ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________

ДЛЯ АВТОЗАПРАВНИКА

1. Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”, ДНАОП 0.00-1.28-97 “Правила охорони праці на автомобільному транспорті”, "Правил технічної експлуатації автозаправних станцій", НАПБ А.01.001-95 "Правила пожежної безпеки в Україні".

1.3. Інструкція діє на протязі 3 років з дня затвердження.

1.4. За даною інструкцією автозаправник інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та автозаправника.

1.5. Власник повинен застрахувати автозаправника від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі пошкодження здоров'я автозаправника з вини власника, він (автозаправник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.6. За невиконання даної інструкції автозаправник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.7. До роботи автозаправником допускаються особи віком не менше 18 років, які пройшли медичний огляд, спеціальне навчання та перевірку знань за даною професією, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж по пожежній безпеці. Повторна перевірка знань проводиться через 12 місяців.

1.8. Автозаправник повинен:

1.8.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.8.2. Бути уважним до звукових сигналів водіїв транспортних засобів.

1.8.3. Користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту.

1.8.4. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та по якій він проінструктований.

1.8.5. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці та техніки безпеки.

1.8.6. Не допускати присутності на робочому місці сторонніх осіб.

1.8.7. Утримувати робоче місце в чистоті, не захаращувати його.

1.8.8. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.

1.8.9. Виконувати правила пожежної безпеки та вміти користуватися засобами пожежегасіння.

1.8.10. Знати засоби та вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.

1.8.11. Не покидати робоче місце. При необхідності відлучитися з робочого місця слід відключити всі електроприлади.

1.8.12. Не виконувати роботи, пов'язані з ремонтом та обслуговуванням електротехнічного обладнання.

1.9. Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які діють на заправника:

1.9.1. Дія пари нафтопродуктів.

1.9.2. Дія відпрацьованих газів.

1.9.3. Транспортні засоби, що рухаються.

1.9.4. Відсутність спеціального обладнання, устаткування, інструменту.

1.9.5. Підвищена або занижена температура, вологість повітря робочої зони.

1.9.6. Підвищені рівні шуму, вібрації на робочому місці.

1.9.7. Недостатня освітленість робочого місця.

1.10. Автозаправник забезпечується спецодягом: при виконанні робіт по заправці автомобілів паливом та мастилом - халат бавовняний, рукавиці комбіновані; на зовнішніх роботах взимку додатково - куртка і брюки бавовняні на теплій підкладці, валянці; в інший період року - плащ непромокальний.

1.11. До роботи на АЗС допускаються особи, які пройшли навчання за пожежно-технічною програмою і мають про це відповідне посвідчення.

1.12. На АЗС мають бути вивішені на видних місцях плакати, які містять обов'язки водія під час заправлення автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки.

1.13. Місця заправлення та зливання нафтопродуктів повинні бути освітленими в нічний час.

1.14. АЗС повинні бути оснащені телефонним та гучномовним зв'язком.

1.15. Кришки зливних та замірних труб, люків, оглядових та зливних колодязів повинні утримуватись закритими.

1.16. Вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах повинно здійснюватися спеціально призначеними для цієї мети стандартними вимірювальними приладами (пристроями).

1.17. Зливати нафтопродукти в підземні резервуари необхідно закритим способом (трубопроводом або через шланг).

Перед зливанням нафтопродукту з автоцистерн у резервуар слід заміряти рівень нафтопродукту в цьому резервуарі. Процес зливання повинен контролюватися працівником АЗС та водієм автоцистерни.

Наконечники зливних шлангів повинні бути виготовлені з матеріалу, який виключає можливість іскроутворення в разі ударів о корпус резервуара, і заземлені.

1.18. Автоцистерни під час зливання повинні бути приєднані до заземлювального пристрою. Гнучкий заземлювальний провідник має бути постійно приєднаний до корпусу автоцистерни і мати на кінці пристосування для приєднування до заземлювального пристрою (струбцину, спеціальний наконечник, тощо). Кожна цистерна автопотяга повинна бути заземлена окремо до повного зливання з неї нафтопродуктів.

1.19. Кожне технічне обслуговування, ремонт, перевірка роздавальних колонок повинні фіксуватися в журналі обліку ремонту устаткування.

1.20. Очищення резервуарів повинно здійснюватись не рідше одного разу на два роки відповідно до вимог ГОСТ 1510-84, а також у разі заміни марки нафтопродукту.

1.21. За герметичністю фланцевих, різьбових та інших типів з'єднань у колонках, роздавальних рукавах, трубопроводах та арматурі повинен бути встановлений постійний нагляд, витікання, що виникло, слід негайно усунути.

1.22. Кришки оглядових та приймальних колодязів дозволяється відкривати лише для вимірювань і відбирання проб під час зливних операцій та проведення профілактичних заходів.

1.23. Для відкривання і закривання пробок металевої тари та проведення інших робіт у вибухонебезпечних зонах на АЗС повинен бути набір інструменту з металу, що не утворює іскор.

1.24. Ефективність вентиляційних установок повинна перевірятися щорічно спеціалізованими організаціями з відміткою в журналі.

1.25. Територія АЗС повинна бути спланована таким чином, щоб виключити потрапляння розлитих нафтопродуктів (у тому числі в разі аварії) за її межі.

Автомобілі, які чекають черги для заправлення, повинні знаходитись біля в'їзду на територію АЗС, поза зоною розміщення паливних резервуарів і колонок.

1.26. Забороняється палити, проводити ремонтні та інші роботи, пов'язані із застосуванням відкритого вогню як у будівлі АЗС, так і на відстані менше 20 м від її території.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Отримати завдання на проведення робіт.

2.2. Одягти спецодяг, застібнути рукава, заправити одяг таким чином, щоб не було звисаючих кінців, волосся заправити під головний убір.

2.3. Підготувати робоче місце до безпечної роботи: прибрати сторонні речі, впевнитись, що робоче місце достатньо освітлене, звільнити проходи та підходи до нього.

2.4. Робочий інструмент та пристрої розташувати в зручному та безпечному для використання порядку.

2.5. Перевірити наявність та надійність заземлення роздавальних колонок та пістолетів, справність електропроводки.

2.6. Впевнитись в наявності та справності засобів пожежегасіння (ящики з піском, вогнегасники, азбестові покривала, протипожежний щит та його комплектність та інше).

2.7. В зимовий час очистити від снігу під’їзні шляхи.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Під час заправлення на АЗС слід дотримуватись таких вимог:

3.1.1. Мотоцикли і моторолери подаються до бензоколонок з непрацюючими двигунами, пуск та вимкнення яких мають здійснюватися на відстані не менше 12 м від колонок, а автомобілі - своїм ходом, з наступним вимкненням двигунів до початку процесу заправлення.

3.1.2. Нафтопродукти відпускаються безпосередньо в бензобаки. Забороняється відпускання палива у поліетиленові каністри та скляну тару.

3.1.3. Облиті нафтопродуктами частини автомобілів, мотоциклів та моторолерів до пуску двигунів водіями насухо протираються.

3.1.4. Випадково розлиті на землю нафтопродукти необхідно засипати піском, а просочений пісок і промаслені обтиральні матеріали збираються в металеві ящики з кришками, які щільно закриваються, і після закінчення робочого дня вивозяться з території АЗС.

3.1.5. Відстань між автомобілем, який знаходиться під заправленням, та автомобілем, що стоїть за ним, має бути не менше 3 м, а відстань між усіма іншими автомобілями, які стоять у черзі, - не менше 1 м. При цьому для кожного транспортного засобу повинна бути забезпечена можливість маневрування та виїзду з території АЗС.

3.2. Прибирання території АЗС слід проводити за допомогою інструментів, виготовленнях з дерева або кольорових металів.

3.3. Використане промаслене ганчір'я необхідно складати в металевий ящик та щільно його зачиняти.

3.4. На території АЗС забороняється:

3.4.1. Заправлення транспортних засобів з працюючими двигунами.

3.4.2. Проїзд автотранспорту над підземними резервуарами.

3.4.3. Робота в одязі та взутті, облитих бензином.

3.4.4. Заправлення транспортних засобів (крім легкових автомобілів), у яких перебувають пасажири.

3.4.5. Заправлення автомобілів, завантажених небезпечним вантажем (вибуховими речовинами, стисненими та зрідженими горючими газами, ЛЗР і ГР, отруйними та радіоактивними речовинами тощо).

3.4.6. В'їзд на територію АЗС і заправлення тракторів, не обладнаних іскрогасниками.

3.4.7. Відпускання палива роздавальними колонками, які підключені до заповнюваних резервуарів (під час зливання нафтопродуктів).

3.4.8. Приєднання заземлювальних провідників до пофарбованих та забруднених частин автоцистерни.

3.4.9. Використання як заземлювачів трубопроводів з ЛЗР, ГР та горючими газами, а також інших трубопроводів.

3.4.10. Експлуатація вибухозахищеного електрообладнання, зі знятими деталями оболонки, у тому числі кріпильними, передбаченими його конструкцією.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Привести до ладу робоче місце. Інструменти та пристосування скласти у відведене для них місце.

4.2. Очистити, при необхідності просушити спецодяг, скласти його у відведене для цього місце.

4.3. Обличчя, руки ретельно вимити з милом. При можливості прийняти душ. Мити руки нафтопродуктами забороняється.

4.4. Про всі недоліки, які мали місце під час роботи, доповісти керівникові.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Негайно припинити роботу, відключити електроенергію, видалити транспортні засоби з території АЗС, не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб.

5.2. Повідомити про те, що сталося, керівника.

5.3. Якщо виникла пожежа, необхідно негайно припинити заправку, викликати пожежну частину, приступити до гасіння пожежі підручними засобами пожежегасіння.

5.4. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу, а при необхідності викликати "швидку медичну допомогу".

5.5. Надання першої медичної допомоги.

5.5.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

За відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати “швидку медичну допомогу”.

5.5.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5.5.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку зі льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.5.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.

При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.

При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.

При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.

При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.

5.5.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі неможна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.

5.5.6. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

- підняти поранену кінцівку вверх;

- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника по усуненню аварійної ситуації.

________________________  ________________  _________________

(посада керівника підрозділу    (особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

/організації/ - розробника

УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст)

служби охорони

праці підприємства                ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

Юрисконсульт                      ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

Головний технолог                ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)