ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________
ДЛЯ ПЛАВИЛЬНИКА
КОЛЬОРОВИХ МЕТАЛІВ ТА СПЛАВІВ
1. Загальні положення
1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці".
1.3. За даною інструкцією плавильник кольорових металів та сплавів (далі - плавильник) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж) .
Результати інструктажу заносяться до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та плавильника.
1.4. Власник повинен застрахувати плавильника від нещасних випадків та професійних захворювань.
В разі пошкодження здоров'я плавильника з вини власника, він (плавильник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.5. За невиконання даної інструкції плавильник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.6. До самостійної роботи плавильником допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження і не мають медичних протипоказань, пройшли спеціальну підготовку по плавильному виробництву і мають відповідну кваліфікацію; пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.
1.7. Плавильник повинен:
1.7.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
1.7.2. Не допускати на робоче місце сторонніх осіб.
1.7.3. Не захаращувати своє робоче місце.
1.7.4. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та по якій він проінструктований.
1.7.5. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі.
1.7.6. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках.
1.7.7. Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.
1.7.8. Не виконувати вказівки, які суперечать правилам охорони праці.
1.7.9. Не включати та не зупиняти (крім аварійних випадків) машини, механізми та верстати, робота на яких не доручена.
1.8. Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які діють на плавильника:
1.8.1. Ураження електричним струмом.
1.8.2. Підвищена температура робочої зони.
1.8.3. Перенапруження зорового аналізатора.
1.8.4. Дія пари розплавленого металу.
1.8.5. Термічні опіки.
1.8.6. Підвищена температура обладнання та інструменту.
1.8.7. Підвищена загазованість робочої зони.
1.9. Плавильник забезпечується спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту: костюм сукняний чи костюм бавовняний з вогнезахисним просоченням, черевики, рукавиці брезентові, капелюх повстяний, окуляри захисні.
1.10. Плавильні дільниці повинні забезпечуватися загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією та захистом від інтенсивного теплового опромінювання.
1.11. При роботі на печах з газовим опаленням плавильник повинен мати посвідчення на право роботи з газом.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Одягти спецодяг, спецвзуття та засоби індивідуального захисту.
2.2. Отримати завдання від керівника робіт.
2.3. Підготувати робоче місце, прибрати з підлоги непотрібні предмети. Вологі місця засипати сухим піском.
2.4. Перевірити справність інструмента - ломів, очищалок, ложок, стаканів для взяття проб метала та інше.
2.5. Оглянути і впевнитись в справності тиглів і пристосувань для їх перенесення, а також підіймальних пристроїв для підіймання тиглів з горнів.
Тиглі не повинні мати тріщин, подряпин, раковин та інших пошкоджень.
2.6. Оглянути обслуговувані печі:
2.6.1. Впевнитись в справності стінок, подів печей.
2.6.2. У печей з рухомим подом перевірити дію механізму нахилу і справність його огородження.
2.6.3. Перевірити справність підіймальних та завантажувальних механізмів.
2.7. Оглянути і впевнитись (до розпалювання печі) в справності футерівки, форсунок, повітроводів, вентилів, а також всіх необхідних для роботи пристосувань та інструменту.
2.8. На печах, які опалюються нафтою:
2.8.1. Перевірити, чи нема витоку нафти через нещільності трубопроводів і запірну арматуру (вентилі, засувки).
2.8.2. Прибрати патьоки нафти з печі та навкруги печі.
2.8.3. Перевірити піч та димоходи, відкривши шибери.
2.8.4. Перед пуском форсунок перевірити рівень мазуту в витратних баках.
2.9. На печах, які опалюються газом:
2.9.1. Впевнитись в повній відсутності витікання газу.
2.9.2. Перевірити, чи вся запірна арматура зачинена.
2.9.3. Проводити розпалювання газової печі при відкритих дверцях.
2.9.4. Запалення пальника виконувати факелом на довгому стержні, стоячи осторонь від печі.
2.10. В електропечах оглянути спіралі, електропроводку, пускові прилади та заземлення металевого корпусу печі, при їх несправності викликати чергового електромонтера.
2.11. Перед включенням електропечі перевірити надійність заземлення металевих частин, справність проводів, переконатися у відсутності сторонніх предметів.
2.12. Перевірити дію вентиляції та повітряного душа.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. При завантаженні печі шихтою необхідно слідкувати, щоб волога шихта або шихта з льодом чи снігом перед завантаженням ретельно просушувалась і мала температуру плавильного приміщення.
3.2. Щоб уникнути виплескування металу, важкі шматки шихти (попередньо підігріті) завантажувати в тигель (піч) обережно.
3.3. Не можна допускати зависання шихти на стінках печі.
3.4. Відкриваючи двері печі, слід остерігатися опіку гарячими газами.
3.5. Під час розбивання додаткових та присадних матеріалів слід остерігатися шматків, що відлітають. Цю роботу слід виконувати, впевнившись, що поблизу нікого немає.
3.6. Під час завантаження печі вручну шматками шихти, маса яких перевищує 20 кг, слід використовувати механізовані завантажувальні пристрої.
3.7. Вологі і забруднені відходи при чищенні приямків ливарних машин слід зберігати окремо та до завантаження в піч слід просушувати та очищати від заліза.
3.8. Вологі відходи необхідно завантажувати на сухий під печі під наглядом керівника робіт.
3.9. Забороняється завантажувати в піч відходи, забруднені залізом чи його окисами (окалиною) тому, що це може призвести до вибуху.
3.10. Під час роботи печі дверці її повинні бути зачиненими. Відкривати їх можна тільки для завантаження, розливання металу та зняття шлаку.
3.11. Під час завантаження плавильних печей і випускання металу слід відключати подачу газу.
3.12. Не можна допускати попадання вологи та іржі в розтоплений метал.
3.13. Щоб уникнути виплескування метала, не можна наливати пробу в вологі стакани. Вибивання стакана слід виконувати після повного затвердіння метала. Кліщі для перенесення стакана з пробою повинні мати на щічках справну насічку.
3.14. Під час роботи з рідким металом очі необхідно захищати окулярами.
3.15. Під час роботи з металевим інструментом (лом, скребачка, ложка), які стикаються з розплавленим металом, слід надягти брезентові рукавиці.
3.16. При перегріві робочого інструмента (лопати, кувалди, ломи тощо) його необхідно охолоджувати в бочці з чистою водою.
3.17. Кліщі для витягання тиглів з горнів повинні мати надійні запори, а щічки кліщів повинні щільно обхвачувати тигель.
3.18. Не можна ставити тиглі з розплавленим металом на вологу підлогу, а тиглі необхідно зберігати в сухому місці.
3.19. При випусканні метала з печі необхідно:
3.19.1. Впевнитись у відсутності вологи у жолобі та ковші.
3.19.2. Перед встановленням ковша під заливку необхідно перевірити, чи нема на площадці вологи.
3.20. Під час наповнення ковша металом слід слідкувати, щоб ківш був встановлений по осі жолоба, а струмінь металу попадав в центр ковша.
3.21. Не можна наповнювати ківш металом доверху.
Рівень метала не повинен доходити до бортів: у ручних ковшів - на 40-50 мм, у тих, що переміщаються піднімальними пристроями, - на 100-150 мм (приблизно 7/8 його об'єму).
3.22. При рафінуванні алюмінієвого сплаву газоподібним хлором (з балона) необхідно:
3.22.1. Впевнитись у відсутності витікання хлору з балона та шланга.
3.22.2. Карцеву трубку опускати по центру ковша (тигля), не доводячи її на 120-150 мм до дна.
3.22.3. Подавати хлор тільки після встановлення трубки в потрібне положення та при включеній вентиляції, виймати трубку слід після закінчення подачі хлору.
3.22.4. При витіканні хлору в приміщення слід негайно повідомити про це керівника, видалити поблизу працюючих, надягти протигази та прийняти заходи по дегазації.
3.23. При рафінуванні хлористим цинком зберігати його слід в герметично закритій тарі; перед присаджуванням його необхідно просушити і підігріти.
Присадку проводити швидким опусканням спеціального конуса з хлористим цинком на дно ковша (тигля).
3.24. Присадку фосфору слід здійснювати за допомогою спеціальних щипців. Фосфор необхідно попередньо підсушити. Зберігати фосфор слід в герметичній тарі.
3.25. При припиненні подачі мазуту чи повітря в нафтову піч треба негайно зачинити нафтовий, а потім повітряний вентилі форсунки, після чого перекрити магістральні вентилі.
3.26. Під час роботи необхідно ретельно регулювати форсунки, не допускаючи неповного згорання мазуту (виділення чорного диму).
3.27. Слід пам'ятати, що під час роботи електропечі вугільні електроди та електродоутримувачі, які охолоджуються водою, знаходяться під напругою; роботи, пов'язані з доторканням до струмоведучих частин, слід виконувати тільки при виключеній печі, в гумових рукавицях.
3.28. В будь-якому положенні електрода відносно печі гнучкі проводи не повинні торкатись металевих конструкцій каркаса печі, огороджень тощо. Доступ до проводів дозволяється тільки при відключеній електропечі.
3.29. При вмиканні і вимиканні печі слід одягти гумові рукавиці і стояти на діелектричному килимку.
3.30. Якщо неможливо відключити високовольтний вимикач, необхідно викликати чергового електромонтера.
3.31. Завантаження шихти та заміну електродів в електропечі слід виконуватися тільки після зняття напруги.
3.32. Розливання метала необхідно виконувати спеціальною ложкою на рукоятці довжиною не менше 1 м.
Перше, ніж приступити до заливання, слід висушити та очистити форми, в які заливається метал.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Зупинити печі, поступово зменшуючи подачу палива і повітря; електропечі відключити від електромережі.
4.2. Упорядкувати робоче місце.
4.3. Інструмент і пристосування очистити і прибрати у відведене для них місце.
4.4. Зняти спецодяг, засоби індивідуального захисту, очистити їх і покласти у відведене для них місце.
4.5. Помити руки, обличчя з милом. При можливості прийняти душ.
4.6. Доповісти керівнику робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі: ураження електричним струмом, вибуху, виділення шкідливих речовин, витікання газу, розливу нафти та інше.
5.2. В разі виникнення аварійної ситуації необхідно припинити роботу печей вищезгаданими способами, огородити небезпечну зону, не допускати в неї сторонніх осіб, доповісти про те, що сталося, керівнику робіт.
5.3. Якщо є потерпілі, надавати їм першу медичну допомогу. При необхідності викликати «швидку медичну допомогу».
5.4. Надання першої медичної допомоги.
5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичку допомогу.
5.4.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.4.4. Надання першої допомоги при теплових опіках,
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
5.4.5. Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
- підняти поранену кінцівку вверх;
- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.5. При виникненні пожежі викликати пожежну частину і приступити до гасіння наявними засобами пожежегасіння.
5.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)