Інструкція з охорони праці для покрівельників
1. Загальні вимоги безпеки
1.1. До покрівельних робіт допускаються особи, не молодші 18 років, які пройшли інструктаж вступний і на робочому місці.
1.2. Працюючі на покрівлі, повинні бути забезпечені запобіжними поясами, страховочними мотузками і неслизькими туфлями або чобітьми (повстяною або валяним взуттям), а працюючі на покрівлі, що має похил білъший 20° , мокрій (незалежний від похилу) або покритий намороззю (снігом), крім того, переносними драбинами шириною не меншою 30 см з нашитими планками.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1 Для проведення покрівельних робіт, бригадир повинен отримати наряд-допуск на особливо небезпечні роботи, з яким повинен бути ознайомлений кожний робітник.
2.2. Робітник не мaє права самостійно, без дозволу майстра (виконроба) виконувати покрівельні роботи на даху будівлі . Майстер зобов'язаний дати дозвіл на початок покрівельних робіт після огляду стропил, обрешітки (опалубки) парапету і визначення (при необхідності) місць і способів надійного закріплення страхувальних засобів.
2.3. Покрівельник зобов'язаний перевірити, чи огорожена небезпечна зона внизу будинку (для запобігання доступу людей у зону можливого падіння з покрівлі матеріалів, інструментів, тaри і стікання мастики, необхідно не ближче 3 м від стін будинку установити на землі огорожу, а по місцях проходження людей, влаштувати суцільні захисні настили у вигляді галерей, козирків і ін.) оглянути робоче місце.
2.4. Якщо криша не має постійної парапетної огорожі (парапетної решітки), то обов'язково встановлювати тимчасові перильні огорожі, висотою не меншою 1,1 м з бортовою дошко, а також забезпечити можливість закріплення до конструкцій даху эапобіжних поясів.
2.5. Отвори і люки на суцільній основі даху повинні бути закриті щитами або огорожами.
З. Вимоги безпеки під час роботи
3.1. Покрівельник повинен виконувати лише ту роботу, яка йому доpучeнa, суворо дотримуючись правил техніки безпеки.
3.2. Працюючи на краєві даху, незалежно від його похилу і наявності огoрожі необхідно користуватися запобіжним поясом в обов'язковому порядку.
3.3.Приймаючи матеріали з підіймальних механізмів, забороняється підтягувати його, перегинаючись через перила. Для цього необхідно користуватися гаками довжиною 1,5-2,0 м.
3.4. Складувати на покрівлі штучні матеріали необхідно так, щоб можливість їх сповзання по схилу або здування вітром була не можливою. Необхідно користуватися переносними запобіжними сітчатими екранами, установленими над карнизним звісом.
3.5. Покрівельник повинен тримати інструмент у спеціальному ящикові або сумці.
3.6. Забороняється знаходитися на даху і вести будь які роботи, якщо швидкість вітру, силою 15 м/сек і більшою, під час ожеледиці, туману, який виключає видимість у межах фронту робіт, грози.
3.7. Забороняється скидати з даху залишки матеріалів, сміття, інструменти і т.п.
3.8. Забороняється проводити підігрівання бітуму (мастики) в ав- тогідронаторі. Якщо бітум покриває шарові труби шаром товщиною 20 см або цистерна автогідронатора залита повністю (під люк) і немає вільного місця для розширення матеріалу.
3.9. Ємкість для приймання збepігання бітуму (мастик), а також агрегати для його транспортування, повинні pзтaшовувaтись на вирівняних поверхнях з ущільненою основою або на жорсткому покритті.
3.10. Термос установлюється на відкритій площадці на віддалі не меншій 10 м від будинку.
Експлуатація термоса у приміщенні категорично забороняється. Місце встановлення термосу обладнується пожежним щитом. Відкривати кришку завантажувального люка термосу, можна лише за допомогою троса з землі, так як горяча пара може обпекти обличчя.
3.11. Підігрівання бітуму (мастики) у термосі дозволяється проводити якщо рівень його на 15 см вищий верхнього краю регістра, при справному термометрові і наявності тяги у регістрі.
3.12. Віддаль між термосом і бачком з рідним паливом, що живить форсунку , повинно бути не меншою 4 м.
3.13. Розпалювання форсунки необхідно починати з відкривання заслінки димової труби і регулювання тяги. Потім форсунку висувають з регістру по спрямовуючій рейці. Відкривають кран паливного бачка, підпaлoють запальник (факел) і підносять його до рзпалювача фоpсунки, попередньо відкривши вентиль подачі палива. Після спалахування палива, поступово відкривають кран подавання повітря на форсунку. Стиснуте повітря подається від компресора. Регyлятором розпалювання форсунки і краном подавання стиснутого повітря, добиваючись отримання стійкого видовженого полум'я. Після цього засувають форсунку у регістр до упору.
3.14. Роздавання матеріалу із термосу дозволяється проводити за допомогою крану і лише при погашеній форсунці.
3.15. Для запобігання зпалахування і вибуху, не потрібно нагрівати бітум понад 230° , а бітумно-латексно-кукерсольну мастику -вище 50°.
3.16. Для варіння бітуму безпосередньо на об'єктах, у виняткових випадках використовуються котли. Котли встановлюються на рівних площадках, віддалених від вогнененебезпечних будівель не менше, ніж на 50 м.
Необхідно біля кожного варільного котла мати комплект протипожежних засобів: вогнегасіння, вогнегасячі тканини (повстяні, азбестовані), лопати і сухий пісок.
3.17. Над бітумним котлом, встановленому на відкритому повітрі, повинен бути влаштований незгораючий навіс, для захисту від потрапляння у котел атмосферноі вологи.
3.18. Котли для варіння і розплавлювання ізоляційних і покpівeльних бітумних сумішей щільно закриваються незгораючими ящиками. Заповнювати котли допускається не більше, ніж на 3/4 їх ємкості.
3.19. Робітники, зайняті на приготуванні гapячoi бітумноі мастики, забезпечуються захисними окулярами, распіраторами, гумовими чобітьми і захисним спецодягом.
3.20. Забороняється вичерпування гарячого бітуму з котла вiдрaми і бачками. Розливати бітум у бачки необхідно тільки через штуцер, спеціально влаштований для цієї мети у нижній частині котла з засувкою.
3.21. Розігріту мастику необхідно доставляти на робоче місце у конусних, розширених до низу бочках, закритих кришкою і з запорним пристроем. Заповнювати бачки можна тільки на 8/4 об'ему.
3.22. Піднімання гарячих мастик на дах вручну, пepeнeceння їх пo драбинах забороняєтъся. Гарячі мастики піднімають і опускають за допомогою легких гаків, підйомників і ін. у надійно закритій посудині.
Для приймання баків з гарячою мастикою на даху повинна бути обладнана приймальна площадка з огорожею, висотою не меншою 1 м і з жорстким бортом. Місця піднімaння горячої мастики повинні бути ого- рожені.
3.23. Для запобігання опікам під час нанесення гарячих мастик, робітники повинні становитись зі сторони вітру і обов'язково одівати захисні окуляpи. Забороняєтьcя ставити бачки з мастикою у місцях їх можливого перекидання або падіння, переносити мастику у відкритій тарі.
3.24. Під час наклеювання рулонних матеріалів бітумною мастикою необхідно дотримуватися таких заходів безпеки:
-проводити наклеювання потрібно у двох;
-під час наклеювання рулонних матеріалів на вертикальну поверхню, необхідно розкачувати рулон знизу вверх;
-підливати бітум ківшем на довгій ручці, невеликими порціями;
-для запобігання опіків, рулон ізоляційного матеріалу повинен бути намотаний на дерев’яну вісь, довжина якої повинна бути на 0,5 м більшою ширини рулонногo матеріалу.
3.25. Під час покриття даху листовою сталлю всі роботи по грунтуванню чорної листової сталі для карнизів, жолобів, труб, лійок, колін і т.ін., потрібно виконувати у заготівельних майстернях.
3.26. Під час встановлення і кріплення лійок, водостічних труб, пiдвicних жо)лобів, покриття підвиконників, працювати потрібно з випускних риштувань або підвісних люльок з використанням запобіжних пoясів.
3.27. Під час влаштування покрівлі з азбестоцементних листів і інших штучних матеріалів, хвилясті листи, плоскі плитки або черепицю, необхідно уклaдaти правильними рядами без зсувів з рівномірними напусками одного листа (плитки) на другий. Попередньо у листах (плитках) обрізають кути і просвердлюють отвори для цвяхів або шурупів.
3.28. Ходити по покрівлі з азбестоцементних або армопінобетонних плит забороняєтъся. Для пepecувaння по таких дахах необхідно прокладати листки шириною не меншою 300 мм.
4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
4.1. В разі пpогoрання стінок котла для приготування мастик і розкритті швів у них, необхідно негайно припинити розігрівання бітуму, вантаження маси і доповісти майстрові.
4.2. Під час загорання бітуму (мастики), необхідно котел (термос) щільно закрити кришкою. Для гасіння полум'я необхідно використовувати вогнегасники і пісок. Забороняється гасити гідроізоляційний матеріал водою.
4.3. При нещасному випадкові негайно визвати швидку допомогу й подати першу допомогу потерпілому.
4.4. При опіках - не доторкуючись руками до опечених місць, обережно накласти на місце опіку стерильну пов'язку і доставити потерпілого у медичний заклад.
4.5. При пораненні - зупинити кровотечу, змастити шкіру навколо pани йодом і накласти пов'язку.
4.6. При переломах, вивихах - накласти тугу пов'язку, забезпечивши кінцівці нерухомість за допомогою шин з підручних матеріалів або стандартних.
4.7. При отруєнні продуктами згорання горючих речовин, потерпілому розстебнути одяг, який заважає диханню, забезпечити приплив свіжого повітря, давати нюхати нашатирний спирт і пити молоко або теплу воду.
5. Вимоги безпеки після закінчення роботи
5.1. Провести прибирання робочого місця і зібрати інструмент в інструментальний ящик.
5.2. Погасити форсунки термосів.
5.3. Завантажувальний люк термосу, видачі бітуму і паливний бак зaкpити.
5.4. Зняти спецодяг, очистити від бруду. Зберігати окремо від чистого одягу.
5.5. Для змивання з рук гідроізоляційного матеріалу рекомендується користуватися мильно-ліноліновою пастою.
Розробив