Охрана Труда

  • Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта

Загальні методи захисту від ураження електричним струмом

Загальні методи захисту від ураження електричним струмом

Загальними засобами захисту від ураження   електричним струмом є:

- забезпечення недоступність струмоведучих частин, що знаходяться під напругою, для випадкового дотику;

- захист людей від ураження електричним струмом при ушкодженні ізоляції, а також при виникненні напруги на корпусах, кожухах, та інших струмоведучих частинах електрообладнання;

- застосування спеціальних основних і допоміжних захисних засобів, які використовуються електротехнічним персоналом;

- організація безпечної експлуатації електроустаткування.

Недоступність струмоведучих частин електроустаткування, що знаходяться під напругою,

забезпечується ізоляцією струмоведучих частин, розташуванням струмоведучих частин електроустаткування на недоступній висоті. Захист людей від ураження електричним струмом при ушкодженні ізоляції досягається: захисними заземленнями, захисним зануленням, захисним вимиканням, застосуванням малої напруги, захисним розділенням мереж, подвійною. ізоляцією, вирівнюванням потенціалів.

Під час роботи  з  електроінструментом і прожекторами  необхідно:

а) тримати і переносити інструменти і прилади тільки в гумових і прогумованих рукавичках;

б) перед запуском електроінструмента одягти  захисні окуляри;

в) встановити  прожектори і прилади на міцну і стійку основу у тих  місцях, де  немає небезпеки попадання  на них води (піни);

г) виключати  струмоприймачі  у випадку попадання  напруги на корпус електроінструмента або приладу,  а також  при  виявленні інших несправностей;

д) виключати електроінструмент  в  момент  перерви  подавання струму і при переміщенні на нове місце роботи.

Забороняється  передавати електрифікований інструмент особам, які непідготовлені і які не мають допуску.

Особовий склад  на  пожежі (під час аварії,  стихійного  лиха) зобов'язаний  постійно  слідкувати  за  появою обвислих (обірваних, обгорілих) електричних проводів у місцях  роботи ствольщиків, при розборі конструкцій  будівель,  при  встановлюванні драбин і прокладанні рукавних ліній  і своєчасно доповідати про  них  керівнику гасіння пожежі,  а також  негайно застерігати осіб, які працюють у небезпечній зоні.  Доки  не буде встановлено,  що знайдені проводи не знаходяться під  напругою,  необхідно вважати їх під напругою і дотримуватись відповідних заходів безпеки.

Відключення  електропроводів  за допомогою різання допускається при фазній напрузі у мережі не  вище 220 В і тільки тоді,  коли іншими способами неможливо знеструмити  мережу.  Відключення цього електрообладнання може виконуватись  особовим складом  підрозділів пожежної охорони  тільки  по  вказівці  керівника  гасіння  пожежі, керівника бойової ділянки і під керівництвом командира.

При неможливості застосовувати до цього відключаючи  пристрої (рубильники, запобіжники  і  т.ін.)   електропроводи   перерізають спеціальними електроножицями,  при цьому  необхідно  виконувати вимоги безпеки праці.

Ця робота  повинна  виконуватись тільки особами,  які пройшли раніше практичне навчання  і споряджені  ножицями  для  різки  електропроводів,  гумовими  діелектричними рукавичками і калошами.

При цьому необхідно:

а) визначити ділянку  мережі, де різання проводів найбільш доступне,  безпечне  і  забезпечить  знеструмлення на необхідній площі (будівля, секція, поверх і т.ін.);

б) обрізати живильні зовнішні проводи  тільки у ізоляторів зі сторони споживання електроенергії  з  розрахунком, щоб проводи,  що падають або обвисають,  не  залишались під напругою.  Різання  проводів  треба  проводити,  починаючи з нижнього ряду і закінчувати верхнім;

в) обрізати кожний провід (жилу) окремо від інших.

Забороняється обрізати багатожильні  проводи  і кабелі,  а також  одножильні проводи і кабелі,  прокладені групами  в ізолюючих трубах (оболонках) і металевих рукавах.  При наявності  на об'єкті прихованої  електропроводки,  роботи  необхідно   проводити  після знеструмлення всього обладнання об'єкта.

Водіям (мотористам)  при  роботі на пожежі  забороняється без команди керівника гасіння пожежі подавати воду  (піну,  вогнегасні суміші, електроенергію і т.ін.) чи припинити  їх  подачу, переміщувати автомобіль (мотопомпу),  проводити якісь  рухи  автодрабин  і колінчастих підйомників, а також залишати  без  нагляду автомобілі, мотопомпи та працюючі насоси.

При виході з ладу будь-якого  вимірювального приладу під  час гасіння пожежі, водій (моторист)  повинен негайно доповісти про це безпосередньому начальнику і  до  заміни автомобіля (мотопомпи) забезпечити  контроль за  режимом  роботи обладнання за іншими характерними ознаками нормальної  роботи агрегату.  Під  час  роботи  у нічний час насосні відділення  автонасосів і автоцистерн,  а також вимірювальні  прилади  (щити керування) іншої пожежної техніки  повинні постійно освітлюватися.