Охрана Труда

  • Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта
Главная Примеры документов Зразки інструкцій з охорони праці Інструкція з охорони праці для бетонника

Інструкція з охорони праці для бетонника

Інструкція з охорони праці для бетонника

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2. Інструкція розроблена на підставі "Рекомендацій Держнаглядохоронпраці щодо застосування "Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", "Положення про розробку інструкцій по охорони праці для працюючих", "Типового положення про навчання, інструктаж і пе­ревірку знань працівників з питань охорони праці", СНиП ІП-4-80*.

1.3. Інструкція діє на протязі 3 років з дня затвердження.

1.4. За цією інструкцією бетонник інструктується перед початком роботи на під­приємстві (первинний інструктаж), а потім — через кожні 3 місяці (повторний інструк­таж). Результати інструктажу заносяться до "Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці", в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи інструк­туючого та бетонника.

1.5. Власник повинен застрахувати бетонника від нещасних випадків та професій­них захворювань. У разі ушкодження здоров'я з вини власника він (бетонник) має пра­во на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.6. За невиконання цієї інструкції бетонник несе дисциплінарну, матеріальну, адм­іністративну та кримінальну відповідальність.

1.7. До самостійної роботи бетонником допускаються особи, які мають відповідну кваліфікацію, пройшли медичний огляд, вступний інструктаж з охорони праці та інструк­таж на робочому місці.

1.8. До роботи з хімічними прискорювачами твердіння бетону особи віком молод­ше 18 років не допускаються.

1.9. При бетонуванні конструкцій із застосуванням електропрогріву бетонники по­винні пройти додатковий інструктаж щодо безпечних способів роботи. 1.10. Бетонник повинен:

1.10.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.10.2. Користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту.

1.10.3. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена майстром і щодо якої проінструк­тований.

1.10.4. Не виконувати вказівки, які суперечать правилам охорони праці.

1.10.5. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.

1.10.6. Виконувати роботу згідно з ПВР або технологічною картою.

1.11. Бетонник забезпечується таким спецодягом, як: брюки брезентові, куртка ба­вовняна, рукавиці комбіновані, чоботи гумові або черевики кожані, при торкретуванні додатково — куртка брезентова замість куртки бавовняної, на роботах з віброінструмен­том — рукавиці антивібраційні замість комбінованих, на зовнішніх роботах взимку до­датково — куртка і брюки бавовняні на теплій підкладці, валянки.

1.12. На бетонника впливають небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

1.12.1. Захаращеність робочого місця.

1.12.2. Відсутність спеціальних пристроїв, інструменту та обладнання для ведення робіт згідно з технологією.

1.12.3. Підвищення шуму та вібрації в робочій зоні.

1.12.4. Незахищені струмоведучі частини електрообладнання.

1.12.5. Недостатня освітленість робочої зони.

1.12.6. Шкідливі компоненти в складі застосованих матеріалів.

1.13. У ручному інструменті (скребки, бугарди, лопати, трамбівки) рукоятки повинні бути справні та щільно насаджені, робочі поверхні не повинні бути збитими та затупле­ними.

1.14. Електрифікований інструмент та живильний провід повинні мати надійну ізо­ляцію. При одержанні електроінструменту необхідно шляхом зовнішнього огляду пе­ревірити стан ізоляції проводу.

1.15. При переміщенні будівельного вантажу в тачках його маса не повинна переви­щувати 160кг.

1.16. У холодний період року необхідно користуватися приміщеннями для обігріву.

1.17. Жінки для роботи з ручним вібратором не допускаються.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягти спецодяг, спецвзуття, отримати засоби індивідуального захисту.

2.2. Отримати завдання від майстра.

2.3. Робоче місце і проходи від нього очистити від сторонніх предметів, сміття, бру­ду, а в зимовий період — від снігу і льоду та посипати піском.

2.4. Отримати ручний та електрифікований інструмент, перевірити його стан.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

3.1. При подачі бетонної суміші конвеєром необхідно його верхній кінець розташо­вувати на вантажоприймальній площадці на довжину не менше 0,5 м.

3.2. Під час роботи конвеєра необхідно стежити за його стійкістю, а також за справ­ним станом захисних навісів, що огороджують конвеєр, над проходами та проїздами.

3.3. При ковзанні стрічки підкидати між стрічкою і барабаном пісок, глину, шлак та інші матеріали не дозволяється. Для цього необхідно зупинити конвеєр та викликати чергового слюсаря.

3.4. Очищати ролики і стрічку конвеєра від налиплого бетону, а також натягувати і закріпляти стрічку можна тільки при виключеному електродвигуні. При цьому на пус­качі необхідно вивісити попереджувальний напис: "Не включати", а запобіжники зня­ти. Знімати запобіжники може тільки електрослюсар.

3.5. Переходити через конвеєр необхідно спеціальними містками з поручнями.

3.6. При підйомі бетонної суміші кранами необхідно перевірити надійність кріплен­ня цебра до гака крана, справність тари і секторного засуву. Відстань від низа цебра в 2 момент вивантаження до поверхні, на яку її розвантажують, не повинна перевищувати 1 м.

3.7. При доставці бетону в автосамоскидах необхідно виконувати такі правила:

3.7.1. У момент підходу самоскиду всі робітники повинні знаходитись на узбіччі, протилежному тому, на котрому відбувається рух.

3.7.2. Не дозволяється підходити до самоскиду до повного його зупинення, стояти біля бункера укладальника і знаходитись під піднятим вантажем у момент розванта­ження самоскида.

3.7.3. Піднятий кузов слід очищати від налиплих шматків бетону совковою лопатою, або скребачкою з довгою рукояткою; не можна ударяти по кузову знизу.

Робітники, які проводять очистку, повинні стояти на землі. Стояти на колесах і бор­тах самоскида забороняється.

3.7.4. Не можна проходити проїзною частиною естакад, на яких переміщуються са­москиди.

3.8. Перед укладанням бетонної суміші в опалубку необхідно перевірити:

3.8.1. Кріплення опалубки, підтримуючих риштувань і робочих настилів.

3.8.2. Кріплення до опор завантажуючих лійок, лотків та хоботів для спуску бетон­ної суміші в конструкцію, а також надійність скріплення окремих ланок металевих хо­ботів один з одним.

3.8.3. Стан навісних козирків чи настила навкруги завантажувальних лійок. 3.9. Перед укладенням бетонної суміші в форми необхідно перевірити правильність та надійність монтажних петель.

3.10. Вкладати бетон у конструкції, розташовані нижче рівня його подачі на 1,5 м, необхідно тільки лотками ланкового хобота та віброхобота.

3.11. При укладенні бетонної суміші з необгороджених площадок на висоті більше З м, а також при бетонуванні конструкцій, які мають нахил більше 20° (карнизи, ліхтарі, покриття), бетонник повинен працювати із застосуванням запобіжних поясів, закріпле­них за надійні опори.

3.12. Бетонувати стики збірних елементів на висоті до 5,5 м необхідно зі звичайного риштування, а при більшій — зі спеціальних риштувань.

3.13. Видача бетонної суміші в той чи інший віброхобот повинна виконуватися за вказівкою виконроба або майстра за допомогою договірної сигналізації.

3.14. При подачі бетонної суміші віброхоботами необхідно, щоб:

3.14.1. Ланки віброхоботів приєднувалися до страхувального канату,

3.14.2. Вібратори були надійно з'єднані з хоботом.

3.14.3. Лебідки і сталеві канати для відтягування хобота надійно закріплялись.

3.14.4. Нижній кінець хобота був закріплений, міцність кріплення необхідно систе­матично перевіряти.

3.14.5. Під час вивантаження бетонної суміші ніхто не знаходився під віброхобо-том.

3.15. Перед початком роботи необхідно ретельно перевірити справність вібратора і впевнитись у тому, що:

3.15.1. Шланг добре прикріплений і при випадковому його натягуванні обривів кінців обмотки не станеться.

3.15.2. Підвідний кабель не має обривів та оголених місць.

3.15.3. Заземлюючий контакт не має пошкоджень.

3.15.4. Вимикач діє справно.

3.15.5. Болти, які забезпечують непроникність кожуха, добре затягнуті.

3.15.6. З'єднання частин вібратора достатньо герметичні, і обмотка електродвигуна добре захищена від попадання вологи.

3.15.7. Амортизатор на рукоятці вібратора знаходиться в справному стані та відре­гульований таким чином, щоб амплітуда вібрації рукоятки не перевищувала норм для ручного інструменту.

3.16. Корпус електровібратора до початку роботи повинен бути заземленим.

3.17. Загальна справність електровібратора перевіряється шляхом його пробної роботи в підвішеному стані протягом 1 хв, при цьому не можна впирати наконечник у тверду основу.

3.18. Для живлення електровібраторів (від розподільного щита) слід застосовувати чотирижильний шланговий провід або провода, замкнені в гумову трубку: четверта жила необхідна для заземлення корпуса вібратора, працюючого при напрузі 127 і 220 В.

3.19. Включати вібратор дозволяється тільки за допомогою рубильника, захищено­го кожухом чи розташованого в ящику. Ящик повинен бути металевим.

3.20. Шлангові проводи необхідно підвішувати, а не прокладати по вкладеному бе­тону.

3.21. Тягти вібратор за шланговий провід чи кабель при його переміщенні заборо­няється.

3.22. При обриві проводів, які знаходяться під напругою, іскрінні контактів та не­справності електровібратора необхідно припинити роботу і негайно сповістити про це майстра чи виконроба.

3.23. Робота з вібраторами на драбинах, а також на нестійких риштуваннях, насти­лах, опалубці та ін. забороняється.

3.24. При роботі з електроприладами необхідно одягнути гумові діелектричні рука­вички і боти.

3.25. Для запобігання падінню вібратора необхідно прикріпити його до опори кон­струкції сталевим канатом.

3.26. Притискувати руками переносний вібратор до поверхні ущільнюваного бето­ну забороняється. Переміщати вібратор вручну під час роботи дозволяється тільки при допомогою гнучких тяг.

3.27. При роботі вібратором із гнучким валом необхідно забезпечити прямий на­прямок вала; в крайньому разі з невеликими плавними вигинами. Не дозволяється ут­ворення на валу петель для уникнення нещасного випадку.

3.28. При тривалій роботі вібратор необхідно через кожні півгодини виключати на п'ять хвилин для охолодження.

3.29. Під час дощу вібратори необхідно укривати брезентом чи прибирати в при­міщення.

3.30. При перервах у роботі, а також при переході бетонника з одного місця на інше вібратор необхідно виключати.

3.31. При поливі бетона чи опалубки бетонник, працюючий з вібратором, не пови­нен допускати попадання на нього води.

3.32. При роботі віброплощадки повинен бути забезпечений ретельний нагляд за станом кінцевих вимикачів і за пристроєм для підйому віброщита. Особливу увагу не­обхідно звертати на надійну роботу замка затвору траверси у верхньому положенні.

3.33. Для зменшення шуму при роботі віброагрегата необхідно кріпити форми вібру-вальних машин та систематично перевіряти щільність усіх кріплень.

3.34. Опускатися в приямок віброплощадки під час її роботи не дозволяється.

3.35. Стояти на формі чи на бетонній суміші при її ущільненні, а також на вібропло-щадці, вібровкладинах чи на рамі формувальної машини при їх роботі забороняється.

3.36. До початку роботи з хімічними прискорювачами твердіння бетону бетонник повинен пройти спеціальний інструктаж щодо безпечного поводження з хімікатами, а також медичне обстеження. Слід пам'ятати, що хлористий кальцій, який застосовуєть­ся як прискорювач жужавлення і твердіння бетону, небезпечний для шкіри лиця і рук, а хлорне вапно та його водні розчини є сильними окислювачами, спроможними виділяти газоподібний хлор.

3.37. Приготовлювати хлоровану воду слід в окремому приміщенні, яке знаходить­ся в приміщенні не ближче 500 м від жилих будівель.

3.38. При роботі з хлористим кальцієм та при застосуванні хлорного вапна і хлоро­ваних сумішей необхідно надягти респиратор чи протигаз і гумові рукавички.

3.39. Використовувати хлорований кальцій як прискорювач допускається тільки в розчиненому стані. При розчиненні хлорованого кальцію слід користуватися черпака­ми з довгими рукоятками.

3.40. При електропрогріві бетону працюючі поблизу дільниць, що прогріваються, повинні бути попереджені про небезпеку ураження електричним струмом.

3.41. Дільниці бетону, які прогріваються, повинні бути обгороджені, а в нічний час добре освітлені. Огорожу встановлюють на відстані не менше 3 м від границі дільниці, яка знаходиться під струмом. На местах дільниць слід вивісити попереджувальні пла­кати та написи "Небезпечно", "Струм увімкнено", а також правила надання першої допомоги при ураженні струмом.

3.42. Роботи з електропрогріву бетону повинні виконуватись під наглядом досвід­чених електромонтерів. Перебування людей на дільницях електропрогріву і виконання будь-яких робіт забороняється, за винятком вимірювання температури. Вимірювати температуру може тільки кваліфікований персонал, при цьому необхідно застосовува­ти захисні засоби.

3.43. Електропрогрів залізобетонних конструкцій повинен виконуватись при напрузі не вище 110 В.

3.44. У зоні роботи з електропрогріву обов'язково повинна бути сигнальна лампоч­ка, розташована на видному місці, яка запалюється при вмиканні струму на дільниці. Починаючи з цього часу на робочій дільниці можуть знаходитись тільки особи, які об­слуговують установку.

3.45. Робітники, які проводять електропрогрів, повинні працювати у діелектрич­ному гумовому взутті та гумових рукавичках, інструмент повинен мати ізольовані ру­коятки.

3.46. Перед бетонуванням слід упевнитись у тому, що прогрівальна дільниця не зна­ходиться під струмом.

3.47. При бетонуванні на погано освітлених дільницях дозволяється користуватися переносними лампами напругою не більше 12В.

3.48. Перед вивантаженням бетонної суміші бетонник повинен впевнитись у пра­вильності розташування арматури і електродів. Відстань між електродами і арматурою повинна бути не менше 5 см. Бетонну суміш необхідно вивантажувати дуже обережно, не зсовуючи електроди.

3.49. Поливати бетон допускається тільки після зняття напруги з прогріваючої кон­струкції.

3.50. Перед електропрогрівом бетону, для кращого контакту з дротом, виступаючі кінці електродів необхідно очистити від бетонної суміші. Після закінчення електро­прогріву кінці електродів, що виступають із бетону, необхідно зрізати.

3.51. Працювати на дільниці, де проводиться електропрогрів бетону, не дозволяється.

3.52. Заміряти температуру бетону необхідно в діелектричних галошах і рукавич­ках. При цьому необхідно бути обережним, не підходити впритул до конструкції, а та­кож спиратись на неї. Роботи виконують по можливості однією рукою, тримаючи дру­гу за спиною чи збоку.

3.53. У конструкціях, які прогріваються за допомогою термоопалубки, зовнішні поверхні опалубки і змочена водою тирса набирають підвищену струмопровідність, тому під час електропрогріву, коли ввімкнуто струм, торкатися термоопалубки та тирси за­бороняється.

3.54. Торкатися водопровідних труб, кранів, колонок та інших відкритих частин водопровідних ліній, які знаходяться при електопрогріві під напругою, а також витікаю­чої з них води забороняється.

3.55. Перевіряти наявність напруги на частинах електроустановки рукою заборо­няється. Для цього слід застосовувати струмошукачі або контрольні лампи, які мають на кінцях проводів наконечники.

3.56. Ходити або перевозити бетон у зоні електропрогріву, який знаходиться під напругою, дозволяється тільки спеціально збудованими ходами і риштуваннями.

3.57. При електропрогріві монолітних конструкцій, які бетонуються частинами, не-забетонована арматура, зв'язана з прогріваючою дільницею, повинна бути ретельно заземлена.

3.58. При роботі на висоті, пов'язаної зі зведенням залізобетонних труб, елеваторів і подібних конструкцій, включення напруги для електропрогріву дозволяється тільки після вилучення людей із зони прогріву.

3.59. Заміряти температуру бетону в зоні прогріву слід за допомогою дистанційних приладів або при виключеній напрузі.

3.60. Виконувати будь-які роботи у середині замкнених залізобетонних конструкцій (трубопроводів, тунелів тощо), які знаходяться під напругою, забороняється. Ці робо­ти дозволяється виконувати після відключення напруги.

4. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ОБСЛУГОВУВАННІ ВІБРОМАЙДАНЧИКІВ

4.1. Перед початком роботи з виготовлення залізобетонних виробів на вібромай-данчиках, столах та інших вібраційних установках необхідно перевірити:

4.1.1. Справність аварійних вимикачів і в першу чергу — вимикачів, що відключа­ють вібраційні установки.

4.1.2. Роботу сигнальних пристроїв.

4.1.3. Справність блокування люка входу (спуску) в траншею (приямок) вібромай-данчика.

4.1.4. Наявність мастила в підшипниках дебалансів (за відсутності мастила виникає шум високих тонів).

4.1.5. Міцність кріплення дебалансів до вібромайданчика. Нещільність кріплення дебалансів, крім шуму, може призвести до їх відриву від майданчика і виходу з ладу всієї вібромашини, а за деяких обставин до нещасного випадку.

4.1.6. Відсутність людей у траншеї (приямку) вібромайданчика.

4.1.7. Надійність фіксації віброзанурюючого щита у верхньому положенні.

4.1.8. Справність вібромашини пробним пуском її вхолосту на невеликий час.

4.2. Для зменшення дії шуму на організм слід користуватись спеціальними глушни­ками — антифорами-заглушками, які не пропускають шуму високих тонів.

4.3. Починаючи роботу, слід одягти спеціальне взуття з віброгасною підошвою.

4.4. За відсутності на формувальному агрегаті механізмів з автоматичного розрів­нювання бетонної суміші, слід користуватися спеціальними скребачками чи розрівню-вачами з віброізольованою рукояткою.

Користуватися для розрівнювання суміші лопатами та іншими інструментами з де­рев'яними чи металевими ручками забороняється, оскільки при цьому вібрація буде передаватися рукою.

4.5. Під час роботи віброобладнання не дозволяється наявність сторонніх предметів на вібромайданчику, віброщиті та формі, які можуть бути додатковим джерелом шуму.

4.6. Особливо необхідно стежити за справним станом форми, кріпленням на ній де­талей і окремих елементів. Кріплення клинів, осей, шпинделів та іншого кріплення за допомогою ланцюгів, а також вільне затягування деталей форм, при котрому шайби знаходяться в незатягнутому стані, не допускається.

4.7. Для усунення шкідливої дії вібрації на організм працюючих розрівнювання бе­тонної суміші та оброблення верхньої поверхні виробу необхідно виконувати тільки зі спеціальних залізобетонних пасивно-віброізольованих площадок.

4.8. Настили-площадки не повинні з'єднуватись із працюючим вібромайданчиком, тому під час роботи необхідно стежити, щоб бетонна суміш не попадала між ними. У випадку їх заклинення бетоном, арматурою чи сторонніми предметами необхідно очи­стити ці дільниці і постійно стежити за їх чистотою.

4.9. При обслуговуванні вібромайданчика необхідно стежити за наявністю та справ­ністю огорож на передачі до дебалансів; вона повинна бути обгороджена міцним кожу­хом.

4.10. При встановленні на вібромайданчик форми, щоб не було зсуву, її необхідно міц­но закріпити спеціальними притискувачами (замками) чи за допомогою магнітних плит.

4.11. Розподіляти бетонну суміш вручну по формі дозволяється тільки при виклю­ченому вібромайданчику, інструментом з віброізольованою рукояткою.

4.12. Необхідно стежити, щоб бетонна суміш, а також негабаритний заповнювач не попадали в механізм вібромайданчика, що може призвести до виходу з ладу чи закли­нення пасивно-ізольованої площадки.

4.13. При ущільнені бетонної суміші за допомогою вібромайданчика ставати нога­ми чи однією ногою на вібрувальну форму (майданчик) не дозволяється. Забороняєть­ся знаходитись чи виконувати будь-які роботи на сирій масі під час роботи вібромай­данчика, а також утримувати монтажні петлі, утопляти в масу бетону каркаси чи кінці арматури та ін.

4.14. Не допускається збільшувати масу віброзанурюючого щита встановленням на нього незакріпленого додаткового вантажу.

4.15. Під час віброущільнення бетонної суміші ставати на віброзанурюючий щит забороняється.

4.16. Очищати віброзанурюючий щит чи виконувати ремонтні роботи дозволяється тільки після виключення вібрації.

4.17. При виконанні ремонтних робіт у приямках вібромайданчика необхідно зняти напругу, а на пульті керування вивісити плакат: "Не включати — працюють люди".

4.18. Про всі види ремонтних робіт, які виконуються з обладнанням, необхідно спо­віщати машиніста вібромайданчика.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНІЙ СИТУАЦІЇ

5.1. Негайно припинити роботу; виключити напругу; не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб.

5.2. Повідомити про те, що сталося, майстра.

5.3. Якщо є потерпші, надавати їм першу медичну допомогу; за необхідності викли­кати "швидку допомогу".

5.4. Якщо сталася пожежа, викликати пожежну частину і приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.

5.5. В усіх випадках виконувати вказівки майстра щодо усунення небезпечної ситуації.

6. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

6.1. Відключити устаткування.

6.2. Перевірити устаткування і привести його в належний стан.

6.3. Протерти й змазати тертьові поверхні машин, механізмів.

6.4. Зібрати всі такелажні засоби, інструмент, пристрої, очистити їх від бруду і скла­сти у відведене для них місце.

6.5. Прибрати робоче місце.

6.6. Помити обличчя, руки з милом, при можливості прийняти душ.

6.7. Доповісти майстру про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

РОЗРОБИВ


 

Чтобы оставить комментарий зарегистрируйтесь или авторизируйтесь пожалуйста на сайте.