Інструкція з охорони праці при догляді за свинями
1.Загальні положення
1.1 .Дія інструкції поширюється на всі підрозділи господарства.
1.2.По даній інструкції свинар інструктується перед початком роботи в господарстві
(первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).
Результат інструктажу заноситься в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці»; в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис інструктуючого та свинаря.
1.3.Власник повинен застрахувати свинаря від нещасних випадків і професійних захворювань.
В разі пошкодження здоров'я свинаря з вини власника, він (свинар) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.4.За невиконання даної інструкції свинар несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.5.До роботи по догляду і обслуговуванню свиней допускаються особи, які пройшли медичне обстеження, пройшли виробниче навчання, склали іспит кваліфікаційній комісії і отримали кваліфікаційне посвідчення; пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.
1.6.До обслуговування підсосних свиноматок і кнурів не допускаються особи молодше 18 років та вагітні жінки.
До роботи з іншими групами тварин можна допускати підлітків від 16 років і тільки з дозволу медичної комісії і згоди комітету профспілки.
1.7.Працівники, які працюють на електрофікованих технологічних установках або з електроінструментом ( не електротехнічний персонал) повинні мати 1 групу з електробезпеки.
1.8.Працівники по догляду за тваринами, які мають незначні рани, садна, захворювання шкіри, допускаються до роботи лише з дозволу медпрацівників і за умови виконання ними потрібних захисних заходів.
1.9.Свинар повинен:
1.9.1.Знати:
1.9.1.1 .Призначення і зміст виконуваних операцій.
1.9.1.2.Будову і призначення обладнання, яке обслуговується, захисних засобів, що забезпечують безпечну його експлуатацію.
1.9.1.3.Способи й прийоми безпечного виконання технологічних операцій. 1.9.2.Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку. 1.9.3.Користуватися спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту. 1.9.4.Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках. 1.9.5.Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.
1.9.6.Не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце.
1.9.7.Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі.
1.9.8.Не виконувати вказівки, які суперечать правилам охорони праці.
1.9.9.Дотримуватись правил особистої гігієни і зоогігієни.
1.10.Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на свинаря:
1.10.1 .Рухомі машини і механізми.
1.10.2.Підвищена чи знижена температура повітря робочої зони.
1.10.3 .Підвищена чи знижена вологість повітря робочої зони.
1.10.4 Недостатня освітленість робочої зони.
1.10.5.Гострі краї, задирки, шорсткість на поверхні обладнання.
1.10.6.Підвищене значення напруги в електричному ланцюгу, замикання якого може пройти через тіло людини.
1.10.7.Мікробна забрудненість робочої зони.
1.10.8.Спільні хвороби для людей і тварин.
1.11.Свинар забезпечується спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту: халат бавовняний з водовідштовхуючим просоченням, фартух прогумований, чоботи гумові, головний убір.
1.12.Свинарські ферми слід забезпечувати електричними палицями-поганялками.
1.13.На вигульних майданчиках та в літніх таборах годівниці необхідно розміщувати вздовж огорожі, виключаючи заїзд транспорту і вхід працівників у зону знаходження тварин.
1.14.При утриманні свиней у приміщеннях без вікон необхідно улаштовувати чергове освітлення з автоматичним чи ручним вмиканням.
1.15.Ворота, двері і лази на вигульні майданчики не повинні мати порогів.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1 .Отримати завдання від керівника робіт.
2.2.Оглянути і одягти спецодяг та інші засоби індивідуального захисту, волосся підібрати під головний убір.
2.3. Оглянути:
2.3.1.Всі проходи, звільнити їх від сторонніх предметів.
2.3.2.Всіх тварин і їх денники.
2.3.3.Інструмент, інвентар (вила, лопати, відра тощо).
2.3.4.Транспортні засоби (вагонетки) і інші шляхи транспортування корму.
2.3.5.Станки. Переконатись, що їхні стіни, перегородки, годівниці й напувалки не мають пошкоджень, цвяхів, що стирчать, та інших гострих предметів, які можуть травмувати людей і тварин.
2.3.6.Вигульний майданчик і прибрати сторонні предмети ( шматки дроту, металу, каміння, тощо).
2.4.Перевірити:
2.4.1.Всі годівниці, додатково почистити і підготувати їх до заповнення кормом.
Під час чищення годівниць, слід оберігатися укусів свиней.
2.4.2.Механізми для прибирання гною і гнойові жолоби, сторонні предмети прибрати.
2.4.3.Наявність і справність на гноєприбиральному і кормороздавальному транспортерах заземлюючих пристроїв, захисних огороджень і пристосувань.
Переконатись у надійності їхнього кріплення.
2.4.4.Освітлення, а також роботу вентиляції і аварійної сигналізації; температуру повітря у приміщеннях, відрегулювати повітрообмін.
2.4.5.Роботу гноєприбирального і кормороздавального транспортерів на холостому ходу. Попередньо переконавшись про відсутність на транспортерах сторонніх предметів (інструменту, інвентарю тощо), після чого подати встановлений сигнал і включити транспортер у роботу.
2.5.Вичистити всі денники від гною, при потребі поміняти підстилку. 2.6.Перед включенням водонагрівача перевірити:
2.6.1.Наявність заземлюючих пристроїв.
2.6.2.Стан ізолюючих шлангів на живильному трубопроводі та наявність біля нагрівача дерев'яного огородження і діелектричного килимка.
2.6.3.Стан і дію вентилів.
2.6.4.Наявність води у водопроводі.
2.6.5.Наявність води в апараті по закінченні 5 хв після його заповнення водою.
2.6.6.Відсутність течі у водопроводі і в самому водонагрівачі.
2.7.Перед початком роботи перевірити наявність аптечки першої допомоги, її комплектність, наявність питної води, мила, рушника та води у рукомийнику.
3. Вимоги безпеки під час роботи
3.1.При виконанні робіт жінками дозволяється піднімати і переміщувати вантажі при чергуванні з іншою роботою (до 2 раз на годину) маса яких не перевищує 10 кг, піднімати і переміщувати вантажі постійно протягом робочої зміни - 7 кг.
3.2.При виконанні робіт підлітками дозволяється піднімати і переміщувати вантажі: 3.2.1.Підлітками віком 16 років:
-при короткочасній роботі - юнакам - 14 кг, дівчатам - 7 кг;
-при тривалій роботі юнакам 11,2 кг, дівчатам 5,6 кг. 3.2.2.Шдліткам віком 17 років:
-при короткочасній роботі юнакам 16 кг, дівчатам - 8 кг;
-при тривалій роботі юнакам - 12,6 кг, дівчатам 6,3 кг.
3.3.Під час догляду за тваринами слід дотримуватись встановленого режиму і розпорядку на фермі, що сприяє виробленню у них спокійного слухняного норову.
3.4.Індивідуальне фіксування свиней необхідно проводити за верхню щелепу або з використанням закрутки.
3.5.В групових станках для відокремлювання тварин необхідно використовувати поперечний щит. Перед заходом у груповий станок необхідно одягти захисні циліндри з залізного листа, фанери або міцного картону.
Такий циліндр закріплюється до пояса працівника. Він прикриває нижню частину тіла та ноги, не доходячи до підлоги на 5-6 см.
3.6.Слизькі місця перед воротами, дверима і на вигульному майданчику слід посипати піском, жужелицею, дерев'яною тирсою або попелом.
3.7.Під час підходу до тварин обов'язково необхідно окликнути їх спокійним голосом. Не можна поводитись грубо з тваринами.
3.7.Роздавати корм тільки з кормового проходу. Не можна роздавати корм стоячи на транспортних засобах під час їх руху (на возі, тракторному причепі, в бункері кормороздавача, вагонетці тощо). Не напувайте і не годуйте свиней з відра.
3.8.Не дозволяється випускати з приміщення і впускати в нього тварин при включених транспортерах.
3.9.Необхідно проявляти підвищену увагу й обережність під час обслуговування свиноматок, які перед опоросом готують ложе і робляться дуже збудженими й агресивними. Цей стан, звичайно, посилюється після опоросу, тому, приймаючи поросят слід діяти сміливо, рішуче, але не грубо. Не бийте підсосних свиноматок, тому що це робить їх неприборканими й злими. Будьте обережні й уважні під час відокремлювання поросят від підсосних свиноматок, які стають дуже агресивними і можуть травмувати.
3.10.При прогулянці кнурів слід проявляти підвищену увагу й обережність. Неспокійних і агресивних кнурів випускати на прогулянку кожного окремо.
3.11.Ікла в кнурів, які досягли парувального віку (а надалі - у міру підростання) , необхідно вкорочувати і затупляти. При цьому кнурів фіксують у станках.
3.12.Чистити станки, в яких утримуються кнури, необхідно тільки при їх відсутності. Під час чищення станків із підсосними свиноматками їх відокремлюють пересувним щитом.
3.13.Очищати технологічне обладнання допускається тільки при виключеному двигуні, повній зупинці й фіксації робочих органів. На пусковому пристрої вивішується плакат: "Не вмикати! Працюють люди".
3.14.Під час відкривання решіток над гноєтранспортерами, кришок, люків, оглядових колодязів тощо треба користуватись спеціальними гачками.
3.15.При використанні ламп для обігріву й опромінювання поросят необхідно дотримуватись правил експлуатації, не торкатись до нагрівальних приладів, користуватись захисними окулярами.
3.16.Не дозволяється перебувати разом із тваринами в неосвітленому приміщенні.
3.17.Перед в'їздом транспортного засобу у тваринницьке приміщення слід відкрити ворота і надійно закріпити їх у цьому положенні.
3.18.Не можна залишати поблизу свиней місткості з отруйними чи шкідливими речовинами.
3.19.Вікна й світильники слід очищати від бруду регулярно, але не рідше двох разів у місяць.
3.20.Під час проведення масових зооветеринарних заходів або сортування свиней необхідно фіксувати групами в загонах-розколах, дорослих - у станку на розв'язках, а поросят - на столі-станку.
При відсутності станків тварин необхідно фіксувати шляхом накладання мотузяної петлі на носову частину і закріплення її у привязі.
Злим тваринам перед проведенням зооветеринарних заходів рекомендується вводити заспокійливі препарати .
3.22.Моціон свиней потрібно проводити за допомогою установки для активного моціону, яка виключає перебування працівників серед тварин.
3.23.Зважувати свиней потрібно на спеціально призначених вагах.
3.24.Для зниження мікробної забрудненості повітря свинарських приміщень необхідно застосовувати фізичні та хімічні засоби знезараження повітря: опромінення бактерицидними лампами БУВ-15, БУВ-30, БУВ-60, з екранами, які запобігають прямому попаданню променів на людину і тварин, з розрахунку 2-2,5 Вт/м ; зрошування стін за допомогою установок, змонтованих на шасі електрокара ЗП-Юв, установок УДС, ДУК або універсальної установки ПСД-2 розчинами свіжогашеного вапна, розчином кальцинованої соди, розчином хлорного вапна і 2%-ним розчином активного хлору з розрахунку Іл/м .
Для боротьби із запахами рекомендується застосовувати електричні та хімічні озонатори, дезодоранти (хлорне вапно, персульфат амонію та інше).
3.25.Прибирання гною слід проводити при відсутності тварин.
3.26.Під час роботи слід дотримуватись правил особистої гігієни.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1.Відключити обладнання від електромереж.
4.2.Прибрати робоче місце. Очистити інструмент, інвентар, пристрої і покласти їх у відведене для них місце.
4.4.Помити руки, лице теплою водою з милом; при можливості прийняти душ.
4.5.При здачі зміни повідомити змінника про технічний стан обладнання і розказати про особливості виконання роботи в зміні.
4.6.Повідомити керівника робіт про всі негаразди, помічені в процесі роботи.
4.7.Разом із приймаючим зміну слід оглянути тварин, стійло.
Переконатись у наявності та справності інвентаря , обладнання.
Слід звернути увагу змінника на поведінку тварин і зробити відповідний запис в журналі.
5. Вимоги безпеки під час аварійних ситуаціях
5.1.Аварійна ситуація може виникнути у разі: ураження електричним струмом, вихід з ладу обладнання пожежі та інше.
5.2.При виникненні такої ситуації слід негайно припинити роботи, не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону, повідомити про те, що сталося керівника робіт.
5.3.При виникненні пожежі слід викликати пожежну частину, приступити до евакуації тварин і гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.
Під час евакуації не можна стояти на шляху руху тварин ( в дверях, проходах).
5.4.Якщо є потерпілі слід надавати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати "швидку допомогу".
5.5.Надання першої медичної допомоги:
5.5.1.Перша допомога потерпілому при отруєнні газом.
В усіх випадках отруєння газом до прибуття лікаря необхідно: винести потерпілого на свіже повітря; усунути все, що заважає диханню потерпілого (розстібнути комір, зняти ремінь та інше); очистити потерпілому марлею рот від слизу та дати понюхати нашатирного спирту; при втраті свідомості робити штучне дихання.
5.5.2.Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення — відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.
5.5.3.Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т.інш. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.5.4.Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.
При попаданні кислоти або лугу на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або 3%-ним розчином оцтової кислоти.
При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі промити ретельно цівкою води протягом 15-20 хвилин, обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або 3%-ним розчином оцтової кислоти .
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.
При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу -розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.
5.5.5.Надання першої допомоги при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами, ні в якому разі не можна відкривати пузирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце оброблюють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце оброблюють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
5.5.6.Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
-підняти поранену кінцівку вверх;
-кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин: якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
-при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суставах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря. 5.6.Виконувати всі вказівки керівника по усуненню небезпечної ситуації.
РОЗРОБИВ