Охрана Труда

  • Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта

Інструкція з охорони праці при виконанні робіт з виготовлення конструкцій будівельних сталевих

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ
З ВИГОТОВЛЕННЯ КОНСТРУКЦІЙ
БУДІВЕЛЬНИХ СТАЛЕВИХ.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

 

1. ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Даний відомчий документ поширюється на організації і підприємства корпорації «Укрмонтажспецбуд», що проектують заводи, цехи і ділянки по виготовленню будівельних сталевих конструкцій, розробляють виробничі процеси виготовлення і виготовлюють будівельні сталеві конструкції як у заводських умовах, так і в умовах будівельного майданчика.

Відомчий документ встановлює вимоги безпеки до виконання наступних виробничих процесів:

- очищення металопрокату і конструкцій (механічне, хімічне);

- роботи розмічальні (намотувальні), виготовлення шаблонів;

- обробка металів різанням (фрезерування, стругання, свердління, різання ножівковими полотнами і дисковими пилками, токарська обробка, розточування, шліфування, дроблення);

- обробка металів тиском (правильно-згинальні роботи, різання на ножицях і пресах, пробивання отворів, холодне штампування, кування, гаряче штампування, клепка);

- зварювання і термічне різання металів (електричне і газове зварювання, термічне різання);

- роботи зварювальні;

- нанесення протикорозійних захисно-декоративних лакофарбових і металевих покрить (фарбуванням, газотермічним напилюванням, гарячим і електрохімічним засобами;

- роботи вантажно-розвантажувальні (які виконуються механізованими пристроями - мостовими, козловими, стріловими самохідними кранами, кран-балками, кран-штабелерами і ручними вантажопідіймальними пристроями, лебідками, талями, блоками, домкратами, а також вручну);

- процеси переміщення вантажів (вантажопідіймальними кранами, транспортними візками, конвеєрами, вручну).

2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2.1. Розробка, організація і проведення виробничих процесів по виготовленню будівельних сталевих конструкцій (надалі у тексті - конструкцій) повинні виконуватися відповідно до вимог діючих відомчих норм і галузевих інструкцій з охорони праці на відповідні види робіт.

2.2. Технологічні процеси виготовлення конструкцій повинні виконуватися по режимах, розроблених відповідно до технічних умов і правил експлуатації, зазначених в паспортах на устаткування чи інструмент.

2.3. На кожний технологічний процес повинна розроблятися технологічна документація за ГОСТ 3.1102-81*.

У технологічній документації повинні бути відображені розміри оброблюваних виробів, режим обробки, інструмент, зазначені місця і засоби кріплення деталей, що забезпечують їх стійке положення в процесі виготовлення, а також засоби індивідуального захисту для працюючих по кожній професії.

2.4. Технологічні процеси виготовлення конструкцій повинні виконуватися на справному устаткуванні і за наявності огороджень небезпечних зон.

2.5. При розробці виробничих процесів виготовлення конструкцій треба передбачати їх максимальну механізацію.

2.6. При розробці і організації виробничих процесів повинно бути передбачено на робочому місці усунення впливів на працюючих у небезпечних зонах шкідливих виробничих факторів відповідно до ГОСТ 12.0.003-74*, які можуть мати місце при виготовленні конструкцій:

2.6.1. Фізичних:

- машин, що рухаються, і механізмів;

- незахищених рухливих елементів виробничого устаткування;

- виробів, що пересуваються, заготівель, матеріалів;

- підвищеної запиленості і загазованості повітря;

- підвищеної чи зниженої температури поверхні устаткування, елементів конструкції;

- підвищеної чи зниженої температури повітря;

- підвищеного рівня шуму;

- підвищеного рівня вібрації;

- підвищеного рівня ультразвуку;

- підвищеної чи зниженої вологості повітря;

- підвищеної чи зниженої рухливості повітря;

- підвищеної чи зниженої іонізації повітря;

- підвищеного рівня іонізуючих випромінювань;

- небезпечного рівня напруги в електричному ланцюзі;

- підвищеного рівня статичної електрики;

- підвищеної напруги електричного струму;

- підвищеної напруженості магнітного поля;

- відсутності чи недостатності природного світла;

- недостатньої освітленості;

- підвищеної яскравості світла;

- зниженої контрастності;

- підвищеного рівня ультрафіолетової радіації;

- підвищеного рівня інфрачервоної радіації;

- інтенсивного випромінювання зварювальної дуги;

- гострих крайок, заусенців, шорсткості на поверхнях заготівель, інструментів і устаткування;

- розташування робочого місця на значній висоті щодо поверхні (підлоги).

2.6.2. Хімічних:

- дрібнодисперсного пилу і газів, що містять у своєму складі токсичні компоненти оброблюваних металів і лакофарбових матеріалів.

2.6.3. Психофізіологічних:

- фізичних перевантажень;

- динамічних і статичних.

2.6.4. Нервово-психічних перевантажень:

- перенапруга аналізаторів;

- монотонність праці.

2.7. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин, що утворяться при виготовленні конструкцій, не повинні перевищувати значень, встановлених ГОСТ 12.1.005-88.

3. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ

3.1. Вимоги безпеки при очищенні металопрокату і конструкцій.

3.1.1. Розробка, організація і проведення технологічних процесів очищення металопрокату і конструкцій від продуктів корозії і інших забруднень механічною і хімічною обробками повинні виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 8.305-84*, ГОСТ 9.402-80*, ГОСТ 12.2.010-75*, ГОСТ 12.3.005-75*, ГОСТ 12.3.028-82*, ДНАОП 0.00-1.07-87, «Правил і норм техніки безпеки, пожежної безпеки і виробничої санітарії для фарбувальних цехів», затверджених Міністерством хімічного і нафтового машинобудування СРСР, «Правил і норм техніки безпеки, пожежної безпеки і виробничої санітарії для фарбувальних цехів заводів і підприємств по виготовленню металоконструкцій», затверджених Міністерством монтажних і спеціальних будівельних робіт СРСР.

3.1.2. Дробеметна і дробеструйна обробка металопрокату чи конструкцій з наступним очищенням їх поверхонь від пилоподібних залишків і дробу повинні бути механізовані і виконуватися в камерах.

3.1.3. Завантаження і вивантаження конструкцій у дробеструйних камерах, а також відкривання дверей у дробеметних і дробеструйних камерах повинні виконуватися при відключених апаратах, що подають дріб, і повному осіданні пилу.

3.1.4. Повітря, що подається під пневмошолом чистильника, повинне відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, встановленим ГОСТ 12.1.005-88.

3.1.5. Подача розчинів травлення при їх корегуванні повинна здійснюватися централізовано по трубопроводах чи із застосуванням засобів малої механізації.

3.2. Вимоги безпеки при розмітці (позначці) і виготовленні шаблонів.

3.2.1. Організація і проведення розмічальних (наметувальних) робіт і виготовлення шаблонів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.042-88.

3.2.2. Устаткування, що використовується для виготовлення шаблонів, повинне відповідати ГОСТ 12.2.026.0-77*, машини ручні електричні ГОСТ 12.2.013.0-91, «Правилам техніки безпеки і виробничої санітарії деревообробної промисловості», затвердженим Мінліспромом.

3.3. Вимоги безпеки при обробці металів різанням.

3.3.1. Розробка, організація і проведення технологічних процесів обробки металів різанням повинні виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.023-80*, ГОСТ 12.3.025-80*, ГОСТ 12.3.028-82*.

Устаткування, що використовується при обробці металів різанням, повинне відповідати ГОСТ 12.2.009-80*, пристосування верстатні - ГОСТ 12.2.029-88*, «Правилам техніки безпеки і виробничої санітарії при холодній обробці металів», затвердженим ЦК профспілок робочих машинобудування.

3.3.2. Розміщення рукавів для подачі мастильно-охолоджуючої рідини (МОР) у зону різання повинне виключати можливість їх зіткнення з різальним інструментом і частинами устаткування, що рухаються.

3.3.3. При роботі на заточувально-шлифувальних верстатах із двома абразивними кругами не допускається різниця зносу абразивних кругів за діаметром більше, ніж на 10%, згідно з «Посібником з експлуатації» на верстатах заточувально-шлифувальних.

3.4. Вимоги безпеки при обробці металів тиском.

3.4.1. Розробка, організація і проведення технологічних процесів обробки металів тиском повинні виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.028-81*, «Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при холодній обробці металів», затверджених ЦК профспілки робочих машинобудування.

Устаткування, що використовується при обробці металів тиском, повинне відповідати ГОСТ 12.2.017-86*, ГОСТ 12.2.017-1-89, інструмент ковальський для ручних і молотових робіт ГОСТ 11384-75*, ГОСТ 11435-75*.

3.4.2. Вимоги безпеки при правильно-гибочних роботах.

3.4.2.1. Устаткування, що застосовується для гнуття металу, повинне відповідати ГОСТ 12.2.116-86.

Заправляти і підправляти прокат чи вироби в валки або у напрямні ролики листоправильних чи листовибочних вальців слід за допомогою ломика при виключених вальцях і піднятих верхніх валках.

3.4.2.2. Очищення валків вальців від іржі чи прилиплої окалини повинне виконуватися шкребками з довгою ручкою після повної зупинки валків.

3.4.2.3. Виправлення листів зі значними місцевими деформаціями на листоправильних вальцях повинне виконуватися за допомогою виправленого підкладного листа, що не має тріщин.

3.4.2.4. Дрібні деталі слід правити на спеціальних «малих» вальцях.

Допускається виправлення дрібних деталей на великих вальцях з використанням підкладного листа. Деталі, які укладаються на підкладний лист, повинні бути однакової товщини.

3.4.2.5. Короткі листи і профільний прокат під час згинання повинні підтримуватися кліщами на відстані не менше 300 мм від згинального інструмента.

3.4.2.6. Виправлення грибовидності зварених двотаврових балок повинне виконуватися після їх очищення від прихваток.

3.4.2.7. Виправлення двотаврових балок із зусиллям стикового шва більше 2 мм не допускається.

3.4.2.8. Вантажозахватні пристрої повинні зніматися з балки після міцного затиснення її у верстаті.

3.4.3. Різання металу на ножицях.

3.4.3.1. Устаткування, що застосовується при різанні металу на ножицях, повинне відповідати ГОСТ 12.2.118-88.

3.4.3.2. Різання металу на ножицях повинне виконуватися сухими і чистими ножами.

3.4.4. Вимоги безпеки при холодному штампуванні.

3.4.4.1. При пробиванні отворів по шаблону шаблон необхідно кріпити до деталі кляммерами.

3.4.4.2. Одночасне пробивання отворів у пакеті деталей не допускаються.

3.4.4.3. Устаткування, що застосовується при холодному штампуванні, повинне відповідати ГОСТ 12.2.113-86, ГОСТ 12.2.114-86, штампи для листового штампування ГОСТ 12.2.109-85.

3.4.5. Вимоги безпеки при куванні і гарячому штампуванні.

3.4.5.1. Технологічні операції кування і гарячого штампування необхідно проводити при оптимальних для відповідних марок сталі температурах.

Кування, штампування перепаленого чи охолодженого металу не допускаються.

3.4.5.2. Штамп гарячого штампування, бойок, бабу, шток у місці кріплення його до баби, ковадлу і ручний інструмент ударної дії необхідно перед початком роботи підігрівати, а в процесі роботи прохолоджувати до 200-300°С.

3.4.5.3. Зсув крайок верхнього і нижнього бойків у процесі роботи не допускається в молотів з вагою падаючих частин до 1,0 т - не більше 3 мм, понад 1,0 т – не більше 6 мм.

3.4.5.4. Штампи і бойки повинні бути надійно закріплені, опорні поверхні суворо рівнобіжні.

Застосування багатошарових прокладок не допускається.

3.4.5.5. Не допускається робота за наявності повітряних мішків у гідравлічній системі преса, повітря з гідросистем слід вчасно видаляти через спускні пробки.

Устаткування, що застосовується при гарячому штампуванні, повинне відповідати ГОСТ 12.2.113-86.

3.4.6. Вимоги безпеки при клепці.

3.4.6.1. Елементи конструкцій, що склепуються, повинні бути покладені на міцні вивірені стелажі і надійно закріплені.

3.4.6.2. Подачу стиснутого повітря в клепальну скобу чи молоток необхідно здійснювати після установки інструмента (обтиску і підтримки) у робоче положення - притиснення до заклепки, що знаходиться в отворі, до конструкції.

3.4.6.3. Клепальну скобу необхідно підвішувати на тросі чи ланцюзі з восьмикратним запасом міцності і з запасним тросом на випадок обриву основного.

3.4.6.4. Хвостовик обтиску перед роботою повинен бути обігрітий.

3.5. Вимоги безпеки при зварюванні і термічному різанні металів.

3.5.1. Розробка, організація і проведення технологічних процесів зварювання (газового і електричного) і термічного різання металів повинні виконуватися відповідно до вимог: ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.019-79*, ГОСТ 12.3.003-86*, ГОСТ 12.03.036-84, ГОСТ 12.3.039-85, «Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при електрозварювальних роботах», затверджених ЦК профспілки робочих машинобудування, «Санітарних правил при зварюванні, наплавленні і різанні металів», затверджених Мінздравом СРСР, «Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві ацетилену, кисню і газополум’яної обробці металів», затверджених ЦК профспілки робочих машинобудування, «Правил безпеки в газовому господарстві» (зі змінами, затвердженими Постановою Колегії Держміськтехнагляду України), ДНАОП 0.00-1.07-87, «Правил пожежної безпеки при проведенні зварювальних і інших вогневих робіт на об'єктах народного господарства», затверджених ДУПО МВС СРСР, Держміськтехнаглядом СРСР, ВЦСПС, ДНАОП 0.00-1.21-84, СНіП ІІІ-4-80*, «Техніка безпеки в будівництві».

3.5.2. Устаткування і апаратура, що застосовуються при виконанні зварювальних робіт і термічному різанні металів, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.00.0-76*, ГОСТ 12.2.07.8-75*, ГОСТ 12.2.008-75*, ГОСТ 297-80Е*, ГОСТ 5614-74*, ГОСТ 8213-75*, ГОСТ 10594-80*, ГОСТ 19130-79*Е, ГОСТ 21694-82*Е; перетворювачі зварювальні - ГОСТ 7237-82*Е, трансформатори однофазні однопостові для автоматичного дугового зварювання під флюсом ГОСТ 7012-77*Е, генератори зварювальні - ГОСТ 304-82*Е.

3.5.3. Ручні різаки для термічного різання повинні відповідати вимогам ГОСТ 5191-79*Е, машинні різаки для термічного і полум'яного різання повинні відповідати кресленням і технічним умовам на їх виготовлення.

Пальники однополум'яні універсальні для ацетилено-кисневого зварювання, пайки і підігріву повинні відповідати ГОСТ 1077-79*Е.

3.5.4. Балони для кисню, стиснутих плазмоутворюючих і пальних газів повинні відповідати вимогам ГОСТ 949-73*.

3.5.5. Редуктори балонні для термічного різання повинні відповідати вимогам ГОСТ 13861-89Е.

3.5.6. Рукави гумові для подачі газу повинні відповідати вимогам ГОСТ 9356-75*.

3.5.7. Електродотримачі для ручного дугового зварювання повинні відповідати вимогам ГОСТ 14651-78*Е.

3.5.8. Кабелі і кабельна арматура повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.14-75*.

3.5.9. Переміщення гумових рукавів при русі різака (пальника) у процесі роботи повинне бути вільним.

3.5.10. Прочищення мундштуків різака повинне виконуватися мідними чи латунними голками.

3.5.11. Виконання газополум’яних робіт на металі, що знаходиться в підвішеному стані, не допускається.

3.5.12. Виконання газополум’яних робіт на висоті повинно виконуватися за нарядом-допуском.

3.5.13. Виконання плазменного різання в умовах підвищеної вологості не допускається.

3.5.14. Контроль якості зварених з'єднань варто робити відповідно до вимог ГОСТ 3242-79, ГОСТ 6996-66*, ГОСТ 7512-82*, ГОСТ 14782-86, ГОСТ 13353-79, ГОСТ 28277-89, СНіП ІІІ-18-75, «Правил охороні праці при промисловій гамма-дефектоскопії», затверджених Держсанінспекцією СРСР.

3.5.15. Зварювальні пристрої для обертання повинні відповідати ГОСТ 19140-84*, ДСТ 19141-84*, ГОСТ 19143-84*.

3.5.16. Колони для зварювальних напівавтоматів повинні відповідати ГОСТ 28408-85*.

3.6. Вимоги безпеки при складальних роботах.

3.6.1. Розробка, організація і проведення виробничих процесів збірки будівельних конструкцій повинні виконуватися відповідно до вимог нормативно-технічної документації, зазначеної в розділі 2.5 дійсного стандарту.

3.6.2. Збірка конструкцій, вага елементів якої перевищує 28 кг, повинна виконуватися за допомогою вантажопідіймальних пристроїв.

3.6.3. Перевірка збігів отворів у пакеті деталей, що збираються, повинна виконуватися оправками.

3.6.4. Збірка конструкцій повинна виконуватися з урахуванням стійкості і твердості, встановлених для кожного типу конструкцій.

3.7. Вимоги безпеки при фарбуванні конструкцій.

3.7.1. Розробка, організація і проведення технологічних процесів фарбування конструкцій повинні виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 9.105-80*, ГОСТ 9.402-80*, ГОСТ 9.410-88, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.010-76*, ГОСТ 12.3.005-75*, ВСН 446-84; «Правил і норм техніки безпеки, пожежної безпеки і виробничої санітарії для фарбувальних цехів», затверджених Міністерством хімічного і нафтового машинобудування СРСР, «Правил і норм техніки безпеки, пожежної безпеки і виробничої санітарії для фарбувальних цехів заводів і підприємств по виготовленню металоконструкцій», затверджених Міністерством монтажних і спеціальних робіт СРСР.

3.7.2. Фарбувальне устаткування повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91.

3.7.3. При розробці технологічних процесів фарбування необхідно передбачати:

- комплексну механізацію і автоматизацію процесів нанесення і сушіння лакофарбових покрить;

- застосування нетоксичних і негорючих матеріалів;

- застосування приладів і апаратів автоматичного контролю і регулювання параметрів технологічних процесів;

- автоматичну сигналізацію про ход окремих процесів і операцій, пов'язаних з виділенням шкідливих речовин;

- засоби індивідуального захисту для працюючих по кожній професії.

3.7.4. Фарбувальні роботи із застосуванням лакофарбових матеріалів, що містять у своєму складі ксилол, толуол, етиловий спирт, ацетон, свинець і їх з'єднання, повинні виконуватися за нарядом-допуском, як на особливо небезпечні роботи.

3.8. Вимоги безпеки при виконанні металевих протикорозійних покрить, що одержують методом газотермічного напилювання, гарячим і електрохімічним способами.

3.8.1. Розробка, організація і проведення процесів одержання металевих протикорозійних покрить конструкцій і деталей методом газотермічного напилювання (цинкування, алюмінування), гарячим (цинкування і алюмінування) і електрохімічним (цинкування, кадміювання кріпильних виробів) способами повинні виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 9.301-86*, ГОСТ 9.304-87, ГОСТ 9.305-84*, ГОСТ 9.307-89, ГОСТ 9.402-80*, ГОСТ 12.2.008-75*, ГОСТ 12.3.003-86*, ГОСТ 12.3.008-75, ГОСТ 12.3.036-84*, ГОСТ 28302-89, ОНТП 02-85, ОНТП 05-86.

3.8.2. Металізація внутрішніх поверхонь резервуарів повинна виконуватися за нарядом-допуском.

3.8.3. При розробці технологічних процесів одержання металевих покрить гарячим і електрохімічним способами варто передбачати:

- механізацію завантаження і вивантаження виробів у ваннах підготовки поверхні, одержання і обробки покриття;

- механізацію видалення золи (шлаку) із дзеркала розплаву і механізацію видалення гартцинка;

- застосування приладів і апаратів автоматичного контролю і регулювання технологічних процесів.

3.8.4. Транспортування і збереження виробів при виробництві металевих покрить, які одержують гарячим способом, повинні бути організовані таким чином, щоб виключити охолодження чи зволоження їх перед зануренням у ванни з розплавленим металом.

3.9. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.

3.9.1. Вантажно-розвантажувальні роботи треба виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76*, СНіП ІІІ-4-80*, розділу 7 «Техніки безпеки в будівництві», затвердженого Держбудом СРСР, ДНАОП 0.00-1.03-93, «Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві ацетилену, кисню і газополум’яної обробки металів», затверджених ЦК профспілки робочих машинобудування.

3.9.2. Вантажопідіймальні крани повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.058-81*, ГОСТ 12.2.085-81.

3.9.3. Крани-штабелери повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.058-81*, ГОСТ 12.2.065-81.

3.9.4. Електроустаткування вантажопідіймальних машин і механізмів електротехнічних виробів повинні відповідати ДНАОП 0.00-1.21-84.

3.9.5. Вантажно-розвантажувальні роботи, що виконуються електричними магнітними кранами, слід здійснювати відповідно до вимог правил обслуговування і техніки безпеки, наведених в інструкції заводу-виготовлювача.

3.9.6. Відключати вантажний магніт з піднятим вантажем допускається тільки в місцях розвантаження, при цьому максимальне вільне падіння вантажу не повинне перевищувати 0,5 м.

3.9.7. Вантажно-розвантажувальні роботи, що виконуються стріловими кранами залізничними, слід здійснювати відповідно до вимог «Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при вантажно-розвантажувальних роботах на залізничному транспорті», затверджених заступником міністра шляхів сполучення СРСР, погоджених із ЦК профспілки працівників залізничного транспорту і транспортного будівництва (протокол № 38/02).

3.9.8. Навантаження і розвантаження транспортних візків необхідно виконувати відповідно до вимог Правил И-33.01-022-77.

3.9.9. Навантаження і розвантаження транспортними засобами необхідно виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.020-80*.

3.9.10. Вантажно-розвантажувальні роботи, що виконуються із застосуванням механізмів з ручним приводом, слід виконувати відповідно до ОСТ 36-37-79.

3.9.11. Вантажно-розвантажувальні роботи із застосуванням виробничої тари слід виконувати відповідно до ГОСТ 12.3.010-82.

3.9.12. Навантаження-розвантаження рідких вантажів необхідно виконувати шляхом перекачування їх через справні рукави труби.

3.9.13. При розвантаженні і розкладці штучних вантажів кранами-штабелерами вантажі повинні знаходитися в уніфікованій тарі.

3.9.14. Навантаження, вивантаження і транспортування бутилів з кислотою виконувати з використанням вантажопідіймальних засобів забороняється.

3.9.15. Вантажно-розвантажувальні роботи і переміщення небезпечних вантажів (за ГОСТ 19433-88*) треба виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76*.

3.9.16. Навантаження і розвантаження гарячих вантажів і вантажів, що порошать, і масою більше 20 кг слід виконувати механізованим способом.

3.9.17. Стропування вантажу повинне виконуватися у відповідності зі схемами, розробленими і затвердженими у встановленому порядку.

3.10. Вимоги безпеки до процесів переміщення вантажів.

3.10.1. Транспортування вантажів мостовими кранами необхідно виконувати відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.03-93.

3.10.2. Конвеєри, що використовуються для транспортування вантажів, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-90*.

3.10.3. Транспортування вантажів транспортними візками слід виконувати відповідно до вимог Правил И-33.01-022-77.

3.10.4. Транспортування вантажів залізничним транспортом слід виконувати відповідно до «Правил техніки безпеки на залізничному транспорті системи Мінчормета СРСР», затвердженими Мінчорметом СРСР.

3.10.5. Транспортування вантажів транспортними засобами слід виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.020-80*, «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, «Правил охороні праці на автомобільному транспорті», затверджених заст. міністра і погоджених із ЦК профспілки.

3.10.6. Транспортування довгомірних, великовагових чи великогабаритних вантажів слід виконувати на спеціалізованому транспорті згідно з «Інструкцією з перевезення великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом», затвердженою МВС СРСР.

3.10.7. Транспортування балонів слід виконувати згідно з ДНАОП 0.00-1.07-87 «Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві ацетилену, кисню і газополум’яної обробки металів», затверджених ЦК профспілки робочих машинобудування.

3.10.8. Транспортування вантажів пакетами слід виконувати відповідно до вимог ГОСТ 21929-76.

3.10.9. Деталі з профільного прокату довжиною до 750 мм і з листа площею менше 0,1м2 повинні транспортуватися в спеціальній тарі.

3.10.10. Транспортування кислот, лугів, вибухових, отруйних і легкозаймистих вантажів слід виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.008-75.

3.10.11. Кожне місце вантажу повинне надійно закріплюватися в кузові автомобіля, щоб уникнути його переміщення чи перекидання під час руху, зупинок або повороту транспорту.

3.10.12. При багаторядному розміщенні вантажу кожний ряд повинен укладатися на міцні дерев'яні прокладки, що охороняють нижній ряд від пошкодження під час перевезення.

3.10.13. Вантажі, що вимагають під час перевезення спостереження, повинні транспортуватися в супроводі особи, обізнаної про небезпечні і шкідливі властивості цих вантажів і способу їх перевезення.

3.10.14. Транспортування пилоподібних матеріалів слід виконувати в закритих ємностях, приймаючи заходи проти їх розпилення в процесі навантаження і розвантаження.

3.10.15. При транспортуванні вантажів по території заводу і у цехах необхідно дотримуватися встановлених на заводі правил руху транспорту.

Проїзд допускається в дозволених місцях і з установленою швидкістю.

3.10.16. Згідно з «Нормами гранично допустимих навантажень для жінок при переміщенні ваги вручну», затверджених заст. міністра охорони здоров'я України, погоджених  Держнаг-лядхоронпраці України, норма перенесення вантажів вручну по рівній і горизонтальній поверхні не повинна перевищувати для :

чоловіків більше 18 років - 50 кг,

жінок більше 18 років – 7 кг.

1. При переміщенні ваги при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину) - до 10 кг.

2. При переміщенні ваги постійно протягом робочої зміни - до 7 кг.

4. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

4.1. Виробничі приміщення, у яких здійснюються виробничі процеси виготовлення конструкцій, повинні відповідати вимогам: ГОСТ 9.402-80*, ГОСТ 12.3.003-86*, ГОСТ 12.3.005-75*, ГОСТ 12.3.003-75, ГОСТ 12.3.009-76*, ГОСТ 12.3.020-80*, ГОСТ 12.2.025-80*, ГОСТ 12.3.026-81*, ГОСТ 12.3.042-88, СНіП 2.09.02-85 «Виробничі будинки промислових підприємств», СНіП 2.01.02-85*, СН 245-71 «Санітарні норми проектування промислових підприємств», затверджених Держбудом СРСР (тільки пп. 1-4), «Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві ацетилену, кисню і газополум’яної обробки металів», затверджених ЦК профспілки робочих машинобудування, «Правил техніки безпеки і виробничої санітарії деревообробної промисловості», затверджених Мінліспромом СРСР, Типових правил пожежної безпеки для промислових підприємств, затверджених ДУПО МВС СРСР.

4.2. Повітря робочих зон виробничих приміщень повинне відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, зазначеним у ГОСТ 12.1.005-88.

4.3. Пристрій загальобмінної і місцевої вентиляції, опалення і кондиціонування повітря повинні виконуватися у відповідності зі СНіП 2.04.05-91.

4.4. Монтаж, експлуатація і ремонт вентиляційних систем повинні виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75*.

4.5. Рівень шуму і заходи захисту від шуму на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83*.

4.6. Забезпечення вібробезпечних умов праці і рівень вібрації на робочих місцях повинні відповідати гігієнічним нормам і вимогам ГОСТ 12.1.012-90.

4.7. У виробничих приміщеннях повинні бути створені і функціонувати системи протипожежного і противодимного захисту відповідно до ГОСТ 12.1.004-91.

4.8. Приміщення повинні бути обладнані засобами пожежегасіння відповідно до ГОСТ 12.4.009-83*.

4.9. Допустимі рівні звукового тиску на робочих місцях і методи усунення шкідливих впливів його на людей повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.001-89.

4.10. Повітря, що видаляється з виробничих приміщень, перед викидом в атмосферу повинне бути очищене від шкідливих домішок до рівнів, що не перевищують гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі, зазначених у ГОСТ 12.1.005-88 і СНіП 2.04.05-91.

4.11. Концентрація шкідливих речовин у стічних водах, що скидаються у водойми, не повинна перевищувати гранично допустимих величин, наведених у «Збірнику санітарно-гігієнічних нормативів і методів контролю шкідливих речовин в об'єктах навколишнього середовища» (таблиця 2), виданому під егідою Центра екологічних проблем, Москва.

4.12. Підлоги виробничих приміщень повинні задовольняти гігієнічним і експлуатаційним вимогам СНіП 2.03.13-88.

4.13. Тунелі, траншеї, колодязі, у яких розташовуються комунікації і люки, призначені для обслуговування і ремонту устаткування, повинні бути закриті залізобетонними чи металевими покриттями.

4.14. Освітлення виробничих приміщень повинне здійснюватися відповідно до вимог СНіП ІІ-4-88 «Природне і штучне висвітлення» і СН 24-71 «Санітарні норми проектування промислових підприємств» (пп. 1-4).

4.15. Світильники, що застосовуються для штучного освітлення, повинні бути оснащені захисною арматурою.

4.16. Переносні електричні світильники повинні мати ступінь захисту не менше ТР54 за ГОСТ 14254-80 чи бути у вибухобезпечному виконанні (для фарбувальних виробництв), скляний ковпак світильника повинен бути захищений металевою сіткою.

4.17. Електричні світильники, встановлені в дробеметних і дробеструйних камерах, на ділянках і в цехах хімічного очищення і нанесення металевих покрить, у приміщеннях цехів і відділень фарбування (поза вибухонебезпечними зонами) повинні мати ступінь захисту не менше ІР44 за ГОСТ 14254-80*, у камерах сушіння лакофарбових покрить - не менше ІР54 за ГОСТ 14254-80*, у фарбувальних камерах і приміщеннях фарбозаготівельних відділень - у вибухозахищеному виконанні.

Усі світильники повинні мати захисне огородження.

Допускається установка світильників без засобів вибухозахисту в приміщеннях з вибухонебезпечним середовищем за умов виконання вимог п. VІІ-3-77 «Правил будови електроустановок» (ПБЕ).

4.18. Колірна обробка інтер'єрів приміщення повинна передбачатися відповідно до вимог СН-181-70.

4.19. Ремонт виробничих приміщень повинен здійснюватися в терміни, встановлені адміністрацією і погоджені зі службою охорони праці.

4.20. Чищення стін, вікон, ліхтарів і світильників повинне здійснюватися за інструкцією в терміни, встановлені адміністрацією за узгодженням зі службою охорони праці і Держсаннагляду.

5. ВИМОГИ ДО РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЧОГО

УСТАТКУВАННЯ І  ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ

5.1. Розміщення технологічного устаткування, що використовується для виготовлення сталевих будівельних конструкцій, повинне виконуватися відповідно до вимог:

- устаткування для обробки металів різанням - ГОСТ 12.3.025-80*;

- ковальсько-пресове устаткування - ГОСТ 12.3.026-81*;

- електрозварювальне устаткування - ГОСТ 12.3.003.86*;

- фарбувальне устаткування - ГОСТ 12.3.005-75, а також «Правил і норм техніки безпеки, пожежної безпеки і виробничої санітарії для фарбувальних цехів», затверджених Міністерством хімічного і нафтового машинобудування СРСР;

- «Правил і норм техніки безпеки, пожежної безпеки і виробничої санітарії для фарбувальних цехів заводів і підприємств по виготовленню металоконструкцій», затверджених Міністерством монтажних і спеціальних будівельних робіт СРСР;

- устаткування для нанесення металевих покрить - ГОСТ 9.402-80*, ГОСТ 12.3.008-75, ОНТП 02-85, ОНТП 05-86.

- деревообробне устаткування - ГОСТ 12.3.042-88.

5.2. Розміщення і установку виробничого устаткування в цехах і на ділянках слід виконувати відповідно до вимог:

- ДНАОП 0.00-1.21-84, а також:

- «Правил будови електроустановок», затверджених начальником Головенергонагляду;

- «Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при електрозварювальних роботах», затверджених ЦК профспілки робочих машинобудування зі змінами і доповненнями.

5.3. Розміщення, установка і експлуатація вантажопідіймальних пристроїв повинні виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.020-80*;

- «Правил техніки безпеки на залізничному транспорті підприємств системи Мінчормета СРСР», затверджених Мінчорметом СРСР;

- «Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при вантажно-розвантажувальних роботах на залізничному транспорті», затверджених заст. міністра шляхів сполучення СРСР, погоджених із ЦК профспілки працівників залізничного транспорту і транспортного будівництва, протокол № 38/02;

- Правил И-33.01-022-77.

5.4. Шляхи, призначені для транспортування вантажу транспортними візками, і проходи для їх обслуговування повинні відповідати вимогам Правил И-33.01-022-75.

5.5. Траса конвеєра і проходи для його обслуговування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-89*.

5.6. Улаштування і утримання транспортних шляхів пересування транспортних засобів повинні відповідати вимогам:

- ГОСТ 12.3.020-80*;

- «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України;

- «Інструкції з перевезення великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом», затвердженої МВС СРСР;

- «Правил охороні праці на автомобільному транспорті», затверджених заст. міністра і погоджених із ЦК профспілки.

5.7. Розміщення, будова і експлуатація паропроводів, газопроводів, повітропроводів, трубопроводів для кислот і лугів повинні відповідати ДНАОП 0.00-1.13-71;

- «Правилам безпеки в газовому господарстві (зі змінами і доповненнями), затвердженим Постановою Колегії Держміськ-технагляду України;

- «Правилам техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві ацетилену, кисню і газополум’яної обробки металів», затвердженим ЦК профспілки робочих машинобудування;

- «Правилам і нормам техніки безпеки, пожежної безпеки і виробничої санітарії для фарбувальних цехів заводів і підприємств по виготовленню металоконструкцій», затвердженим Мінмонтажспецбудом СРСР.

5.8. Розміщення, будова і експлуатація водопровідних і каналізаційних споруджень і мереж повинні відповідати:

- ГОСТ 12.3.006-75;

- СНіП 2.04.01-85 «Внутрішній водопровід і каналізація будинків», затвердженим Держбудом СРСР із внесеними змінами 28.11.91 Постановою № 20.

5.9. Магістральні трубопроводи і газорозбірні пости кисню, інертних газів для виконання зварювальних робіт повинні відповідати проекту газопостачання, затвердженому у встановленому порядку, і «Правилам безпеки в газовому господарстві» (зі змінами і доповненнями, затвердженими Постановою Колегії Держміськтехнагляду України).

5.10. Розпізнавальне фарбування трубопроводів повинно виконуватися відповідно до ГОСТ 14202-69.

5.11. Розміщення, будова і експлуатація посудин, що працюють під тиском, повинні відповідати ДНАОП 0.00-1.07-87.

5.12. Розташування виробничого устаткування повинно відображатися на технологічному плануванні, затвердженому і погодженому у встановленому порядку з керівництвом підприємства.

5.13. Розміщення виробничого устаткування повинно забезпечувати безпеку і зручність виконання робіт, потоковість виробництва при мінімальних відстанях транспортування, виключати зустрічні і перехресні вантажопотоки.

5.14. Ширина проходів і проїздів, відстань між устаткуванням і елементами будинків, устаткуванням і комунікаціями повинні відповідати:

- Посібнику з проектування заводів металоконструкцій, Нормам технологічного проектування;

- «Санітарним правилам при зварюванні, наплавленні, різанні металів», затвердженим Мінздравом СРСР;

- «Правилам пожежної безпеки при проведенні зварювальних робіт і інших вогневих робіт на об'єктах народного господарства», затвердженим ДУПО МВС СРСР Держміськтехнаглядом СРСР, ВЦСПС;

- «Правилам і нормам техніки безпеки, пожежної безпеки і виробничої санітарії для фарбувальних цехів», затвердженим Міністерством хімічного і нафтового машинобудування СРСР;

- «Правилам і нормам техніки безпеки, пожежної безпеки і виробничої санітарії для фарбувальних цехів заводів і підприємств по виготовленню металоконструкцій», затвердженим Міністерством монтажних і спеціальних будівельних робіт СРСР, ОНТП 02-85, ОНТП ПРО-86.

5.15. Границі робочих місць, проходів, проїздів, місць складування, інженерних комунікацій, залізничних колій і небезпечних зон повинні позначатися знаками безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76*.

5.16. Організація робочих місць повинна виконуватися відповідно до ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78.

5.17. Робочі місця в залежності від умов роботи і прийнятої технології виконання робіт повинні бути забезпечені відповідною нормативно-технологічною документацією, інструкціями з охорони праці, організаційно-технічним оснащенням, засобами колективного захисту, зв'язку, сигналізації.

5.18. У міру нагромадження на робочих місцях готової продукції і відходів вони повинні вчасно вивозитися в спеціально відведені місця.

Захаращеність робочих місць, проходів, проїздів не допускається.

5.19. На робочих місцях, розташованих вище 1,3 м від рівня землі (підлоги) чи суцільного перекриття, повинні влаштовуватися площадки з негорючого матеріалу, обладнані огородженнями висотою не менше 1,2 м.

5.20. При розміщенні постів зварювання в середовищі захисних газів слід виключити можливість витоку і проникнення захисних газів у суміжні приміщення.

5.21 Дробеструйні установки повинні бути ізольовані від інших виробничих ділянок цегельними, залізобетонними чи металевими перегородками і перекриттями, облицьованими звукоізолюючими матеріалами.

5.22. Робочі місця виробництва механічного ручного очищення повинні бути обгороджені переносними щитами і оснащені переносними підставками для механізованого інструмента.

5.23. Ділянки хімічного очищення варто розташовувати біля зовнішніх стін для створення умов природного освітлення і провітрювання незалежно від наявності штучної вентиляції.

Допускається розміщення невеликих ділянок не біля зовнішніх стін, але за умов достатньої освітленості і природної аерації через ліхтарі.

5.24. Цехи і відділення металевих покрить повинні розміщатися в одноповерхових будинках або на перших поверхах двоповерхових корпусів, в ізольованих приміщеннях біля зовнішніх стін.

Допускається розміщення названих цехів на другому поверсі двоповерхових будинків з використанням першого поверху в якості технічного.

5.25. Допускається розташування ділянок металевих покрить електрохімічним способом і методами газотермічного напилювання в потоці інших виробництв, без вигороджування їх в окремі приміщення, із забезпеченням ефективної місцевої і загальнобмінної припливно-витяжної вентиляції і максимальною герметизацією устаткування, що не допускає забруднення повітря робочої зони у виробничих приміщеннях вище гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин, встановлюваних ДСТ 12.1.005-88.

5.26. При розташуванні цеху (відділення) металевих покрить у багатопрогоновому корпусі його варто розташовувати біля зовнішньої стіни для створення умов природного провітрювання і освітлення незалежно від наявності штучної вентиляції.

Допускається розміщення невеликих ділянок не біля зовнішніх стін, але з достатнім освітленням і природною аерацією через ліхтарі.

5.27. Приміщення фарбувальних цехів і відділень, фарбоприготувальних відділень, а також фарбувально-сушильне устаткування повинні бути оснащені засобами пожежегасіння і пожежною сигналізацією, що передбачені вимогами:

- «Правил і норм техніки безпеки, пожежної безпеки і виробничої санітарії для фарбувальних цехів», затверджених Міністерством хімічного і нафтового машинобудування СРСР;

- «Правил і норм техніки безпеки, пожежної безпеки і виробничої санітарії для фарбувальних цехів заводів і підприємств по виготовленню металоконструкцій», затверджених Міністерством монтажних і спеціальних будівельних робіт СРСР.

6. ВИМОГИ ДО ВИХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ,

ЗАГОТІВЕЛЬ І НАПІВФАБРИКАТІВ

6.1. Метал і матеріали, що застосовуються при виготовленні конструкцій, повинні відповідати вимогам відповідних технологічних процесів і мати сертифікати заводів-виготовлювачів.

6.2. Матеріали, що не мають сертифікатів, можуть бути допущені до застосування тільки після перевірки їх на відповідність державним стандартам і технічним умовам з дозволу головного інженера заводу.

6.3. Метал повинен подаватися на обробку розпакованим, сухим, очищеним від окалини, іржі, змащення, полою й інших забруднень.

6.4. Вихідні матеріали (електроди, зварювальний дріт, гази), що застосовуються при виконанні електрозварювальних робіт, повинні вибиратися з урахуванням найменшого шкідливого впливу на робітників і відповідати ГОСТ 12.3.003-86*.

6.4.1. Електроди і флюси перед вживанням повинні просушуватися чи прожарюватися при режимах, зазначених у технічних умовах і паспортах. Зварювальний дріт повинен очищатися від іржі, жирів і інших забруднень.

6.4.2. Експлуатація балонів зі стиснутими зрідженими газами повинна здійснюватися відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.07-87.

6.5. Не допускається застосування для електродів матеріалів, що виділяють при зварюванні радіоактивні ізотопи у виді пари і виступають джерелом іонізуючих випромінювань.

6.6. Мастильно-охолоджувальні рідини, що застосовуються при механічній обробці, повинні відповідати вимогам ДСТ 12.3.025-80*, додаток 1.

6.7. Дріт, який використовується для металізації поверхонь конструкцій, повинен мати чисту і неокислену поверхню без ум'ятин, заусенців, розшарувань і різких перегинів.

Консерваційне змащення з дроту повинне бути вилучене.

6.8. Дріб чавунна чи сталева, що використовується при дробеметному і дробеструйному очищенні металопрокату чи конструкцій, повинна відповідати вимогам ГОСТ 11964-81*Е.

6.9. Стиснене повітря, що застосовується при металізації, повинне бути очищене від олії і вологи і відповідати 13 класу за ГОСТ 17433-80*. Стиснене повітря, яке використовується при нанесенні лакофарбових покрить, повинне відповідати вимогам ГОСТ 9.010-80.

6.10. Вироби, що занурюються у ванни гарячого цинкування і алюмінування, а, також ті, що додаються у чушки цинку і алюмінію, повинні бути сухими і нагрітими до температури 70-90°С.

6.11. Вироби, що підлягають покриттю методами гарячого цинкування і алюмінування, повинні бути коротше ванни не менше, ніж на 200 мм.

6.12. Застосовувані у виробництві лакофарбові матеріали, розчинники і затверджувачі повинні відповідати стандартам і технічним умовам, мати аналітичні паспорти і відповідати вимогам ГОСТ 12.3.005-75*.

6.13. Застосування нових лакофарбових матеріалів допускається за узгодженням з провідною організацією галузі в області протикорозійного захисту.

6.14. Дерев’яні матеріали і пиломатеріали повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3042-88.

6.15. У заготівлях, призначених для обробки в центрах, осі центрових отворів повинні бути розташовані на одній прямій.

6.16. Заготівлі, закріплені на магнітному столі, повинні мати рівну поверхню.

7. ВИМОГИ ДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ВИХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ,

ЗАГОТІВЕЛЬ, НАПІВФАБРИКАТІВ, ГОТОВИХ ВИРОБІВ

І ВІДХОДІВ ВИРОБНИЦТВА

7.1. Збереження вихідних матеріалів, заготівель, напівфабрикатів, готових виробів повинне здійснюватися на складах, що обладнані і утримуються у відповідності з вимогами будівельних, санітарних і протипожежних норм і правил, наведених нижче.

7.2. Умови збереження вихідних матеріалів, заготівель, мастильно-охолоджуючих рідин, хімічних речовин, газів у балонах і відходів виробництва повинні відповідати вимогам ГОСТ 9.402-80*, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.3.003-86*, ГОСТ 12.3.005-75*, ГОСТ 12.3.008-75, ГОСТ 12.3.025-80*, ГОСТ 12.3.026-81*, ГОСТ 12.3.042-88, СНіП ІІІ-18-75, «Типовим правилам пожежної безпеки для промислових підприємств», затвердженим ДУПО МВС СРСР, ДНАОП 0.00-1.07-87.

7.2.1. Метал повинен бути розсортований, замаркірований, складний по профілях, марках і плавках.

7.2.2. Сталь слід зберігати в закритих приміщеннях з укладанням у стійкі штабелі.

При збереженні сталі на відкритому повітрі їй слід додавати ухил, забезпечуючи стік води.

7.3. Металопрокат слід зберігати розсортованим по марках і профілях у штабелях чи стелажах за умовами п. 6.2.2.

7.4. Висота укладання прокату в стелажах не повинна перевищувати 3м, у відкритих штабелях 1,5 м, труб у штабелях 3м.

7.5. Профільний метал у штабелях повинен бути покладений з перев'язкою, а в стелажах - пакетами.

При збереженні в штабелях нижній ряд труб повинен бути закріплений.

7.6. Метал для збереження слід укладати на підкладки, зіткнення металу з ґрунтом чи підлогою не допускається.

7.7. Між рядами листового металу при збереженні його в штабелях слід укладати поперечні прокладки, розташовуючи їх в одній вертикальній площині.

7.8. Підкладки і прокладки повинні бути дерев'яними чи металевими, не круглого перетину, довжиною не менше ширини штабеля, товщиною, зручною для стропування.

Сталеві плоскі підкладки і прокладки, що використовуються в штабелях, повинні мати крайки з закругленими кутами, без заусенців і завалів.

7.9. Деталі площею 0,1-0,25 м2 повинні зберігатися в штабелях висотою не більше 0,6 м.

7.10. Деталі площею менше 0,1 м2 слід зберігати і транспортувати в тарі.

7.11. Висота укладання деталей у тарі повинна бути не менше, ніж на 10 см нижче її бортів.

7.12. Складування металопрокату на робочих місцях повинне виконуватися з дотриманням наступних розмірів:

- від фронту устаткування до місця складування - 1,0-1,6 м, між тильною стороною устаткування і місцем складування - 1,0-1,2 м;

- між бічною стороною устаткування і місцем складування 1,0-2,0 м.

7.12.1. Зварювальні матеріали (електроди, флюс, дріт) повинні зберігатися окремо по марках і партіях у теплому і сухому приміщенні. Флюс, крім того, слід зберігати в закритій тарі.

Просушені і прожарені електроди повинні зберігатися окремо від непросушених і непрожарених.

7.12.2. Зберігання і транспортування мастильно-охолоджуючої рідини повинне здійснюватися в чистих сталевих резервуарах, цистернах, бочках, бідонах і банках, а також в ємностях, виготовлених з білої жерсті, оцинкованого листа чи пластмас відповідно до ГОСТ 12.3.025-80*.

7.12.3. Дерев’яні матеріали і пиломатеріали зберігаються відповідно до ГОСТ 12.3.042-88.

7.13. Хімічні речовини повинні зберігатися в спеціально призначеній для даної речовини справній і закритій тарі з відповідним написом і в спеціально обладнаних приміщеннях (коморах), роздільно по групах у залежності від їх здатності до хімічного впливу.

7.14. На складах зберігання і у місцях застосування кислот повинні бути резервні ємності для аварійного зливу кислот, кислотостійкі насоси, пересувні фільтри, гумовий шланг зі спеціальним наконечником, що створює напір струменя для змивання кислоти, що потрапила на тіло робітника.

7.15. Тара, що звільнилася з-під кислот, повинна зберігатися в приміщенні, недоступному для сторонніх осіб.

7.16. Цинковий пил повинен зберігатися в металевих ємностях, що закриваються, у пожежобезпечних місцях.

Влучення в ємність з цинковим пилом окислювачів, кислот, води неприпустимо.

7.17. Алюмінієва пудра повинна зберігатися в упакуванні підприємства-виготовлювача в сухих складських приміщеннях при температурі не вище 35°С.

Поблизу збереження пудри не повинні знаходитися хімічно активні речовини.

7.18. Відходи виробництва і обтиральний матеріал повинні збиратися в призначеній для цього тарі і вивозитися в спеціально відведені місця.

В міру нагромадження використаних обтиральних матеріалів, але не рідше одного разу за зміну, тара повинна очищатися.

7.19. При укладанні готових конструкцій на складі треба дотримуватися наступних вимог:

- конструкції повинні бути покладені стійко на підкладки, відстань між якими повинна виключати утворення залишкових деформацій;

- у багатоярусних штабелях між елементами повинні бути покладені прокладки по одній вертикалі з підкладками;

- ферми і балки, а також звальцовані листи слід зберігати у вертикальному положенні;

- конструкції не повинні стикатися з ґрунтом;

- на конструкціях не повинна застоюватися вода.

8. ВИМОГИ ДО ПЕРСОНАЛУ, ЩО ДОПУСКАЄТЬСЯ

ДО УЧАСТІ У ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСАХ

8.1. До виконання виробничих процесів по виготовленню конструкцій допускаються особи не молодше 18 років відповідної спеціальності і кваліфікації, що не мають медичних протипоказань, пройшли інструктаж і навчання за спеціальністю і по безпеці праці.

8.2. Вимоги до персоналу, що допускається до участі у виробничому процесі:

- обробка металів різанням відповідно до ГОСТ 12.3.025-80*;

- обробка металів тиском відповідно до ГОСТ 12.3.026-81*;

- електрозварювання і газополум’яна обробка металів відповідно до ГОСТ 12.3.003-88*, ГОСТ 12.3.036-84*;

- «Санітарні правила при зварюванні, наплавленні і різанні металів», затверджені Мінздравом СРСР;

- фарбування відповідно до ГОСТ 12.3.005-75*;

- металеві покриття відповідно до ГОСТ 12.2.008-75*, ГОСТ 12.3.008-75;

- вантажно-розвантажувальні роботи відповідно до ГОСТ 12.3.009-78*;

- транспортування вантажів відповідно до ГОСТ 12.3.020-80*.

8.3. Допуск осіб до виконання виробничих процесів виготовлення конструкцій повинен проводитися відповідно до «Переліку робіт з підвищеною небезпекою», затвердженого наказом Державного Комітету України по нагляду за охороною праці, № 123, статтею 15 Закону України «Про охорону праці».

8.4. Медичні огляди повинні проводитися відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про охорону праці».

8.5. Організація навчання і інструктажу робітників, інженерно-технічних працівників і службовців з безпеки праці за ГОСТ 12.0.004-90, а при виготовленні конструкції на будівельному майданчику за СНіП ІІІ-4-30* і вимогам статті 20 Закону України «Про охорону праці», ДНАОП 0.00-4.12-94, ДНАОП 0.00-8.01-93.

8.6. Робітники, яким по роду роботи, що виконується, необхідно мати справи з переміщенням вантажу вантажопідіймальними механізмами і піднімальними пристроями, повинні пройти навчання за спеціальністю відповідно до ДНАОП 0.00-1.03-93, не рідше одного разу на 12 місяців проходити навчання, атестацію і мати посвідчення на право проведення цих робіт.

8.7. Інженерно-технічні працівники, відповідальні за проведення виробничих процесів, при призначенні на посаду повинні проходити перевірку знань нормативно-технічної документації по здійсненню технологічних процесів, будові і правилах безпечної експлуатації відповідного технологічного, підйомно-транспортного устаткування, правилах пожежної безпеки, електробезпеки і виробничої санітарії відповідно до їх посадових функцій і зобов'язані керуватися статтями 18, 20 Закону України «Про охорону праці», а також ДНАОП 0.00-4.12-94, ДНАОП 0.00-8.01-93.

9. ВИМОГИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ПРАЦЮЮЧИХ

9.1. Робочі і інженерно-технічні працівники, зайняті у виробничих процесах виготовлення конструкцій, повинні забезпечуватися засобами індивідуального і колективного захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

9.2. Забезпечення індивідуальними засобами захисту повинно здійснюватися відповідно до вимог:

- «Типових галузевих норм безкоштовної видачі робітником спецодягу, спецвзуття і інших засобів індивідуального захисту», затверджених Постановою Держкомстату по праці і соціальних питаннях і Президією ВЦСПС № 4-7/ІІ-2 з доповненнями і змінами № 289/ІІ-8 і № 478/ІІ-12;

- статті 10 Закону України «Про охорону праці».

Номенклатура засобів індивідуального захисту робітників, зайнятих виробництвом конструкцій, приведена в довідковому додатку 1.

9.3. Порядок видачі, збереження і користування засобами індивідуального захисту повинен відповідати «Інструкції про порядок видачі, збереження і використання спецодягу, спецвзуття і інших засобів індивідуального захисту», затвердженої Держкомпраці СРСР і ВЦСПС зі змінами і доповненнями № 289/ІІ-8, № 187/ІІ-4.

9.4. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати нормативно-технічній документації на їх виготовлення, знаходитися в справному стані протягом усього терміну служби.

9.5. Контроль за станом, правильним збереженням і використанням засобів індивідуального захисту і своєчасною видачею їх повинен покладатися на адміністрацію заводу.

9.6. Контрольні огляди, випробування, приймання і ремонт засобів індивідуального захисту повинні виконуватися відповідно до нормативно-технічної документації на їх виготовлення.

9.7. Колективні засоби захисту працюючих від дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.006-88, ГОСТ 12.1.007-76*, ГОСТ 12.1.010-76*, ГОСТ 12.1.012-90, ГОСТ 12.1.019-79*.

10. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ БЕЗПЕКИ

Здійснюється відповідно до вимог:

10.1. Контроль повітряного середовища виробничих приміщень за ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.007-76*, ГОСТ 12.1.014-84*, ГОСТ 12.1.016-79*.

10.2. Контроль за рівнем шуму за ГОСТ 12.1.023-80*, ГОСТ 12.1.028-80, ГОСТ 12.2.030-83.

10.3. Контроль вібрації за ГОСТ 12.1.012-90, ГОСТ 12.4.012-83.

10.4. Контроль за пожежною безпекою за ГОСТ 12.1.004-91.

10.5. Контроль за електробезпекою за ГОСТ 12.1.009-76.

10.6. Контроль вмісту шкідливих речовин у воді водойм господарсько-питного водовикористання за методикою «Збірника санітарно-гігієнічних нормативів і методів контролю шкідливих речовин в об'єктах навколишнього середовища», виданого під егідою Центра екологічних проблем, Москва.

10.7. Контрольні виміри освітленості на робочих місцях по Методичних вказівках № 1322-75, затверджених Мінздравом СРСР.

10.8. Контроль за засобами індивідуального захисту органів дихання за ГОСТ 12.4.005-85, ГОСТ 12.4.007-74.

10.9. Технічний огляд робочих місць проводити раз на шість місяців і після будь-якої зміни в технологічному процесі (зміні устаткування, пристосувань, режимів роботи).

10.10. Результати вимірів повинні відображатися в паспорті санітарно-технічного стану умов праці цеху.

Результати технічного огляду повинні відображатися в журналі технічного огляду.