Охрана Труда

  • Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта
Главная Примеры документов Зразки інструкцій з охорони праці Інструкція з охорони праці для вулканізаторника

Інструкція з охорони праці для вулканізаторника

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________

ДЛЯ ВУЛКАНІЗАТОРНИКА

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”, ДНАОП 0.00-1.28-97 “Правила охорони праці на автомобільному транспорті”.

1.3. Інструкція діє на протязі 3 років з дня затвердження.

1.4. За даною інструкцією вулканізаторник інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та вулканізаторника.

1.5. Власник повинен застрахувати вулканізаторника від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі пошкодження здоров'я вулканізаторника з вини власника, він (вулканізаторник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.6. За невиконання даної інструкції вулканізаторник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.7. До роботи вулканізаторником допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли спеціальне навчання за даною професією, медичне обстеження, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж по пожежній безпеці.

1.8. Вулканізаторник повинен:

1.8.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.8.2. Користуватися спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту.

1.8.3. Постійно утримувати в чистоті та порядку робоче місце.

1.8.4. Не захаращувати проходи та проїзди матеріалами та устаткуванням.

1.9. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на вулканізаторника:

1.9.1. Захаращення робочих місць інструментами, матеріалами, готовими виробами.

1.9.2. Відсутність спеціальних пристроїв, інструменту, обладнання для проведення робіт згідно з прийнятою технологією.

1.9.3. Підвищена загазованість та запиленість.

1.9.4. Підвищена температура, вологість робочої зони.

1.9.5. Підвищена температура поверхні обладнання.

1.9.6. Підвищений рівень шуму, вібрації на робочому місці.

1.9.7. Незахищені струмоведучі частини електрообладнання.

1.9.8. Недостатня освітленість робочої зони.

1.9.9. Шкідливі компоненти в складі матеріалів, які застосовуються.

1.9.10. Термічні фактори (пожежі, вибухи вулканізаційних апаратів, опіки рук).

1.9.11. Наявність в повітрі робочої зони шкідливих речовин (пилу гуми, пари бензину).

1.10. Вулканізаторник забезпечується спецодягом: комбінезон бавовняний, рукавиці комбіновані, нарукавники.

1.11. Приміщення для виконання вулканізаційних робіт повинно бути обладнане припливно-витяжною та місцевою вентиляцією.

1.12. Верстати для шероховки повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією для відсмоктування пилу, надійно заземлятись та мати огорожу приводу.

1.13. Вулканізаційні апарати повинні випробуватись кожні 12 місяців. Результати випробувань фіксуються в спеціальному журналі.

1.14. Манометри та спеціальні електричні термометри для заміру температури нагрівальних елементів повинні перевірятися кожні 12 місяців.

1.15. Ємності з бензином та клеєм необхідно держати тільки зачиненими, відкриваючи їх у разі потреби. На робочому місці дозволяється зберігати бензин і клей у кількості, що не перевищує змінну потребу.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Одягнути спецодяг, заправити його так, щоб не було звисаючих кінців, волосся заправити під головний убір.

2.2. Прибрати з робочого місця сторонні предмети, матеріали, пристрої, які не будуть використовуватися.

2.3. Робочий інструмент, пристрої розташувати в зручному та безпечному для використання порядку.

2.4. Перевірити наявність та справність заземлення устаткування; справність електропроводки та електроарматури; місцевої витяжки верстата для шероховки.

2.5. Включити припливно-витяжну вентиляцію.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Шини перед ремонтом повинні бути очищені від пилу, бруду, льоду тощо.

3.2. Під час роботи на вулканізаційних апаратах необхідно постійно стежити за рівнем води в котлі, тиском пари по манометру та дією запобіжного клапану. При зниженні рівня води її можна підкачувати тільки невеликими порціями.

3.3. Запобіжний клапан повинен бути відрегульований на гранично допустимий робочий тиск, щоб уникнути вибуху котла.

3.4. У випадку несправності насоса (неможна підкачати воду) слід негайно зупинити роботу, вилучити паливо з топки та випустити пару. Гасити паливо водою не дозволяється.

3.5. Забороняється працювати на несправному вулканізаційному апараті, а також ремонтувати його за наявності тиску в котлі.

3.6. Під час експлуатації парових котлів для живлення вулканізаційного обладнання необхідно виконувати вимоги техніки безпеки для котлів та посудин, що працюють під тиском.

3.7. Під час огляду покришки за допомогою спредера необхідно слідкувати за тим, щоб гаки постійно захватували борти покришки. Якщо гаки погнулися, роботу необхідно негайно припинити.

3.8. Роботу по шорсткості шин слід проводити тільки в захисних окулярах і при увімкненій місцевій вентиляції.

3.9. Розкрій, промазування матеріалу гумовим клеєм і складання варильних мішків слід робити на спеціальних столах. Столи повинні бути покриті рівними і гладкими листами кольорового металу.

3.10. Впуск пари в парову сорочку мульди кільцевого вулканізатора, а також повітря у повітряний мішок можна про­во­дити тільки після закривання форми, а у вулканізаційний котел - тільки переконавшись, що кришка закрита і надійно зафіксована (кришка котла повинна бути щільно закрита і не мати перекосів).

3.11. При роботі на парових мульдах подача стиснутого повітря у варильний мішок може проводитись тільки після остаточного закріплення покришки та бортових накладок струбцинами.

3.12. Забороняється послабляти струбцини раніше, ніж з варильних мішків буде випущене повітря.

3.13. При вирізанні латок лезо ножа необхідно переміщувати від себе (від руки, в якій затиснутий матеріал), а не на себе. Працювати можна тільки ножем, який має справну рукоятку і гостро заточене лезо.

3.14. Після очистки пошкодженого місця латку притискують до камери, яка ремонтується, гвинтом струбцини і проводять вулканізацію.

3.15. Виймати камеру із струбцини після вулканізації можна тільки після того, як відновлена ділянка охолоне.

3.16. Забороняється:

3.16.1. Працювати без клапана, а також з несправним або неопломбованим клапаном на вулканізаційному апараті.

3.16.2. Встановлювати на клапан додатковий вантаж.

3.16.3. Користуватися несправним, неопломбованим або неперевіреним манометром.

3.16.4. Користуватися манометрами, в яких закінчився термін перевірки.

3.16.5. Наносити обмежувальну риску на склі манометра.

3.16.6. Палити в вулканізаційному приміщенні.

3.16.7. Відлучатися від робочого місця під час роботи вулканізаційного апарату або допускати до роботи на ньому інших осіб.

3.16.8. Користуватися манометром з розбитим склом і відсутньою червоною рискою на циферблаті.

3.16.9. Використовувати етилований бензин для приготування гумового клею.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Виключити електрообладнання.

4.2. Привести до ладу робоче місце. Прибрати інструмент, обладнання, пристрої в відведене для них місце.

4.3. Зняти спецодяг, помити обличчя, руки теплою водою з милом. При можливості прийняти душ.

4.4. Повідомити майстра про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. Вимоги безпеки в аварійній ситуації

5.1. Припинити роботу, відключити устаткування рубильником від електромережі. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб.

5.2. Повідомити про те, що сталося, майстра.

5.3. Якщо є потерпілі, необхідно їм надати першу медичну допомогу, а при необхідності викликати “швидку медичну допомогу”.

5.4. Надання першої медичної допомоги.

5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

За відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати “швидку медичну допомогу”.

5.4.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку зі льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.4.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.

При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.

При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.

При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.

При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.

5.4.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі неможна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.

5.4.6. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

- підняти поранену кінцівку вверх;

- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

- при сильній кровотечі, яку неможна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.5. При виникненні пожежі викликати пожежну частину та приступити до її гасіння підручними засобами пожежегасіння.

5.6. Виконувати вказівки майстра по ліквідації аварійної ситуації.

________________________  ________________  _________________

(посада керівника підрозділу    (особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

/організації/ - розробника

УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст)

служби охорони

праці підприємства                ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

Юрисконсульт                      ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

Головний технолог                ______________  _______________

(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)


 

Чтобы оставить комментарий зарегистрируйтесь или авторизируйтесь пожалуйста на сайте.