Охрана Труда

  • Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта

Інструкція з охорони праці під час робіт в закритих просторах

ІНСТРУКЦІЯ

З  ОХОРОНИ  ПРАЦІ   № __________

ПІД ЧАС РОБІТ В ЗАКРИТИХ ПРОСТОРАХ


1. Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2. За даною інструкцією інструктуються робітники, які виконують роботи в колодязях, камерах, шурфах та закритих ємностях (далі - закритих просторах).

1.3. Роботи, які виконуються в закритих просторах, відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, до яких застосовуються додаткові вимоги з безпеки праці.

1.4. Перед початком роботи в закритих просторах відповідальному виконавцю необхідно видати наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки, в якому визначається обсяг і

склад робіт, послідовність їх виконання, заходи безпеки, періодичність аналізів повітряного середовища і засоби захисту   працюючих. Забороняється  змінювати обсяги робіт, передбачених нарядом-допуском.

1.5. Наряд-допуск видається на строк, необхідний для виконання передбаченого обсягу робіт.

У випадку зміни умов виконання робіт наряд-допуск анулюється і поновлення робіт дозволяється тільки після видачі нового наряду-допуску.

1.6. До виконання робіт в закритих просторах допускаються особи не молодше 18 років, які мають професійні навички, пройшли спеціальне навчання безпечним методам і прийомам виконання цих робіт і одержали відповідне посвідчення.

1.7. Для виконання робіт в закритих просторах призначаються ланки робітників в кількості не менше трьох чоловік кожна. При цьому два робітники, які знаходяться не в зоні закритого простору, повинні страхувати безпосередніх виконувачів робіт за допомогою рятувальної мотузки, яка прикріпляється до рятувального пояса.

1.8. Рятувальний пояс повинен одягатись поверх одягу, мати хрестоподібні лямки і прикріплену до нього сигнально-рятувальну мотузку довжиною на 2 м більше глибини закритого простору, але не більше 10 м.

1.9. Рятувальну мотузку прив'язують до кільця пояса і пропускають через кільце, прикріплене до перехресних лямок на спині з таким розрахунком, щоб під час евакуації потерпілого з закритого простору за допомогою рятувальної мотузки  тіло  його  висіло вертикально головою вверх.

1.10. Забороняється відволікати на інші роботи страхуючих робітників до тих пір, поки працюючий в закритому просторі не вийде на поверхню.

1.11. Під час виконання робіт в закритих просторах можлива дія небезпечних та шкідливих виробничих факторів:

- загазованість повітря;

- пожежо - та вибухонебезпечність;

- падіння предметів та інструменту з висоти;

- падіння робітників при відкриванні та закритті кришок люків;

- незадовільний температурний режим (в т.ч. перепад температур);

- підвищена вологість повітря в робочій зоні;

- затоплення закритих просторів водою (механічні пошкодження чи аварії на діючих підземних комунікаціях; дія води під час рясних атмосферних опадів).

- епідеміологічна небезпека при контакті з стічними рідинами.

1.12. Для виконання робіт в закритих просторах робітники   повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту:

1.12.1. Черговим спецодягом і спецвзуттям, які відповідають конкретним умовам роботи та забезпечують захисні властивості.

1.12.2. Двома захисними поясами (один запасний) з рятувальними мотузками.

1.12.3. Акумуляторними ліхтарями з джерелом живлення напругою не більше 12 В. Забороняється користуватися джерелом світла з відкритим вогнем.

1.12.4. Шланговим протигазом марки ПШ-1 з набором масок з шлангом, довжина якого повинна бути на 2 м більше глибини закритого простору, а загальна не більше 12 м.

1.12.5. Ручним вентилятором, газоаналізатором.

1.12.6. Переносними попереджувальними знаками безпеки.

1.12.7. Спеціальним пристосуванням для відкривання кришок люків і перевірки міцності скоб для спуску та підйому в закритий простір.

1.13. Під час виконання електрозварювальних і газополум'яних робіт у середині закритого простору робочі місця належить обладнати примусовою вентиляцією.

Швидкість руху повітря у середині закритих просторів повинна бути 0,3 - 1,5 м/сек.

У разі виконання зварювальних робіт із застосуванням  зріджувальних газів (пропан, бутан) і кисню витяжна вентиляція повинна мати відсмоктувач в нижній зоні.

1.14. Одночасне виконання електрозварювальних та газополум'яних робіт у середині закритих просторів не дозволяється.

1.15. Освітлення під час виконання зварювальних робіт у середині закритих просторів повинно здійснюватись за допомогою світильників, встановлених зовні.

Зварювальний трансформатор належить розміщати зовні закритого простору.

1.16. У випадках виявлення несправностей в засобах захисту, пристосування, інструментів робітники повинні припинити роботу, повідомити про це особу, відповідальну за безпечне виконання робіт.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Робітники повинні:

2.1.1.Одержати інструктаж на робочому місці про безпечні методи, способи та послідовність виконання робіт.

2.1.2. Оглянути підступи до робочого місця; при необхідності, звільнити їх від сторонніх предметів.

2.1.3. Підготувати необхідний інструмент та перевірити його справність.

2.1.4. Огородити робочі зони захисним огородженням, встановити знаки безпеки і сигнальне освітлення згідно з вимогами плану виконання робіт (ПВР).

2.1.5. Під час короткочасних підготовчих робіт вдень в умовах вуличного руху, пов'язаних з оглядом закритого простору, допускається перед робочою зоною встановлювати триноги зі знаками безпеки з боку руху транспортних засобів і додатково до ланки робітників призначити сигнальника.

Всі робітники повинні бути одягнуті в оранжеві сигнальні жилети.

2.1.6. Відкрити кришки люків закритого простору спеціальним інструментом, використовуючи для цього інструмент з наконечниками з кольорового металу (ломи, гаки).

Зняті  кришки люків розташувати  з  боку  закритого  простору,  протилежного напрямку руху транспортних засобів.

2.1.7. Перевірити міцність скоб чи драбин за допомогою жердини.

2.2. У разі виявлення газоаналізатором в закритому просторі наявності будь-якого газу, не приступаючи до роботи, його треба видалити.

2.3. Для видалення газу слід:

2.3.1. Виконати природне провітрювання шляхом відкривання всіх люків на закритому просторі.

2.3.2. Застосовувати штучне провітрювання шляхом нагнітання повітря вентиляторами.

2.3.3. Заповнити закритий простір (при можливості) водою з наступною її відкачкою. Забороняється видаляти газ подачею стисненого кисню з балона.

2.4. Після видалення газу працювати в закритому просторі дозволяється за умов постійного нагнітання в нього чистого повітря вентилятором та контролю повітряного середовища робочої зони.

2.5. У разі застосування для вентиляції ручних вентиляторів, вони повинні забезпечити повний обмін повітря в закритих просторах за 10-15 хв.

Опущений в закритий простір шлаг вентилятора не повинен доходити до дна на 0,2 -0,25 м.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Відкривати кришки люків камер, колодязів на підземних спорудах та спускатися в них без дозволу відповідних експлуатаційних установ забороняється.

3.2. Для піднімання люка колодязя слід користуватися ломиками з спеціальними наконечниками і гачком. Наконечник і гачок повинні бути виготовленні з кольорового металу для запобігання іскроутворення.

Забороняється відкривати кришки руками.

Зняту кришку слід укладати з боку закритого простору, протилежному напрямку руху транспортних засобів.

3.3. Поки не буде встановленого в закритому просторі відсутність вибухонебезпечних газів, до люку забороняється наближатися та допускати до нього перехожих з відкритим вогнем (запалений сірник, цигарка та інше).

3.4. Після відкриття люка повітря до спуску робітників в закритий простір повинно бути досліджено на присутність небезпечних газів. За їх наявності спуск робітників забороняється.

3.5. Впевнитись за допомогою газоаналізатора у відсутності вибухонебезпечного газу - метану та пари бензину.

Необхідно перевірити наявність в закритому просторі вуглекислого газу. Для виявлення наявності вуглекислого газу необхідно користуватися бензиновою лампою ЛБВК. Запалену лампу опускають в колодязь. За наявності вуглекислого газу полум'я згасає; за наявності сірководню і метану - зменшується; за наявності пари бензину та ефіру - збільшується.

3.6. Виявлені гази видаляють, а потім перевіряють чи повністю видалений газ.

Забороняється визначати наявність газу по запаху чи опускаючи в закритий простір запалені предмети.

З.7. Видалення газу з закритого простору виконується згідно з пп. 2.3. - 2.5.

3.8.Забороняється видалення газу шляхом випалення.

3.9. Якщо газ з закритого простору повністю видалити неможливо, опускатись в закритий простір дозволяється тільки в ізолюючому протигазі марки ПШ-1 згідно з п. 1.12.4.

В цьому випадку спостерігати за робітником і шлангом повинен бригадир чи майстер.

3.10. Опускання в закритий простір і робота в ньому без запаленої бензинової лампи забороняється.

Якщо бензинова лампа згасне, робітник повинен негайно піднятися на землю. Запалювати лампу в закритому просторі забороняється.

3.11. Працювати в закритому просторі в ізолюючому протигазі дозволяється не більше 10 хвилин. Кожен з трьох робітників, попрацювавши 10 хвилин в закритому просторі, наступні 20 хвилин повинен знаходитись на свіжому повітрі.

3.12. Незалежно від результату первинної перевірки наявності газу в закритому просторі, наступна перевірка повинна виконуватись через кожну годину.

3.13. Забороняється виконувати в неочищеному закритому просторі роботи, при яких можливе утворення іскор.

3.14. Роботи в колекторі повинна виконувати ланка з п'яти робітників: один робітник в колекторі, по одному наглядачу в колодязях, між якими він знаходиться, і по одному робітнику на поверхні цих колодязів для підтримання зв'язку з робітниками, які знаходяться в колекторі, і надання у разі необхідності допомоги.

3.15. Наглядачі в колодязях повинні бути забезпечені ізолюючими протигазами зі шлангами, робітник в колекторі - шланговим протигазом, акумуляторним ліхтарем, напруга якого 12 В, і бензиновою лампою.

3.16. У разі підйому ґрунту з закритого простору при його очистці спеціальну тару заповнюють на 3/4 об'єму; необхідно слідкувати, щоб за її габарити не виступали будь-які предмети (шматки дощок, арматури, бетону та інше), приєднувати тару до канату необхідно за допомогою карабіну, який забезпечує надійність кріплення та виключає самовільну розстроповку.

Підйом та опускання тари повинно виконуватись за командою робітника, який знаходиться в закритому просторі, при цьому він повинен знаходитись поза небезпечної зони.

3.17. Опускання в закритий простір окремих вузлів обладнання та інше повинно виконуватись механізовано з використанням вантажно-підіймальних механізмів з додержанням заходів безпеки, які передбачені ПВР.

3.18. Опускання вручну окремих вузлів обладнання, будівельних матеріалів та інше допускається в межах встановлених норм підйому та переміщення вантажів вручну.

Строповка (обв'язка) вантажу повинна забезпечувати безпеку виконання робіт.

Канати (ланцюги), які застосовуються для опускання вантажу повинні бути випробуваними. Забороняється застосовувати канати, які мають ознаки браку.

3.19. Робітник, який спускається в закритий простір або підіймається з нього, не повинен тримати в руці будь-які предмети.

Всі необхідні інструменти і матеріали треба спускати йому і приймати від нього в спеціальний сумці або інструментальному ящику.


4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Після закінчення роботи робітники повинні:

4.1.1. Прибрати з робочого місця інструмент, пристосування та засоби захисту.

4.1.2. Закрити люки кришками.

4.1.3. Прибрати огородження небезпечних зон та знаки безпеки.

4.1.4. Очистити спецодяг і спецвзуття, здати їх та інші засоби індивідуального захисту на зберігання.

4.1.5. Вимити обличчя та руки з милом, при можливості прийняти душ.

4.1.6. Доповісти керівникові робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

4.2. Після закінчення робіт у закритому просторі керівник робіт повинен особисто перевірити відсутність у закритому просторі людей, інвентарю і інструменту і дати письмовий дозвіл на закриття люків.

5. Вимоги безпеки під час виконання роботи

усередині місткості

5.1. Для проведення робіт усередині місткості повинна призначатися бригада у складі не менше трьох чоловік (працюючий, дублер, спостерігач). Перебування усередині місткості дозволяється одній людині. При необхідності перебування в місткості більшої кількості працюючих повинні бути внесені у наряд-допуск і додатково здійснені заходи безпеки, що передбачають збільшення кількості спостерігачів (не менше одного спостерігача на одного працюючого в місткості), порядок входу і евакуації працюючих, порядок розміщення шлангів, забірних патрубків протигазів, сигнально-рятувальних мотузок, наявність засобів зв'язку і сигналізації на місці проведення робіт та ін.

5.2. До роботи усередині місткості допускаються особи згідно з п. 1.6.

Перед початком роботи робітники повинні бути проінструктовані щодо правил і прийомів безпечного проведення робіт.

Працюючі усередині місткості і їх дублери зобов'язані знати перші ознаки отруєння, правила евакуації потерпілих з місткості і заходи щодо надання їм першої допомоги.

5.3. Перед проведенням робіт електроприлади і пристрої з живленням від електричної мережі повинні бути знеструмлені, а також в місцях відключення живлення мають бути вивішені плакати з попереджувальним написом «Не включати! Працюють люди». Вентиляція місткості і періодичний аналіз повітря в ній повинні здійснюватись на протязі всього часу проведення робіт. Місцеве вентиляційне відсмоктування місткості, в якій повинні проводитись роботи, необхідно заглушити від вентиляційної мережі інших місткостей.

5.4. До початку робіт усередині місткості особи, відповідальні за проведення технологічного процесу на даній дільниці і за проведення ремонтних робіт, зобов'язані забезпечити:

5.4.1. Повне спорожнення місткості від продуктів.

5.4.2. Надійне від'єднання місткості від водяних, парових та інших трубопроводів шляхом закриття вентилів, засувок  або  кранів  і   встановлення  на  трубопроводах  заглушок  із маховиками, які виходять назовні і на яких вибиті порядкові номери із зазначенням тиску, на який вони розраховані.

5.4.3. Вивішування  на  запірній  і  пусковій  арматурі  підвідних трубопроводів табличок з попереджувальним написом «Не відкривати! Працюють люди».

5.4.4. Відкриття верхнього і нижнього люків для попереднього промивання, а також на весь час роботи.

5.4.5. Проведення лабораторного аналізу повітряного середовища усередині місткості відбором проб в верхній зоні на відстані не менше 1 м від верхнього люка і в нижній - на відстані не більше 0,2 м від днища.

5.4.6. Наявність і справність інвентарю, а для роботи в місткостях та інших небезпечних місцях, в яких може утворюватися вибухо-пожежонебезпечне середовище, також заходи, що виключають іскроутворення під час виконання ремонтних робіт і чистці устаткування.

5.4.7. Наявність і справність переносних електроламп відповідного виконання.

5.4.8. Наявність і справність спецодягу, спецвзуття, захисних і запобіжних засобів, в тому числі киснево-ізолюючого апарату, шлангового протигазу, рятувального пояса, сигнально-рятувальної мотузки, що мають бирку із зазначенням номера і дати випробування.

5.4.9. Наявність плаката з написом «Ремонт - працюють люди».

5.5. Зняття покришки люка-лазу може проводитись тільки після спорожнення місткості і вирівнювання тиску в ній до атмосферного.

5.6. Усі місткості і трубопроводи після звільнення їх від продукту необхідно пропарювати під тиском не менше 0,05 МПа (0,5 кгс/ см2) для видалення пари мазуту, бензину та інших горючих рідин, а також двоокису вуглецю, промити водою і, у разі необхідності, продути інертним газом. Підвід інертного газу повинен здійснюватися стаціонарно з установленням запірного крана зворотного клапана.

5.7. Видалення виявленого газу треба проводити за допомогою ручного переносного чи пересувного вентилятора в вибухобезпечному виконанні.

5.8. Не допускається для вентиляції місткості застосовувати балони із стисненим газом.

5.9. Видалення газу з невеликих місткостей допускається здійснювати шляхом наповнення їх водою з наступним зливанням чи відкачкою.

5.10. Місткість, в якій зберігались кислота або луг, необхідно нейтралізувати і перевірити на наявність водню.

5.11. Двоокис вуглецю повинен видалятись через нижній люк або витіснятись шляхом заповнення резервуара водою.

5.12. Після закінчення підготовчих заходів (проведення провітрювання, нейтралізації, промивки) необхідно провести аналіз повітря усередині місткості за допомогою газоаналізатора або індикатора.

5.13. Якщо концентрація шкідливих і небезпечних речовин через 2-3 години після пропарювання перевищує гранично допустиму, роботи в місткості повинні виконуватись в шлангових протигазах ПШ-2 або киснево-ізолюючих апаратах.

5.14. Шланговий протигаз з відрегульованою подачею повітря працівник одягає безпосередньо перед спусканням в місткість. Герметичність складання, підгонку маски протигазу і справність повітродувки перевіряє особа, відповідальна за проведення робіт.

5.15. Збірний патрубок шланга протигазу виводять назовні не менше як на 2 м і закріплюють в зоні чистого повітря. При цьому шланг необхідно розміщати таким чином, щоб виключити можливість припинення доступу повітря із-за перекручувань, перегинів, а також стискання у разі наїзду транспортних засобів або переходу людей і т. ін.

5.16. Рятувальний пояс повинен одягатися поверх одягу, мати хрестоподібні лямки і прикріплену до нього сигнально-рятувальну мотузку довжиною на 2 м більше глибини місткості, але не більше 10 м.

5.17. Рятувальну мотузку прив'язують до кільця пояса і пропускають через кільце, прикріплене до перехресних лямок на спині з таким розрахунком, щоб при евакуації потерпілого з місткості за допомогою рятувальної мотузки тіло його висіло вертикально головою вверх.

Вільний   кінець мотузки повинен бути виведений назовні і надійно закріплений. Вузли на мотузці мають бути на відстані 0,5м один від одного.

5.18. Під час роботи в протигазі на кожного працюючого, крім дублера, повинен бути працівник, що спостерігає за роботою повітродувки.

5.19. Дублер зобов'язаний бути в тому ж спорядженні, що і працюючий в місткості.

5.20. У разі виявлення будь-яких несправностей (прокол шланга, зупинка повітродувки, обрив рятувальної мотузки і т.ін.), а також при спробі працюючого зняти шолом-маску протигазу робота усередині місткості повинна бути припинена, а робочого треба витягнути із місткості.

5.21. Якщо під час роботи усередині місткості працюючий втратив свідомість, дублер зобов'язаний негайно витягнути потерпілого із місткості. У разі необхідності спускання в місткість для рятування потерпілого дублер терміново викликає допомогу і тільки після прибуття допомоги спускається в місткість.

5.22. Якщо під час роботи в місткості робітник відчує нездужання, він повинен подати сигнал спостерігачу, припинити роботу і піднятись із місткості.

5.23. Тривалість одноразового перебування працівника в протигазі не повинна перевищувати 15 хв. з наступним відпочинком на чистому повітрі не менше 15 хв.

5.24. Під час роботи в місткості повинні застосовуватися тільки безпечні світильники і прилади з джерелом живлення напругою не більше 12В.

5.25. Роботи усередині резервуарів і апаратів, в яких можливе утворення вибухо-, пожежонебезпечних сумішей, повинні проводитися за допомогою інструменту і інвентарю, що виключають іскроутворення. Проведення робіт усередині резервуарів і апаратів у комбінезонах, куртках та іншому верхньому одязі з матеріалів, що електризуються, забороняється.

5.26. Проникнення робітників усередину місткості, що має верхній і нижній люки, повинно здійснюватись тільки через нижній люк при відкритому верхньому.

5.27. Після закінчення робіт усередині місткості керівник робіт повинен особисто перевірити відсутність усередині місткості людей, інвентарю і інструменту і дати письмовий дозвіл на зняття заглушок, установлених на трубопроводах, і на закриття люків.


6. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

6.1. У разі виникнення аварійної ситуації (поява в закритому просторі газу, затоплення, епідеміологічна небезпека, ураження електрострумом та інше) робітник повинен негайно припинити роботу і залишити закритий простір.

Якщо робітник не в змозі  сам  залишити  простір,   його  піднімають страхуючі робітники за допомогою рятувального пояса.

6.2. Огородити небезпечну зону, не допускати в неї сторонніх осіб.

6.3. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

6.4. Керівник робіт у разі необхідності викликає допоміжні спеціальні служби.

6.5. Якщо є потерпілі, необхідно надати їм першу медичну допомогу; при необхідності, викликати «швидку допомогу».

6.6. Надання першої медичної допомоги.

6.6.1. Перша допомога потерпілому при отруєнні газом.

В усіх випадках отруєння газом до прибуття лікаря необхідно: винести потерпілого на свіже повітря; усунути все, що заважає диханню потерпілого (розстібнути комір, зняти ремінь та інше); очистити потерпілому марлею рот від слизу та дати понюхати нашатирного спирту; при втраті свідомості робити штучне дихання.

6.6.2. Надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом.

У разі ураження електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний матеріал.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно роботи йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення, після чого викликати швидку медичну допомогу.

6.6.3. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому на рану, і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

6.6.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.

У разі попадання кислоти або лугу на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом -3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.

У разі попадання на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі промити ретельно цівкою води протягом 15-20 хвилин, обмити 2%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або 3%-ним розчином оцтової кислоти.

У разі опіків порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.

У разі попадання кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.

6.6.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами, ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.

6.6.6. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

- підняти поранену кінцівку вверх;

- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

- у разі сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

6.7. У разі виникнення пожежі викликати пожежну частину   та приступити  до гасіння підручними засобами пожежогасіння.

6.8. Виконувати всі вказівки керівника по усуненню небезпечної ситуації.

________________________  ________________  _________________

(посада керівника підрозділу    (особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

/організації/ - розробника

УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст)

служби охорони

праці підприємства                ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

Юрисконсульт                      ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

Головний технолог                ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)