Інструкція з охорони праці для гідроізолювальника
І. Загальні положення.
1.1 Інструкція з охорони праці (далі – інструкція) розроблена згідно з вимогами Закону України “Про охорону праці” і встановлює правила виконання робіт і поведінки працівника на будівельному майданчику, у виробничих приміщеннях та на робочому місці відповідно до державних, міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.
1.2 Відповідно до статті 14 Закону України “Про охорону праці”, працівник зобов’язаний “знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту, проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.
1.3 Залежно від конкретних умов організації виробничого процесу, а також у зв’язку з допущеними аваріями і нещасними випадками, до інструкції можуть вноситися зміни і доповнення, які викладаються на окремому аркуші за підписом керівника відповідного структурного підрозділу.
1.4 Інструкція є обов’язковим для виконання для виконання нормативним документом для гідроізолювальника.
1.5 До виконання гідроізоляційних робіт допускаються особи, не молодші 18 років, після проходження ними:
- попереднього медичного огляду;
- спеціального навчання (у т.ч. пожежно-технічного мінімуму);
- ввідного інструктажу;
- інструктажу на робочому місці.
1.6 Надалі ізолювальники на гідроізоляції повинні проходити наступні інструктажі з охорони праці:
- повторний – не рідше одного разу на 3 місяці;
- позаплановий – при порушенні вимог безпеки, що могло чи призвело до аварії чи нещасного випадку; при зміні технологічного процесу;
- цільовий – при виконанні разових робіт, не пов’язаних з прямими обов’язками; ліквідації наслідків аварії, стихійного лиха, катастрофи;
- провадження робіт, на які оформляється наряд-допуск.
1.7 Ізолювальник на гідроізоляції зобов’язаний:
- виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, вимоги даної інструкції, вказівки бригадира, майстра (виконроба);
- усі роботи виконувати відповідно до технологічних карт;
- користуватися під час роботи спецвзуттям, спецодягом, захисною каскою та іншими засобами індивідуального захисту в залежності від стану умов праці.
1.8 При роботі на висоті ізолювальники повинні надягати запобіжні пояси, що повинні мати клеймо з датою останнього випробування.
1.9 Робітники повинні бути забезпечені наступним спецодягом та спецвзуттям:
- костюм бавовняний – термін носки 12 міс.;
- черевики шкіряні – термін носки 12 міс.;
- наколінники брезентові – до зносу;
- рукавиці брезентові – термін носки 2 міс.
На гарячих роботах:
- костюм брезентовий замість комбінезона бавовняного – термін носки 12 міс.
На зовнішніх роботах узимку додатково:
- куртка бавовняна на прокладці, що утеплює, - термін носки 36 міс.;
- штани бавовняні на прокладці, що утеплює, - термін носки 36 міс.;
- валянки – термін носки 48 міс.
Для захисту очей необхідно застосовувати окуляри захисні безбарвні з небиткими стеклами. Для захисту органів дихання – респіратор, протигаз у залежності від ступеня і виду загазованості.
1.10 Ізолювальник повинен знати властивості ізоляційних матеріалів, їх особливості і вміти правильно використовувати їх.
1.11 Забороняється знаходитися на території будівельного майданчика і в побутових приміщеннях у нетверезому стані як у робочий час , так і після нього.
1.12 Палити дозволяється тільки в спеціально відведених і обладнаних для цього місцях.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи.
2.1 Одягти спецодяг, спецвзуття і інші необхідні засоби індивідуального захисту.
2.2 Одержати завдання на виконання робіт та інструктаж з охорони праці від майстра (виконроба).
2.3 Оглянути робоче місце й усунути, якщо це можливо, виявлені недоліки з техніки безпеки, а якщо це неможливо – повідомити майстру (виконробу).
2.4 Переконатися в наявності безпечних проходів завширшки не менше 0,6 м і в достатній освітленості робочого місця.
2.5 Перевірити справність робочого інструмента, підготувати і зручно розташувати його.
2.6 Перевірити надійність огородження небезпечних зон на робочому місці.
2.7 При ізоляції трубопроводів у траншеях, котлованах, колодязях і т.п. перевірити стійкість укосів і міцність кріплення стінок.
2.8 При виконанні ізоляції з риштувань чи помостів, не приступати до роботи, не переконавшись в їх міцності і стійкості.
2.9 Переконатися в наявності повного комплекту засобів пожежегасіння (пінні вогнегасники, лопати, пісок і т.п.).
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи.
3.1 Гідроізолювальник повинен виконувати ту роботу, що йому доручена керівником робіт, суворо дотримуватися правил охорони праці.
3.2 Під час приготування і роботи з бітумною мастикою гідроізолювальник повинен:
а) розташовувати площадки для приготування бітумної мастики на відстані не менше 30 м від споруджуваних і тимчасових будинків. Площадка для встановлення казана повинна бути спланована;
б) щоб уникнути виливання мастики в топку і її загоряння, казан установлювати похило, так, щоб його край, розташований над топкою, був на 50-60 мм вище протилежного. Топковий отвір казана повинен бути обладнаний відкидним козирком з неспалимого матеріалу.
Місце розігріву бітуму необхідно обнести земляним валом чи бортиком з неспалимих матеріалів заввишки не менш 0,3 м;
в) використовувати казани з неспалимими кришками, що щільно закриваються, які обладнані спеціальними приладами для виміру температури мастики. Над казанами слід встановлювати неспалимий навіс (при встановленні на відкритому повітрі), а поруч – пожежний щит (пінні вогнегасники не менше 2 шт., сухий пісок в ящику місткістю не менше 0,5 м кв., лопати, відра).
г) бітум та ізоляційні матеріали складують на відстані не ближче 25 м від місця приготування мастики, а бітум в обсязі чергового завантаження – не ближче 5 м від казана;
д) заповнювати казан сухим бітумом не більше, ніж на ¾ його місткості. Окремі шматки бітуму не повинні перевищувати 200 см кв;
е) при завантаженні і перемішуванні маси знаходитися з боку, протилежного топкових дверцят казана. Додавати грудковий бітум слід обережно по краю казана, щоб уникнути утворення бризів;
є) розігрівати бітум до температури не вище 180 градусів С, перемішуючи його дерев’яними мішалками. Перегрів спричиняє самозапалювання бітуму;
ж) не залишати казан без нагляду в процесі роботи;
з) не встановлювати казан у горищних приміщеннях і на покриттях будівель та споруд;
и) з появою течі в казані припинити роботу, загасити вогонь і очистити ємність. Казан слід або відремонтувати, або замінити новим;
і) при запаленні мастики казан щільно закрити кришкою. Для гасіння застосовувати пінні вогнегасники чи сухий пісок. Гасити палаючу мастику водою забороняється;
й) допоміжне устаткування для роботи з гарячим матеріалом (ковші, бачки, відра) тримати у справному стані;
к) наливати гарячий бітум у бачок тільки через кран чи дозувальним ковшем. Наповняти бачок не більше, ніж на ¾ його місткості;
л) під час приготування бітумної мастики, що складається з розчинника і бітуму, розплавлений бітум вливати в розчинник, постійно перемішуючи його дерев’яною мішалкою. Попередній розігрів розчинника не дозволяється. Температура бітуму під час змішування не повинна перевищувати 70 градусів С. Не допускається використовувати як розчинники етиловий бензин чи бензол;
м) під час приготування бітумних сумішей і нанесення їх на ізолюючу поверхню слід одягати захисні окуляри, а при використанні механічного розпилювача додатково – респіратор і брезентовий костюм;
н) підносити бітумну мастику до місця проведення робіт у спеціальних конусних бачках, щільно закритих кришками;
о) наносити бітумну мастику на поверхню переважно механізованим способом за допомогою розпилювачів;
п) при ручному нанесенні гарячої бітумної мастики користуватися фібровими чи волосяними щітками, шпателями, що не дають іскри при ударі (пластмасовими, дерев’яними, алюмінієвими, мідними, бронзовими і т.п.). Фарбування виконувати зверху вниз смугами завширшки – 1-2
м. При роботі з риштувань фарбування виконувати ярусами;
р) для запобігання пожеж, місця, де випадково був пролитий розчинник чи бітум, негайно засипати піском або землею;
с) при виконанні робіт із застосуванням гарячих бітумних мастик декількома ланками, відстань між ними повинна бути не менше 10 м. Робота однієї ланки над іншою по вертикалі забороняється;
т) наносити гарячу мастику на основу слід з випередженням приклепки ізоляційного матеріалу не більше, ніж на 1 м.
3.3 Забороняється користуватися відкритим вогнем на відстані менше 20 м від місця змішування бітуму з органічними розчинниками (бензин, скипидар і ін.).
3.4 Кількість мастики на робочому місці не повинна перевищувати змінної потреби. Ємності з пальними речовинами необхідно відкривати лише перед використанням, не тримати їх відкритими, а після закінчення роботи (зміни) здати на склад. Тару з-під тих речовин слід щільно закривати і зберігати в спеціально відведеному місці поза приміщеннями.
3.5 Органічні розчинники і мастики необхідно зберігати в приміщеннях, виконаних з неспалимих матеріалів і обладнаних системою примусової вентиляції. Кратність повітрообміну визначається проектом провадження робіт.
3.6 Забороняється вигвинчувати пробки з бочок з мастиками і розчинниками за допомогою зубила і молотка. Вигвинчувати пробку слід спеціальним ключем.
3.7 Забороняється користуватися мастиками, розчинниками, що містяться в ємностях без етикеток з зазначенням точної назви, дати виготовлення, пожежонебезпечних якостей, а також інструкції з вимогами безпеки при їх застосуванні.
3.8 Забороняється зберігати, приймати їжу, палити і користуватися відкритим вогнем у місцях виконання ізоляційних робіт.
3.9 На ділянці, де готується гаряча мастика і ведуться роботи з нею, повинна бути аптечка з набором перев’язних засобів і медикаментів проти опіків.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.
4.1 Погасити вогонь у топці і залити його водою.
4.2 Прибрати робоче місце, зібрати матеріал, що залишився, і скласти в спеціально відведеному місці.
4.3 Очистити і привести в порядок (у спеціально відведеному для цього місці) інструмент, захисні пристосування, спецодяг, спецвзуття. Чистий спецодяг і спецвзуття забрати в індивідуальну шафу.
4.4 Вимитися з милом і, якщо можливо, прийняти душ. Шкіру обличчя і рук зм’якшити борним вазеліном чи гліцерином.
4.5 Відключити електроенергію, залишити побутове приміщення і закрити його на замок.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
5.1. При виникненні на об’єкті небезпечних умов необхідно вивести з небезпечної зони людей і сповістити про це керівника робіт.
5.2. При нещасному випадку чи аварії сповістити про це майстра (виконроба).
5.3 Якщо обстановка не загрожує життю і здоров’ю оточуючих працівників і не грозить розширенням аварії, необхідно її зберегти такою, якою вона була в момент події.
5.4 Ізолювальник на гідроізоляції повинен знати способи подання першої допомоги при травмах.
5.5. При виникненні пожеж на об’єкті необхідно негайно викликати по телефону “01” пожежну охорону й організувати його ліквідацію первинними засобами пожежегасіння. При гасінні електроустановок слід застосовувати порошкові, вуглекислотні вогнегасники, щоб уникнути ураження струмом. Електропроводка, що зайнялася при цьому, по можливості повинна бути відключена від живильної мережі.
5.6. Якщо є потерпілі, подати першу медичну допомогу:
- усунути дію на організм шкідливих факторів, які загрожують здоров’ю і життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої території, загасити одяг, що горить тощо);
- визначити характер і тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого і послідовність заходів щодо його рятування;
- вжити потрібних заходів щодо рятування потерпілого в порядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, зафіксувати місце перелому, накласти пов’язку тощо);
- викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів щодо транспортування потерпілого в найближчий медичний заклад.
Разработал
Согласовал