Приватне підприємство
«________________»
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказом директора
ПП «________________»
№ __ від «__» ______201_ р.
Інструкція з охорони праці № ____
по організації і проведенню газонебезпечних робіт на автомобільній газонаповнювальній компресорній станції (АГНКС)
1. Загальні положення
1.1. До газонебезпечних робіт відносяться роботи, пов’язані з оглядом, очисткою, ремонтом, розгерметизацією технологічного обладнання, комунікацій, в тому числі роботи всередині ємностей, з виконанням яких не виключена можливість виділення в робочу зону вибухопожежонебезпечних або шкідливих випарів, газів та інших речовин, що здатні викликати вибух, загоряння, шкідливу дію на організм людини, а також роботи в умовах нестачі кисню (нижче 20% об’єму).
1.2. До виконання газонебезпечних робіт допускаються особи, не молодші 18 років, що пройшли медичний огляд в установленому порядку і не мають противопоказань до виконання даного виду робіт, володіють безпечними методами і прийомами робот, з проходженням стажування не менше 10 робочих днів, вміють користуватися засобами індивідуального захисту, вміють надавати долікорняну медичну допомогу потерпілим і пройшли на підприємстві або в закладах освіти попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань виконання газонебезпечних робіт, а також мають допуск до їх виконання.
Повторну перевірку знань безпечного виконання газонебезпечних робіт працівники, що їх виконують, проходять не рідше одного разу на 12 місяців.
Інструктаж з охорони праці і пожежної безпеки працівники проходять згідно своєї основної професії. Цільовий інструктаж проходять при виконанні робіт на наряду-допуску.
Допуск до самостійної роботи здійснюється наказом або розпорядженням керівника.
1.3. Під час виконання газонебезпечної роботи на працівника можуть впливати такі небезпечні та шкідливі фактори виробничого середовища:
- понижена чи підвищена температура (переохолодження чи перегрів);
- метеорологічні умови (дощ, сніг, ожеледиця);
- травмування при роботі інструментом;
- удушення природним газом;
- термічні опікі;
- ураження електрострумом;
- пожежа;
- вибух;
- падіння під час переміщення;
- наявність в робочій зоні шкідливих речовин (загазованість).
1.4. Працівники, які зайняті на виконанні газонебезпечних робіт, забезпечуються спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту. При виконанні вогневих робіт працівники забезпечуються вогнегасником, кошмою та іншими первинними засобами пожежогасіння.
1.5. Працівник зобов’язаний виконувати слідуючи вимоги:
- виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку і вказівки безпосередніх керівників;
- пам’ятати про особисту відповідальність за додержання правил охорони праці;
- користуватися виданим спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту;
- не виконувати вказівок і розпоряджень, якщо вони суперечать правилам охорони праці;
- не допускати присутність на робочому місці сторонніх осіб;
- звертати увагу на знаки, надписи, які попереджують про небезпеку виконувати їх вимоги;
- відходити у бік зі шляху руху автотранспорту;
- надавати першу медичну допомогу потерпілому на виробництві;
- вміти користуватися засобами пожежогасіння;
- не дивитися на дугу електрозварювання без засобів захисту очей;
- палити тільки в спеціально відведених місцях з написом «місце для паління».
1.6. Вживати їжу необхідно тільки в спеціально відведених місцях, перед кожним прийняттям їжі мити руки з милом. Для пиття вживати воду із кулерів.
1.7. У разі погіршення стану здоров’я або недомагання, слід припинити роботу, попередити керівника робіт і звернутися до медичного закладу. При травмуванні на виробництві зберегти обставини нещасного випадку, повідомити майстра, який організовує надання медичної допомоги потерпілому.
1.8. Помітивши порушення правил охорони праці та пожежної безпеки іншими працівником або небезпеку для оточуючих, необхідно попередити робітника і майстра про дотримання вимог, які забезпечують безпеки праці.
1.9. Працівник, який допустив невиконання або порушення вимог цієї інструкції з охорони праці несе відповідальність згідно чинного законодавства.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Надіти і привести до ладу свій спецодяг, спецвзуття.
2.2. Приготувати та перевірити наявність та справність засобів індивідуального захисту та інструменту.
2.3. Підготувати робоче місце до безпечної роботи, прибрати зайві предмети, звільнити проходи.
2.4. Відповідальний керівник за проведення газонебезпечної роботи повинен одержати наряд-допуск на виконання газонебезпечної роботи, провести цільовий інструктаж з охорони праці і пожежної безпеки виконавцем робіт, які повинні про одержання інструктажу розписатися в наряді-допуску та перевіряється їх уміння користуватися засобами індивідуального захисту, знання безпечних прийомів роботи і надання медичної допомоги.
2.5. Для підготовки роботи до газонебезпечних робіт слід виконати весь комплекс підготовчих робіт передбачених у відповідних інструкціях і наряді-допуску. При цьому слід вжити заходів для максимального зниження ступеня небезпеки газонебезпечної роботи шляхом зниження тиску, видалення шкідливих і вибухонебезпечних продуктів, виключення надходження їх з суміжних технологічних систем, а також виключення можливих джерел іскроутворення.
2.6. Місце виконання газонебезпечної роботи пов’язаної з можливістю викиду вибухонебезпечних і шкідливих продуктів, слід огородити, а за необхідності виставити пости з метою недопущення перебування сторонніх осіб в небезпечній зоні.
2.7. Електроприводи рухомих механізмів мають бути вимкнені від джерел живлення видимим розривом і від’єднанні від цих механізмів. На пускових пристроях біля апаратів і електророзподільних пристроїв вивішуються плакати «Не вмикати працюють люди!», які знімаються після закінчення робіт за вказівкою відповідального керівника за виконання газонебезпечних робіт.
2.8. Перед проведенням газонебезпечної роботи необхідно виконати аналіз повітряного середовища на вміст кисню, а також шкідливих, вибухонебезпечних речовин і результати записати в наряді-допуску.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Працювати тільки справним інструментом. При ремонтних роботах в загазованому середовищі повинні застосовуватися інструменти з кольорового металу, який би унеможливлював іскроутворення. Інструменти і пристрої з чорного металу повинні бути обміднені або густо змащуватись солідолом.
3.2. Газонебезпечні роботи виконуються, як правило, вдень. Роботи з локалізацій аварій виконуються в будь-який час у присутності і під безпосереднім наглядом керівника або спеціаліста без наряду-допуску до усунення прямої загрози життю людей і пошкодженню матеріальних цінностей.
3.3. Газонебезпечні роботи дозволяється проводити тільки після виконання всіх підготовчих робіт і заходів, передбачених нарядом-допуском та інструкціями на робочих місцях.
3.4. Перед початком газонебезпечних робіт відповідальний керівник за їх виконання опитує кожного виконавця про його самопочуття.
3.5. Якщо оглянені і опресовані газопроводи не були заповнені газом, то при поновлені робіт і пуску газу вони повинні бути повторно оглянуті і опресовані.
3.6. В процесі проведення газонебезпечної роботи всі розпорядження повинні видатися особою, відповідальною за роботу. Інші посадові особи і керівники, які беруть участь у проведенні роботи, можуть давати вказівки працівникам тільки через відповідального за проведення роботи.
3.7. Виходити в газонебезпечні місце можна тільки з дозволу відповідального за виконання робіт та у відповідних засобах захисту, надягнутих за межами небезпечної зони. Роботу слід починати в присутності відповідального за виконання робіт. Необхідність його постійного перебування на місці робіт або періодичність здійснення ним контролю визначається нарядом-допуском.
3.8. Роботи, повязані з можливим виділенням вибухонебезпечних продуктів, слід виконувати із застосуванням інструментів та засобів, що не утворюють іскру у відповідному спецодязі та спецвзутті. Застосування в загазованому середовищі електричних інструментів, що дають іскру – не дозволяється. Для освітлення необхідно застосовувати переносні світильники напругою не вище 12В або акумуляторні лампи, що відповідають категорії і групі вибухонебезпечної зони.
3.9. Перебування сторонніх осіб. А також куріння в місцях виконання вибухонебезпечних робіт та застосування джерел відкритого вогню забороняється. Перевірки герметичності газопроводів, арматури і приладів вогнем забороняється.
3.10. Котловани і колодязі при проведенні в них робіт повинні огороджуватися. Котловани повинні мати розміри зручні для проведення робіт і розміщення необхідного інструменту і матеріалів і обладнання. Поблизу місця роботи повинні вивішуватися або встановлюватися попереджувальні знаки.
3.11. Пуск газу в газопроводі, якщо не перевірені оглядом його щільність, справність газового обладнання і не проведене контрольне опресування, забороняється.
3.12. Відкриття і заміна встановленого на зовнішніх і внутрішніх газопроводах обладнання (арматури, фільтрів, лічильників та ін.) повинні проводитися на відключеній ділянці газопроводу. Після вимикальних пристроїв у напрямку газу повинні встановлюватися інвентарні заглушки.
3.13. Заглушки, які встановлюються на газопроводах, повинні відповідати максимальному тиску газу в газопроводі. Вони повинні мати звостовики, які виступали б за межі фланців. На хвостовиках заглушок відбивається табло із зазначенням тиску і діаметру газопроводу.
3.14. Набивка сальників запірної апаратури, розбирання різьбових з’єднань конденсатозбірників на зовнішніх газопроводах середнього та високого тисків допускається при тиску газу не більше 0,1 МПа (1кгс/см2).
3.15. Заміна прокладок фланцевих, різьбових з’єднань на зовнішніх газопроводах допускається при тиску газу в газопроводі 40-150 до Па (40-150 мм вод.ст.).
3.16. Розбирання фланцевих, різьбових з’єднань арматури на внутрішніх газопроводах будь-якого тиску повинно проводитися на відключеній та заглушеній ділянці газопроводу.
3.17. Допускається змазування кранів на газопроводі низького тиску діаметром до 50 мм внутрішньої та зовнішньої систем газопостачання будинку без припинення подачі газу при дотриманні необхідних заходів безпеки.
3.18. При проведенні ремонтних робіт на газопроводах і обладнанні в загазованих приміщеннях поза ними повинен перебувати робітник, що спостерігає за працюючим в приміщенні, який зобов’язаний також стежити за тим, щоб поблизу не були джерела вогню. Зовнішні двері загазованого приміщення повинні бути постійно відчинені.
3.19. Перед початком ремонтних робіт на підземних газопроводах, пов’язаних з роз’єднанням газопроводу (заміна засувок, засувок, зняття і встановлення заглушок, прокладок виріз стисків), необхідно відключити наявний електрозахист і встановити на роз’єднувальних ділянках газопроводу шунтуючу перемичку з кабелю перерізом не менше 25 мм2 (у разі відсутності стаціонарно встановлених перемичок) з метою запобігання іскроутворення.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Після закінчення роботи з пуску газу необхідно перевірити на щільність мильною емульсією з’єднання і арматуру, що розбиралися, перевірити на відсутність загазованості приміщень, в яких робили продувку газопроводу.
4.2. Прибрати сміття і залишки ущільнюючих матеріалів. Зібрати пристрої та інструмент, обтерти їх ганчір’ях і скласти у спеціальну валізу.
4.3. Про виконану роботу і всі виявлені недоліки доповісти керівнику робіт з пуску газу безпосередньо на об’єкті.
4.4. Необхідно привести спецодяг і спецвзуття у порядок, за необхідності просушити їх та зберігати у спеціальній шафі для спецодягу.
4.5. Відповідальний керівник робіт повинен оформити результати виконання газонебезпечних робіт в наряді-допуску і здати особі, що його видала. Якщо робота не закінчена, а умови їх проведення не погіршилися і характер роботи не змінився, наряд-допуск може біти проводжений на слідуючий день чи зміну.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. У випадку аварії, пожежі та інших аварійних ситуацій повідомити адміністрацію підприємства або прийняти заходи по усуненню аварійної ситуації.
5.2. При виникненні пожежі зняти вогнегасник з кронштейну, привести його в робочий стан і направити струмінь на вогнище з краю. Електроустановки гасити дозволяється тільки вуглекислотним і порошковим вогнегасником та піском. Необхідно повідомити про пожежу, яка виникла пожежну команду по телефону 101.
5.3. При загорянні одягу потрібно погасити полум’я, накинувши на потерпілого кошму, одіяло, щільну тканину та іншу, щоб зупинити приплив повітря і загасити полум’я.
5.4. При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, дотримуючись правил електробезпеки відключити електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення, відтягти його від струмоведучих частин за одежу або застосувавши підручний ізоляційний матеріал, надати долікарняну допомогу і викликати медпрацівника.
5.5. У разі виявлення ознак отруєння працюючого робітника в небезпечній зоні газами, робітник, що вів спостереження за працюючим, повинен негайно допомогти потерпілому вибратись з небезпечної зони, а у разі втрати ним свідомості – витягнути його. Негайно приступити до надання потерпілому долікарняної медичної допомоги. Викликати швидку медичну допомогу.
5.6. У разі інтенсивного збільшення загазованості робочої зони в місці виконання газонебезпечних робіт, роботи слід припинити. Робітники, що виконували газонебезпечні роботи, мають бути виведені з небезпечних зон. Керівник робіт повинен виявити причину загазованості і ліквідувати її. Відновлення робіт дозволяється тільки за командою керівника робіт після повної ліквідації небезпеки.
5.7. У разі неможливості ліквідації загазованості робочих місць своїми силами керівник робіт повинен негайно повідомити АДС про створення аварійної ситуації та запросити допомогу для її ліквідації, встановити пости навколо небезпечної загазованої зони.
5.8. Надання долікарняної допомоги:
- якщо потерпілий втратив свідомість, слід покласти його на рівне місце, дати понюхати нашатирний спирт, збризкати холодною водою. Коли він почне приходити в себе, дати йому спокій;
- якщо потерпілий не втратив свідомість, продовжує дихати і у нього нормально працює серце, слід покласти його, розстебнути одежу, забезпечити повний спокій до приїзду лікаря;
- при відсутності дихання і пульсу у потерпілого проводиться штучне дихання і зовнішній (непрямий) масаж серця;
- штучне дихання проводиться в тих випадках, коли потерпілий не дихає або дихає дуже погано, а також якщо дихання потерпілого поступово погіршується незалежно від того, чим воно викликане;
- в теперішній час рекомендується проводити штучне дихання по способу із рота в рот або рота в ніс, так як при цьому забезпечується надходження більшого об’єму вдуваємого повітря в легені потерпілого;
- для проведення штучного дихання потерпілого слід покласти на спину, розстебнути одяг, що стискує дихання. Сперш ніж починати штучне дихання, необхідно в першу чергу забезпечити вільне дихання, яке може бути затулене язиком або інородним вмістом;
- вичистити порожнину роту і максимально запрокинути голову потерпілого назад, надаючи допомогу, робити глибокий подих і щільно притиснувши рот до роту потерпілого, проводить в нього подих, при цьому ніс потерпілого треба закрити щокою або пальцями руки, яка знаходиться на лобі;
- якщо після вдування грудна клітка не розправиться, необхідно видвинути нижню щелепу потерпілого вперед так, щоб нижні зуби стояли попереду верхніх;
- якщо щелипи потерпілого щильно стиснуті та розкрити рот немає можливості, слід проводити штучне дихання із роту в ніс;
- кожен подих повітря слід проводити різко через 5 секунд, що відповідає частоті дихання 12 разів у хвилину;
- після кожного вдування рот і ніс потерпілого звільнюють для вільного видиху повітря із легень. Для більш глибокого видиху повітря із легень потрібно слабким натисненням руки на грудну клітку допомогти повітрю вийти із легень потерпілого;
- при появленні перших слабких вдихів, слід приурочити проведення штучного дихання до моменту початку самостійного вдиху потерпілого;
- штучне дихання проводиться до встановлення особистого глибокого і ритмічного дихання потерпілого;
- для підтримки кровообігу у потерпілого у випадку зупинки серця або його фибриляції, необхідно одночасно зі штучним диханням проводити зовнішній масаж серця;
- для проведення зовнішнього масажу серця слід покласти під нього дошку. Визначити обстеженням місце натиску, воно повинно знаходитися приблизно на два пальці вишем якого кінця грудей. Надащичий допомогу повинен покласти на нього руку долонею вниз. Долоня другої руки накладається на першу під прямим кутом. Натискувати слід злегка, допомагаючи при цьому нахилом свого корпусу;
- натиск слід проводити швидкий поштовхом так, щоб змістити нижню частину й в цьому положенні на 0,5 сек., після чого швидко відпустити її розслабивши руки, але не віднімаючи їх від грудей. Повторювати натиск слід кожну секунду, або трохи частіше, так як 60 натиснень не утворюють достатнього кровотоку;
- якщо надаючий допомогу не має помічника і проводить штучне дихання і масаж серця один, слід чергувати вказані операції в слідуючий послідовності: після двох глибових вдувань в рот або ніс потерпілого, надаючий допомогу робить 15 натиснень і знову повторює вдування. Якщо допомогу надають двое співвідношения штучного дихання і масаж серця повинно складати 1:3. Під час вдування масаж серця не робиться;
- штучне дихання серця і масаж слід проводити до відновлення стабільного дихання і діяльності серця у потерпілого або до передачі медперсоналу;
- необхідно вміти надавати першу допомогу, при опіках тому, що кожен опік це рана, в яку легко може проникнути інфекція. Для попередження інфекції на місце опіку накладається стерильний матеріал, який покривається бинтом;
- не слід стягувати із обпеченого місця одежу і відділяти прилиплу до рани білизну;
- при важких і великих опіках, коли може настати больовий шок, необхідно завернути потерпілого в чисте простирадло, покласти його і забезпечити максимальний спокій, до приїзду лікаря давати солодкий чай або каву. Не давати потерпілому заснути;
- надаючи першу допомогу при переломах і вивихах, в першу чергу, слід придати потерпілому зручне положення, виключаючи рух по пошкодженій частині тіла. Це може бути досягнено за допомогою накладання шин;
- при відсутності шин необхідно використовувати любі підручні засоби-дошки, палки, шматки картону, фанери та інше. Шини слід кріпити до кінцівок бинтами, ременями або вірьовками;
- ознакою забиття є біль, пухлина або кровопідтік. Допомогу надають слідуючим чином: місце забиття необхідно охолоджувати, прикладати сніг, кригу, воду, а потім щільно забинтувати;
- при пораненнях треба обережно накласти на рану індивідуальний пакет, при цьому мити рану водою, знімати згорнувшись кров забороняється.
Розробив:
Майстер АГНКС
Узгоджено:
Інженер з охорони праці