Охрана Труда

  • Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта

Інструкція з охорони праці при користуванні електропобутовими приладами на виробництві

Інструкція з охорони праці при користуванні електропобутовими приладами на виробництві

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2. Кожен працівник повинен бути проінструктований щодо електробезпеки при користу­ванні електропобутовими приладами із записом в "Журналі інструктажу з питань охорони праці" з підписами як інструктуючого, так і того, кого інструктують.

1.3. При безпосередньому стиканні людини із струмоведучими частинами електроспожи-вачів під напругою виникає небезпека ураження її організму електрострумом, тому що тіло людини має здатність проводити електричний струм.

1.4. Важливими факторами, що визначають наслідки ураження електричним струмом, є: вид струму (змінний чи постійний), частота (при змінному струмі), величина струму (чи напру­га), тривалість дії, шлях проходження струму через тіло людини, фізичний і технічний стан людини в момент дії на її організм електричного струму (опір тіла людини),

1.5. Найбільш небезпечним для людини є змінний струм з частотою 50-500 Гц.

1.6. Величина опору різних органів тіла людини при вологій, брудній, ушкодженій шкірі різко знижується.

1.7. Опір організму дії струму залежить від фізичного і психологічного стану людини і різко знижується, якщо людина голодна, нездорова, втомлена, в нетверезому стані. При цьому різко підвищується ймовірність тяжкого ураження.

1.8. Наслідок травми залежить від площі ураження і місця дотику.

При одній і тій же напрузі залежно від місця дотику в одних випадках люди зразу гинуть, в інших можуть тільки злякатися чи отримати легку травму.

1.9. Виходячи з вищезгаданого, необхідно постійно пам'ятати, що електричний струм при­ховує в собі певну небезпеку, якщо ним невміло користуватися.

Електричний струм небезпечний тим, що його дія на організм людини може викликати порушення серцевої діяльності, зупинку дихання, шоковий стан, опіки, а нерідко закінчується смертю.

Внаслідок цього користування електропобутовими приладами вимагає особливої уваги та обережності від людини.

Ураження електричним струмом суттєво відрізняється від інших травм.

При ураженні електричним струмом розрізнюють: електричні удари, коли струмом ура­жається весь організм, і електротравми, коли отримують місцеві зовнішні та внутрішні ура­ження тіла — опіки.

При електричному ударі, коли струм проходить крізь тіло людини, у більшості випадків спочатку порушується дихання, а серце продовжує працювати з порушенням свого ритму, після чого може статися його зупинка, а потім — смерть.

Електричні опіки тіла можуть бути отримані як при проходженні електричного струму через тіло людини, так і від іскор вольтової дуги за умов короткого замикання, наприклад, при заміні зіпсованих електрозапобіжників, при випадковому замиканні різних електричних фаз металевими предметами або несправної ізоляції живлячих проводів тощо. При цьому опік може виявлятися почервонінням шкіри та утворенням на ній пухирів, а іноді може викликати глибо­ке ушкодження тканин і навіть обвуглення кісток.

1.10. Аби уникнути ураження електричним струмом при користуванні побутовими та про­мисловими електроприводами (далі — електроспоживачі) на виробництві (холодильники, те­левізори, комп'ютери, обігрівачі, кондиціонери, праски, електропідігрівачі води і т.ін.), слід дотримуватись правил:

1.10.1. Користуватися електроспоживачами, шнури живлення яких мають триполюсну вилку з опереджуючим включенням заземляючого (зануляючого) проводу.

1.10.2. Не вмикати в електромережу електроспоживачі, шнури живлення яких мають по­шкоджену ізоляцію.

1.10.3. Не вмикати в електромережу електроспоживачі, які мають пошкодження, або нена­дійно з'єднані з електрошнуром живлення, вилками, розетками та подовжувачами.

1.10.4. Не вмикати електроспоживачі в розетки, які не мають захисних направляючих.

1.10.5. Не користуватися пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальни­ми коробками, вимикачами та іншою електроарматурою, а також електролампами, скло яких має сліди затемнення або випинання.

1.10.6. Не користуватися саморобними подовжувачами, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред'являються до переносних електропроводок.

1.10.7. Не застосовувати для опалення приміщень нестандартного (саморобного) електро­нагрівального обладнання або ламп розжарювання.

1.10.8. При користуванні електроспоживачами, які мають окремий, самостійний провід за­землення, перед включенням його в електромережу перевірити наявність та надійність при­єднаного заземляючого проводу до відповідних клем.

1.10.9. По можливості уникати доторкання руками до металевих частин електроспожи-вачів, увімкнених в електромережу.

1.10.10. Не торкатися руками до обірваних та оголених проводів електромережі.

1.10.11. Не замінювати самостійно зіпсовані електрозапобіжники, електролампи, не про­водити ремонт електроспоживачів та електромережі.

1.10.12. При прибиранні пилу з електроспоживачів, митті холодильників, підлоги біля них обов'язково відключати їх від електромережі.

1.10.13. Не залишати без догляду працюючі електроспоживачі.

1.10.14. По закінченні робочого дня вимкнути вимикач на електроспоживачі та від'єднати провід живлення від розетки електромережі. При цьому слід пам'ятати, що, від'єднуючи вилку електроспоживача від розетки, її слід тримати за корпус, а не смикати за провід живлення, бо можна висмикнути один з проводів і потрапити під дію електричного струму.

2. ДІЇ ПРАЦЮЮЧИХ ПРИ УРАЖЕННІ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ

2.1. При ураженні електричним струмом слід негайно звільнити потерпілого від його дії шляхом вимкнення електричного струму або відриванням його від джерела струму, тримаю­чись за одяг потерпілого, якщо він сухий, чи ставши на гумову ковдру, суху дошку, картон, фанеру, брезент.

Якщо потерпілий знепритомнів, слід забезпечити йому приплив свіжого повітря, розстіб-нути тісний одяг, дати нюхати нашатирний спирт, обризкати водою, розтирати і зігрівати тіло.

Негайно викликати "швидку медичну допомогу" за тел. 103.

При рідкому та судорожному диханні потерпілого слід робити йому штучне дихання.

Штучне дихання — це лікарський засіб, метою якого є відновлення природного дихання потерпілого.

Засіб штучного дихання являє собою механічний, ритмічний вплив на грудну клітину та дихальні м'язи потерпшого. При цьому створюється газообмін у легенях і поступово може відно­витися природне дихання.

Допомогу потерпілому повинні надавати дві особи:

- одна з них накладає долоню на нижню третину грудей і створює поштовхи на груди з частотою приблизно 50 поштовхів на хвилину.

Стискання серця між грудьми та хребтом призводить до виштовхування крові із серця в судини і сприяє відновленню кровотоку;

-друга — щільно притуливши свої губи до роту потерпілого, вдуває в його легені повітря. При цьому грудна клітина розширюється і утворюється пасивний вдих. Коли надаючий допо­могу відстороняється, грудна клітина потерпілого спадає і в нього утворюється пасивний вдих.

Надавати цю допомогу потерпшому продовжувати до прибуття кваліфікованої медичної допомоги.

2.2. При отриманні потерпілим опіків, не торкаючись руками обпечених місць, обережно накласти на ушкоджені місця стерильну пов'язку і відвести потерпілого до медичного закладу.

РОЗРОБИВ