Охрана Труда

  • Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта

Інструкція з охорони праці при роботі з мінеральними добривами

Інструкція з охорони праці при роботі з мінеральними добривами

1.Загальні положення

1.1 .Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2.По   даній   інструкції   робітник   при   роботі   з   мінеральними   добривами інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться в "Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці"; в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи інструктуючого та робітника.

1.3.Власник повинен застрахувати робітника від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров'я робітника з вини власника він (робітник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.4.3а   невиконання   даної   інструкції   робітник   несе   дисциплінарну,    матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.5.До роботи з мінеральними добривами допускаються особи, віком не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження і не мають медичних протипоказань (захворювання легень, шкіри, органів дихання та інше), пройшли спеціальне навчання, здали відповідні екзамени кваліфікаційній комісії та пройшли вступний інструктаж з охорони праці; інструктаж на робочому місці та інструктаж по пожежній безпеці.

І.6.До роботи з мінеральними добривами не допускаються вагітні жінки та жінки-годувальниці.

1.7.До обслуговування автомобільних та тракторних розкидачів допускаються водії і трактористи , які знають їх будову, правила експлуатації посудин, що працюють під тиском і які здали екзамени по техмінімуму і правила охорони праці.

1.8.Робітники, постійно зайняті на роботах з мінеральними добривами, в тому числі водії (трактористи), повинні проходити медичне обстеження не рідше одного разу на 12 місяців.

1.9.До самостійної роботи з мінеральними добривами допускаються особи,  які пройшли стажування   протягом   5   змін   під   керівництвом   керівника   робіт  або  досвідченого працівника  та  які   оволоділи   практичними   навиками   безпечного   виконання   робіт, пов'язаних з внесенням мінеральних добрив в грунт.

І.10.Дозвіл на самостійне виконання робіт (після перевірки знань і навиків) дає керівник робіт.

Допуск до самостійної роботи фіксується в журналі реєстрації з питань охорони праці.

1.11 .Роботи з мінеральними добривами проводяться тільки в світло.

При швидкості руху повітря   4 м/сек і більше внесення   добрив   авіаметодом забороняється.

1.12.Всі види ручних і механізованих робіт повинні виконуватись під керівництвом відповідального працівника з числа інженерно-технічного персоналу. 1.13.В кожній окремій групі робітників в складі двох чи більше чоловік, які одночасно виконують роботу, повинен призначатись старший групи.

1.14.Основні небезпечні та шкідливі виробничі   фактори, які діють на робітника при роботі з мінеральними добривами:

1.14.1 .Загазованість навколишнього середовища;

1.14.2.Вибухонебезпечні суміші;

1.14.3 .Підвищена запиленість робочої зони;

1.14.4.Рухомі машини і агрегати.

1.15.Робітники, зайняті на роботах з застосуванням мінеральних добрив, забезпечуються спецодягом та засобами індивідуального захисту: комбінезон бавовняний, рукавички гумові, респіратор, окуляри захисні.

1.16.Особи, які працюють з мінеральними добривами, повинні суворо дотримуватись правил особистої гігієни.

Під час роботи не дозволяється приймати їжу, пити, палити, знімати засоби індивідуального захисту,

1.17 Працювати на незакріплених за виконавцем машинах не дозволяється.

Перевід трактористів-машиністів   з   одного   на   інший   агрегат   повинен оформлюватись відповідним листом-розпорядженням. 1.18.Робітник при виконанні робіт з мінеральними добривами повинен:

1.18.1 .Знати властивість мінеральних добрив і їх дію на організм людини;

1.18.2.Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

1.18.3 .Користуватися спецодягом та засобами індивідуального заисту;

1.18.4.Не допускати сторонніх осіб в робочу зону;

1.18.5.Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі;

1.18.6.Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці;

1.18.7.Виконувати тільки ту роботу,  по якій     проінструктований та яка доручена керівником;

1.18.8.Вміти надавати першу медичну допомогу потерішіим при нещасних випадках;

1.18.9.Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

2.Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1 .Перевірити у всіх машин і агрегатів:

2.1.1 .Наявність захисних огороджень рухомих і обертаючих частин;

2.1.2.Точність показань контрольно-вимірювальних приладів;

2.2.У тракторів перевірити справність всіх вузлів трактора, наявність відбиваючого дзеркала, двостороннього сигнального пристрою;

2.3.На автомобілях самоскидах перевіряють справність кузова, підіймального механізма, запираючого пристрою.

2.4.У автомобільних і тракторних розкидувачів необхідно:

2.4.1.Перевірити затягування болтів, гайок, гвинтів;

2.4.2.Оглянути натягування ременів;

2.4.3.Запустити двигун і при тиску 0,6 МПа в ресіверах відкрити кран для підведення повітря від   ресівера до кранів керування розпилюючим і запірним пристосуванням;

2.4.4.Перевірити   обертання   розпилюючого   пристрою   і   закриття   (відкриття) запірного пристрою;

2.4.5.Закрити запірний пристрій, включити компресор і створити тиск в цистерні до 0,1 Мпа;

2.4.6. Аналогічно перевірити роботу компресора в режимі вакуум-насоса;

2.4.7.Перевірити справність мановакуумметра. Він повинен перевірятися не рідше одного разу на рік, а один раз в три місяці перевіряється    обслуговуючим персоналом, про що робиться запис в спеціальному журналі. 2.5.В випадках роботи з причепними розкидувачами необхідно:

2.5.1.Перевірити з'єднання гальмівної системи розкидувачів і причепів до гідросистеми трактора та її справність.

2.5.2.Перед роботою перевірити машину на холостому ходу впродовж 10-15 хв; 2.5.3.В вітряну погоду необхідно навісити на розкидувач вітрозахисні пристрої. 2.6.У агрегатів для внесення рідкого аміаку необхідно:

2.6.1.Перевірити наявність заземлюючих пристроїв;

2.6.2.Перевірити справність і герметичність посудин, а також чи не закінчився строк їх технічного опосвідчення;

2.6.3.Перевірити роботу запобіжного клапана, кріплення насоса дозатора, розподільника, причепного пристрою, ін'єкторних трубок.

2.7.Перед початком дроблення злежаного добрива необхідно впевнитись, що всі рухомі частини і механізми огороджені, вентиляція і відсмоктуючі пристрої на бункерах і живителях працюють справно;

2.8.Перевірити наявність і справність засобів індивідуального захисту;

2.9.Перевірити     наявність     на     агрегаті     для     внесення     рідкого     аміаку вуглекислотного чи  пінного вогнегасника, червоного  прапорця і бачка з водою місткістю не менше 10л;

2.10.Перевірити  на місцях     заправлення цистерн  і  машин  водним  аміаком наявність аптечок для надання першої допомоги, чистої води, запасу   аварійних фільтруючих протигазів, грозозахисту.

2.11 .Перевірити наявність чистиків для очищення робочих органів у розкидачів.

2.12.Ознайомитися з передбаченим маршрутом переміщення машини (агрегата) до місця проведення робіт.

2.13.Одягти спецодяг, засоби індивідуального захисту.

3.Вимоги безпеки під час роботи

3.1.Завантаження добрив.

3.1.1.При завантаженні машин добривом водій (тракторист) і робітники повинні знаходитись з навітреної сторони агрегатів.

3.1.2.Мінеральні добрива, навантажені в кузов тракторного засобу, не повинні підвищуватись над верхніми краями бортів.

При перевезенні добрив навалом самоскидами, кузов необхідно закривати брезентом.

3.1.3.Після    завантаження    очистити        зовнішні    поверхні,    номерні    знаки, стопсигнали та інш. машин і транспортних засобів від добрива.

3.1.4.Залишати   завантажувальні   машини   необхідно   тільки      з   виключеними двигунами, опущеним ковшем чи кузовом (самоскидні платформи).

3.1.5.Навантажувачі на колісних тракторах можуть експлуатуватися тільки при встановленні їх колес на можливо максимальну ширину колії.

3.1.6.При використанні фронтально-перекидних навантажувачів підніматися в кабіну і виходити з неї необхідно тільки при опущеному ковші і нейтральному положенні ричагів гідророзподільника.

3.1.7.Не допускається різке розвертання навантажувача з завантаженим ковшем, а також висовуватись з кабіни.

3.1.8.Очищати ківш навантажувача, усувати    несправності та інш. необхідно тільки при виключеному   двигуні, загальмованому тракторі, опущеному ковші (платформі) і нейтральному положенні важелів гідророзподільника.

3.1.9.При завантаженні    розкидача добрив навантажувачами типу    СНЗ-2500 необхідно перевірити наявність направляючого жолоба.

3.1.10.При використанні стрічкового транспортера розгадуючий пристрій повинен бути обладнаний направляючим лотком і захисним щитом для попередження попадання пилу на працюючих.

3.1.11.При завантаженні незатарених добрив в причеп-розкидувач над кузовом повинна бути встановлена решітка з отворами розміром 7x7 см, щоб запобігти попадання в кузов каміння та інших сторонніх предметів.

3.1.12.Роздрібнювання і змішування добрив виконують поблизу складів чи буртів під навісом, який повинен бути захищений від вітру щитами.

Завантаження   дробарки   повинно   виконуватись   тільки   механізованим способом.

3.1.13.Очищати робочі органи дробарки від наліплюваного добрива, вилучати сторонні предмети і застряглі шматки подрібненого добрива, усувати несправності, розрівнювати добрива в бункері дозволяється тільки після зупинки машини при зупиненому двигуні.

3.1.14.При завантаженні автосамоскидів не допускається знаходитись поруч з піднімаючим кузовом, злазити на піднятий кузов для його очищення, становитися на колеса.

3.1.15.При заправленні агрегатів для внесення аміачної води водій (тракторист) повинен поставити цистерну точно по місцю заправки, забезпечити її нерухомість і заземлити.

Перед   кожним   зняттям      заглушок   з   рукавів   і   вентилів   необхідно проводити опресування газової і рідинної магістралей газоподібним аміаком. З.І.Іб.При відпусканні аміачної води   необхідно слідкувати за наповнюванням цистерн за допомогою показчика рівня.

Граничний рівень наповнення не повинен перевищувати 570 кг аміака на їм3 об'єму.

3.2,Внесення добрив в грунт

3.2.1 .При розкидуванні мінеральних добрив необхідно вибрати напрямок руху по полю, щоб вітер був боковим чи зустрічним.

3.2.2.При груповому методі внесення мінеральних добрив розкидувачі повинні рухатись по. полю з урахування напрямку і сили вітру, щоб добрива від попереду ідучої машини не попадали на рухаючих позаду.

3.2.3.При завантаженні машин безпосередньо в полі (з мішків, пакетів), робітники повинні розташовуватись з навітреної сторони і бути одягненими в відповідний спецодяг.

При цьому трактор повинен бути загльмованим, а важелі включення вала відбору потужності і гідророзподільника поставлені в нейтральне положення.

3.2.4.При використанні мінераловозів необхідно підтримувати тиск в цистерні не вище 2 МПа (2 атм).

3.2.5.При буксируванні мінераловозів та інших машин по полю допускається застосування жорсткого зчеплення довжиною не більше 4м чи гнучкого зчеплення довжиною 4-6 м.

Обидва кінці зчеплення повинні мати надійно заправлені кільця.

Необхідно використовувати для зчеплення тільки стальний канат, у якого допускається не більше 10% обірваних дротин на одному кроці звивки.

3.2.6.Під час роботи відцентрового розкидувача необхідно знаходитись від нього на відстані не менше 15м.

3.2.7.При застосуванні тукових сіялок для внесення концентрованих мінеральних добрив перед початком роботи тракторист повинен дати попереджувальний сигнал і отримати сигнал-відповідь про можливість починати роботу.

Кришки тукових ящиків повинні бути щільно зачинені в період всього процесу роботи.

3.2.8.Не допускається перебування людей і мішків з добривами на тукових ящиках під час роботи.

3.2.9.Гідропідйомник необхідно виключати перебуваючи тільки в кабіні трактора і переконавшись, що поряд з сіялкою немає сторонніх осіб.

3.2.10.При  використанні  комбінованих  зернових,  кукурудзяних,   бурякових  і овочевих сіялок необхідно слідкувати щоб кришки тукопроводів були відкриті і закріплені защілками.

3.2.11.В процесі роботи при поворотах і зупинках агрегатів необхідно виключати вал відбору    потужності; при роботі з комбінованими сіялками сошники та заділювальні   органи   необхідно   піднімати   в   транспортне   положення   після попередньої зупинки агрегата.

Кут повороту трактора відносно поздовжньої осі причепа розкидувача повинен бути не більше 40°.

3.2.12.Очищати робочі органи розкидувачів, комбінованих сіялок допускається тільки спеціальними чистиками, насадженими на рукоятки.

3.2.13.В  процесі  роботи  необхідно  періодично  оглядати  механізми  агрегата, слідкувати за   справністю показчиків    повороту розкидувачів, за натягненням ланцюгів, привідних ременів, підтягувати послаблене кріплення.

3.2.14.При внесенні аміачної води в грунт необхідно:

3.2.14.1.В процесі роботи регулярно очищати фільтри.

3.2.14.2.Періодично перевіряти роботу жиклерів і при необхідності їх прочищати ( обов'язково в протигазі чи респіраторі).

3.2.14.3.Слідкувати по шкалі за наявністю рідини в резервуарі.

3.2.14.4.Не допускати підтікання робочої рідини в з'єднаннях шлангів, а також через сальники насоса і крани.

3.2.14.5.Робочі органи машини слід піднімати повільно.

3.2.15.Для зменшення загазованості повітря на робочому місці при внесенні аміачної води необхідно в кінці кожного проходу агрегата виключити насос, проїхати 8-12 м з заглибленими органами, а потім підняти машину в транспортне положення.

3.2.16.Регулювання і усунення несправностей машин і агрегатів дозволяється проводити тільки при повній їх зупинці.

3.2.17.При безперервній роботі з добривами в респіраторі (протигазі) через кожні ЗО хвилин необхідно робити 5-ти хвилинну перерву.

4.Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1.Всі вузли і деталі розкидувачів необхідно очистити від пилу, бруду, залишків добрива.

4.2.Автомобілі   і  тракторні  причепи  необхідно  ретельно   очистити  і  обмити горячою водою (дерев'яні частини обробляють    хлорним вапном, а металеві протирають бензином   чи гасом) на спеціальній дільниці, відведеної  місцевими органами санінспекції.

4.3.Очистити від залишків добрива ящики сіялок і висіваючих апаратів.

4.4.Необхідно злити залишок робочої   рідини (аміачної води) з резервуарів   і насоса, прочистити фільтр всмоктуючого трубопровода, промити резервуари і шланги на спеціально відведеному місці, віддаленому від жилої зони на 200 м.

4.5.Зняти спецодяг і засоби індивідуального захисту.

4.6.3нешкодити   гумову частину респіратора (протигаза) і зовнішню поверхню респіраторних  патронів (протигазних коробок) мильно-содовим розчином ( 25 г мила +  5   г  кальцінованої соди  на   1   л  води)  чи   1%-м  розчином  ДИАС, прополоскати в чистій воді і просушити.

Потім   лицеві частини протигаза і респіратора продезінфікувати ватним тампоном, змоченим в 0,5% -му розчині марганцевокислого калію чи в спирті.

4.7.Спецодяг та засоби індивідуального захисту покласти у відведене для них місце.

4.8.Помити руки, лице теплою водою з милом; при можливості прийняти душ.

4.9.Доповісти керівнику робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5.Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1.Аварійна ситуація може виникнути в разі: розрива шлангів, корпуса насоса та інших пошкоджень агрегатів, попадання бризок аміака, вапнових матеріалів в очі, опіки, ураження електричним струмом.

5.2.Якщо виникла така ситуація необхідно припинити роботу, вийти з небезпечної зони, огородити її, не допускати до неї сторонніх осіб; повідомити про те, що сталося керівника робіт.

5.3.Якщо є потерпілі дававати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати "швидку допомогу".

5.4.Надання першої медичної допомоги:

5.4.1 .Перша допомога при попаданні бризок аміака.

При попаданні бризок аміака, вапняних матеріалів в очі необхідно негайно промити їх великою кількістю води, а потім звернутися до лікаря.

5.4.2.Перша допомога при опіках добривами.

При опіках добривами необхідно промити обпечене місце сильним струменем, потім обробити його 5%-м розчином спирта-таніна за допомогою ватного тампона. Накласти на обпечене місце марлеву пов'язку.

5.4.3.Перша допомога при отруєнні парами аміака (поява кашлю, синюшності, задухи).

При отруєнні парами аміака потерпілого слід вивести (винести) з небезпечної зони, звільнити його від стискаючого дихання одягу, замінити брудний одяг і надати йому повний спокій.

Провести інгаляцію теплим паром, який містить 1-2%-й розчин лимонної кислоти (з чайника крізь паперову трубку). Напоїти міцним солодким чаєм або 3%-ним розчином молочної кислоти.

У всіх випадках отруєння вдихати кисень на протязі 30-45 хв, зігрівати потерпілого (обкласти грілками).

У випадках глибокого сну і можливого зниження больової чутливості слід додержуватись обережності, щоб не визвати опіків.

При виявленні ознак роз'ятрювання необхідно полоскати ніс, горло 2%-ним розчином соди або водою.

Незалежно від стану потерпілого, - він повинен бути направлений до лікаря.

У випадку появи задухи, кашлю потерпілий повинен транспортуватися в лежачому положенні.

5.4.4.Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно нагайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.

5.4.5.Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ному на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т.ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5.4.6.Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.

При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.4.7.Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами, ні в якому разі не можна відкривати пузирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.                                           
При   опіках   третього   ступеня   (зруйнування   шкіряної   тканини)   накривають   рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.

5.4.8.Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

-підняти поранену кінцівку вгору;

-кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин: якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

-при сильній кровотечі, яку не можна запинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суставах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.5.У випадках розриву шлангів, корпуса насоса та інших агрегатів по внесенню аміачної води слід негайно перекрити витратний кран на посудині ( використовуючи засоби індивідуального захисту), покинути робоче місце і вийти в безпечну зону.

З.б.При   виникненні   пожежі   приступити   до   її   гасіння   наявними   засобами пожежогасіння та викликати пожежну частину. 5.7.Виконувати всі вказівки керівника робіт по усуненню небезпечної ситуації.

РОЗРОБИВ