Охрана Труда

  • Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта
Главная Пожарная безопасность Противопожарные мероприятия на предприятиях Несення служби в пожежно-рятувальних підрозділах

Несення служби в пожежно-рятувальних підрозділах

Несення служби в пожежно-рятувальних підрозділах

Основні небезпечні фактори

Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту (далі - Служба) - спеціальне воєнізоване формування, на яке покладається проведення пошукових аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного і військового характеру (далі - надзвичайні ситуації), участь у заходах територіальної оборони, а також міжнародних рятувальних та інших гуманітарних операціях.

СДПЧ-12 - постійно діюча організаційно-штатна структура ГУ МНС України в __________ області з особовим складом та працівниками, технікою, спеціальним оснащенням, спроможна самостійно або у взаємодії з іншими підрозділами цивільного захисту виконувати покладені завдання захисту населення і територій, захисту    матеріальних і культурних цінностей та довкілля під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та проведення спеціальних робіт у складних умовах.

Сили та засоби оперативно-рятувальної  Служби - особовий склад і працівники, органи і підрозділи Служби, аварійно-рятувальна, пожежна та спеціальна техніка, пожежнотехнічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби пожежогасіння та індивідуального захисту, інше майно, яке знаходиться на оснащенні підрозділів, призначене для ліквідації надзвичайних ситуацій, їх наслідків та гасіння пожеж.

Служба створена з метою виконання завдань з локалізації надзвичайних ситуацій, ліквідації їх наслідків в єдиній державній системі цивільного захисту населення і територій.

У своїй діяльності Служба керується Конституцією України, законами України, вимогами міжнародних конвенцій та договорів, актами МНС України та цим Положенням.

Служба діє на принципах єдиноначальності, централізації управління, статутної дисципліни, особистої відповідальності, її особовий склад та працівники виконують обов'язки на професійній основі.

Основними завданнями оперативно-рятувальної  Служби є:

-          забезпечення постійної готовності сил і засобів цивільного захисту до ліквідації

надзвичайних ситуацій, пожеж та їх наслідків;

-          проведення невідкладних робіт із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій гасіння

пожеж та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

-          надання з використанням спеціальних аварійно-рятувальних засобів оперативної

індивідуальної допомоги громадянам (населенню) у разі виникнення подій у побуті, які загрожують їхньому життю і здоров’ю або можуть завдати матеріальної шкоди;

-     участь у міжнародному співробітництві у сфері цивільного захисту.

Служба відповідно до покладених на неї завдань:

1) Забезпечує готовність до дій підпорядкованих органів управління, сил та засобів, призначених для реагування на надзвичайні ситуації та пожежі як
у мирний час, так і в умовах особливого періоду.

2) Здійснює:

- проведення першочергових робіт під час загрози виникнення надзвичайних ситуацій або пожеж;

- рятування людей, участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та проведенні першочергових заходів з ліквідації їх наслідків у зонах можливого ураження;

- надання постраждалим особам, рятувальникам долікарської (фельдшерської) та першої лікарської медичної допомоги;

- проведення радіаційної, хімічної розвідки в зонах радіаційного та хімічного забруднення, а також на маршрутах висування до них;

- проведення піротехнічних робіт, пов'язаних із виявленням та знешкодженням вибухонебезпечних предметів часів Другої світової та інших воєн;

- проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних заходів щодо оперативної локалізації і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

3) Бере участь у:

- локалізації зон впливу шкідливих і небезпечних факторів, які виникають під час аварій, катастроф та пожеж;

- здійснені заходів територіальної оборони та антитерористичних операцій;

- роботах із санітарної обробки населення, спеціальної обробки техніки та іншого майна, знезаражування будівель, споруд і територій;

- здійсненні заходів щодо евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей із зон надзвичайної ситуації;

- підготовці рішень з питань створення, розміщення, визначення обсягів та використання матеріальних резервів для ліквідації надзвичайних ситуацій;

- здійсненні заходів щодо утримання, експлуатації, ремонту аварійно-рятувальної, пожежної та спеціальної техніки і обладнання, розробки їх нових зразків;

- роботі державних міжвідомчих комісій із впровадження у виробництво нової аварійно-рятувальної та пожежної техніки;

- проведенні наукових робіт із розробки та впровадження інноваційних технологій і технічних засобів для попередження, локалізації та ліквідації надзвичайних ситуацій і пожеж;

- погодженні планів локалізації та ліквідації аварій на об’єкти підвищеної небезпеки.

4) Здійснює контроль за готовністю до проведення робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій спеціальних (воєнізованих) і спеціалізованих аварійно-рятувальних формувань та їх підрозділів, аварійно-відновлюваних формувань, спеціальних служб центральних та інших органів виконавчої влади, на які покладено завдання цивільного захисту та до гасіння пожеж підрозділів відомчої, місцевої і добровільної пожежної охорони. Вносить пропозиції щодо створення зазначених підрозділів та формувань.

5) Забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, здійснює контроль за її збереженням у підпорядкованих органах управління та підрозділах.

6) Визначає порядок організації служби у гарнізонах Служби.

7) Надає в установленому порядку платні послуги.

Органи управління, підрозділи, особи рядового та начальницького складу, а також працівники Служби, які відповідно до своїх службових обов'язків залучаються до виконання покладених на Службу завдань, мають право:

- під час ліквідації надзвичайної ситуації та гасіння пожежі на безперешкодний доступ в усі житлові, виробничі та інші приміщення незалежно від форм власності, а також вжиття заходів, спрямованих на рятування людей;

- безперешкодно отримувати вичерпну і достовірну інформацію про території та об'єкти, на яких проводяться аварійно-рятувальні роботи, гасіння пожежі, першочергові заходи з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, необхідну для виконання своїх обов'язків;

- вимагати від посадових осіб здійснення заходів щодо ліквідації надзвичайних ситуацій, захисту населення від їх наслідків, припиняти дії, що перешкоджають підрозділам Служби виконувати поставлені завдання;

- залучати в разі потреби спеціальну та інженерну техніку підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, користуватися їх засобами зв'язку;

- проводити під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій документування, кіно- і відеознімання, фотографування та звукозапис;

- забезпечувати оточення або блокування в інший спосіб окремих територій, будівель, споруд і об'єктів у зоні надзвичайних ситуацій;

- тимчасово забороняти або обмежувати рух транспортних засобів
і пішоходів поблизу і в межах зони надзвичайної ситуації та пожежі, а також доступ громадян на окремі об'єкти та території, зобов'язувати їх тимчасово залишати такі об'єкти і території;

- на отримання державних пільг та гарантій, визначених законодавством.

Порядок організації та проведення підрозділами Служби аварійно-рятувальних робіт і гасіння пожеж визначається Статутом аварійно-рятувальних робіт і гасіння пожеж, який затверджується МНС України.

У підрозділах Служби організовується цілодобове несення служби, порядок якої встановлюється МНС України. Підрозділи Служби залучаються до аварійно-рятувальних робіт і гасіння пожеж на всі об'єкти, незалежно від форм власності, якщо інше не передбачено діючими нормативно-правовими актами.

Безпосереднє керівництво підрозділами Служби під час ліквідації надзвичайних ситуацій і гасіння пожеж здійснює керівник аварійно-рятувальних робіт і гасіння пожеж - старша посадова особа Служби, яка прибула на місце події і має допуск до керівництва зазначеними роботами, якщо інше не встановлено чинними нормативно-правовими актами.

Керівник аварійно-рятувальних робіт і гасіння пожеж на принципах єдиноначальності керує підрозділами Служби та іншими силами і засобами цивільного захисту, які залучаються до проведення аварійно-рятувальних робіт і гасіння пожеж.

Служба взаємодіє із спеціальними (воєнізованими) і спеціалізованими аварійно-рятувальними формуваннями та їх підрозділами, аварійно-відновлюваними формуваннями, спеціальними службами центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладено завдання цивільного захисту, при виникненні надзвичайних ситуацій у порядку, встановленому МНС України.

Пожежно-рятувальні підрозділи, як правило, розміщуються в спеціальних будівлях, які відповідають вимогам чинних будівельних норм та технічним умовам. В окремих випадках для нечисленних пожежно-рятувальних підрозділів (як правило, в сільській місцевості) можливе використання інших будівель, що спеціально переобладнанні та забезпечують необхідні безпечні умови для розміщення людей, утримування техніки та виконання службових обов'язків.

Напрямок виїзду з воріт гаража не повинен бути направлений до місця інтенсивного руху транспорту та масового перебування людей. Навпроти воріт гаражів пожежно-рятувальних підрозділів припарковувати або залишати особистий, службовий та інший транспорт забороняється. Проїзна частина вулиці та тротуар навпроти виїзної площі пожежного депо мають бути обладнані світлофором та світловим показником з акустичним сигналом, що дозволяє зупиняти рух транспорту та пішоходів під час виїзду пожежних автомобілів з гаража по тривозі. Вмикання та вимикання світлофора має здійснюватися з пункту зв'язку пожежно-рятувального підрозділу. Площа перед виїзними воротами пожежного депо має бути заасфальтована або забетонована та мати ухил від порогу до червоної лінії забудови для водозливу.

Всі будинки та приміщення, а також територія підрозділу повинні завжди утримуватися в чистоті і порядку.

Електрична мережа чергового освітлення в підрозділі повинна бути окремою. В неї включаються лампи неяскравого темно-синього кольору. Джерелом аварійного освітлення повинні бути акумуляторні  батареї .

У кожному підрозділі обладнується шафа з інвентарем для прибирання приміщень. В комплект інвентарю входять відра, тази, віники, щітки для обмітання стін від пилюки, чисті ганчірки та ганчірки для миття цементної підлоги.

Щотижневе загальне прибирання приміщень повинно проводитись із застосуванням 0,5 % освітленого розчину хлорної ізвести.

Для забезпечення нормальних умов виконання службових обов'язків особовим складом у пожежному депо  передбачаються: гараж, караульне приміщення, пункт зв'язку, службові кабінети, навчальні класи, контрольний пост (база) ГДЗС, пост технічного обслуговування, акумуляторна, приміщення для ремонту і сушіння рукавів, спецодягу та обмундирування, комора, мийна, харчоблок, спортивна зала, оздоровчий пункт, кімната психологічного розвантаження, душові, санітарні вузли на кожному поверсі та інші приміщення відповідно до вимог Статуту служби .

Забороняється у приміщеннях пожежно-рятувального підрозділу:

- тримати інвентар, обладнання та інші предмети на майданчиках і сходових клітках, неподалік спускових стовпів та дверних прорізів;

- застилати килимами, доріжками і т. ін. підлогу в караульному приміщенні, навчальному класі, гаражі і на шляхах руху особового складу за сигналом тривоги.

Гараж, караульне приміщення та підходи (шляхи евакуації) до них повинні забезпечуватись електричним освітленням, яке вмикається з пункту зв'язку частини у вечірній і нічний час одночасно із сигналом тривоги. Окрім цього, в караульному приміщенні має бути передбачене чергове освітлення зеленими плафонами або розсіювачами, яке не повинне вимикатись навіть під час відпочинку особового складу. Освітлення душових (саун, якщо є такі) виконується у вологозахищеному варіанті. Електророзетки маркуються із зазначенням величини напруги. Силові, освітлювальні щити та щити аварійного освітлення мають бути забезпечені напи­сами для споживачів проти кожного вимикача, тумблера, рубильника тощо. Електричні розподільчі коробки належить замикати негорючими кришками.

Температура повітря в приміщеннях з постійним перебуванням людей має бути не нижче за +18° С, а в гаражі і акумуляторній  -  не нижче за + 10°С. Сушіння рукавів та бойового одягу проводиться підігрітим повітрям.

У разі, якщо пожежно-рятувальний підрозділ має власну котельню, необхідно керуючись вимогами відповідних Правил будови та безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів.

Будівлі пожежних депо повинні мати внутрішнє та зовнішнє водопостачання і каналізацію згідно з державними будівельними нормами. На території встановлюється пожежний гідрант або влаштовується пожежне водоймище ємністю не менше 50 м3. Гарячим водопостачанням обладнуються харчоблок, душові, приміщення для миття рукавів, прання обмундирування, ремонту, миття та сушіння апаратів захисту органів дихання; стіни яких мають бути облицьовані керамічною плиткою.

Утримання приміщень і територій  та пожежно-рятувальних підрозділів, випробувальних пожежних лабораторій має відповідати чинним протипожежним, санітарно-гігієнічним вимогам і нормам,  їх будівлі повинні забезпечуватися первинними засобами пожежегасіння згідно з нормами належності.

У кожному підрозділі місця, де дозволяється куріння, необхідно обладнати урною або попільницею з негорючих матеріалів, позначити іх знаком або написом.

Караульне приміщення (приміщення чергової зміни) має бути розміщене поблизу гаража і мати вихід безпосередньо у гараж із розрахунку одні двостулкові двері розміром 1,2 х 2 м на кожний пожежний автомобіль, бойовий розрахунок якого складає більше двох осіб. Двері обладнуються пристроями для захисту приміщення від проникнення до нього вихлопних газів і пари бензину з гаража. У приміщенні встановлюються крісла, що легко складаються, чи тапчани або ліжка, які не перешкоджають збору особового складу за тривогою, для нічного відпочинку чергової зміни з необхідною кількістю резервних місць на випадок підсилення служби.

Забороняється: облицьовувати караульні приміщення синтетичними горючими плівками та іншими матеріалами, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам до спальних приміщень, влаштовувати над ними санітарні вузли, проходи через караульні приміщення, проводити засклення дверей, розміщувати меблі, що перешкоджають збору караулу за тривогою.

У приміщенні гаража пожежного депо відстань між пожежними автомобілями, що знаходяться на бойовому чергуванні, має бути такою:

- між автомобілями - не менше 2 м;

- від крайнього правого (за виїздом) автомобіля до стіни   не менше 2 м;

- від крайнього лівого (за виїздом) автомобіля до стіни   не менше 1,5 м;

- від автомобіля до граней колони - не менше 1 м;

- від автомобіля до передньої чи задньої стінки приміщення:

- у гаражах на 1-3 автомобіля - не менше 2 м; - у гаражах на 4 і більше автомобілів - не менше 3 м.

У пожежно-рятувальних підрозділах, де є  спеціальні автомобілі димовисмоктувачі, автодрабини, колінчасті підйомники та інша техніка великих габаритів, відстань від автомобіля (ззаду та спереду) до частин будівельних конструкцій споруди, що виступають, має бути не менше 1 м і техніка має бути розташована так, щоб не заважала пересуванню особового складу чергового караулу за сигналом тривоги до іншої пожежної техніки.

Підлога в гаражі влаштовується з нахилом у бік воріт. Штучне освітлення має бути трьох видів: основне, чергове та аварійне. Аварійне освітлення повинно мати автономне джерело електроживлення.

Крім загально-обмінної вентиляції, приміщення гаража має бути обладнане газовідводами для видалення назовні відпрацьованих газів від двигунів пожежних автомашин. Газовідводи в гаражі виконуються за допомогою схованого прокладання, їх стояки для приєднання гнучких шлангів до газовідвідної труби двигуна не мають виступати за габарити автомобілів. Система газовідведення має бути постійно підключена до системи газовідведення автомобілів і саморозмикатися на початку руху.

Кожні ворота мають бути обладнані механічними чи автоматичними запорами, обладнані          фіксаторами, що попереджають самостійне їх зачинення та відчинення. Верхня частина воріт має бути засклена не менше ніж на 30% всієї площі воріт та мати конструкцію, що запобігає травмуванню людей у разі пошкодження скла, а також обладнанні.  Двері суміжних з гаражем приміщень відчиняються в бік гаража та не повинні мати порога.

Бойовий одяг і спорядження кожного працівника складається окремо на спеціально обладнаних стелажах або тумбочках. Стелажі, що обладнуються дверцятами, повинні мати фіксатори для утримання дверцят у відчиненому стані. Стелажі (тумбочки) з бойовим одягом особового складу чергового караулу мають розміщуватись позаду пожежних автомобілів. Дозволяється розміщення їх збоку автомобілів, якщо відстань від стелажа (тумбочки) до автомобіля становить не менше 1,5 м.

У кожному гаражі для виконання оглядів та технічного обслуговування пожежних автомобілів належить мати переносні електролампи напругою не більше 36 В, що захищені скляним ковпаком та металевою сіткою.

Канава для огляду повинна мати 2 спуски: один - сходами, другий - скобами, що закріплені в стінах канави. Зверху вона закри­вається решіткою з металевих прутків діаметром не менше 12 мм і з відстанню між поперечними прутками не більше 60 мм, котрі мають бути пофарбовані в жовтий колір. По периметру канава обладнується запобіжною ребордою висотою 8  - 10 см для попередження наїзду автомобіля на канаву.Канава  обладнується стаціонарним освітленням з напругою не більше 36 В, на її дно вкладаються дерев'яні решітки, в стінах мають бути ніші для інструменту.

Габарити стоянки автомобілів позначаються білими смугами завширшки 10 см. У гаражах у зоні стоянки автомобілів під задні колеса мають передбачатись упори-обмежувачі для запобігання руху автомобіля назад. У разі розміщення позаду автомобіля стелажів чи тумбочок для бойового одягу, упори-обмежувачі мають забезпечувати стоянку автомобіля на відстані не менше 1,5 м від них. Гаражі обладнуються таблом погодних умов, яке розміщується над вікном видачі дорожніх. На передній стінці біля кожних воріт встановлюються дзеркала заднього огляду розміром не менше ніж 1,0 х 0,4 м. На воротах або на передній стінці гаража робиться напис про порядок посадки особового складу в разі тривоги.

На посту технічного обслуговування мають бути:

- витяжна шафа для заряджання акумуляторів з витяжкою;

- заточний верстат (обладнаний опорним пристроєм та захисним щитком);

- свердлувальний верстат;

- електропровід у котушках для переносних ламп;

- шафа для інструменту, запасних частин і експлуатаційних матеріалів;

- ящики металеві для чистого та брудного ганчір'я (окремо);

- верстак з лещатами, обладнаний сіткою-екраном;

- захисні окуляри, гумові рукавиці, фартухи, брезентові рукавиці для роботи на обладнанні та з електролітом;

- електророзетки.

На посту повинні бути:

- інструкції з безпеки праці для роботи на кожному виді обладнання;

-  копія наказу начальника частини про допуск осіб до роботи на верстатах та список осіб, які допущені до роботи на верстатах.

Майстерня комплектується обладнанням, пристроями та інструментом згідно з типовим переліком Настанови з технічної служби.

Приміщення пункту зв'язку пожежно-рятувального підрозділу розташовується праворуч від гаража щодо виїзду.

У приміщеннях пунктів зв'язку у легкодоступних місцях необхідно розміщувати вуглекислотні вогнегасники у кількості, визначеній за розмірами приміщень. На видному місці в приміщеннях  ЦППЗ мають бути вивішені інструкції з безпеки праці.

Навчальні башти установлюються на спеціально обладнаних майданчиках на дворовій території чи добудовуються до будівель пожежних депо.  Навчальна башта забезпечується пристроями для страхування, із розрахунку один пристрій на один ряд вікон по вертикалі.

Контрольний пост ГДЗС призначається для зберігання ізолюючих протигазів, що закріплені за особовим складом, вільним від несення служби, запасних частин, регенеративних патронів, малолітражних балонів, а також для чищення, дезінфекції та перевірки протигазів.

Контрольний пост розміщується у приміщеннях пожежно-рятувальних підрозділів відповідно до вимог Настанови з газодимозахисної служби . Приміщення контрольного поста обладнується водопровідними кранами з холодною та гарячою водою.

Ізолюючі протигази мають зберігатись у спеціальних шафах чи на стелажах, що обладнані гніздами. Останні забезпечуються табличками із зазначенням на них номерів протигазів і прізвищ осіб, за якими закріплені протигази. Ізолюючі протигази, які зберігаються на стелажах і  шафах, мають бути справними, чистими, підготовленими до роботи. Шафи для зберігання протигазів на контрольному посту ГДЗС мають відчинятися на ключ та опечатуватися особисто кожним начальником караулу після здачі чергування.

Улаштування та обладнання складів ПММ, піноутворювача і порошку та пунктів заправки має відповідати діючим правилам пожежної безпеки, ПУЭ, нормам та вимогам інших чинних нормативних актів і забезпечувати тривале зберігання ПММ, піноутворювача і порошку.

ПММ у тарі слід зберігати у критих складських приміщеннях в один ярус на дерев'яних підкладках (піддонах), пробки металевої тари мають загвинчуватись спеціальними ключами, які виключають можливість іскріння.

Категорично забороняється відкривати пробки за допомогою молотків, зубил та іншого інструменту, не призначеного для цього.

Розливання бензину проводиться тільки в спеціально призначені для цього ємкості. Забороняється застосовувати для цього пластикові каністри та відра.

Приміщення тарного сховища має утримуватися в чистоті, пролиті легкозаймисті рідини

Не допускається зберігання в приміщенні тарного складу порожньої тари, спецодягу, обтирального матеріалу.

Ємності з піноутворювачами, які перебувають на території пожежно-рятувального підрозділу, повинні мати запірну арматуру і огородження, які виключають доступ до них сторонніх осіб.

Приміщення актових залів, навчальних класів, спортзалів, кімнат психологічного розвантаження, оздоровчо-відновлювальних комплексів  мають розміщуватися з таким розрахунком, щоб забезпечити швидкий вихід чергового караулу (зміни). Двері мають бути двостулкові та без порогів.

Приміщення для приготування та приймання їжі розміщуються з таким розрахунком, щоб забезпечити швидке прибуття особового складу чергового караулу до гаража, тобто зв'язані з ним найкоротшим шляхом.

Вони обладнуються електричними чи газовими нагрівальними приладами, холодильниками, шафами з дверцятами для зберігання їжі та посуду, стільцями і гігієнічними столами в необхідній кількості.

Електричне і газове обладнання має бути справним, відповідати вимогам правил експлуатації та пожежної безпеки.

Приміщення для приймання їжі потрібно відокремити від приміщення, де готується їжа, а також забезпечувати інструкціями з охорони праці і експлуатації газових та електричних приладів.

Наказом по підрозділу необхідно призначити осіб, відповідальних за їх експлуатацію.

Приміщення мають провітрюватися через кватирки або фрамуги, передбачені у вікнах.

У приміщеннях для приготування та приймання їжі слід передбачити систему центрального водяного опалення і вентиляцію.

У процесі роботи на робітника впливають багато факторів виробничого середовища і трудового процесу. Поєднання цих факторів які впливають на здоров`я і працездатність працівника в процесі його професіональної діяльності, характеризує умови праці.

Фактори виробничого середовища і трудового процесу можуть бути шкідливими і небезпечними. Вплив небезпечного виробничого фактора на організм людини може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров`я. Вплив шкідливих факторів може привести до погіршення стану здоров`я і до зниження працездатності.

Фактори виробничого середовища поділяються на фізичні, хімічні і біологічні.

Шкідливі фізичні фактори - підвищення запилення повітря робочої зони, несприятливий мікроклімат виробничих приміщень, підвищений рівень радіації, шуму, вібрації, підвищена напруженість електричного або магнітного полів, недостатність або великі перепади освітлення та інше.

Шкідливі хімічні фактори – це речовини з гостронаправленим механізмом дії.

Біологічні фактори – це, в першу чергу, мікроорганізми і продукти їх життєдіяльності.

Шкідливі фактори трудового процесу – фізичні перенавантаження; нервово-фізичні перевантаження  (розумове перевантаження, перенапруження органів відчуття, одноманітність праці, емоційні перевантаження); незручна робоча поза, тощо.

Засоби захисту працівників, застосовані в комплексі із усіма іншими заходами забезпечення безпеки, повинні або усунути шкідливі і небезпечні виробничі фактори, або знизити їх значення до допустимих органами охорони здоров`я  рівнів.

Залежно від характеру застосування засоби поділяються  на засоби колективного захисту (ЗКЗ) і засоби індивідуального захисту (ЗІЗ).

Серед засобів колективного захисту виділяють: засоби для нормалізації мікроклімату  виробничих приміщень і освітленості; засоби захисту від випромінювання і підвищеної напруженості електричного  або магнітного полів; від коливань повітряного середовища і вібрації;

Від ураження електричним струмом і підвищення рівня статичного струму; від впливу механічних факторів і падіння з висоти; від впливу факторів хімічної і біологічної природи. ЗІЗ класифікуються залежно від їх призначення або частини тіла, яку захищають: ЗІЗ очей, органів дихання, голови, органів слуху, рук, ніг, шкіри, тіла людини та інш.

Головними небезпечними та шкідливими виробничими факторами, які можуть діяти на працівників пожежно-рятувальних підрозділів  являються:

-  концентрація шкідливих речовин в робочій зоні

- підвищена температура, задимленість та вологість робочої зони

- наявність в робочій зоні не відключених струмоведучих частин обладнання та устаткування

- недостатня видимість в задимлених приміщеннях

- порушення режиму праці та відпочинку

- ослаблення самоконтролю, непотрібний ризик

- можливість вибухів, обвалів з утворенням завалів,, обвалення предметів з висоти

- можливість падіння , обрушення , обвалення предметів з висоти

- дія рухомих і таких, що обертаються , деталей обладнання і механізмів

- можливість ураження електричним струмом при доторкуванні до ліній електропередач та  обірваних проводів

- незадовільні метеорологічні умови

- термічні фактори пожежі

- підвищені рівні шуму

- недостатня освітленість робочої зони

- незадовільний технічний виробничих об`єктів, споруд території


 

Чтобы оставить комментарий зарегистрируйтесь или авторизируйтесь пожалуйста на сайте.