ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ №
ДЛЯ ТЕХНІКА З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА РЕМОНТУ УСТАТКУВАННЯ
1. Загальні положення
1.1. Дія інструкції поширюється на відділ експлуатації та ремонту устаткування всіх структурних підрозділів підприємства.
1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", НПАОП 0.00-4.12-05 "Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці".
1.3. За даною інструкцією технік з експлуатації та ремонту устаткування (далі - технік) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).
Результати інструктажу заносяться до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує та техніка.
1.4. За невиконання вимог даної інструкції технік несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.5. До виконання робіт за професією технік допускаються особи не молодше 18 років, які:
- пройшли медичний огляд відповідно до Закону України «Про охорону праці» та Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій і не мають медичних протипоказань;
- пройшли навчання та мають посвідчення на право обслуговування посудин, що працюють під тиском;
- пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці, інструктаж з пожежної безпеки, стажування на робочому місці та ознайомлені з правилами поводження при виникненні аварій та надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків.
1.6. Графік роботи техніка встановлено згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку.
1.7. Технік повинен мати групу з електробезпеки не нижче II.
1.9. Технік повинен:
1.9.1. Знати будову та правила безпечної експлуатації установок, які обслуговує, а саме - охолоджувачів пива та напоїв.
1.9.2. Проходити періодичну перевірку знань не рідше одного разу на 12 місяців.
1.9.3. Знати токсичну дію на організм людини газу в разі його витікання.
1.9.4. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
1.9.5. Не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце.
1.9.6. Працювати тільки на тій установці, будову і правила безпечної експлуатації якої знає та по якій проінструктований.
1.9.7. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі.
1.9.8. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці.
1.9.9. Користуватися засобами індивідуального захисту.
1.9.10. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.
1.9.11. Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.
1.9.12.Утримувати в чистоті і порядку своє робоче місце, не захаращувати його.
1.10. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які можуть діяти на техніка:
- Ураження електричним струмом.
- Недостатня освітленість робочої зони.
- Токсична дія пари газу.
- Гострі кромки та краї обладнання, інвентарю.
- Перебування в незручній позі (навпочіпки).
1.11. На підприємстві повинні бути розроблені і затверджені власником місячні графіки проведення технічного обслуговування і ремонту устаткування, що обслуговується, картки сервісного обслуговування встановленої форми.
1.12. Начальник відділу зобов'язаний щомісячно контролювати ведення карток.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Прибути в офіс на збори відділу (якщо передбачено). Отримати від керівника завдання та інструктаж по безпечному виконанню робіт ( в окремих випадках за допомогою засобів зв’язку).
2.2. Кожний працівник повинен знати свою дільницю обслуговування та маршрут переміщення (переходи через вулицю, залізничні переходи, телефон і місцезнаходження відділень міліції, медичних закладів, маршрути руху громадського транспорту).
2.3. Одягнути, в залежності від характеру роботи, засоби індивідуального захисту (окуляри, респіратор, т.п.).
2.4. Підготувати робочу зону для безпечної роботи (звільнити шляхи переміщення, перевірити достатність освітлення, т.п.).
2.5 При виявленні ушкодження обладнання або будь-яких інших недоліків чи непорозумінь повідомити безпосереднього керівника. Не приступати до роботи без його вказівки.
2.6. Перебуваючи на території та у приміщеннях організацій, де проводиться обслуговування устаткування, технік зобов’язаний ознайомитись з правилами безпеки, які діють в даній організації, із схемами пересування по її території і приміщеннях, виконувати їх вимоги.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Слід пам'ятати, що дезінфекція устаткування здійснюється після відключення охолоджувача від електромережі. Для нормальної роботи охолоджувача, забезпечення якості пива (напоїв), збереження гігієни необхідно періодично здійснювати дезінфекцію ліній подання і розливу, кранів, роздавальних голівок(рекомендоване СЭС кожні 15 днів). Періодичність здійснення цієї важливої операції знаходиться в зворотній залежності від об'єму розливу, тобто мало задіяний пристрій повинен проходити дезінфекцію частіше. Для цього рекомендується використати спеціальні промивальні і дезінфікуючі рідини, що випускаються спеціалізованими компаніями, наприклад, рідина Neomoscan SEPA(виробництва Германія).
3.2. Етапи дезінфекції :
3.2.1.Перед проведенням ремонтних робіт, чищенням чи технічним обслуговуванням відключіть обладнання від мережі електроживлення. З підключеним електроживленням можуть проводитися роботи з тестування і регулювання обладнання.
3.2.2.Від’єднати від кеги роздавальну голівку(замок).
3.2.3.Відкрити кран, для того, щоб усередині лінії розливу зник залишковий тиск.
3.2.4. Спеціальним ключем відвернути кріпильну гайку крану для розливу і здійснити наступні операції. У кранах з латуні або нержавіючої сталі з компенсатором, необхідно після зняття крану відгвинтити гайку, яка кріпить важіль регулювання потоку і зняти компенсатор. Кран без компенсатора встановити на місце, щоб здійснити його повне промивання. Існують адаптери, що дозволяють робити промивання двох ліній одночасно.
3.2.5. Підготувати промивальний розчин з концентрату згідно пропорції, вказаної виробником.
3.2.6.За допомогою роздавальної голівки (замку) під'єднати спеціальну ємність (так званий промивальний бачок) з розчином. Періодично відкриваючи кран, необхідно зливати розчин, але дати йому побути в системі нетривалий час (пр. 20-30 хвилин).
3.2.7. Наповнити іншу ємність чистою водою і двічі промити нею лінію, використовуючи воду в ємності цілком.
3.2.8.Знову зняти кран, як зазначено вище, розібрати його на частини і ретельно протерти м'якою (неабразивною) щіткою. При цьому використовуйте теплу чисту воду.
3.2.9. Зняти роздавальну голівку, розібрати її і почистити так само, як і кран.
3.2.10.Промити усі деталі під проточною чистою водою. Складання устаткування здійснюйте в зворотному порядку.
3.2.11.Одягнути роздавальну голівку на КЕГ з пивом (напоєм) і налити декілька келихів напою, щоб заповнити лінію і випустити усі бульбашки повітря що залишилися після промивання.
3.2.12.Підключити пивний охолоджувач до електромережі.
3.2.13.Відрегулювати потік напою за допомогою важеля компенсатора. Рекомендуємо проводити вказані операції з особливою ретельністю і акуратністю!
3.2.14.Відкрити верхню кришку охолоджувача для перевірки циркуляції та рівня води у ванні, при необхідності додати або злити воду.
3.2.15.Оглянути радіатор (конденсатора) охолоджувача, у разі його забруднення - почистити щіткою.
3.2.16.Визначити повноту вуглекислотного балона і відрегулювати тиск усередині пивної магістралі .
3.3. Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
3.3.1.Забороняється експлуатувати обладнання, що працює під тиском, якщо у основних його елементах виявлені тріщини, випуклості, теча у заклепочних і болтових з'єднаннях, розриви прокладок, а також при несправності запобіжних клапанів, манометрів та інших контрольно-вимірювальних приладів.
3.3.2.Установка посудин повинна виключати небезпеку їх перевертання, забезпечувати можливість їх огляду, ремонту та очистки.
3.3.3.Забороняється експлуатація посудин, що не мають заводського клейма, реєстраційного номеру і дати випробовування.
3.3.4.Не допускається експлуатація посудин, термін огляду яких закінчився.
3.3.5.Балони з газом, що розміщуються у приміщеннях, повинні знаходитися від опалювальних приладів на відстані не менше 1 м, а від джерел тепла — не менше 5 метрів.
3.3.6.Наповнені балони повинні зберігатися у вертикальному положенні у спеціально обладнаному гнізді, клітці або огороджені бар'єром.
3.3.7.Балони повинні бути захищені від дії сонячних променів.
3.3.8.Підключення балона з вуглекислотою до установки повинно проводитися через редукційний вентиль з манометром.
3.3.9.Не можна допускати замерзання вентиля балона з вуглекислотою і редуктора.
3.3.10.Забороняється користуватися балоном, якщо головка вентиля обертається туго або через вентиль проходить газ.
3.3.11.Забороняється різке закручування і відкручування вентиля водяного редуктора, а також різке відкручування вентиля вуглекислотного редуктора.
3.3.12.Забороняється проводити ремонт комунікацій (заміна шлангів, підтяжка кріпильних хомутів та різьбових з'єднань), що знаходяться під тиском.
3.3.13.Запобіжний клапан редуктора балону пивороздавальної установки повинен бути відрегульований на граничний тиск не більше 1 кгс/см2.
3.3.14.Не допускаються експлуатувати балони, забарвлення яких не відповідає даному виду газу, а також балони з іржею, вм'ятинами, з несправними вентилями.
3.4. Вимоги безпеки під час виконання роботи (при експлуатації холодильних установок)
3.4.1. Компресори:
3.4.1.1. Пуск компресора в роботу - первісний, після тривалої зупинки, ремонту, профілактики, а також після зупинки його при спрацюванні приладів аварійного захисту необхідно виконувати вручну із закритим впускним вентилем.
3.4.1.2. Перед пуском компресора в роботу необхідно впевнитись, що всі запірні вентилі на нагнітальному трубопроводі від компресора до конденсатора відкриті (за винятком пуску компресора з використанням вбудованого байпаса, коли нагнітальний вентиль компресора повинен бути закритий, а вентиль байпаса відкритий, якщо це передбачено інструкцією заводу-виготівника).
3.4.1.3. Всмоктування пари аміаку компресорами повз віддільник рідини (або посудини, яка його замінює) не допускається.
3.4.1.4. Витікання аміаку через сальники компресора повинно бути усунено при його виявленні.
Відкривати компресори, демонтувати апарати, трубопроводи і арматуру дозволяється тільки після видалення з них аміаку.
Виконання цих робіт без аміачного протигаза з фільтруючою коробкою марки КД і гумових рукавичок забороняється.
3.4.1.5. Залишки аміаку випускають з компресора через гумовий шланг, один кінець якого надягають на спеціальний вентиль, розташований на компресорі, а другий - виводять назовні в посудину з водою (під її рівень).
3.4.1.6. Щоб уникнути потрапляння води в компресори під час видалення аміаку, необхідно контролювати в них тиск, не допускаючи падіння його нижче атмосферного.
3.4.1.7. Перегрівання пари аміаку, яка всмоктується компресором, повинно бути не менше 5°С (для одноступінчатих і ступені високого тиску двоступінчатих компресорів) і 10°С (для ступеня низького тиску двоступінчатих компресорів).
Це перегрівання визначають як різницю між температурою пари, яка вимірюється термометром перед всмоктувальним штуцером компресора, і температурою кипіння аміаку, яка визначається по тиску всмоктування за таблицею для насиченої пари аміаку.
Мановакуумметр (чи прилад для вимірювання перегріву) для вимірювання тиску всмоктування повинен вибиратися таким чином, щоб похибка при визначенні температури кипіння була не більше 5°С.
3.4.1.8. Для вимірювання температури пари аміаку, що нагнітається компресором, термометр повинен бути встановлений в гільзі на трубопроводі на відстані від 200 до 300 мм від патрубка чи запірного вентиля компресора.
Температура нагнітання для сучасних поршневих компресорів повинна бути не більше 160°С та 90°С для гвинтових (якщо заводською інструкцією не передбачено інше значення), а для горизонтальних тихохідних компресорів старих марок - 135°С.
3.4.1.9. Забороняється вприскування рідкого аміаку в всмоктувальний трубопровід поршневого компресора.
3.4.1.10. При зменшенні перегріву і швидкому падінні температури пари аміаку, обмерзанні всмоктуючих трубопроводів і появі інших ознак вологого ходу (в поршневому компресорі - приглушений стукіт в нагнітальних клапанах і падіння тиску змащування; в гвинтовому - зміна шуму в роботі і падіння тиску змащування; в ротаційному багатолопатевому - зміна шуму в роботі і збільшення масла в масловіддільнику) слід прийняти заходи по відключенню компресорної установки і усуненню несправності, що виникла.
3.4.1.11. У холодильній установці, не спорядженій захисними ресиверами, перед підключенням до працюючого компресора додаткового теплового навантаження (холодильної камери після її ремонту або відтаювання батарей тощо) слід знизити подачу рідини у випарювальну систему, закрити всмоктуючий запірний вентиль у компресора і тільки після підключення додаткового теплового навантаження поступово відкривати останній.
3.4.1.12. Взимку при перервах у роботі холодильної установки і можливості замерзання води необхідно її спускати з охолодних оболонок циліндрів і сальників компресорів, водяних насосів, конденсаторів закритого типу, переохолоджувачів і інших апаратів, а також з водяних трубопроводів, для чого повинні бути передбачені спускні крани в самих низьких точках системи.
3.4.1.13. Усі рухомі і обертові частини устаткування повинні бути надійно огороджені суцільними або сітчастими огорожами, знімними і легкорозбірними.
Вузли і деталі огорожі повинні бути надійно закріплені і мати достатню міцність і жорсткість.
3.4.1.14. Доступ до рухомих частин дозволяється тільки після повної зупинки і вжиття всіх заходів щодо запобігання пуску її сторонніми особами.
Замір лінійного зазору в компресорі проводиться тільки при ручному повертанні вала.
3.4.1.15. На компресорах і насосах, що працюють в автоматичному режимі, повинні бути на видному місці вивішені таблички: «Обережно! Пускається автоматично!».
3.4.1.16. Перевірку і обкатку аміачних компресорів після монтажу і ремонту необхідно виконувати у відповідності з інструкціями заводів-виготівників.
3.4.1.17. На діючих холодильниках, що мають безнасосні затоплені системи безпосереднього охолодження з живленням випарювального обладнання через розміщені над ним віддільники рідини, забороняється підтримування в них рівня рідкого аміаку за наявності небезпеки викиду із системи рідини у всмоктувальну лінію компресорів при збільшенні теплого навантаження.
Якщо зазначену схему подачі рідини в охолоджуючий пристрій змінити неможливо, тоді перед компресором повинен бути встановлений додатковий віддільник рідини (сухий) із захисним ресивером.
3.4.1.18. Після ремонту і профілактики холодильного устаткування, а також після вимушеної зупинки компресора чергова зміна може проводити пуск його тільки після письмового дозволу начальника цеху (або особи, яка його замінює), який повинен особисто пересвідчитися, що пуск компресора можливий та безпечний.
При цьому пуск кожного компресора необхідно здійснювати вручну після попереднього дренування всмоктуючого і нагнітального трубопроводів компресора від можливого скупчення рідкого аміаку і масла за допомогою дренажних вентилів і трубопроводів.
Перед пуском гвинтового компресора, який має пристрій для ручного регулювання продуктивності, необхідно вивести пристрій в положення мінімальної продуктивності.
3.4.2. Апарати (посудини):
3.4.2.1. Під час відсмоктування аміаку з апаратів (посудин) не дозволяється швидко (із швидкістю зниження температури більше 30°С на годину) знижувати в них тиск для запобігання зниження механічної міцності їх стінок з причини різкого зниження температури.
3.4.2.2. Необхідно систематично усувати лід, що створюється взимку на зрошувальних конденсаторах, градирнях, драбинах, площадках для їх обслуговування.
3.4.2.3. Механічне очищення від водяного каменя труб конденсатора повинно виконуватись під керівництвом начальника цеху і тільки після звільнення конденсатора від аміаку.
Не рідше одного разу на місяць необхідно перевіряти воду, що відходить з конденсатора, на наявність аміаку.
3.4.2.4. Окремо розташовані апаратні і конденсаторні приміщення повинні зачинятись на ключ, який має знаходитися у чергового зміни холодильної установки.
3.4.2.5. При охолодженні води в кожухотрубних випарниках температура кипіння аміаку повинна бути не менше 2°С.
3.4.2.6. У системах охолодження з проміжним теплоносієм необхідно періодично (не рідше одного разу на місяць) перевіряти його на наявність аміаку у ньому.
3.4.2.7. Масло з масловіддільників (за відсутності автоматичного перепуску в картер компресора) і апаратів сторін високого і низького тиску необхідно періодично пропускати в маслозбірники. З маслозбірників воно повинно випускатися при тиску, близькому до атмосферного - вище його на 0,01...0,02 МПа (0,1...0,2 кг/см2) після відсмоктування пари аміаку через пристрій для відділення рідини.
Випускати масло безпосередньо із апаратів (посудин) холодильної установки забороняється.
На маслозбірниках мають бути встановлені мановакуумметри.
3.4.2.8. Повітря і інші гази, що не конденсуються, повинні випускатися із системи в посудину з водою через спеціально встановлений апарат - повітровіддільник.
При застосуванні автоматизованих безперервно діючих повітроохолодників гази, які не конденсуються, повинні випускатися в проточну воду.
3.4.2.9. Черговий обслуговуючий персонал протягом зміни повинен записувати в добовий журнал основні параметри роботи холодильної установки, зауваження до роботи холодильного устаткування та вентиляційних пристроїв, причини зупинки компресорів та інші зауваження.
Начальник компресорного цеху зобов'язаний щоденно контролювати ведення змінного журналу, записувати до нього розпорядження обслуговуючому персоналу та розписуватись.
3.4.2.10. Забороняється застосування в холодильних установках лінійних ресиверів (неуніфікованих) як захисних, дренажних або циркуляційних, а також кожухотрубних випарників - як конденсаторів (і навпаки) із-за можливої невідповідності марок сталі, з якої виготовлені апарати.
3.4.2.11. Для кращого очищення від масла та підвищення надійності роботи захисних реле рівня до апаратів (посудин) зі сторони низького тиску повинен бути приєднаний трубопровід гарячої пари аміаку.
При прогріві апаратів (посудин) і звільненні від рідкого аміаку тиск в них не повинен перевищувати тиск випробування на щільність для апаратів (посудин) у відповідності з Правилами будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок.
3.4.2.12. Компресорна установка повинна бути виключена у випадках:
3.4.2.12.1. Якщо тиск у посудині піднявся вище дозволеного та не знижується, не дивлячись на вжиті персоналом заходи.
3.4.2.12.2. При виявленні несправності запобіжних пристроїв, які запобігають підвищенню тиску.
3.4.2.12.3. При виявленні в посудині і її елементах, що працюють під тиском, нещільностей, випинань, розриву прокладок.
3.4.2.12.4. При несправності манометра і неможливості визначити тиск на інших приладах.
3.4.2.12.5. При зниженні рівня рідини нижче допустимого в посудинах з вогневим обігрівом.
3.4.2.12.6. При виході з ладу всіх покажчиків рівня рідини.
3.4.2.12.7. При несправності запобіжних блокуючих пристроїв.
3.4.2.12.8. При появі пожежі, яка безпосередньо загрожує посудині, що знаходиться під тиском.
3.4.2.12.9. При витіканні аміаку із системи.
3.4.3. Трубопроводи і обладнання холодильних камер:
3.4.3.1. Під час експлуатації повинна підтримуватись максимальна щільність аміачної системи, яка б забезпечувала відсутність витікання аміаку і неможливість попадання повітря в систему. Для виявлення місць витікання аміаку дозволяється користуватись хімічними (Додаток 1) і спеціальними іншими індикаторами.
3.4.3.2. Усі запірні вентилі на аміачних газових нагнітальних трубопроводах повинні бути запломбовані у відкритому положенні, за винятком основних запірних вентилів компресорів.
Запірні вентилі на зливних трубах віддільників рідини та розділових посудин повинні бути також запломбовані у відкритому положенні. Про всі випадки пломбування вентилів і зняття пломб необхідно проводити запис у змінному журналі.
3.4.3.3. Для уникнення заклинювання клапанів запірних вентилів (які не мають зворотного затвора сальника при виведеному маховику) забороняється тримати їх в повністю відкритому стані.
Після повного відкривання вентиля необхідно повернути його маховик назад на 1/8 оберту.
3.4.3.4. На щиті регулюючої станції біля кожного регулюючого вентиля повинен бути напис із зазначенням, який апарат або яке охолоджуване приміщення обслуговує регулюючий вентиль.
3.4.3.5. У місцях, де аміачні арматура і трубопроводи можуть бути пошкоджені транспортними засобами або вантажами, обов'язкове влаштування металевих захисних огорож.
3.4.3.6. Підтягування болтів в фланцевих з'єднаннях, повну чи часткову заміну сальникової набивки запірної арматури (яка не має зворотного затвора сальника) апаратів (посудин) необхідно виконувати обережно, попередньо відключивши цю дільницю від решти аміачної системи та відсмоктавши аміак з пошкодженої дільниці.
Вказані операції необхідно виконувати в протигазі і рукавицях.
3.4.3.7. У холодильних камерах забороняється укладання вантажів впритул до стельових і пристінних аміачних батарей, повітроохолодників, а також на труби батарей і з'єднувальні трубопроводи. Необхідно додержуватись відстаней від батарей до вантажного штабеля відповідно до виробничих інструкцій, але не менше 0,3 м.
3.4.3.8. Перед відтаюванням батарей повітроохолоджувачів необхідно звільнити їх від рідкого аміаку і скупчення масла, які слід зливати в дренажний (циркуляційний) ресивер з наступним випуском масла з нього через маслозбірник.
Випуск масла безпосередньо з батарей і повітроохолоджувачів забороняється.
3.4.3.9. У холодильних камерах, які обладнані батареями безпосереднього охолодження, відтаювання необхідно проводити регулярно, запобігаючи надмірному накопиченню снігу і льоду, що може викликати порушення герметичності батарей і з'єднувальних трубопроводів.
3.4.3.10. Перед відтаюванням повітроохолоджувачів за допомогою вмонтованих в них електронагрівальних елементів повітроохолоджувачі необхідно звільнити від рідкого аміаку.
3.4.3.11. 3 метою запобігання викиду рідкого аміаку з охолоджуючого пристрою в всмоктувальну магістраль компресорів (вологий хід компресорів) при різкому збільшенні теплового навантаження власник підприємства повинен встановлювати порядок повідомлення керівників відповідних підрозділів, чергових машиністів компресорного цеха про час завантаження продуктів в камери холодильного оброблення і зберігання.
3.4.3.12. Біля входу в охолоджувальні приміщення (коридор) повинна бути вивішена інструкція з охорони праці під час проведення робіт в камерах холодильника.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Привести в порядок робоче місце, прибрати його від сміття, сторонніх предметів.
4.2. Інструменти та інвентар, який використовувався при роботі очистити і покласти у відведені місця зберігання.
4.3. Засоби індивідуального захисту скласти у відведене місце.
4.4. Якщо встановлено час зборів відділу, прибути в офіс, в інших випадках, технік повідомляє, за допомогою засобів зв’язку, безпосереднього керівника, за його відсутності - іншу посадову особу, про виконання завдання, доповідає про стан дільниць та маршрутів, про всі виявлені недоліки в процесі роботи.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. У разі виникнення аварійних ситуацій, перешкоджаючих виконанню технологічних операцій, потрібно припинити роботу і повідомити про це безпосереднього керівника.
5.2. Якщо є потерпілі надати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати швидку медичну допомогу.
5.3. У разі виникнення пожежі на об’єкті обслуговування, викликати пожежну охорону за тел.101. Повідомити відповідального за пожежну безпеку організації, де обслуговується устаткування .
5.4.У разі нещасного випадку, надати потерпілому першу медичну допомогу у послідовності:
- припинити дію на організм факторів, що спричинили нещасний випадок, які загрожують здоров'ю чи життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму , винести з ураженої зони, загасити полум'я на одязі, що спалахнув) і оцінити його стан;
- визначити характер і важкість травми;
- вжити необхідних заходів щодо рятування потерпілого в порядку першочерговості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, накласти пов'язку, тощо);
- викликати швидку медичну допомогу чи лікаря;
- підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичної допомоги.
5.5.Конкретні дії надання першої допомоги постраждалому при різних ураженнях описані в інструкції № «Про надання першої (долікарської) медичної допомоги при нещасних випадках», яка вивчається робітниками підприємства при проходженні первинного та послідуючих інструктажів з питань охорони праці.
5.6. У разі виникнення інших аварійних ситуацій слід припинити роботу і повідомити про це керівника (завідувача складу) та виконувати його вказівки.
РОЗРОБИВ:
Начальник відділу експлуатації та ремонту устаткування ______________
УЗГОДЖЕНО:
Інженер з охорони праці ______________
Начальник юрвідділу