Охрана Труда

  • Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта

Інструкція з охорони праці під час роботи з етилованим бензином

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________

ПІД ЧАС РОБОТИ З ЕТИЛОВАНИМ БЕНЗИНОМ


1. Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці", ДНАОП 0.00-1.28-97 “Правила охорони праці на автомобільному транспорті”, НАПБ А.01.001-95 "Правила пожежної безпеки в Україні".

1.3. Етилований бензин призначений для використання виключно як моторне паливо.

Він містить дуже отруйну етилову рідину, в склад якої входить тетраетилсвинець, який має здібність проникати в організм через шкіру, дихальні шляхи і рот (при прийомі їжі забрудненими руками і при засмоктуванні бензину ротом).

1.4. Інструктаж по даній інструкції проводиться перед початком роботи з етилованим бензином, а потім при постійній роботі з ним при інструктажі по основній професії (але не рідше одного разу на 3 місяці).

1.5. До роботи з етилованим бензином допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження і не мають медичних протипоказань, знають його властивості та дію на організм людини. Жінки з часу встановлення вагітності та в період годування дитини до роботи з етилованим бензином не допускаються.

1.6. На підприємстві повинен бути чітко встановлений порядок його відпуску, зберігання, витрачання та перевезення, що виключає можливість його використання не за призначенням.

1.7. Якщо на підприємстві, крім етилованого бензину, застосовується і звичайний бензин, то необхідно мати окремі ємності для їх зберігання і перевезення, а також окремі паливопроводи і бензоколонки.

1.8. Робітники (у т.ч. водії), які стикаються з етилованим бензином, повинні бути забезпечені на час роботи засобами індивідуального захисту:

1.8.1. Водії - фартух гумовий з нагрудником, рукавиці гумові, нарукавники хлорвінілові.

1.8.2. Заправник - фартух гумовий, чоботи гумові, рукавиці гумові.

1.8.3. Слюсар по ремонту автомобілів - костюм віскозно ‑ лавсановий, фартух прогумований, чоботи гумові, рукавиці гумові, окуляри захисні.

1.9. Перевозити і зберігати етилований бензин треба тільки в справних резервуарах, цистернах чи металевих бочках з кришками або пробками на бензостійких прокладках, які щільно зачиняються.

При цьому на тарі повинен бути напис великими літерами «ЕТИЛОВАНИЙ БЕНЗИН».

1.10. У місцях зберігання, навантаження, розвантаження етилованого бензину і роботи з ним для знешкодження пролитого бензину і очищення забруднених ним автомобілів, устаткування, підлоги у достатній кількості повинні знаходитись потрібні засоби (гас, розчин хлорного вапна або дихлорамін, тирса, ганчір'я тощо).

1.11. Використовувати цистерну і тару з-під етилованого бензину для перевезення нехарчових вантажів дозволяється тільки після видалення та знешкодження залишків етилованого бензину.

1.12. В інструкціях з охорони праці на виконання окремих видів робіт, під час яких робітники мають контакти з етилованим бензином, повинні бути включені вимоги особистої безпеки при роботі з етилованим бензином.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Отримати завдання від керівника робіт.

2.2. Оглянути, упорядкувати і одягти відповідний спецодяг і відповідні засоби індивідуального захисту.

2.3. Заправити спецодяг так, щоб не було звисаючих кінців.

2.4. Працювати без спецодягу забороняється. Домашній одяг слід зберігати в окремій шафі.

2.5. Перевірити наявність чистого гасу; підготувати достатню кількість засобів (гасу, хлорного вапна, хлораміну, тирси, ганчірок тощо) для обеззаражування випадково пролитого етилованого бензину.

2.6. Впевнитись в справності дії місцевої і загальнообмінної вентиляції.

2.7. Перевірити справність посудин для отримання, перевезення та зберігання етилованого бензину.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Заповнювати резервуари етилованим бензином необхідно не більше, ніж на 90 % ємності.

3.2. Причини, що викликають підтікання та «потіння» тари, яка наповнена бензином, слід негайно усувати. Якщо це неможливо, етилований бензин необхідно перелити в справну тару, дотримуючись усіх заходів безпеки, щоб він не розлився, не потрапив на тіло або одяг робітника тощо.

3.3. Операції з переливу, прийому та відпуску етилованого бензину повинні бути механізовані. Насоси, паливопроводи, бензоколонки, шланги та інші пристрої, що застосовуються, повинні бути справними і не мати підтікання.

3.4. При заправці тари етилованим бензином необхідно слідкувати, щоб бензин не переливався через верх тари.

Облиту тару негайно, до виїзду зі складу, необхідно ретельно обтерти змоченою в чистому гасі ганчіркою і насухо витерти.

Ганчірки, які застосовувались для протирання, необхідно складати в металеві закриті ящики з кришками, виносити зі складу і спалювати в спеціально відведених місцях.

3.5. Перед заповненням тари (бочки) слід встановлювати перед кранами на спеціальних підставках висотою не менше 0,2 м.

Під підставками повинні бути обладнані в вигляді жолоба стоки, обкладені листовою сталлю з висотою бортів не менше 0,1 м.

Жолоби повинні мати стічні отвори для спуску у відвідну трубу випадково пролитого етилованого бензину.

По відвідній трубі бензин повинен попадати в спеціальні приймальні відстійники.

3.6. Тара з етилованим бензином до вивозу її зі складу повинна бути опломбована.

3.7. В літній час при високій температурі повітря для того, щоб бензин не виливався з тари від розширення, необхідно не доливати: бочки на 50-60 мм; автоцистерни - на 100-150 мм.

3.8. На складі, де здійснюється розлив етилованого бензину, в зимовий період для провітрювання приміщення не рідше, ніж через кожну годину, слід відкривати кватирки чи фрамуги на 5-10 хв., а влітку двері і вікна повинні бути відкритими на весь час роботи.

3.9. Особливу обережність слід виявляти при роботі в понижених місцях (канавах, трубопровідних каналах, колодязях), тому що пари етилованого бензину важче за повітря.

При найменшому скупченні газів працювати необхідно в ізолюючому протигазі і в присутності наглядаючого, який при необхідності повинен надавати допомогу.

При опусканні в колодязь обов'язково необхідно вдягти рятувальний пояс і ізолюючий шланговий протигаз.

3.10. Бочки з етилованим бензином при перевезенні на вантажних автомобілях, причепах необхідно встановлювати пробками верх і надійно закріпляти.

3.11. Вантажні автомобілі та причепи, на яких перевозився етилований бензин, після кожного перевезення слід ретельно очистити, а забруднені етилованим бензином місця знешкодити.

3.12. Якщо під час транспортування було виявлено підтікання етилованого бензину, слід негайно:

3.12.1. Автомобіль поставити на узбіччя (по можливості за кювет).

3.12.2. Для того, щоб паливо не розливалося, під місце течі слід підставити відро чи іншу посудину.

3.12.3. Ліквідувати підтікання аварійною пастою чи замазкою.

3.12.4. Якщо підтікання ліквідувати неможливо, несправну тару необхідно обережно вивантажити, дотримуючись правил особистої безпеки.

3.12.5. Місце стоянки автомобіля слід ретельно знешкодити.

3.13. Заправку автомобілів етилованим бензином слід проводити з бензоколонки шлангом, який має роздавальний пістолет.

3.14. Забороняється заправляти автомобілі етилованим бензином за допомогою відер, лійок тощо, а також відпускати етилований бензин у тару (каністри).

Оператор (заправник) і водій повинні знаходитись при заправленні з навітряного боку автомобіля.

3.15. При ремонті паливозаправних колонок, насосів та іншої заправної апаратури з-під етилованого бензину без демонтажу необхідно максимально захистити працюючих від вдихання пари бензину (працювати слід на відкритому повітрі з навітряного боку або в добре вентильованому приміщенні).

3.16. Миття, розбирання та ремонт двигунів або системи живлення автомобілів, що працюють на етилованому бензині, дозволяється проводити тільки після нейтралізації відкладень тетраетилсвинцю гасом або іншими нейтралізуючими рідинами.

3.17. Перед ремонтом цистерн і резервуарів з-під етилованого бензину необхідно:

3.17.1. Резервуари і цистерни, які підлягають ремонту, повністю звільнити від етилованого бензину та бруду. Якщо бензин залишається на дні, його треба видалити, для чого треба залити воду в резервуар (підняти бензин на воду) і обережно злити бензин через водоспускний кран в спеціальну тару.

3.17.2. Після повного видалення з резервуарів бензину, води та бруду всі трубопроводи треба від'єднати і установити заглушки, а всі люки та лази відкрити для провітрювання.

3.17.3. Резервуар після провітрювання пропарити поздовж 15 годин.

Після пропарювання залишити відкритими люки для природної вентиляції до повного охолодження.

3.17.4. Після пропарювання і провітрювання резервуар промити водою з брандспойта на протязі не менше 2,5 годин.

3.17.5. Всі операції по очистці резервуарів необхідно виконувати з великою обережністю. Предмети, забруднені етилованим бензином (кришки, прокладки, фланці, інструменти, пристосування тощо) обмити чистим гасом і знешкодити.

3.17.6. Очищати і промивати резервуар з внутрішнього боку слід в шланговому протигазі, гумових чоботах і спецодязі. Перед входом (опусканням) в резервуар необхідно одягти рятувальний пояс з рятувальними вірьовками.

Зовні у люка резервуара повинен знаходитись наглядаючий, який повинен тримати в руках вільний кінець рятувальної вірьовки і періодично посмикувати вірьовку або окликати працюючого в резервуарі - перевіряти його стан.

При отруєнні чи нещасному випадку з працюючим усередині резервуара (цистерни) наглядаючий повинен негайно витягнути його з резервуара і сповістити про це керівника робіт.

3.13. Перед ремонтом трубопроводів і насоса необхідно:

3.18.1. Трубопроводи, насос і деталі насосотрубопровідних комунікацій відключити засувками чи фланцями від інших дільниць трубопроводів.

3.18.2. Злити етилований бензин через спеціальні спускові (дренажні) крани, встановлені у самих низьких частинах трубопроводів, а потім перепустити через них чистий гас.

3.13.3. Після звільнення труб і корпусу насоса від етилованого бензину розібрати трубопроводи, обережно злити гас, що залишився в трубах, у відра, лійки.

3.18.4. При необхідності проведення зварювальних чи інших вогненебезпечних робіт або застосування інструментів, які при ударах можуть викликати іскроутворення, трубопроводи, крім промивання гасом, слід знешкодити тими ж прийомами, що й резервуари.

3.18.5. Перед ремонтом насоса його корпус та вузли і деталі слід промити гасом поздовж 10-15 хв.

Після цього корпус і деталі насоса насухо протирають.

3.19. Забороняється:

3.19.1. Перевозити етилований бензин в салонах легкових автомобілів, автобусах, у кабінах автомобілів усіх типів, а також на вантажних автомобілях, причепах і напівпричепах разом з людьми і тваринами. Людина, яка супроводжує вантажний автомобіль з етилованим бензином, повинна знаходитись у кабіні.

3.19.2. Транспортувати етилований бензин спільно з харчовими продуктами і промисловими товарами.

3.19.3. Використовувати цистерну або тару з-під етилованого бензину після очищення для перевезення і зберігання харчових продуктів.

3.19.4. При продувці системи живлення або переливанні етилованого бензину засмоктувати його ротом.

3.19.5. Використовувати етилований бензин в двигунах, що працюють у середині приміщень (внутрішньоцеховий транспорт, стаціонарні двигуни тощо).

3.19.6. Застосовувати етилований бензин для роботи паяльних ламп, бензорізів, очищення одягу, промивання деталей тощо.

3.19.7. Застосовувати етилований бензин на випробувальних станціях підприємства без обладнання додатковою надійно діючою вентиляцією.

3.19.8. Зберігати етилований бензин поза межами спеціально обладнаних складів, сховищ тощо.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Знешкодити забруднені етилованим бензином місця робочого приміщення, обладнання, інвентарю і інструментів.

4.2. Зібрати тирсу, обтиральний матеріал, забруднений етилованим бензином, в спеціальну тару з кришкою і віднести в відведене місце для спалювання.

4.3. Вимити руки чистим гасом.

4.4. Гумові чоботи, рукавиці, фартухи знешкодити хлористим вапном (1 частина вапна на 2-3 частини води) чи хлорною водою, а потім обмити їх чистою водою.

Гумові рукавиці перед зніманням з рук протерти гасом, а потім вимити водою.

4.5. Шолом протигаза, захисні маски після використання протерти сумішшю спирту (денатурату) з 10%-ним розчином соди.

В неробочий час протигази зберігати в сухому прохолодному приміщенні, вільному від пари етилованого бензину.

4.6. Зняти спецодяг, спецвзуття і покласти у відведене для нього місце.

Виносити спецодяг і засоби індивідуального захисту за межі підприємства забороняється.

4.7. Помити руки, обличчя теплою водою з милом. При можливості прийняти душ.

4.8. Доповісти керівнику робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі проливання етилованого бензину, попадання його на автомобілі, обладнання та інші місця, пошкодження трубопроводів, пожежі та інше.

5.2. При виникненні такої ситуації необхідно огородити небезпечну зону, не допускати до неї сторонніх осіб, доповісти про те, що сталося, керівника робіт.

5.3. Цементні і асфальтові покриття знешкоджують хлорним вапном, через 15-20 хв. його змивають водою.

При знешкодженні дерев'яних підлог цю операцію проводять двічі.

5.4. Якщо розлита велика кількість етилованого бензину, забруднене місце засипають тирсою (піском), потім тирсу (пісок) змітають в купу і збирають совком в відро з кришкою; виносять в спеціально відведене місце; обливають тирсу гасом і спалюють, а пісок прожарюють.

5.5. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати «швидку медичну допомогу».

5.6. Надання першої медичної допомоги.

5.6.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

За відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичку допомогу.

5.6.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5.6.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.6.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.

При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.

При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.

При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.

При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.

5.6.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі неможна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.

5.6.6. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

- підняти поранену кінцівку вверх;

- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.6.7. При попаданні етилованого бензину в очі слід негайно помити руки, а потім бинтом чи ватою (по можливості стерилізованими) промити очі фізіологічним розчином чи чистою теплою водою (в крайньому разі холодною).

5.6.8. При гострому отруєнні парою бензину потерпілого негайно виносять (виводять) на свіже повітря; розв'язують і розстібають одяг і терміново доставляють в лікарню.

5.6.9. При втраті свідомості, послабленні дихання треба негайно викликати лікаря, а до його приїзду дати потерпілому подихати киснем, понюхати нашатирний спирт, робити йому на свіжому повітрі штучне дихання.

Коли потерпілий прийде до свідомості, треба напоїти його міцним чаєм чи кавою.

Не давати ліків, вина, горілки, В зимовий час, перше ніж вивести потерпілого на свіже повітря, його необхідно тепло вкрити.

5.7. При виникненні пожежі викликати пожежну частину і приступити до гасіння наявними засобами пожежегасіння.

Нафтопродукти слід гасити порошковими або вуглекислотними вогнегасниками.

5.8. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.

________________________  ________________  _________________

(посада керівника підрозділу    (особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

/організації/ - розробника

УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст)

служби охорони

праці підприємства                ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

Юрисконсульт                      ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

Головний технолог               ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)