4 його об’єму;

- застосовувати для готування мастик етиловий бензин;

- курити поблизу від місця готування мастик і користуватися відкритим вогнем;

- відкривати тару з мастикою за допомогою зубила і молотка.

3.10. При роботі із синтетичними матеріалами працівники повинні дотримуватися правил пожежної безпеки. Легкозаймисті і вибухонебезпечні синтетичні матеріали поставляють на будівельні об'єкти в тарі або упакуванні з яскравим написом «вогненебезпечно» і «вибухонебезпечно». Розвантажують такі матеріали не ближче 50 м від джерел вогню в місці, узгодженому з працівниками служби охорони праці.

3.11. Котли для варіння і розігріву бітумних мастик повинні щільно закриватися неспаленими кришками. Заповнювати ємність котлів дозволяється не більше, ніж на 3/4 їх об’єму.

3.12. У місцях, де ведуться роботи з легкозаймистими і вибухонебезпечними синтетичними матеріалами (наприклад, мастики КН-2 чи КН-3), а також у суміжних приміщеннях, не допускається паління і застосування електронагрівальних приладів. У коридорах на ділянках, де проводяться роботи, повинні бути вивішені написи: «Не курити!», «Вогненебезпечно!», «Вибухонебезпечно!».

3.13. Роботи з наклеювання лицювальних матеріалів на вогненебезпечних мастиках або клеях слід виконувати в денний час. При необхідності штучного освітлення приміщень застосовуються переносні електролампи тільки у вибухозахищеному виконанні.

3.14. При розкритті тари з вогненебезпечними матеріалами для запобігання іскри і наступного загоряння необхідно користуватися інструментами, що виключають іскроутворення. На об'єктах, де проводяться роботи, повинні бути створені умови, що виключають утворення статичної електрики.

Електрозварювальні роботи на таких об'єктах забороняються.

При роботі з вогненебезпечними і вибухонебезпечними синтетичними матеріалами необхідно безупинно провітрювати приміщення протягом усього періоду роботи.

3.15. Плиткові і лицювальні матеріали слід складувати у штабелі висотою не більше 1 м.

3.16. Складувати штучні матеріали, інструмент і пристосування на похилій поверхні слід на спеціальних підставках, що перешкоджають ковзанню.

3.17. Пилоподібний матеріал (цемент, вапно, гіпс і т.д.) необхідно зберігати в щільно закритих контейнерах, шухлядах.

Зазначені матеріали в паперовій тарі необхідно складувати у закритих сухих приміщеннях.

3.18. Забороняється прийом їжі і паління на робочих місцях.

4. Вимоги безпеки при роботі з лісів і риштування

4.1. Лицювальні роботи на висоті необхідно виконувати з лісів і риштування (при роботах усередині будинків).

4.2. Металеві ліси повинні бути надійно заземлені і обладнані засобами блискавкозахисту.

4.3. Забороняється працювати з металевих лісів поблизу діючих ліній електропередач.

4.4. Засоби підмащування повинні мати робочі настили з зазором між дошками не більше 5 мм, а при розташуванні настилу на висоті 1,3 м і більше – огородження і бортові елементи.

4.5. Ліси повинні бути прикріплені до стіни споруджуваного будинку. Місця і способи кріплення вказуються в проекті проведення робіт.

4.6. Настили лісів і риштовання необхідно періодично очищати від матеріалів. Крім того, настили лісів і риштовання слід щодня очищати від сміття і бруду, у зимовий час – від снігу і льоду, а після посипати піском.

4.7. Щоб уникнути пошкодження ніг на лісах і риштованнях кінці цвяхів і скоб повинні бути загнуті, а непотрібні цвяхи вилучені.

4.8. Забороняється сідати або ставати на поруччя лісів або риштовання, а також стрибати по настилу.

4.9. Забороняється знаходитися на лісах і риштованнях стороннім особам.

4.10. При знятті чи переміщенні настилів на інший ярус необхідно цілком звільнити їх від матеріалів, тари, сміття. Доступ людей на ліси на цей час повинен бути закритий.

4.11. Забороняється підніматися на ліси і опускатися з них по опорних сходах і стійках лісів.


5. Вимоги безпеки після закінчення роботи

5.1. Після закінчення робіт лицювальнику-плиточнику необхідно:

- забрати інструмент і пристосування, упорядкувати робоче місце;

- очистити робоче місце від залишків матеріалу і будівельного сміття;

- спецодяг і засоби індивідуального захисту зберігати у відведеному місці;

- про неполадки, що виникли під час роботи, повідомити бригадиру або майстру;

- відключити електроінструменти і механізми від електромережі;

- здати на зберігання ручний інструмент і запобіжний пояс;

- прийняти теплий душ чи ретельно вимити водою з милом обличчя і руки.


6. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

6.1. Виконання лицювальних робіт на лісах, під час грози, ожеледі, тумана, при швидкості вітру 15 м/с і більше не допускається.

6.2. При виявленні диму чи виникненні загоряння, пожежі необхідно негайно повідомити бригадира, оголосити пожежну тривогу і повідомити в пожежну охорону, використовуючи найближчий телефон.

Одночасно з цим, припинити роботу і вжити заходів до ліквідації пожежі за допомогою наявних первинних засобів пожежегасіння (вогнегасники, вода, пісок, азбестові покривала) відповідно джерелу пожежі.

6.3. При виникненні нещасних випадків або захворювань необхідно викликати швидку допомогу і до приїзду лікаря, повідомивши бригадира, вчасно і правильно надати першу допомогу постраждалим.

6.4. Перша допомога при нещасних випадках.

6.4.1. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язний матеріал, що міститься в ньому, на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакета якимсь образом не виявилося, то для перев'язки необхідно використовувати чисту носову хустку, чисту полотняну ганчірку і т.д. На ганчірку, що накладається безпосередньо на рану, бажано накапати трохи крапель настойки йоду, щоб одержати плями розміром більше рани, після чого накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним способом при забруднених ранах.

6.4.2. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку зміцнити шиною, фанерною пластинкою, ціпком, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При переломі черепа (несвідомий стан після удару по голові, кровотеча з ушей чи із рота) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку зі льодом, снігом або холодною водою) чи зробити холодну примочку.

При підозрі перелому хребта необхідно постраждалого покласти на дошку, не піднімаючи його, повернути постраждалого на живіт обличчям вниз, спостерігаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою запобігання пошкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при подиху, кашлі, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди або стягти їх рушником під час видиху.

6.4.4. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

6.4.4.1. Підняти поранену кінцівку вгору.

6.4.4.2. Рану закрити перев'язним матеріалом (з пакета), складеним у клубок, придавити його зверху, не торкаючись самої рани, потримати протягом 4-5 хвилин. Якщо кровотеча зупинилася, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета або шматок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском).

6.4.4.3. У випадку сильної кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, зв’язаних з пораненою областю, за допомогою згинання кінцівки в суглобах, а також пальцями, джгутом чи затиском. У випадку сильної кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

6.4.5. Перша допомога при отруєнні.

При отруєнні газами з'являються: головний біль, «стукіт у скронях», «дзвін у вухах», загальна слабість, запаморочення, посилене серцебиття, нудота, блювота. При дуже сильному отруєнні з'являється сонливість, апатія, байдужість, а при важкому отруєнні – частішання подиху, розширення зіниць.

При всіх отруєннях варто негайно вивести або винести постраждалого із загазованої зони, розстебнути одяг, що заважає подиху, забезпечити приплив свіжого повітря, покласти постраждалого, піднявши ноги, розтерти тіло, укрити тепліше, давати нюхати нашатирний спирт.

При зупинці подиху необхідно приступити до штучного дихання.

В усіх випадках при отруєнні газами необхідно давати постраждалим випити якнайбільше молока.

________________________  ________________  _________________

(посада керівника підрозділу    (особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

/організації/ - розробника

УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст)

служби охорони

праці підприємства                ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

Юрисконсульт                      ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

Головний технолог                ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)