Положення про порядок забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, організація належного забезпечення їх
1. Загальні положення
1.1.Це положення поширюється на підприємства, установи. Організації (далі – підприєм ства), незалежно від форм власності і видів їх діяльності, для працівників яких є обов’язковим застосування під час трудового процесу спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.
1.2.Положення встановлює порядок забезпечення працівників підприємств необхідним для трудового процесу спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, а також порядок їх утримання і зберігання.
1.3.ЗІЗ видаються працівникам тих професій і посад, що передбачені у відповідних виробництвах, цехах, дільницях та видах робіт Типовими галузевими нормами безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, або відповідними галузевими нормами, що введені на підставі типових. ЗІЗ видаються працівникам згідно встановленими нормами і строками незалежно від форм власності та галузі виробництва, до якої відносяться ці виробництва, цехи, дільниці та види робіт..
1.4.Працівникам, профіесії та посади яких передбачені в Типових норми безплатної видачі спеціалдьного одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, робітникам і службовцям наскрізних професій та посад всіх галузей господарства і окремих виробництв. ЗІЗ видаються незалежно від того, на яких виробництвах, цехах і дільницях вони працюють за винятком випадків, коли ці професії та посади спеціально передбачені у відповідних Типових галузевих нормах.
1.5.З урахуванням специфіки виробництва, вимог технологічних процесів і нормативних актів з охорони праці, за узгодженням з представниками профспілкових органів, за рішенням трудового колективу підприємства працівникам може видаватися спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту понад передбачені норми.
1.6.Зміни та доповнення до встановлених норм безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту з урахуванням виробничих та кліматичних умов можуть вноситись” міністерствами і відомствами України (Автономної Республіки Крим) за одгрунтованими пропозиціями галузевих підприємств, а для підприємств, що не мають вищого господарського органу – обласного (Київською ат Севастопольською міською) державною адміністрацією для затвердження Держнаглядохоронпраці України у встановленому порядку.
До пропозицій до узгодження змін та доповнень до встановлених норм додаються обгрунтування необхідності внесення в норми тих чи інших змін та доповнень, що розроблені за участю відповідних науково-дослідних установ.
дані про чисельність прцівників, стосовно яких ставиться питання про внесення змін та доповнень в норми, а також про необхідні для цієї мети матеріальні фонди та грошові кошти.
1.7.В окремих випадках, особливості виробництва, роботодавець може за погодженням з охорони праці трудового колективу підприємства і профспілкам замінювати:
-комбінезон бавовняний – костюмом бавовняним і навпаки;
-костюм бавовняний – напівкомбінезоном бавовняним з сорочкою (блузою) або сарафаном з блузою і навпаки;
-костюм з сукна – костюмом бавовняним з вогнегасним або кислотозахисним просоченням, костюм брезентовий – костюмом бавовняним з вогнегасним або з водовідштовхуючим просоченням;
-черевики (напівчоботи) шкіряні – чоботами гумовими і павпаки, черевики (напівчоботи) шкіряні – чоботами керзовими і навпаки, валянки - чоботами керзовими.
Заміна одних видів спеціального одягу і спеціального взуття на інше не повинна погіршувати їх захисні властивості.
1.8.У тих випадках, коли такі засоби індивідуального захисту, як запобіжний пояс, діелектричні галоші і рукавиці, діелектричний гумовий килимок, захисні окуляри і щитки, респіратор, протигаз, захисний шолом, підшоломник, накомарник, каска, наплічники, налокітники, саморятівники, антифони, заглушки, шумозахисні шоломи, світлофільтри, вітрозахисні рукавиці та інші ЗІЗ, не вказані в Типових галузевих нормах, але передбачені нормативними актами з охорони праці, вони повинні бути видані працівникам в залежності від характеру і умов робіт, що виконуються, на строк носіння – до зношення.
2.Порядок визначення потреби, придбання спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту
2.1.Визначення потреби в ЗІЗ на підприємстві, закладі і організації здійснюється з урахуванням чисельності працівниківвв за професіями і посадами, передбаченими у Типових галузевих нормах безплатної видачі робітникам іц службовцям спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, або у відповідних галузевих нормах.
При визначенні потреби в ЗІЗ роботодавець повинен передбачати найменування ЗІЗ, ГОСТи , ОСТи, ДС ТУ, ГСТУ, технічну умови, моделі, призначення за захисними властивостями, розмір і зріст, а для ькасок і запобіжних поясів – типорозміри.
2.2.Придбання ЗІЗ здійснюється на підприємствах-виробниках або у виробничо-торгівельних фірмах, що реалізують продукцію відповідно до чинного законодавства, або при умові, що ЗІЗ, які реалізуються, мають сертифікат якості.
Споживачі ЗІЗ подають договори-заявки на ці підприємства (фірми) на наступний рік, як правило до 1 липня поточного року за формою, встановленою на даному підприємстві (фірмі) або за взаємодомовленістю.
2.3.Генеральний виробник – постачальник ЗІЗ - виробничо-торговельна фірма „Спецодяг” ре6алізує ЗІЗ, веде реєстр продукції, що сертифікується, поширює необхідну інформацію з цих питань, бере участь в організаційно-методичній роботі по створенню нових видів ЗІЗ (вивчає попит на ЗІЗ шляхом проведення ярмарків, виставок, опитів користувачів, за участю зацікавлених підприємств, організацій та закладів).
2.4.Роботодавець забезпечує приймання і перевірку ЗІЗ, що надходять на підприємство на їх відповідність витмогам ГОСТів, ОСТів, ДСТУ, ГСТУ, технічним умовам, для чого створюється комісія з представників адміністрації, профспілкової організації та уповноваженого з охорони праці трудового колективу підприємства.
У випадку невідповідності спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту вимогам нормативно-технічної документації роботодавець у встановленому порядку подає рекламації постачальникам з застосуванням заходів майнової відповідальності за постачання неякісних ЗІЗ або порушення договірних зобов’язань.
2.5.Спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, що надходять на склади, повинні зберігатись у приміщеннях з температурою не нижче +10 °С та вище" +30 °С при відносній вологості повітря 50 – 70%.
Спеціальний одяг з прогумованих тканин та гумове взуття повинні зберігатись в затемнених приміщеннях при температурі від +5 °С до +20 °С з відносною вологістю повітря 50-70%.
Запобіжні пояси повинні зберігатись у підвищеному стані або бути розкладені на стелажах в один ряд.
Відстань від підлоги до нижньої частини полиці до стелажу повинна бути не менше
0,2 м; від внутрішніх стін складу і від опалювальних приладів до виробів – не менше 1 м; між стелажами – не менше 0,7 м.
ЗІЗ при зберіганні повинні бути захищені від прямого попадання сонячних променів.
Забороняється зберігання ЗІЗ у приміщенні рапзом з кислотами, лугами, розчинниками, бензином, маслами та іншими матеріалами, що можуть бути джерелом шкідливих речовин, щодо зберігання ЗІЗ повинні виконуватись рекомендації підприємства-виробника.
2.6.Взяті на зберіганні теплий спеціальний одяг і спеціальне взуття, що були в ужитку, повинні бути піддані дезинфекції, ретельно очищені від забруднень і пилу, висушені і відремонтовані. Під час зберігання вони підлягають періодичному оглядові.
2.7.Зберігання спеціального одягу працівників, що зайняті на роботах з шкідливим для здоров’я речовинами (свинцем, його сплавами і сполуками, ртуттю, етилованим бензином, радіоактивними речовинами тощо) повинно здійснюватись відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 і нормативних актів з охорони праці.
3.Порядок видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту
3.1.Спеціальний одяг, спеціальне взуття тап інші засоби індивідуального захисту, що видаються працівникам повинні відповідати характеру і умовам їхнього застосування і забезпечувати безпеку праці.
3.21.ЗІЗ, що видаються працівникам, вважаються власністю підприємства, обліковуються як інвентар і підлягають обов’язковому поверненню при: звільненні, переведенні на тому ж підприємстві на іншу роботу, для якої видані засоби індивідуального захисту не передбачені нормами, а також по закінченні строків їх носіння замість одержуваних нових ЗІЗ.
Роботодавець може видавати працівникам два комплекти спецодягу на два строки носіння.
3.3.Власник зобов’язаний організувати заміну або ремонт спеціального одягу і спеціального взуття, що стали непридатними до закінчення встановленого строку носіння з незалежних від працівника причин.
3.4.Роботодавець компенсує працівнику витрати на придбання спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів порушений і працівник був вимушений придбати їх на власні кошти. При відсутності документів, підтверджують ціну, компенсація витрат здійснюється за роздрібними цінами підприємства-виробника.
Вартість ЗІЗ уточнюється бухгалтерією підприємства. Якщо витрати перевищують роздрібні ціни, компенсація різниці може бути виплачена, якщо це обумовлено в колективному договорі.
3.5.У випадку пропажі ЗІЗ у встановлених місцях їх зберігання або псування ЗІЗ з незалежних від працівника причин, власник зобов’язаний видати йому інший придатний для користування спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.
3.6.ЗІЗ, що були в користуванні. Можуть бути видані іншим працівникам тільки після прання, хімчистки, дезинфекції та ремонту. Строк носіння таких ЗІЗ в залежності від ступеня їх зношеності встановлюється роботодапвцем за погодженням з уповноваженим трудовогот колективу з питань охорони праці та профспілками.
3.7.Черговий спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту колективного користування повинні утримуватися в коморі цеху або дільниці і видаватися працівникам тільки на час виконання тих робіт, для яких зони передбачені, або можуть бути закріплені за певними місцями (наприклад, кожухи на зовнішніх постах, рукавиці діелектричні при електроустановках тощо) і передаватися однією зміною іншій. В таких випадках ЗІЗ видаються під відповідальність майстрів та інших посадових осіб. Сроки носіння чергових ЗІЗ у кожному конкретному випадку в залежності від характеру роботи і умов праці працівників встановлюються роботодавцем за узгодженням з уповноваженим трудового колективу з питань охорони праці і профспілками. При цьому строки носіння чергових ЗІЗ не повинні бути коротшими порівнняні з строками носіння таких же видів, що видаюься індивідуальне користування згідно з типовими галузевими нормами або відповідними галузевими нормами.
3.8.Передбачені Типовими галузевими нормами або відповідними галузевими нормами теплий спей\ціальний одяг і спеціальне взуття ( костюми бавовняні на утепленій прокладці, куртки бавовняні на утепленій прокладці, куртки для захисту від пониженихє температур, кожушки, валянки, шапки-вушанки тощо) видаються працівникам з настанням холодної пори року. Порядок їх зберігання з настанням пори року визначається роботодавцем. Час користування спеціальним одягом і спеціальним взуттям встановлюється роботодавцем спільно з уповноваженим трудового колективу з питань охорони праці і профспілками з урахуванням місцевих виробничих і кліматичні умов.
3.9.У випадку здавання на зберігання теплого спеціального одягу і спеціального взуття після закінчення їх використана щоб запобігти знеособленню одержання даного одягу і взуття повинно здійснюватись поіменним списком. Після зберігання теплий спеціальний тодяг ів спеціальне взуття повинні бути повернені тим працівникам від яких вони були прийняті на зберігання.
3.10.Бригадирам, майстрам, виконуючим обов’язки бригадирів помічникам і підручним робітників, професії як передбачені в типових галузевих нормах безплатної видах спеціального одягу, спеціальне взуття та інших засобів індивідуального захисту, або в галузевих нормах видаються такі самі ЗІЗ які робітникам відповідних професій.
3.11.Передбачені в типових галузевих нормах спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту для робітників і службовців (включаючи інженерно-технічних працівників) повинні видавати вказаним працівникам також і в тому випадку, якщо вони з займаною посадою є старшими (старшим інспектором/старшим майстром тощо) і виконують безпросередньо ті роботи, що дають право на одержання цього спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.
3.12.Робітникам, що сумішують професії або постійно виконують суміщувані роботи, в тому числі і в комплексних брнигадах, крім засобів індивідуального захисту, які видаються їм за основною професією повинні бути в залежності від виконуваних робіт додатково видані й інші види спеціального одягу спеціальне взуття та інших засобів індивідуального захисту, передбачені діючими нормами для суміщуваної професії з тими ж строками носіння.
3.13.Видача працівникам і повернення ними спеціального одягу, спеціальне взуття та інших засобів індивідуального захисту повинні обліковуватися в особистій картці встановленої форми (Додаток до цього положення).
3.14.Роботодавець підприємства зобов’язаний органызувати иналежний облык ы контроль за видачею у встановлены строки працывникам спеціального одягу, спеціальне взуття та інших засобів індивідуального захисту, засоби індивідуального захисту, що видаються, повинні відповідати своємук призначенню за захисними властивостями, а також розмірові і зросту працівників.
4.Порядок користування спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту
4.1.Під час виконання роботи працівники зобов’язані користуватися виданим їм спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту. Роботодавець не повинен допускати до роботи працівників без встановлених нормами засобів індивідуального захисту, а також в непсправному, невідремонтованому, забрудненому спеціальному одязі і спеціальному взутті та інших засобів індивідуального захисту.
4.2.Працівники зобов’язані використовувати за призначенням і бережливо ставитись до виданих в їх користування спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.
4.3.Строки носіння спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлені календарні і обчислюються здня їх фактичної видачі працівникам.
4.4.Спеціальний одяг і спеціальне взуття повернені працівниками до закінчення строків носіння, але не придатні для використання, повинні бути використані за призначенням, а не придатні для носіння – списані. Порядок списання і використання ЗІЗ визначає роботодавець.
4.5.Роботодавець при видачі працівникам таких засобів індивідуального захисту, як респіратори, протигази, саморятівники, запобіжні пояси, електрозахисні засоби, накомарники, каски повинні проводити навчання і перевірку знань працівників щодо правил ькористування і найпростіших способів перевірки придатності цих засобів, а також тренування щодо їх застосування.
4.6.Роботодавець зобов’язаний забезпечити регулярне відповідно до встановлених строків випробування і перевірку придатності засобів індивіждуального захисту (респіраторів, протигазів, саморятівники, запобіжних поясів, електрозахисних засобів, накомарників, ка сок), а також своєчасну зміну фільтрів, скляних деталей та інших частин, захисні властивості яких погіршились. Після перевірки на ЗІЗ повинна бути зроблена відмітка (клеймо, штамп) про термін наступного випробування.
4.7.Для зберігання виданого працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту роботодавець зобов’язаний надати відповідно до санітарних норм та інших нормативних документів спеціально обладнанні приміщення (гардеробні).
4.8.В окремих випадках там, за умовами роботи вказаний порядок зберігання спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту не може бути застосований (наприклад, на лісозаготівлях, геологорозвідувальних роботах), вони можуть залишитися в неробочий час у працівників, що повинно бути обумовлено в галузевих правилах внутрішнього трудового розпорядку або в колективних договорах підприємств.
Відповідальність за збереження ЗІЗ в цих випадках покладається на самих працівників.
5.Догляд за спеціальним одягом, спеціальним взуттяім та іншими засобами індивідуального захисту
5.1.Роботодавець зобов’язаний організувати належний догляд за засобами індивідуального захисту, своєчасно здійснювати індивідуальну хімчистку, прання, обезпилювання, дегазацію, дезактивації знешкодження і ремонт спецодягу, а також ремонт, дегазацію, знешкодження спеціального взуття та інших засобів індивідуального захистув.
Хімчистці підлягає весь утеплений спецодяг, а також спецодяг з брезенту і вовняних тканин, що оброблені захисними просоченнями. У випадку, коли роботодавець не організував своєчасну хімчистку або прання одягу, він зобов’язаний оплатити працівникові фактичні витрати на прання і хімчистку при поданні документа, що підтверджує вартість вказаних послуг.
5.2.У тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва на підприємстві ( в цехах, бригадах тощо) повинні влаштовуватись сушарні для спеціального одягу і установки для дегазації дезактивації і знешкодження спеціального взуття інших засобів індивідуального захисту.
5.3.Хімчистка, прання, обезпилювання, дегазація, дезактивація, знешкодження і ремонт спецодягу повинні здійснюватись роботодавцем за його рахунок в строки, що встановлені з урахуванням типу підприємства, профспілками організаціями санітарного нагляду. У вказаному порядку повинні здійснюватись також ремонт, дегазація, дезактивація, знешкодження спеціального взуття та інших бзакесобів індивідуального захисту.
5.4.Хімчистка, прання, ремонт, дегазація, дезактивація, обеззараження і обезпилення спецодягу, а також ремонт, дегазація, дезактивація і знешкодження спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту повинні здійснюватись роботодавцем в той час, коли працівники не зайняті на роботі вихідні дні) або під час між змінних перерв. При невиконанні цієї умови роботодавець повинен видавати працівникові дії комлекти спецодягу. При цьому строк ношення, передбачені нормами подвоюються.
5.5.Якщо нормами передбачена видача працівникам двох або трьох комплектів спеціального одягу і спеціального взуття (наприклад, на роботах з радіоактивними речовинами), хімчистка, прання, ремонт, дегазація, дезактивація знешкодження і обезпилювання спецодягу, а також ремонт, дегазація, дезапктивація і обеззараження спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту можуть можуть виконуватися і в інший час. При цьому працівникам на цей час видаються змінні комплекти.
5.6. У випадку забруднення спеціального одягу або необхідності його ремонту раніше встановленого строку, хімчистка, прання та ремонт повинні проводитися достроково.При необхідності повинен здійснюватись також достроковий ремонт спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.
5.7.При хімчистці, праннні, ремонті, дезактивація, обеззараження і обезпилення спецодягу повинно бути забезпечено збереження його захисних властивостей. Видача працівникам спеціального одягу після хімчистки, прання, дегазація, дезактивація, обеззараження і обезпилювання в непридатному стані або з втратою захисних властивостей не дозволяється.
5.8.Хімчистка, прання, ремонт, дегазація, дезактивація, знешкодження і обезпилення спецодягу працівників, які зайняті на роботах з шкідливими для здоров’я речовинами (свинцем, його сплави і сполуки, ртуть, етилований бензин, радіоактивні речовини тощо), повинні здійснюватись відповідно до інструкцій і вказівок органів санітарного нагляду.
5.9.У випадку інфекійного захворювання працівника спеціальний одяг, спмеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, якими він користувався і приміщення, в якому вони зберігались, повинні бути піддані дезинфекції дезстанціями або дезвідділеннями санепідемстанцій.
5.10.Спеціальне взуття підлягає регулярному чищенню і змащуванню, для чого працівникам повинні бути забезпечені відповідні умови (місця для чищення взуття, щітки, мазі тощо).
6.Інші питання, пов’язані з порядком зберігання, видачі і користування спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту
.1.Трудові спори з питань видачі і користування спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту розглядаються комісіями по трудових спорах.
6.2.Питання матеріальної відповідальності працівників за збитки, завдані роботодавцю в зв’язку з втратою або псуванням по недбалості спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту чи в інших випадках (розкрадання чи навмисне псування вказаних виробів), регулюються діючим законодавством.
6.3.Відповідальність за своєчасне забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту і за виконання даного положення покладається на роботодавця.
6.4.Нагляд і контроль за виконанням роботодавцем вимог даного Положення здійснюють органи державного нагляду і служби охорони праці виконавчої влади.
6.5.Громадський контроль за виконанням роботодавцем даного положення покладається на трудовий колектив підприємства черва обраних ними уповноважених і професійні спілки в особі своїх виборних органів і представників.
Розробив: