Охрана Труда

  • Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта

Інструкція з охорони праці для машиніста автокрана

ІНСТРУКЦІЯ

З  ОХОРОНИ  ПРАЦІ   № __________

ДЛЯ МАШИНІСТА АВТОКРАНА


1. Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2. По даній інструкції машиніст автокрана (далі кранівник) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться в “Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці”, в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис інструктуючого та кранівника.

1.3. Власник повинен застрахувати кранівника від нещасних випадків та професійного захворювання.

В разі пошкодження здоров'я кранівника по вині власника, він (кранівник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.4. За невиконання даної інструкції кранівник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.5. До керування автомобільним краном допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження, спеціальне навчання, мають посвідчення на право керування відповідним автокраном, пройшли вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці.

Управління автомобільним краном може виконувати водій автомобіля при наявності посвідчення на право керування автокраном.

1.6. Допуск до самостійної роботи кранівника оформляється наказом по підприємству.

1.7. Перед допуском до самостійної роботи кранівнику видається під розписку інструкція по безпечній експлуатації кранової установки.

1.8. Кранівник повинен:

1.8.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.8.2. Керувати роботою стропальників.

1.8.3. Користуватися спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту.

1.8.4. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.

1.8.5. Не допускати сторонніх осіб в робочу зону.

1.8.6. Виконувати тільки ту роботу по якій проінструктований та яка доручена керівником робіт.

1.8.7. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці.

1.8.8. Вміти подавати першу медичну допомогу постраждалим від нещасних випадків.

1.8.9. Вміти користуватися первинними засобами пожежегасіння.

1.8.10. Знати виробничу інструкцію, а також інструкцію заводу - виготовлювача по експлуатації крана, Правила дорожнього руху.

1.8.11. Знати будову крана, будову і призначення його механізмів і приладів безпеки.

1.8,12. Володіти навичками, необхідними для керування механізмами крана та догляду за ними.

1.8.13. Знати фактори, що впливають на стійкість крана і причини втрати стійкості.

1.8.14. Знати асортимент і призначення мастильних матеріалів, що застосовуються для змащування частин, які труться.

1.8.15. Знати встановлений Правилами порядок обміну сигналами зі стропальниками.

1.8.16. Знати безпечні способи стропування і зачіплювання вантажів.

1.8.17. Уміти визначати придатність до роботи канатів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв та тари (стропів, траверс, захватів тощо).

1.8.18. Знати встановлений Правилами порядок проведення робіт краном поблизу ліній електропередачі (далі - ЛЕП).

1.8.19. Знати прийоми звільнення від дії електричного струму осіб, які потрапили під напругу, і способи надання їм першої допомоги.

1.9. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на кранівника:

1.9.1. Перекидання крана.

1.9.2. Ураження електричним струмом.

1.9.3. Недостатня освітленість робочої зони.

1.9.4. Підвищені або знижені температура, вологість повітря робочої зони.

1.10. Кранівник забезпечується спецодягом, спецвзуттям: полукомбінезон бавовняний, рукавиці комбіновані; на зовнішніх роботах взимку додатково: куртка, брюки бавовняні на теплій підкладці, валянці.

1.11. Для підвішування вантажу на гак крана наказом по підприємству призначаються атестовані стропальники.

1.12. Під час роботи двох і більше стропальників, один із них призначається старшим.

1.13. Під час роботи кранівник і стропальник повинні мати при собі посвідчення на право виконання робіт.

1.14. Перевірка знань правил охорони праці у кранівників проводиться:

1.14.1. Періодично не рідше одного разу на 12 місяців.

1.14.2. У разі переходу з одного підприємства на інше.

1.14.3. За вимогою інспектора органів Держ­нагляд­охо­рон­пра­ці або інженерно-технічного працівника по нагляду за ван­та­жо­підіймальними кранами.

1.15. Кранівник після перерви в роботі за спеціальністю більше одного року проходить перевірку знань у комісії підприємства і в разі одержання позитивних результатів допускається до стажування для відновлення необхідних навичок.

1.16. Кранівнику забороняється виводити з дії прилади безпеки (заклинювати контактори, вимикати обмежувачі, наприклад, такі як: вантажопідіймальності або вантажного моменту, висоти підіймання гака, підіймання та опускання стріли), а також виконувати роботу краном у разі їх несправності.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи.

2.1. Перед тим як стати до роботи, кранівник повинен пересвідчитися у справності всіх механізмів, металоконструкцій та інших частин крана, а також у стані ґрунту на місці наступної роботи крана. Для цього кранівник повинен:

2.1.1. Оглянути механізми крана, їх кріплення і гальма, а також ходову частину.

2.1.2. Перевірити наявність і справність огорож механізмів.

2.1.3. Перевірити мащення передач, підшипників і канатів, а також стан мастильних пристосувань і сальників.

2.1.4. Оглянути у доступних місцях металоконструкцію і з'єднання секцій стріли та елементів її підвіски (канатів, розтяжок, блоків, серг, тощо), а також металоконструкцію і зварні шви ходової рами (шасі) та поворотної частини.

2.1.5. Оглянути в доступних місцях стан канатів та їх кріплення, стріли, а також укладку канатів у рівчаках блоків і барабанів.

2.1.6. Оглянути гак та його кріплення в обоймі.

2.1.7. Перевірити справність додаткових опор (висувних балок, домкратів), стабілізаторів.

2.1.8. Перевірити комплектність противаги і надійність її кріплення.

2.1.9. Перевірити наявність і справність устаткування та приладів безпеки на крані (обмежувача вантажопідіймальності або вантажного моменту, всіх кінцевих вимикачів, покажчика вантажопідіймальності у залежності від вильоту стріли, покажчика нахилу крана тощо).

2.1.10. Перевірити справність освітлення крана, буферних ліхтарів і фар.

2.1.11. Під час приймання електричного крана провести зовнішній огляд (без зняття кожухів і розбирання) електричних апаратів (рубильників, контакторів, контролерів, пускових опорів, гальмових електромагнітів, кінцевих вимикачів), а також оглянути кільця або колектори електричних машин та їх щітки. Якщо кран живиться від зовнішньої мережі, то кранівник повинен перевірити справність гнучкого кабелю.

2.1.12. Провести під час приймання крана з гідроприводом огляд системи привода, гнучких шлангів, якщо вони застосовуються, насосів і запобіжних клапанів на напірних лініях.

2.2. Перевірити у стропальника наявність посвідчення на право виконання стропальних робіт.

2.3. Кранівник разом із стропальником повинен перевірити справність знімних вантажозахоплювальних пристроїв і наявність на них клейм або бирок із позначенням вантажопідіймальності, дати випробування і номера.

2.4. Під час приймання працюючого крана його огляд треба проводити разом із кранівником, який здає зміну.

2.5. Огляд крана повинен здійснюватися тільки при непрацюючих механізмах, а огляд електрокрана - при вимкнутому рубильнику в кабіні кранівника. Огляд гнучкого кабелю повинен здійснюватися при вимкнутому рубильнику, що подає напругу на кабель.

2.6. Під час огляду крана кранівник повинен користуватися переносною лампою з напругою не більше 42 В.

2.7. Після огляду перед пуском крана в роботу кранівник, пересвідчившись у дотриманні необхідних габаритів наближення, зобов'язаний випробувати механізми на холостому ходу і перевірити при цьому справність дії:

2.7.1. Механізмів крана та електричної апаратури, якщо така є.

2.7.2. Приладів і пристроїв безпеки.

2.7.3. Гальм.

2.7.4. Гідросистеми на кранах з гідросистемою.

2.8. При виявленні під час огляду і випробуваннях крана несправностей, які перешкоджають безпечній роботі, і неможливості їх усунення своїми силами кранівник, не приступаючи до роботи, доповідає про це особі, відповідальній за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані, й інформує особу, відповідальну за безпечне проведення робіт з приміщення вантажів кранами.

2.9. Кранівник не повинен ставати до роботи на крані у разі наявності таких несправностей:

2.9.1. Тріщин або деформацій в металоконструкціях крана.

2.9.2. Тріщин в елементах підвіски стріли (сергах, тягах тощо), а також при відсутності шплінтів і затискачів у місцях кріплення канатів або ослабленні їх кріплення.

2.9.3. Стріловий і вантажний канати мають кількість обривів дротин та поверхневе спрацювання, що перевищує встановлені Правилами норм, обірвану сталку чи місцеве пошкодження.

2.9.4. Механізми підіймання вантажу або стріли мають дефекти (несправності), що загрожують безпечній роботі крана.

2.9.5. Деталі гальма механізму підіймання вантажу або стріли мають пошкодження.

2.9.6. Гак має зношення в зіві, що перевищує 10% первісної висоти перерізу, несправні запобіжні замки, порушене кріплення його в обоймі.

2.9.7. Несправні або відсутні прилади та пристрої безпеки (обмежувачі вантажопідіймальності або вантажного моменту, сигнальні прилади, кінцеві вимикачі механізмів, блокування тощо).

2.9.8. Пошкоджені або не укомплектовані додаткові опори, стабілізатори автомобільних кранів.

2.9.9. Відсутня огорожа механізмів і голих струмоведучих частин електроустаткування.

2.10. До початку роботи кранівник зобов'язаний пересвідчитися в достатній освітленості робочої зони, під час роботи автомобільного крана зафіксувати пристрій (стабілізатор) для зняття навантаження з ресор.

2.11. Одержати завдання, ознайомитись з ПВР чи технологічною картою.

2.12. Особа, відповідальна за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами записує в дорожній лист кранівника своє прізвище, номер свого посвідчення і дату видачі; прізвище стропальника, номер його посвідчення і дату видачі.

2.13. Встановивши кран, кранівник пред'являє його особі, відповідальній за безпечне переміщення вантажів кранами, який перевіряє правильність установлення крана згідно з ПВР чи технологічною картою і дає дозвіл на початок роботи, про що в дорожньому листі робить запис “установлення крана перевірив, роботу дозволяю”.

Такий запис робиться після кожної перестановки крана.

2.14. Підключення електричних кранів до джерела живлення повинне здійснюватися електромонтером. Виконувати це підключення кранівнику не дозволяється


3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Під час роботи механізмів кранівник не повинен відволікатися від своїх прямих обов'язків, а також здійснювати чистку, змащування і ремонт механізмів.

3.2. Перед тим як здійснити будь який рух краном, кранівник зобов'язаний пересвідчитися, що в зоні роботи крана немає сторонніх людей.

3.3. При раптовому припиненні постачання струму до електричного крана кранівник повинен поставити штурвали або рукоятки контролерів у нульове положення і вимкнути рубильник у кабіні.

3.4. Під час включення механізмів кранівник повинен подати попереджувальний сигнал. Ця вимога повинна виконуватись також, якщо у роботі механізмів крана була перерва.

3.5. Пересування крана під ЛЕП повинно здійснюватись при опущеній стрілі (у транспортному положенні). Знаходження стріли у будь якому робочому положенні у цьому випадку забороняється.

3.6. Кранівник зобов'язаний встановлювати кран на додаткові (виносні) опори, якщо це вимагається за характеристикою крана, при цьому він повинен стежити, щоб опори були справні і під них підкладені міцні та стійкі підкладки або вимощені клітки зі шпал.

Кран необхідно встановлювати на всі додаткові опори, передбачені для даної характеристики крана. Підкладати під додаткові опори нестійкі підкладки, які можуть руйнуватися або з яких може зісковзнути опора під час підіймання вантажу чи повороті крана, не дозволяється.

3.7. Підкладки під додаткові опори автомобільного крана повинні бути інвентарною приналежністю крана і постійно знаходитись на крані. Якщо заводом - виготовлювачем передбачено зберігання стропів і підкладок під додаткові опори на неповоротній частині крана, то знімання їх перед роботою й укладання на місце повинен здійснювати особисто кранівник, працюючий на даному крані.

3.8. Установлення кранів для виконання будівельно-монтажних робіт повинно проводитись згідно з проектом виконання робіт, з вимогами якого має бути під розписку ознайомлений кранівник.

3.9. Кранівник повинен установлювати стріловий самохідний кран на спланованому і підготовленому майданчику з урахуванням категорії і характеру ґрунту. Установлювати крани для роботи на свіжонасипаному, невтрамбованому ґрунті, а також на майданчику з ухилом, що перевищує вказаний в паспорті, не дозволяється.

3.10. Установлювати стрілові самохідні крани на краю укосів, котлованів або канав можна за умовами дотримання таких відстаней:

Глибина

котловану

(канави), м

Відстань від основи укосу до найближчої опори

при ненасипному ґрунті, м

піщаному і

гравійному

супіщаному

суглинко­вому

глинистому

лісовому

сухому

1

1,5

1.25

1.0

1.0

1,0

2

3,0

2.4

2.0

1.5

2,0

3

4,0

3.6

3.25

1,75

2,5

4

5,0

4.4

4.0

3,0

3,0

5

6,0

5.3

4.75

3,5

3,5

У разі неможливості дотримання цих відстаней укіс має бути укріплений згідно з проектом.

3.11. Під час підіймання і переміщення вантажу кранівник повинен керуватися такими вимогами:

3.11.1. Виконувати роботу краном тільки за сигналом стропальника. Якщо стропальник подає сигнал, діючи всупереч інструкції, то кранівник за таким сигналом не повинен здійснювати маневр крана. За пошкодження, спричинені дією крана, внаслідок виконання неправильно поданого сигналу, несуть відповідальність як кранівник, так і стропальник, який подав неправильний сигнал. Обмін сигналами між стропальником і кранівником повинен здійснюватися за встановленим на підприємстві порядком.

Сигнал “Стій!” кранівник зобов'язаний виконувати незалежно від того, хто його подає.

3.11.2. Визначати за покажчиком вантажопідіймальності вантажопідіймальність для кожного вильоту стріли. Під час роботи крана на ухилі коли показник вильоту не враховує ухилу, виліт стріли визначити фактичним проміром, при цьому заміряється горизонтальна відстань від осі обертання поворотної частини крана до центра вільно висячого гака.

3.11.3. Перед підійманням вантажу попередити стропальника та всіх, хто знаходиться біля крана, про необхідність покинути зону підіймання вантажу, а також про можливе опускання стріли. Переміщення вантажу можна здійснювати лише за відсутності людей у зоні роботи крана.

Під час роботи крана людям забороняється знаходитись поруч із платформою, а також виходити на неповоротну частину, щоб не бути затиснутим між поворотною і неповоротною частинами крана.

3.11.4. Під час навантаження і розвантаження вагонеток, автомашин і причепів до них, залізничних піввагонів і платформ робота крана дозволяється тільки у разі відсутності людей на транспортних засобах, у чому кранівник повинен попередньо пересвідчитися.

Виняток може бути допущений під час навантаження і розвантаження піввагонів, якщо з кабіни крана добре оглядається площа підлоги піввагона і робітник може відійти від висячого (що підіймається, опускається, переміщується) вантажу на безпечну відстань. Такі роботи повинні проводитись за технологією, розробленою підприємством (організацією), яке здійснює навантаження і розвантаження піввагонів, й затвердженою його керівництвом. При цьому в технології повинні бути зазначені місця знаходження стропальників під час переміщення вантажів і передбачена можливість їх виходу на естакади або навісні майданчики.

З вимогами технології до початку виконання зазначених робіт кранівник повинен бути ознайомлений під розписку.

3.11.5. Встановлювати гак підіймального механізму над вантажем так, щоб під час підіймання виключався скісний натяг вантажного каната.

3.11.6. Під час підіймання вантажу необхідно попередньо підняти його на висоту не більше 200-300 мм для перевірки правильності стропування вантажів і надійності дії гальма.

3.11.7. Під час підіймання вантажу відстань між обоймою гака та блоками на стрілі повинна бути не менша, ніж 500 мм.

3.11.8. Вантажі, які переміщуються у горизонтальному напрямку, необхідно попередньо підняти на 500 мм вище за предмети, що зустрічаються на шляху.

3.11.9. Під час підіймання стріли слід стежити, щоб вона не підіймалась вище положення, відповідного найменшому робочому вильоту.

3.11.10. Під час підіймання, опускання та переміщення вантажу, що знаходиться поблизу стіни, колони, штабеля, залізничного вагона, автомашини, верстата або іншого обладнання, попередньо пересвідчитися у відсутності стропальника (зачіплювача) та інших людей між вантажем, що підіймається, опускається або переміщується, та зазначеними частинами будинку, обладнанням, транспортними засобами, а також у неможливості черкання стрілою або вантажем, що підіймається, за стіни, колони, вагони, тощо.

3.11.11. Підіймання і переміщення дрібноштучних вантажів повинно здійснюватися у спеціально призначеній для цього тарі. Підіймання цегли у піддонах без огорожі дозволяється під час навантаження і розвантаження (на землю) автомашин, їх причепів, а також за умови виведення людей із зони переміщення вантажу.

3.11.12. Перед підійманням вантажу з колодязя, канави, траншеї, котловану, а також перед опусканням вантажу в них попередньо пересвідчитися опусканням порожнього (ненавантаженого) гака в тому, що при його нижчому положенні на барабані лебідки залишається не менше 1,5 витка каната, не враховуючи витків, що знаходяться під затискним пристроєм.

3.11.13. Укладання і розбирання вантажу повинно здійснюватися рівномірно, без порушення встановлених для складування вантажів габаритів і без завалювання проходів.

3.11.14. Уважно стежити за канатами. У випадку спадання їх із барабанів або блоків, утворення петель, виявлення пошкоджень канатів необхідно припинити роботу крана.

3.11.15. Встановлювати кран або здійснювати переміщення вантажів на відстані ближче 30 м від крайнього проводу ЛЕП з напругою понад 42 В кранівник може тільки за наявності наряду-допуску, що визначає безпечні умови такої роботи. Наряд-допуск повинен бути підписаний керівником (начальником, головним інженером) підприємства чи організації, що виконує роботи, або іншою керівною особою за її вказівкою і видаватись на руки кранівнику перед початком роботи. Кранівнику забороняється самовільно встановлювати кран для роботи поблизу ЛЕП, про що робиться запис у дорожньому листі. Робота крана поблизу ЛЕП має виконуватися під безпосереднім керівництвом особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами. Ця особа повинна вказати кранівнику місце встановлення крана та забезпечити виконання передбачених наряд-допуском умов робіт і зробити запис у вахтовому журналі кранівника про дозвіл на виконання роботи. Під час проведення робіт в охоронній зоні ЛЕП або у межах розривів, установлених Правилами охорони високовольтних електричних мереж, наряд-допуск може бути виданий тільки за наявності дозволу організації, яка експлуатує ЛЕП.

3.11.16. Вантаж, який переміщується краном і не має спеціальних пристроїв (петель, римів, цапф тощо), має бути застроплений (обв'язаний) відповідно до розроблених підприємством способів безпечного стропування (обв'язування) вантажів. Графічні зображення цих способів (схеми стропування) повинні бути видані на руки кранівнику або вивішені у місцях виконання робіт. Для вантажів, в яких наявні петлі, цапфи, рими, призначені для підіймання вантажу у різних положеннях, також мають бути розроблені схеми стропування. Підіймання вантажу, на який не розроблені схеми стропування, повинно здійснюватися у присутності і під керівництвом особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

3.11.17. Виконання робіт на території, небезпечній у вибухо- і пожежному відношенні, або з отруйними, їдкими вантажами керівник може здійснювати тільки після одержання спеціальної вказівки від особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

3.11.18. Під час роботи стрілового самохідного крана відстань між поворотною частиною крана при будь-якому його положенні і габаритами будівель або штабелями вантажів чи іншими предметами повинна бути не менше 1 метра.

3.12. Під час підіймання і переміщення вантажів кранівнику забороняється:

3.12.1. Допускати до стропування, зачіплювання та обв'язування вантажів осіб, які не мають посвідчення стропальників (зачіплювачів), а також застосовувати знімні вантажозахоплювальні пристрої, що не мають клейм або бирок із зазначенням їх номера, вантажопідіймальності і дати випробування. Кранівник у цих випадках повинен припинити роботу краном і довести до відома особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

3.12.2. Підіймати чи кантувати вантаж, маса якого перевищує вантажопідіймальність крана для даного вильоту стріли. Якщо кранівник не знає маси вантажу, то він повинен одержати такі відомості у особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

3.12.3. Опускати стрілу з вантажем до вильоту, при котрому вантажопідіймальність крана буде меншою за масу вантажу, що підіймається.

3.12.4. Здійснювати різке гальмування під час повороту стріли з вантажем.

3.12.5. Підтаскувати вантаж по землі, рейках чи лагах гаком крана при скісному натягу канатів, а також пересувати залізничні вагони, платформи, вагонетки або візки за допомогою гака.

3.12.6. Відривати гаком вантаж, засипаний землею чи примерзлий до землі, закладений іншими вантажами, укріплений болтами або залитий бетоном.

3.12.7. Звільняти краном защемлені вантажем знімні вантажозехоплювальні пристрої (стропи, ланцюги, траверси, захвати тощо).

3.12.8. Підіймати залізобетонні і бетонні вироби масою понад 500 кілограмів, що не мають маркування та позначки про фактичну масу.

3.12.9. Підіймати:

- залізобетонні вироби з пошкодженими петлями;

- вантаж, стропування (обв'язка, зачіплювання) якого не відповідає схемам безпечних методів стропування;

- вантаж, що знаходиться у нестійкому положенні;

- вантаж, підвішений за один ріг дворогого гака;

- вантаж у переповненій вище бортів тарі.

3.12.10. Укладати вантаж на електричні кабелі та трубопроводи, а також на краю укосу або траншеї.

3.12.11. Підіймати вантаж із людьми, які перебувають на ньому, а також вантаж, що вирівнюється масою людей або підтримується руками.

3.12.12. Передавати керування краном особам, які не мають прав на керування краном.

3.12.13. Здійснювати навантаження і розвантаження автомашин під час перебування шофера або інших осіб у кабіні.

3.12.14. Підіймати балони із стиснутим або зрідженим газом, не укладені в спеціальні контейнери.

3.13. Кранівник зобов'язаний опустити вантаж, припинити роботу крана і сповістити про це особу, відповідальну за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами у разі виникнення несправностей, зазначених у пунктах 2.9.1.-2.9.9. даної інструкції, а також:

3.13.1. При наближенні грози, сильному вітрі, швидкість якого перевищує допустиму для роботи даного крана та зазначену в його паспорті. При цьому кранівник повинен виконати вказівку інструкції заводу - виготовлювача щодо запобігання угону крана вітром.

3.13.2. При недостатній освітленості місця роботи крана, сильному снігопаді або тумані, а також в інших випадках, коли кранівник погано розрізняє сигнали стропальника або переміщуваний вантаж.

3.13.3. При температурі повітря нижче допустимої мінусової, позначеної в паспорті крана.

3.13.4. При закручуванні канатів вантажного поліспаста.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Не залишати вантаж у підвішеному положенні, а опустити його на землю.

4.2. Встановити стрілу і гак згідно з рекомендаціями заводу - виготовлювача.

4.3. Знімні вантажозахоплючі пристрої, підкладки під опори скласти у відведене для них місце.

4.4. Поставити кран у призначене для стоянки місце, загальмувати його.

4.5. 3упинити двигун, вимкнути рубильник електричного крана у кабіні. Рубильник перед гнучким кабелем повинен бути вимкнений і запертий на замок.

4.6. Зняти спецодяг, обличчя, руки помити з милом; при можливості прийняти душ. Забороняється мити руки бензином, мастилом та інше.

4.7. Доповісти керівнику робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. Вимоги безпеки в аварійній ситуації

5.1. При аварії чи ситуації, що може призвести до аварії (наближення грози, сильному вітрі, снігопаді і тумані, ожеледі; при температурі нижче допустимої мінусової зазначеної в паспорті, при закручуванні канатів, тріщинах в металоконструкціях крана, стріли та інше) потрібно негайно зупинити роботу, огородити небезпечну зону, не допускати в неї сторонніх осіб.

5.2. Повідомити про те що сталося керівника робіт.

5.3. Якщо є постраждалі, надати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати “швидку допомогу”.

5.3.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При уражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.

5.3.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту (якщо можливо свіжовипрасовану) носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5.3.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.

При підозріванні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.3.4. Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами, ні в якому разі не можна відкривати пузирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.

5.3.5. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

- підняти поранену кінцівку вверх;

- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, та не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.4. При виникненні на крані пожежі машиніст зобов’язаний негайно приступити до її гасіння, викликавши одночасно через членів бригади, що обслуговує кран, пожежну частину, при пожежі на електричному крані насамперед треба вимкнути рубильник, що подає напругу на кран.

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по усуненню небезпечної ситуації.

________________________  ________________  _________________

(посада керівника підрозділу    (особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

/організації/ - розробника)

УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст)

служби охорони

праці підприємства     ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

Юрисконсульт            ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

Головний технолог     ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)


 

Помощь специалисту