Охрана Труда

  • Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта

Інструкція з охорони праці з надання долікарської допомоги потерпілим при нещасних випадках

Інструкція з охорони праці з надання долікарської допомоги потерпілим при нещасних випадках

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

При нещасному випадку велике значення має своєчасне надання долікарської медичної допомоги. Найважливішою умовою успішного наслідку при наданні першої долікарської допомоги є швидкість дій під час надання першої долікарської допомоги.Всі робітники та посадові особи повинні бути навчені методам по наданню першої долікарської допомоги, яка включає в себе :

-зупинення кровотечі ;

-перев’язування ран, опіків ;

-накладання шин на місця переломів кісток ;

-штучне дихання ;

-транспортування потерпілого.

Заняття по наданню першої долікарської допомоги повинні проводитись компетентним медичним персоналом.Відповідальність за організацію навчання несе начальник цеху та головний інженер підприємства.Для кваліфікованого надання першої долікарської допомоги потерпілому необхідно забезпечити виконання наступних умов :

При переломі основи черепу, що може супроводжуватись непритомним станом, кровотечею із вух або з роту, необхідно прикласти холод на голову (пляшку з холодною водою, або холодний компрес).

При падінні з висоти або при обвалах, якщо є підозра на перелом хребта(різкий біль в хребті, неможливо зігнути спинцу або повернутися) перша допомога полягає в наступному : потерпілого належить обережно розмістити на твердій поверхні (на санітарні носилки кладуть дошки ) в горизонтальному положенні.При відсутності дощок, до спини і боків щільно прибинтовують чотири драбинчасті шини.

Переломи та вивихи ключиці. Ознаки : біль в ділянці ключиці та наявність припухлості.Перша допомога : а)підкласти під пахву пошкодженої сторони невеликий валик вати, марлі або будь-якої матерії ; б)прибинтувати руку, зігнувши в лікті під прямим кутом до тулуба, причому бинтувати слід від пошкодженої кінцівки на спину ; в)руку нижче ліктя підв’язати косинкою до шини ; г)на ділянку пошкодження прикласти холод.

ПЕРЕЛОМ ТА ВИВИХИ КІСТОК КИСТІ

ТА ПАЛЬЦІ РУК

При підозрі на перелом або вивих кісток кисті прибинтувати кисть руки до широкої (шириною в долоню) шини так, щоб шина мала початок від середини передпліччя, а закінчувалась біля кінців пальців, покласти попередньо на долоню валик вати і т.п., щоб пальці під ними могли зігнутися .На місце пошкодження прикласти холод.

ПЕРЕЛОМ ТА ВИВИХИ КИСТІ РУК

Ознаки : біль кисті, неприродна форма кінцівки, неприродна рухомість у тому місці де відсутній суглоб (при наявності перелому)- припухлість.

Перша допомога : покласти відповідні шини, а при відсутності їх – також як і при переломі ключиці, підвести та прибинтувати руку до тулуба, не підкладаючи валик під пахву.Якщо рука (при вивиху) відстає від тулуба, покладіть між рукою та тулубом що-небудь м’яке (згорток з одягу, мішків). На місце пошкодження прикладіть холод.

ПЕРЕЛОМ ТА ВИВИХИ НОЖНЬОЇ КІНЦІВКИ

Ознаки : біль по ходу кисті, припухлість, неприродна форма на тому місці, де не має суглобу (при переломі).

Перша допомога : закріпити травмовану кіцівку шиною, фанеркою, пластинкою, палкою, картоном так, щоб один кінець пластинки заходив вище краю тазу до паху, а другий досячгав п’ятки. До місця пошкодження прикласти холод.

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УШИБАХ

Коли є впевненість, що то ушиб, не перелом і не вивих, то на місце ушибу необхідно прикласти холод ( сніг, лід, ганчірку змочену у холодній воді ), забинтувати щільно місце ушибу. Не слід, якщо немає поранення шкіри, змазувати йодом, розтирати, накладати зігріваючий компрес – все це призводить до посиленню болю.При розтягнення зв’язок, та при підвертанні стопи ( ознаки : різкий біль в суглобі та припухлість ), перша допомога – холод, туге бинтування, спокій.

ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ ПОРАНЕННЯХ

При пораненнях спочатку необхідно обробити рану від забруднення та зараження мікробами.Особливу увагу потрібно надавати ранам, які забрудненні землею, з метою уникнення зараження правцем.

Своєчасне введення протиправцевої сироватки попереджує це небезпечне захворювання.

Особа, що надає першу допомогу при пораненнях повинна старано вимити руки водою з милом . Якщо така можливість відсутня, то пальці слід обробити йодним розчином.

Пам’ятайте наступне :

-забороняється промивати рани водою, або будь-якими ліками, засипати порошками, покривати мазями ;

-забороняється також вилучати із рани пісок, землю та інше, щоб неускладнити зараження рани ;

-забороняється вилучати згустки крові з рани (це може викликати сильну кровотечу) ;

-забороняється замотувати рану ізоляційною стрічкою.

Необхідно розкрити існуючий в шкавчику першої допомоги індивідуальний пакет (не доторкатися до тієїчастини, яка буде накладена на рану), накласти перев’язуючий матеріал на рану та зав’язати бинтом.

В разі відсутності індивідуального пакету, для перев’язки використати шматок чистої матерії, змоченої йодним розчином.

ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ КРОВОТЕЧІ

Щоб зупинити кровотечу :

-підняти поранену кінцівку вгору ;

-на кровоточиву рану накладіть складений у вигляді подушечки перев’язочний матеріал із індивідуального пакету та придавити його зверху, не торкаючись пальцями самої рани на 4-5 хв не відпускаючи ; якщо кровотеча не зупиниться, то не знімати накладеного перев’язочного матеріалу зверху накладають другу подушечку із другого пакету або необхідну кількість вати та туго забентовують ;

-при значній кровотечі проводиться здавлення кровоносних судин, за допомогою згинання кінцівки у суглобах, а також пальців джгутом або закруткою.В усіх випадках при значній кровотечі необхідно викликати лікаря.

Пам’ятайте, джгут накладають на стегно ноги або плечеву частину руки.Накладений джгут необхідно тримати по можливості менше (не більше 2 годин), так як може счтатися омертвіння обезкровленої ділянки.

При кровотечі з носа необхідно підняти ніс (відхиливши голову), помістити в носову порожнину тампон змочений перекисом водню та накласти на перенісся холодний компрес.

ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ ОПІКАХ

Опіки бувають трьох ступенів, починаючи від легкого почервоніння до тяжкого омертвіння ділянок шкіри, а іноді глибоких тканей.При опіках першого ступення на уражене місце накладають примочку із слабого розчину марганцевокислого калію (рожевого кольору) після чого місце опіку забинтовують.

При опіках другого та третього ступенів одяг або взуття краще не знімати, а розірвати, зробити перев’язку як при пораненнях та направити потерпілого в медпункт.

Проколювати або надрізати водяні пузирі від опіків забороняється , з метою уникнення забруднення.При значних опіках викликають швидку допомогу (потерпілий повинен лежати, пошкоджене місце накрити чистим простирадлом).

При опіках міцними кислотами або рідким аміаком пошкоджене місце потрібно негайно промити струменем води (на протязі 10-15 хв), а потім 5% розчином марганцевокислого калію або 10% розчином питної соди (1ч.ложка на стакан води), після промивання накладають марлю просочену сумішшю олії та вапняної води у рівному співвідношенні.

У випадку попадання кислоти або її паріа у очі та порожнину рота, їх потрібно прополоскати 5%розчином питної соди.

При опіках лугами уражене місце необхідно промити великою кількістю або струменем води, а потім додатково нейтралізувати слабким розчином оцтової кислоти (5-6% по об’єму) або розчином борної кислоти (чайна ложка на стакан води).Після промивання місце опіку покрити марлею, змоченою 5%розчином оцтової кислоти.

При попаданні концентрованих лугів або їх парів у очі та порожнину рота для промивання викоритовують 2% розчин борної кислоти .

Особи, які працюють з концентрованими хімічними речовинами, повинні добре знати, де зберігаються необхідні розчини, та як ними користуватися.

ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ ОТРУЄННІ

При отруєнні двоокисом вуглецю потерпілого виносять на свіже повітря та дають йому кисневу подушку.Ознаки отруєння двоокисом вуглецю : головний біль, серцебиття, загальна слабкість.Вчаділий починає скаржитися на дзвін у вухах, стук у скронях, головокружіння, нудоту.

Якщо потерпілий дихає судорожно, рідко або зовсім не дихає, необхідно до прибуття лікаря робити штучне дихання.

При отруєнні парами аміаку потрібно зробити інгаляцію теплим паром, який містить 1-2% розчин лимонної кислоти (із чайника через паперову трубку ).

При отруєннях пропонується давати пити міцний содлодкий чай, каву, лимонад, вдихання кисню 30-40 хв., зігрівання потерпілого (грілками, ковдрами).

Незалежно від стану потерпілого його необхідно провести їх промивання значною кількість чистої води. До огляду лікарем слідьнадати темні окуляри.

Забороняється забинтовувати очі та накладати на них пов’язки.

При отруєнні формаліном потерпілого виводять з приміщення, промивають слизові оболонки 2% розчином двовуглекислої соди, роблять інгаляцію тим же розчином.В тяжких випадках дають вдихати кисень.

ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ НЕПРИТОМНОСТІ,

ТЕПЛОВОМУ ТА СОНЯЧНОМУ УДАРАХ

При загрожуючій непритомності (раптові скарги на головокружіння, тошноту, стиснення в грудях, недостачі повітря, потемніння в очах) потерпілого слід покласти, нахилити голову, припідняти ноги.Дати понюхати нашатирний спирт.Холодний компрес та лід на голову не класти .Це ж стосу.ться коли непритомність настала.

Якщо людина , працюючи в жаркому приміщенні, напариклад котельній або продуктовому відділенні, в спеку або в жарку безвітряну погоду відчує раптову слабкість та головну біль, необхідно звільнити його від роботи та винести на свіже повітря в тінь.Коли з’явились явні ознаки нездужання (слабка діяльність серця, частий пульс, втрата свідомості, судорги) слід негайно винести працюючого в прохолодне приміщення, покласти на рівній поверхні, звільнити від стискуючого одягу, покласти на голову або груди холод, обризкати холодною водою. При зупинці дихання або різкому його розкладі слід негайно робити штучне дихання до прибуття лікаря.

ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ УРАЖЕННІ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ

Життя потерпілого у більшості випадків залежить від того, наскільки він швидко буде звільнений від струму та наскільки швидко буде надана йому перша допомога.

Ніколи не  потріно відмовляти від надання першої допомоги потерпілому та рахувати його  мертвим тільки на основі того, що у нього відсутні ознаки життя: дихання, серцебиття, пульс. При ураженні електричним струмом смерть часто буває лише вигаданою. Тільки лікар може вирішити питання стосовно подальших зусиль щодо оживлення потерпілого.

Кращим методом звільнення потерпілого від дії електричного струму є негайне відключення електроустановки. При цьому слід врахувати те, що потерпілий перебуває на висоті, то при відключенні струму він може впасти та одержати додаткові ушкодження. Крім того, слід пам’ятати, що при цьому може не стати світла.

Звільнення потерпілого від струмоведучих частин з використанням штанга або палки слід надіти діелектричні рукавиці або обмотати руку сухим одягом.

Відтягувати потерпілого за ноги можливо лише в тому випадку, коли руки рятівника добре ізольовані а взуття сухе, без цвяхів. Крім того можна відтягати потерпілого за поля одягу, якщо він сухий та відстає від тіла.

Всі ці способи відокремлення потерпілого від струмоведучих частин пропонується робити однією рукою. Характер першої допомоги залежить від стану потерпілого після звільнення його від електричного струму.

1.Якщо потерпілий у свідомості, але до цього був у непритомності або довгий час знаходився під струмом та його необхідно забезпечити спокій до прибуття лікаря.

У випадку неможливості швидкого прибуття лікаря, терміново доставте потерпілого в лікувальний заклад, користуючись транспортом або носилками.

2.У разі відсутності свідомості  потерпілого, але при збереженому диханні, його необхідно розмістити на рівній поверхні, розстебнути одяг, створити приплив свіжого повітря, вивести зайвих людей, дати нюхати нашатирний спирт, оббризкати обличчя холодною водою, забезпечити повний спокій. Якщо дихання рідке та нерівномірне потерпілому роблять штучне дихання та непрямий масаж серця.

3.У разі відсутності ознак життя (дихання, серцебиття, пульс не слід вважати потерпілого мертвим, штучне дихання необхідно робити безперервно до приуття лікаря. Ні в якому разі не прикопувати потерпілого землею, бо це не тільки безкорисно, але й шкідливо.

При проведенні штучного дихання необхідно дотримуватись основних правил:

-швидко не втрачаючи зайвих секунд, звільнити потерпілого від стискуючого дихання одягу – розстебнути комір, розв’язати шарф, послабити пояс брюк та ін.;

-якщо рот міцно стиснутий, належить його розкрити. Для цього вказівними пальцями беруть за кути кожногї щелепи та впираючись великими пальцями у верхню щелепу, висовують нижню щелепу вперед, утримуючи її в цьому положенні швидко переводять пальці на підборіддя, та відтягуючи його вниз, розкривають рот потерпілого;

-також швидко звільняють рот потерпілого від сторонніх предметів (виймають вставні зуби) якщо вони є. Найбільш ефективними сопособами штучного дихання, що знайшли широке використання, є способи з рота в рот та з рота в ніс. Вдування повітря із рота надаваючого допомогу проводять крізь марлю, носовий платок або через трубку в рот (потерпілому зажимають ніс). При вдуванні відбувається вдих, а при припиненні вдування – видих за рахунок звичайного стиснення клітки.

Вдування повітря в легені проводять з частотою 10-12 разів на хв. До появи у потерпілого самостійного стійкого дихання та роботи серця. Одночасно з штучним диханням потерпілому проводять зовнішній (непрямий) масаж серця.

Коли допомогу надає одна людина, то масаж чергують, тобто проводять глибоке вдування, а потім 5-6 натисуків в ділянці серця. Коли допомогу надають дві особи, то одна виконує штучне дихання, а друга – масаж серця. Для виконання масажу серця надаючий допомогу накладає одну руку на другу і ритмічно, поштовхами 50-60 разів в хв. Надавлює на на нижню третину груднини. Притискуючи її 3-4 см. В сторону хребта, при цьому надаючий допомогу стає на коліна зліва від потерпілого. Повторяючи цей процес, оновляють у потерпілого самостійно дихання та роботу серця, або підтримуючи його життя до прибуття лікаря.

РОЗРОБИВ